D-Wave Systems: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки
м оформлення
Рядок 50: Рядок 50:
D-Wave працювала як відгалуження БКУ, працюючи в тісному зв'язку з Відділом фізики й астрономії<ref>[http://www.physics.ubc.ca Department of Physics and Astronomy]</ref>. Вона спонсорували академічні дослідження в галузі [[Квантовий комп'ютер|квантових комп'ютерів]], таким чином побудувавши мережу співробітництва дослідників. Компанія співробітничала з кількома університетами й інститутами, включаючи БКУ, [[IPHT Jena]], [[Шербрукський університет]], [[Торонтський університет]], [[Університет Твенте]], [[Технологічний університет Чалмерса]], [[Університет Ерлангена—Нюрнберга]] і [[Лабораторія реактивного руху|Лабораторію реактивного руху]]. Про ці співробітництва йшлося на веб-сайті D-Wave до 2005 року<ref name="WayBackMachine2002">{{cite web|url=http://dwavesys.com/ |title=D-Wave Systems at the Way Back Machine|date=2002-11-23|accessdate=2007-02-17 |archiveurl = http://web.archive.org/web/20021123181006/http://dwavesys.com/ |archivedate = 2002-11-23}}</ref><ref name="WayBackMachine2005">{{cite web|url=http://dwavesys.com/ |title=D-Wave Systems at the Way Back Machine|date=2005-03-24|accessdate=2007-02-17 |archiveurl = http://web.archive.org/web/20050324003119/http://dwavesys.com/ |archivedate = 2005-03-24}}</ref>. В червні 2014 D-Wave проголосила нову [[Цифрова екосистема|цифрову екосистему]] з Фінансово інжиніринговою компанією [[1QBit]] і групою з ракових досліджень DNA-SEQ, щоб об'єднати зусилля для вирішення проблем реального світу за допомогою квантового заліза<ref name="Quantum Applications Ecosystem">{{cite web|url=http://dwavesys.com/press-releases/d-wave-systems-building-quantum-application-ecosystem-announces-partnerships-dna-seq|title=D-Wave Systems Building Quantum Application Ecosystem, Announces Partnerships with DNA-SEQ Alliance and 1QBit|accessdate=2014-06-09}}</ref>.
D-Wave працювала як відгалуження БКУ, працюючи в тісному зв'язку з Відділом фізики й астрономії<ref>[http://www.physics.ubc.ca Department of Physics and Astronomy]</ref>. Вона спонсорували академічні дослідження в галузі [[Квантовий комп'ютер|квантових комп'ютерів]], таким чином побудувавши мережу співробітництва дослідників. Компанія співробітничала з кількома університетами й інститутами, включаючи БКУ, [[IPHT Jena]], [[Шербрукський університет]], [[Торонтський університет]], [[Університет Твенте]], [[Технологічний університет Чалмерса]], [[Університет Ерлангена—Нюрнберга]] і [[Лабораторія реактивного руху|Лабораторію реактивного руху]]. Про ці співробітництва йшлося на веб-сайті D-Wave до 2005 року<ref name="WayBackMachine2002">{{cite web|url=http://dwavesys.com/ |title=D-Wave Systems at the Way Back Machine|date=2002-11-23|accessdate=2007-02-17 |archiveurl = http://web.archive.org/web/20021123181006/http://dwavesys.com/ |archivedate = 2002-11-23}}</ref><ref name="WayBackMachine2005">{{cite web|url=http://dwavesys.com/ |title=D-Wave Systems at the Way Back Machine|date=2005-03-24|accessdate=2007-02-17 |archiveurl = http://web.archive.org/web/20050324003119/http://dwavesys.com/ |archivedate = 2005-03-24}}</ref>. В червні 2014 D-Wave проголосила нову [[Цифрова екосистема|цифрову екосистему]] з Фінансово інжиніринговою компанією [[1QBit]] і групою з ракових досліджень DNA-SEQ, щоб об'єднати зусилля для вирішення проблем реального світу за допомогою квантового заліза<ref name="Quantum Applications Ecosystem">{{cite web|url=http://dwavesys.com/press-releases/d-wave-systems-building-quantum-application-ecosystem-announces-partnerships-dna-seq|title=D-Wave Systems Building Quantum Application Ecosystem, Announces Partnerships with DNA-SEQ Alliance and 1QBit|accessdate=2014-06-09}}</ref>.


D-Wave operated from various locations in Vancouver, Canada, and laboratory spaces at UBC before moving to its current location in the neighboring suburb of [[Burnaby]]. Також офіси D-Wave розташовані в [[Пало-Альто]], [[Каліфорнія]] і [[Вієнна]], [[Вірджинія]].
D-Wave operated from various locations in Vancouver, Canada, and laboratory spaces at UBC before moving to its current location in the neighboring suburb of [[Burnaby]]. Також офіси D-Wave розташовані в [[Пало-Альто]] ([[Каліфорнія]]) і [[Вієнна]] ([[Вірджинія]]).


== Orion prototype ==
== Orion prototype ==

Версія за 20:29, 5 січня 2016

Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою.
Ви можете допомогти проєкту, переклавши їх українською.
D-Wave Systems Inc.
49°15′23″ пн. ш. 122°59′56″ зх. д. / 49.25661300002777665° пн. ш. 122.99904520002777986° зх. д. / 49.25661300002777665; -122.99904520002777986Координати: 49°15′23″ пн. ш. 122°59′56″ зх. д. / 49.25661300002777665° пн. ш. 122.99904520002777986° зх. д. / 49.25661300002777665; -122.99904520002777986
Типприватне підприємство
Галузьквантові комп'ютери
Спеціалізаціяапаратне забезпечення
Лістинг на біржіNYSE: QBTS
Засновано1999
Засновник(и)Гейґ Фарріс, Джорді Роуз, Боб Вінз, Олександр Загоскін
Штаб-квартираБернабі (Британська Колумбія, Канада)
Ключові особиВерн Бровнелл (головний виконавчий директор)
Джорді Роуз (головний інженер)
Ерік Ладижинський (секретар компанії)
В. Пол Лі (голова)
ПродукціяD-Wave One, D-Wave Two
Співробітникибільш ніж 100
Дочірні компаніїнема
dwavesys.com
Мапа
CMNS: D-Wave Systems у Вікісховищі

D-Wave Systems, Inc. - компанія з виробництва квантових комп'ютерів, чия штаб-квартира розташована в Бернабі (Британська Колумбія, Канада). 11 травня 2011 року компанія оголосила, про створення комп'ютера D-Wave One на чіпсеті зі 128 кубітами, який вона описала як "найперший у світі квантовий комп'ютер, що його можна придбати"[1]. Цей комп'ютер за допомогою квантового випалювання (загальний метод щоб знайти глобальний мінімум функції використовуючи ефект квантової флуктуації)[2][3][4][5] покликаний вирішувати задачі оптимізації[6], які зводяться до пошуку основного стану для набору спінів [7]. У травні 2013 року було оголошено про започаткування спільного проекту між NASA, Google і USRA під назвою Quantum Artificial Intelligence Lab, що в своїй роботі мав використовувати комп'ютер D-Wave Two з 512 кубітами для навчання машин та інших галузей досліджень[8].

D-Wave One був побудований на попередніх прототипах, таких як D-Wave's Orion Quantum Computer. Прототип являв собою 16-кубітний процесор заснований на ефекті квантового випалювання. Компанія продемонструвала цей прототип 13 лютого 2007 року в Музеї комп'ютерної історії в Маунтін-В'ю (Каліфорнія)[9]. 28 листопада 2007 року D-Wave продемонструвала аналогічний процесор на 28 кубітах[10]. Чіп був виготовлений у Лабораторії реактивного руху NASA в Пасадені (Каліфорнія)[11].

Опис технології

Фотографія чіпа, що його сконструювала D-Wave Systems Inc., призначеного оперувати 128-кубітним процесором, який здійснює надпровідникову адіабатну квантову оптимізацію, встановленого в спеціальному демонстраційному футлярі.

В червні 2010 року група вчених описала процесор D-Wave як такий, що містить програмовану[12] надпровідникову мікросхему зі 128 попарно об'єднаними[13] надпровідниковими кубітами невгасального струму[14][15][16]. 2013 року 128-кубітний процесор поступився своїм місцем 512-кубітному[17]. Процесор розроблений так, щоб розв'язувати окремі спеціальні задачі за допомогою квантового випалювання[2][3][4][5]. Цим він відрізняється від універсального квантового комп'ютера, що працює за моделлю квантових вентилів.

На своєму сайті D-Wave веде спеціальний список, в якому представлені технічні публікації їх власних і сторонніх науковців[18].

Історія

Засновниками D-Wave були Гейґ Фарріс (колишній голова), Джорді Роуз (головний інженер і головний виконавчий директор), Боб Вінз (колишній фінансовий директор) і Олександр Загоскін[19] (колишній віце-президент з досліджень і головний науковець). Фарріс викладав підприємництво в Британо-колумбійському університеті (БКУ), де Роуз здобув ступінь Ph.D., а Загоскін був післядокторським дослідником. Компанія взяла назву від високотемпературних надпровідників, які по-іншому називаються D-Wave. Їх перші кубіти були зроблені з цих матеріалів.

D-Wave працювала як відгалуження БКУ, працюючи в тісному зв'язку з Відділом фізики й астрономії[20]. Вона спонсорували академічні дослідження в галузі квантових комп'ютерів, таким чином побудувавши мережу співробітництва дослідників. Компанія співробітничала з кількома університетами й інститутами, включаючи БКУ, IPHT Jena, Шербрукський університет, Торонтський університет, Університет Твенте, Технологічний університет Чалмерса, Університет Ерлангена—Нюрнберга і Лабораторію реактивного руху. Про ці співробітництва йшлося на веб-сайті D-Wave до 2005 року[21][22]. В червні 2014 D-Wave проголосила нову цифрову екосистему з Фінансово інжиніринговою компанією 1QBit і групою з ракових досліджень DNA-SEQ, щоб об'єднати зусилля для вирішення проблем реального світу за допомогою квантового заліза[23].

D-Wave operated from various locations in Vancouver, Canada, and laboratory spaces at UBC before moving to its current location in the neighboring suburb of Burnaby. Також офіси D-Wave розташовані в Пало-Альто (Каліфорнія) і Вієнна (Вірджинія).

Orion prototype

On February 13, 2007, D-Wave demonstrated the Orion system, running three different applications at the Computer History Museum in Mountain View, California. This marked the first public demonstration of, supposedly, a quantum computer and associated service.

The first application, an example of pattern matching, performed a search for a similar compound to a known drug within a database of molecules. The next application computed a seating arrangement for an event subject to compatibilities and incompatibilities between guests. The last involved solving a Sudoku puzzle.

The processors at the heart of D-Wave's "Orion quantum computing system" are designed for use as hardware accelerator processors rather than general-purpose computer microprocessors. The system is designed to solve a particular NP-complete problem related to the two dimensional Ising model in a magnetic field.[9] D-Wave terms the device a 16-qubit superconducting adiabatic quantum computer processor.[24][25]

According to the company, a conventional front end running an application that requires the solution of an NP-complete problem, such as pattern matching, passes the problem to the Orion system.

According to Geordie Rose, founder and Chief Technology Officer of D-Wave, NP-complete problems "are probably not exactly solvable, no matter how big, fast or advanced computers get"; the adiabatic quantum computer used by the Orion system is intended to quickly compute an approximate solution.[26]

2009 Google demonstration

On Tuesday, December 8, 2009 at the Neural Information Processing Systems (NIPS) conference, a Google research team led by Hartmut Neven used D-Wave's processor to train a binary image classifier.

D-Wave One computer system

On May 11, 2011, D-Wave Systems announced the D-Wave One, an integrated quantum computer system running on a 128-qubit processor. The processor used in the D-Wave One code-named "Rainier", performs a single mathematical operation, discrete optimization. Rainier uses quantum annealing to solve optimization problems. The D-Wave One is claimed to be the world's first commercially available quantum computer system.[27] The price will be approximately US$10,000,000.[28]

A research team led by Matthias Troyer and Daniel Lidar found that, while there is evidence of quantum annealing in D-Wave One, they saw no speed increase compared to classical computers. They implemented an optimized classical algorithm to solve the same particular problem as the D-Wave One.[29][30]

Lockheed Martin and D-Wave collaboration

On May 25, 2011, Lockheed Martin signed a multi-year contract with D-Wave Systems to realize the benefits based upon a quantum annealing processor applied to some of Lockheed's most challenging computation problems. The contract included purchase of the D-Wave One Quantum Computer System, maintenance, and associated professional services.[31]

Optimization problem-solving in protein structure determination

У серпніt 2012 року група дослідників з Гарвардського університету представила результати вирішення наймасштабнішої на той момент задачі про укладки білка використовуючи квантовий комп'ютер. Дослідники розв'язали приклади моделі укладок ґратчатого білка, що відома під назвою модель Міядзави-Джернігана[32][33]. Комп'ютер D-Wave знайшов найстабільнішу структуру протеїну з певною послідовністю, що складалася з шести амінокислот. Мірою стабільності називають вільну енергію, глобальний мінімум якої комп'ютер і повинен був знайти[7].

D-Wave Two computer system

Докладніше: D-Wave Two

На початку 2012 року D-Wave Systems представили 512-кубітний квантовий комп'ютер під кодовою назвою Vesuvius[34], який компанія запустила у виробництво як робочий процесор у 2013 році[35].

У травні 2013 року незалежний дослідник Кетрін Мак Джеок опублікувала перші результати порівняння роботи цієї технології зі звичайними суперкомп'ютерами при вирішенні задач з оптимізації. Використовуючи конфігурацію з 439 кубітів у деяких тестах квантовий комп'ютер давав відповіді у 3600 разів швидше[36]. При цьому звичайний комп'ютер використовував найкращий алгоритм CPLEX і тратив на задачу зі сто і більше змінними пів години, тоді як D-Wave Two тратив на це пів секунди. Однак Мак Джеок додала, що змагання не є "повністю справедливим оскільки комп'ютери загального призначення завжди працюють гірше ніж пристрої, призначені для рішення специфічних задач"[37] Результати були представлені на конференції Computing Frontiers 2013[38].

В березні 2013 року декілька груп дослідників секції Адіабатних квантових комп'ютерів Інституту фізики в Лондоні представили свідчення, хоча й опосередковані, що в чіпсеті D-Wave присутнє явище квантової заплутаності[39]

У травні 2013 року було оголошено про започаткування спільного проекту між NASA, Google і USRA під назвою Quantum Artificial Intelligence Lab, розміщеного в Дослідницькому центрі Еймса в Каліфорнії. У цьому проекті перед D-Wave Two постають такі задачі машинного навчання[8][40], як, наприклад, персоналізований пошук або передбачення завантаженості трафіку за допомогою GPS даних. Також подібна система використовується в розпізнаванні голосу, осіб, поведінці і рішенні складних багатопараметричних завдань[36].

D-Wave Three Computer System

Slated for a 2015 release, the D-Wave Three will feature their "Washington" 1,152-qubit processor. This however is a 2,048-qubit chip with half of the qubits disabled, but these may be re-activated later on. [41] [42]

Прийняття

Від самого початку D-Wave критикували деякі науковці в галузі квантових комп'ютерів. 16 травня 2013 року NASA, Google так консорціум університетів оголосили про намір співробітничати з D-Wave, щоб дослідити як комп'ютери D-Wave можна використати для створення штучного інтелекту. Перед тим як оголосити це партнерство, NASA, Google та Universities Space Research Association провела серію бенчмарків та пітдверджуваних тестів комп'ютера D-Wave, які він витримав[8]. Незалежні експерти виявили, що комп'ютери D-Wave можуть вирішувати деякі задачі в 3 600 разів швидше, ніж звичайні комп'ютери з встановленими на них спеціальними програмами[8]. Інші незалежні дослідники виявили, що різні пакети програми запущені на одному ядрі процесора звичайного комп'ютера, можуть вирішувати ті самі задачі так само швидко, або ж навіть швидше, ніж комп'ютери D-Wave (принаймні у 12 000 разів швидше для квадратичних задач про призначення та між 1 і 50 разів швидше для quadratic unconstrained binary optimization)[43].

2007 року Umesh Vazirani, який є професором університету Каліфорнії в Берклі та одним з творців quantum complexity theory, висловив таку критику:[44]

Their claimed speedup over classical algorithms appears to be based on a misunderstanding of a paper my colleagues van Dam, Mosca and I wrote on "The power of adiabatic quantum computing." That speed up unfortunately does not hold in the setting at hand, and therefore D-Wave's "quantum computer" even if it turns out to be a true quantum computer, and even if it can be scaled to thousands of qubits, would likely not be more powerful than a cell phone.

Він ван Дам, професор Каліфорнійського університету у Санта-Барбарі, підсумував спільну думку наукової спільноти станом на 2008 рік у журналі Nature Physics:[45]

Зараз неможливо чи квантовий комп'ютер D-Wave насправді еквівалентний до класичного комп'ютера. І не більше відомо про частоту його помилок. Отже єдине, що можна сказати, це caveat emptor.
Оригінальний текст (англ.)
At the moment it is impossible to say if D-Wave's quantum computer is intrinsically equivalent to a classical computer or not. So until more is known about their error rates, caveat emptor is the least one can say.

— Він ван Дам

У статті журналу Nature за 12 травня 2011 року подані деталі, які, на думку критично налаштованих науковців, доводять, що чіпи мають деякі квантовомеханічні властивості необхідні для створення квантового комп'ютера[46][47]. Prior to the 2011 Nature paper, D-Wave was criticized for lacking proof that its computer was in fact a quantum computer. Nevertheless, questions remained due to the lack of conclusive experimental proof of quantum entanglement inside D-Wave devices.[48]

MIT professor Scott Aaronson, who describes himself as "Chief D-Wave Skeptic", said that D-Wave's 2007 demonstration did not prove anything about the workings of the Orion computer, and that its marketing claims were deceptive.[49] In May 2011 he said that he was "retiring as Chief D-wave Skeptic",[50] and reporting his "skeptical but positive" views based on a visit to D-Wave in February 2012. Aaronson said that one of the most important reasons for his new position on D-Wave was the 2011 Nature article.[48][51][52] In May 16, 2013 he resumed his skeptic post. He criticizes D-Wave for blowing up results out of proportion on press releases that claim speedups of three orders of magnitude, in light of a paper by scientists from ETH Zurich reporting a 128-qubit D-Wave computer being outperformed by a factor of 15 using regular digital computers and applying classical metaheuristics (particularly simulated annealing) to the problem that D-Wave's computer was specifically designed to solve.[29]

In January 2014 researchers at UC Berkeley and IBM published a classical model reproducing the D-Wave machine's observed behavior, suggesting that it may not be a quantum computer.[53]

In March 2014, researchers at University College London and the University of Southern California (USC) published a paper comparing data obtained from a D-Wave Two computer with three possible explanations from classical physics and one quantum model. They found that their quantum model was a better fit to the experimental data than the Shin-Smith-Smolin-Vazirani classical model, and a much better fit than any of the other classical models. The authors conclude that "This suggests that an open system quantum dynamical description of the D-Wave device is well-justified even in the presence of relevant thermal excitations and fast single-qubit decoherence." [54]

In May 2014, researchers at D-Wave, Google, USC, Simon Fraser University, and National Research Tomsk Polytechnic University published a paper containing experimental results that demonstrated the presence of entanglement among D-Wave qubits. Qubit tunneling spectroscopy was used to measure the energy eigenspectrum of two and eight-qubit systems, demonstrating their coherence during a critical portion of the quantum annealing procedure.[55]

A study published in Science in June 2014, described as "likely the most thorough and precise study that has been done on the performance of the D-Wave machine"[56] and "the fairest comparison yet", found that the D-Wave chip "produced no quantum speedup".[57] The researchers, led by Matthias Troyer at the Swiss Federal Institute of Technology, found "no quantum evidence" across the entire range of their tests, and only inconclusive results when looking at subsets of the tests. Several possible explanations were suggested. 1) Perhaps quantum annealing (the type of problem for which the D-Wave machine is designed) is not amenable to a speedup. 2) Perhaps the D-Wave 2 cannot realize a quantum speedup. 3) Perhaps the speedup exists but is masked by errors or other problems.[58]

Notable alumni and collaborators

D-Wave has employed on a permanent or contract basis several key members of the scientific community as well as several notable business consultants. A partial list includes:

  • Dmitri V. Averin (Stony Brook) [джерело?]
  • Jacob Biamonte[59] (ISI Foundation)
  • Alexandre Zagoskin[60] (Loughborough University)
  • Vern Brownell [61]

See also

References

  1. ↑ M. W. Johnson et al (2011), Quantum annealing with manufactured spins (Nature)
  2. ↑ а б T. Kadowaki and H. Nishimori, "Quantum annealing in the transverse Ising model", Phys. Rev. E 58, 5355 (1998).
  3. ↑ а б A. B. Finilla, M. A. Gomez, C. Sebenik and D. J. Doll, "Quantum annealing: A new method for minimizing multidimensional functions", Chem. Phys. Lett. 219, 343 (1994).
  4. ↑ а б G. E. Santoro and E. Tosatti, "Optimization using quantum mechanics: quantum annealing through adiabatic evolution", J. Phys. A 39, R393 (2006).
  5. ↑ а б A. Das and B. K. Chakrabarti, "Colloquium: Quantum annealing and analog quantum computation" Rev. Mod. Phys. 80, 1061 (2008).
  6. ↑ Критика квантового комп'ютера «D-Wave»
  7. ↑ а б Виробник квантових комп’ютерів D-Wave Systems отримав мільйонні інвестиції
  8. ↑ а б в г Choi, Charles (16 травня 2013). Google and NASA Launch Quantum Computing AI Lab. MIT Technology Review.
  9. ↑ а б Quantum Computing Demo Announcement. 19 січня 2007. Процитовано 11 лютого 2007.
  10. ↑ D-Wave Systems: News
  11. ↑ A picture of the demo chip « rose.blog
  12. ↑ M. W. Johnson et al., "A scalable control system for a superconducting adiabatic quantum optimization processor," Supercond. Sci. Technol. 23, 065004 (2010); preprint available: arXiv:0907.3757
  13. ↑ R. Harris et al., "Compound Josephson-junction coupler for flux qubits with minimal crosstalk," Phys. Rev. B 80, 052506 (2009); preprint available: arXiv:0904.3784
  14. ↑ R. Harris et al., "Experimental demonstration of a robust and scalable flux qubit," Phys. Rev. B 81, 134510 (2010); preprint available: arXiv:0909.4321
  15. ↑ Next Big Future: Robust and Scalable Flux Qubit, [1], September 23, 2009
  16. ↑ Next Big Future: Dwave Systems Adiabatic Quantum Computer [2], October 23, 2009
  17. ↑ D-Wave Systems: D-Wave Two Quantum Computer Selected for New Quantum Artificial Intelligence Initiative, System to be Installed at NASA's Ames Research Center, and Operational in Q3, [3], May 16, 2013
  18. ↑ D-Wave Web site, list of technical publications
  19. ↑ Alexandre Zagoskin
  20. ↑ Department of Physics and Astronomy
  21. ↑ D-Wave Systems at the Way Back Machine. 23 листопада 2002. Архів оригіналу за 23 листопада 2002. Процитовано 17 лютого 2007.
  22. ↑ D-Wave Systems at the Way Back Machine. 24 березня 2005. Архів оригіналу за 24 березня 2005. Процитовано 17 лютого 2007.
  23. ↑ D-Wave Systems Building Quantum Application Ecosystem, Announces Partnerships with DNA-SEQ Alliance and 1QBit. Процитовано 9 червня 2014.
  24. ↑ Kaminsky; William M. Kaminsky and Seth Lloyd (23 листопада 2002). Scalable Architecture for Adiabatic Quantum Computing of NP-Hard Problems. Quantum Computing & Quantum Bits in Mesoscopic Systems (Kluwer Academic) (PDF). arXiv:quant-ph/0211152. {{cite journal}}: |format= вимагає |url= (довідка)
  25. ↑ Meglicki, Zdzislaw (2008). Quantum Computing Without Magic: Devices. MIT Press. с. 390—391. ISBN 0-262-13506-X.
  26. ↑ Yeah but how fast is it? Part 3. OR some thoughts about adiabatic QC. 27 серпня 2006. Архів оригіналу за 19 листопада 2006. Процитовано 11 лютого 2007.
  27. ↑ Learning to program the D-Wave One. Процитовано 11 May 2011.
  28. ↑ First Ever Commercial Quantum Computer Now Available for $10 Million. Процитовано 25 May 2011.
  29. ↑ а б Scott Aaronson (2013-05-16.08.2024). D-Wave: Truth finally starts to emerge.
  30. ↑ Quantum annealing with more than one hundred qubits. — Cornell University Library, .
  31. ↑ Lockheed Martin Signs Contract with D-Wave Systems.Retrieved 2011-05-25
  32. ↑ D-Wave quantum computer solves protein folding problem : Nature News Blog
  33. ↑ D-Wave uses quantum method to solve protein folding problem
  34. ↑ D-Wave Defies World of Critics With 'First Quantum Cloud' | Wired Enterprise | Wired.com
  35. ↑ The black box that could change the world - The Globe and Mail
  36. ↑ а б Google купує квантовий комп’ютер D-Wave
  37. ↑ Aron, Jacob (10 May 2013). Commercial quantum computer leaves PC in the dust. New Scientist. Процитовано 14 May 2013.
  38. ↑ McGeoch, Catherine; Wang, Cong (May 2013). Experimental Evaluation of an Adiabatic Quantum System for Combinatorial Optimization.
  39. ↑ Aron, Jacob (8 March 2013). Controversial quantum computer aces entanglement tests. New Scientist. Процитовано 14 May 2013.
  40. ↑ Hardy, Quentin (16 May 2013). Google Buys a Quantum Computer. Bits. The New York Times. Процитовано 3 June 2013.
  41. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=Zdd88aC0VwA&feature=youtu.be&t=10m43s
  42. ↑ http://nextbigfuture.com/2014/10/dwave-systems-shows-off-quantum-chip.html
  43. ↑ D-Wave: comment on comparison with classical computers. 10 червня 2013. Процитовано 20 червня 2013.
  44. ↑ Shtetl-Optimized: D-Wave Easter Spectacular. 7 квітня 2007. Процитовано 17 травня 2007.
  45. ↑ Quantum computing: In the 'death zone'?. 7 квітня 2007. Процитовано 23 грудня 2008.
  46. ↑ Quantum annealing with manufactured spins Nature 473, 194–198, 12 May 2011
  47. ↑ The CIA and Jeff Bezos Bet on Quantum Computing Technology Review October 4, 2012 by Tom Simonite
  48. ↑ а б My visit to D-wave: Beyond the Roast Beef Sandwich 21 February 2012
  49. ↑ Shtetl-Optimized: The Orion Quantum Computer Anti-Hype FAQ. 9 лютого 2007. Процитовано 17 травня 2007.
  50. ↑ Quantum-Effect-Demonstrating Beef May 25 2011
  51. ↑ Shtetl-Optimized: Thanksgiving Special: D-Wave at MIT. 22 листопада 2007. Процитовано 3 грудня 2007.
  52. ↑ In Defence of D-Wave.
  53. ↑ Shin, Seung Woo; Graeme Smith, John A. Smolin, Umesh Vazirani (28 January 2014). How 'Quantum' is the D-Wave Machine?. arXiv:1401.7087 [quant-ph].
  54. ↑ Walter Vinci, Tameem Albash, Anurag Mishra, Paul A. Warburton, Daniel A. Lidar "Distinguishing Classical and Quantum Models for the D-Wave Device" (17 Mar 2014) http://arxiv.org/abs/1403.4228
  55. ↑ https://journals.aps.org/prx/pdf/10.1103/PhysRevX.4.021041
  56. ↑ Helmut Katzgraber, quoted in (Cho, 2014).
  57. ↑ Cho, Adrian (20 June 2014), Quantum or not, controversial computer yields no speedup, Science, 344 (6190): 1330—1331, doi:10.1126/science.344.6190.1330, PMID 24948715.
  58. ↑ Rønnow, Troels F.; Wang, Zhihui; Job, Joshua; Boixo, Sergio; Isakov, Sergei V.; Wecker, David; Martinis, John M.; Lidar, Daniel A.; Troyer, Matthias (25 July 2014), Defining and detecting quantum speedup, Science, 345 (6195): 420—424, doi:10.1126/science.1252319, PMID 25061205.
  59. ↑ Faculty | Dr Jacob Biamonte | Physics | University of Oxford. qubit.org. Процитовано 4 вересня 2013.
  60. ↑ Department staff | Dr Alexandre Zagoskin | Physics | Loughborough University. Lboro.ac.uk. Процитовано 16 травня 2013.
  61. ↑ CrunchBase.

Шаблон:Vancouver Corporations

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=D-Wave_Systems&oldid=17367762