Руська унійна церква: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
G.Tuono (обговорення | внесок) |
Aeou (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 40: | Рядок 40: | ||
* Перемишльська єпархія |
* Перемишльська єпархія |
||
До часу [[Поділи Речі Посполитої|поділів Речі Посполитої]] Руська Унійна Церква налічувала 9 300 парафій, 10300 священиків і 4500000 прихожан (тоді як все населення Речі Посполитої становило 12300000 осіб<ref>''Kuklo C.'' Demografia Rzeczypospolitej Przedrozbiorowej — |
До часу [[Поділи Речі Посполитої|поділів Речі Посполитої]] Руська Унійна Церква налічувала 9 300 парафій, 10300 священиків і 4500000 прихожан (тоді як все населення Речі Посполитої становило 12300000 осіб<ref>''Kuklo C.'' Demografia Rzeczypospolitej Przedrozbiorowej — Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2009. — 518 s. — S. 211. {{ref-pl}}</ref>). Крім того, Унійній Церкві належало 172 монастиря з 1 458 ченцями<ref name="ВКЛЕ">{{книга|автор= |частина=Уніяцкая царква |посилання частина= |заголовок= [[Велике князівство Литовське (енциклопедія)|Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т]] |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце={{Мн.}} |видавництво= Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі|рік=2005 |том= 1: Абаленскі — Кадэнцыя|сторінки=114—116 |сторінок=684 |серія= |isbn= 985-11-0314-4|тираж=}}</ref>. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 21:15, 6 січня 2016
Руська Унійна Церква, також Київська митрополія у складі Католицької церкви (лат. Ecclesia Ruthena unita, пол. Ruski Kościół Unicki, біл. Руська Уніяцкая Царква) — помісна католицька церква грецького обряду (греко-католицька), утворена в Речі Посполитій в результаті Брестської унії.
Деякий час Київській митрополії було також підпорядковано близько 1600 церков в Угорщині та Трансільванії, а також Мукачівська греко-католицька єпархія.
Зараз її правонаступниками є Українська і Білоруська греко-католицькі церкви.
Предстоятелі
З укладенням Брестської унії за Михайлом Рогозою залишився титул Митрополита Київського, Галицького та Всієї Руси, який носили київські первосвященики після відокремлення 1458 року Московської митрополії. Цей титул успадкували і наступники Михайла Рогози:
- 1589 (1596)—1599 — Михайло Рогоза
- 1600—1613 — Іпатій Потій
- 1613—1637 — Йосиф Велямин Рутський
- 1637—1642 — Рафаїл Корсак
- 1642—1655 — Антін Селява
- 1655—1674 — Гавриїл Коленда
- 1674—1693 — Кипріян Жоховський
- 1694—1708 — Лев I Слюбич-Заленський
- 1708—1713 — Юрій Винницький
- 1714—1728 — Лев II Кишка
- 1729—1746 — Атанасій Шептицький
- 1748—1762 — Флоріян Гребницький
- 1762—1778 — Пилип Феліціян Володкович
- 1778—1779 — Лев III Шептицький
- 1780—1788 — Ясон Смогожевський
- 1788—1805 — Теодосій Ростоцький
Церковна структура
По Берестейській унії 1596 унійними стали Київська, Полоцька архієпархії та Пінська, Луцька, Володимирська й Холмська єпархії. Унію не прийняли Львівська та Перемиська єпархії. По смерті владики Кирила Терлецького у 1607 Луцька єпархія поступово відійшла від унії, повернувшись до неї в 1702 за єпископа Діонісія Жабокрицького. У 1691 до Унійної Київської митрополії приєдналась Перемиська єпархія за владики Інокентія Винницького, а в 1700 приєдналась Львівська єпархія за єпископа Йосифа Шумлянського. Після взяття у 1616 польськими військами Смоленська, король номінував у 1625 Лева Кревзу на архієпископа Смоленського, започаткувавши тим самим унійну Смоленську архієпархію, 1646 внаслідок Ужгородської унії виникла Мукачівська греко-католицька єпархія.
- Київська архієпархія
- Полоцька архієпархія
- Смоленська архієпархія
- Пінсько-Турівська єпархія
- Луцько-Острозька єпархія
- Володимиро-Берестейська єпархія
- Холмська єпархія
- Львівська єпархія
- Перемишльська єпархія
До часу поділів Речі Посполитої Руська Унійна Церква налічувала 9 300 парафій, 10300 священиків і 4500000 прихожан (тоді як все населення Речі Посполитої становило 12300000 осіб[1]). Крім того, Унійній Церкві належало 172 монастиря з 1 458 ченцями[2].
Примітки
- ↑ Kuklo C. Demografia Rzeczypospolitej Przedrozbiorowej — Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2009. — 518 s. — S. 211. (пол.)
- ↑ Уніяцкая царква // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн. : Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 114—116. — ISBN 985-11-0314-4.