Садовський Йосип Антонович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 55: Рядок 55:
* «Верховинці» (1969).
* «Верховинці» (1969).
* Пам'ятник на могилі І. П. Вовка на Личаківському кладовищі ([[1969]]).<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Памятники истории и культуры Украинской ССР |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Киев|видавництво = [[Наукова думка]]|рік = 1987 |том = |сторінки = 314 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>
* Пам'ятник на могилі І. П. Вовка на Личаківському кладовищі ([[1969]]).<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Памятники истории и культуры Украинской ССР |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Киев|видавництво = [[Наукова думка]]|рік = 1987 |том = |сторінки = 314 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>
* «Мамай» ([[1968]], мідь, гальванопластика, 120×120).<ref name="ХЛ_1970_27">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Художники Львова. Проспект виставки |місце = Львів |видавництво = |рік = 1970|том = |сторінки = 27}}</ref>
* «Робітник» ([[1970]], мідь, гальванопластика, 100×80×40).<ref name="ХЛ_1970_27"/>
* Пам'ятник Паші Савельєвій у [[Луцьк]]у ([[1972]], співавтори [[Борисенко Валентин Назарович|Валентин Борисенко]], [[Подольський Валентин Маркович|Валентин Подольський]], архітектор В.&nbsp;Семененко).<ref>{{книга |автор = Богуславский&nbsp;Г. |частина = |заголовок = Вечным сынам Отчизны. Памятники Великой Отечественной войны|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = М.|видавництво = Советская Россия|рік = 1975|том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }} <!--іл. 415 + текст у кінці книги, сторінки не нумеровані--></ref>
* Пам'ятник Паші Савельєвій у [[Луцьк]]у ([[1972]], співавтори [[Борисенко Валентин Назарович|Валентин Борисенко]], [[Подольський Валентин Маркович|Валентин Подольський]], архітектор В.&nbsp;Семененко).<ref>{{книга |автор = Богуславский&nbsp;Г. |частина = |заголовок = Вечным сынам Отчизны. Памятники Великой Отечественной войны|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = М.|видавництво = Советская Россия|рік = 1975|том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }} <!--іл. 415 + текст у кінці книги, сторінки не нумеровані--></ref>
* Портрет командира бойової групи Народної гвардії ім. І. Франка І. П. Вовка ([[1972]], тонований гіпс, 72×50×52).<ref name="Виставка 1978">Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня.&nbsp;— Львів, 1978.&nbsp;— С. 54—55.</ref>
* Портрет командира бойової групи Народної гвардії ім. І. Франка І. П. Вовка ([[1972]], тонований гіпс, 72×50×52).<ref name="Виставка 1978">Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня.&nbsp;— Львів, 1978.&nbsp;— С. 54—55.</ref>

Версія за 20:45, 31 січня 2016

Садовський Йосип Антонович
Народився10 листопада 1929(1929-11-10)
Струцівка
Помер15 січня 2008(2008-01-15) (78 років)
м. Львів
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанням. Львів
Діяльністьскульптор
Alma materЛьвівська національна академія мистецтв
НагородиЗаслужений діяч мистецтв України

Йо́сип Анто́нович Садо́вський (10 листопада 1929, с. Струцівка, Житомирської області — 15 січня 2008, Львів) — український скульптор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1979).

Біографія

У 1966 році закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (нині Львівська академія мистецтв), де його вчителями були Валентин Борисенко та Іван Якунін.

Багаторічний голова Львівської організації Спілки художників у 1980-х роках. Один з отців-засновників Львівського палацу мистецтв. Професор Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва (нині Львівська академія мистецтв). Професор сакрального мистецтва у Львівській Духовній Семінарії УАПЦ та Львівській православній богословській академії УПЦ КП.

«Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного»

Головним твором свого життя сам скульптор вважав останню працю — «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного». Цьому твору, що напевно є одночасним прикладом не одного жанру та стилю, автор присвятив останні 5 років життя, але йшов до нього — як сам стверджував — протягом всього свого творчого шляху.

«Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного», Виставка Йосипа Садовського у Національному музеї у Львові, липень 2008
Наразі коротко про сам твір. Звичайно, він не складається в класичне визначення видів і жанрів образотворчого мистецтва. Узагальнено його можна назвати скульптурою, але обмовимось: з елементами монументального малярства (вітражі), мистецької каліграфії (написи), декоративно-ужиткового мистецтва (орнаментальні вставки), графіки. Ще проблемніше вкласти твір у якусь систему класичних стилів, бо тут виразно проступає їхній синтез чи, точніше, синкретизм: стилі не тільки єднаються в одне ціле, а й взаємодіють - доповнюють чи протистоять один одному. Можна провести аналогії з низкою модерністських напрямів - конструктивізмом, аванґардизмом, кінетичним мистецтвом, архітектурою, абстрактним експресіонізмом, і, може, хтось у "Вітрильнику..." спостереже певні ознаки сюрреалізму чи поп-арту. Але, на наш погляд, за всіх можливих паралелей, що могли б прикласти до цього твору мистецтвознавці, "Вітрильник..." - то вповні ані те, ні друге, ні третє. Це унікальний щодо стилістики твір, оригінал із оригіналів, особистий чи індивідуальний стиль автора. Якщо хтось захоче, назовімо цей стиль садовізмом.
 [1]

Основні твори

  • «Ранок» (1965).
  • «Верховинці» (1969).
  • Пам'ятник на могилі І. П. Вовка на Личаківському кладовищі (1969).[2]
  • «Мамай» (1968, мідь, гальванопластика, 120×120).[3]
  • «Робітник» (1970, мідь, гальванопластика, 100×80×40).[3]
  • Пам'ятник Паші Савельєвій у Луцьку (1972, співавтори Валентин Борисенко, Валентин Подольський, архітектор В. Семененко).[4]
  • Портрет командира бойової групи Народної гвардії ім. І. Франка І. П. Вовка (1972, тонований гіпс, 72×50×52).[5]
  • Портрет колишнього начальника Городоцького районного відділу КДБ М. В. Лабузова (1977, бронза, 62×40×29).[5]
  • Портрет художника Романа Сельського (1977, шамот, 48×25×32).[5]
  • Барельєф «В. І. Ленін» (1977, бронза, 160×130×52).[5]
  • Портрет Героя Соціалістичної Праці А. А. Акімова (1977, штучний граніт, 62×27×31).[5]
  • Шахтар (1977, штучний граніт, 112×87×38).[5]
  • Монументальний знак «Борцям за владу Рад» у Львові (1979).
  • Пам'ятник Володимирові Леніну на площі Ринок у Самборі (1979, архітектор Анатолій Консулов).[6]
  • «Портрет першого секретаря жидачівського райкому КПУ П. Брича» (1980, тонований гіпс[7], також мідь, 90×60×32[8]).
  • Портрет бригадира шахтарів М. С. Школяренка (1982, тонований гіпс, 77×45×37).[9]
  • «Ікари» (1982, співавтор Ярослав Скакун, тонований гіпс, 154×100×85).[9]
  • «Партизанка» (1985, тонований гіпс, 120×64×54).[10]
  • Портрет матері (1985, тонований гіпс, 63×48×33).[10]
  • «Плеяда І. Франка — М. Коцюбинський, М. Лисенко, Леся Українка, І. Труш, В. Стефаник» (1986).
  • Проект пам'ятника Шевченку для Дрогобича від 1988 року (співавтори архітектор В. Каменщик, скульптор І. Самотос). Затверджений, але не був реалізований.[11]
  • «Покрова Пресвятої Богородиці» (1998).
  • «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного» (2008, незавершена, композиція знищена за кілька років після смерті автора[джерело?]).
  • Пам'ятник Іванові Франку в с. Нагуєвичі (у співавторстві).
  • 6-метровий пам'ятник шахтареві при в'їзді до Червонограда (кована мідь, архітектор Анатолій Консулов).[12]
  • Меморіальна таблиця у Львові до 100-річчя з дня народження Ф. Е. Дзержинського.[13]

Див. також

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Садовський.

Примітки

  1. ↑ Архієпископ Димитрій (Рудюк), Дмитро Степовик, Літописний «Вітрильник» Йосипа Садовського, «Артанія», Київ, Число 4, 2008 (книга 13), с.37
  2. ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 314.
  3. ↑ а б Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 27.
  4. ↑ Богуславский Г. Вечным сынам Отчизны. Памятники Великой Отечественной войны. — М. : Советская Россия, 1975.
  5. ↑ а б в г д е Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 54—55.
  6. ↑ Памятники истории… — С. 336.
  7. ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-й річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 15.
  8. ↑ Республіканська художня виставка до 110-річчя з дня народження В. І. Леніна. Каталог. — К. : Реклама, 1981. — С. 18.
  9. ↑ а б Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 16.
  10. ↑ а б Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 9.
  11. ↑ Романюк П. «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби. — Львів : ЛА «Піраміда», 2015. — С. 214. — ISBN 978-966-441-384-5.
  12. ↑ Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 26.
  13. ↑ Львівська експериментальна… — С. 27.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Садовський_Йосип_Антонович&oldid=17526404