Людвік Свобода: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м орфографія, replaced: Агенств → Агентств
Рядок 4: Рядок 4:
'''Людвік Сво́бода''' ({{lang-cs|Ludvík Svoboda}}, [[25 листопада]] [[1895]], Грознатін — [[20 вересня]] [[1979]], [[Прага]]), чехословацький військовий і [[політичний діяч]], [[президент]] ЧССР в 1968–1975, [[генерал]], [[Герой Радянського Союзу]] (1965), [[Герой ЧССР]].
'''Людвік Сво́бода''' ({{lang-cs|Ludvík Svoboda}}, [[25 листопада]] [[1895]], Грознатін — [[20 вересня]] [[1979]], [[Прага]]), чехословацький військовий і [[політичний діяч]], [[президент]] ЧССР в 1968–1975, [[генерал]], [[Герой Радянського Союзу]] (1965), [[Герой ЧССР]].


За ініціативи [[СРСР]] у [[Лондон]]і [[18 липня]] [[1941]] була укладена радянсько-чехословацька угода «Про спільні дії у війні проти фашистської Німеччини», згідно з якою відновлювались дипломатичні відносини між СРСР та [[Чехословаччина|Чехословацькою республікою]], а також було передбачено створення військових підрозділів з громадян Чехословацької республіки на території [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]]. На її розвиток представниками верховного командування СРСР та Чехословаччини [[27 вересня]] [[1941]] було підписано Військову угоду. У лютому 1943, під час контрнаступу переважаючих сил німецьких військ проти лівого крила Воронезького фронту, «бойове хрещення» прийняв чехословацький батальйон під командуванням полковника Л. Свободи<ref>Всемирная история: В десяти томах. / Т. X.&nbsp;— М.: Мысль, 1965.&nbsp;— С. 213–214. </ref>.
За ініціативи [[СРСР]] у [[Лондон]]і [[18 липня]] [[1941]] була укладена радянсько-чехословацька угода «Про спільні дії у війні проти фашистської Німеччини», згідно з якою відновлювались дипломатичні відносини між СРСР та [[Чехословаччина|Чехословацькою республікою]], а також було передбачено створення військових підрозділів з громадян Чехословацької республіки на території [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]]. На її розвиток представниками верховного командування СРСР та Чехословаччини [[27 вересня]] [[1941]] було підписано Військову угоду. У лютому 1943, під час контрнаступу переважаючих сил німецьких військ проти лівого крила Воронезького фронту, «бойове хрещення» прийняв чехословацький батальйон під командуванням полковника Л. Свободи<ref>Всемирная история: В десяти томах. / Т. X.&nbsp;— М.: Мысль, 1965.&nbsp;— С. 213–214.</ref>.


Влітку 1943&nbsp;р. в Новохоперську було завершено формування [[Чехо-Словацька бригада|1-ї окремої Чехословацької бригади]] під командуванням полковника Людвіка Свободи (згодом [[Перший Чехословацький армійський корпус|армійський корпус]]). З 15 тисяч чоловік її особового складу 11 тисяч були закарпатськими українцями<ref>Муковський І. Т., Лисенко О.&nbsp;Є.&nbsp;Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни / За ред. В.&nbsp;Д.&nbsp;Конашевича.&nbsp;— К.: Пошуково-вид. Агенство «Книга Пам'яті України», 1996.&nbsp;— 568 с. ISBN 5-88500-041-7. Посилання на: {{ЕУ}}— Т. 3.&nbsp;— С. 1187.</ref>.
Влітку 1943&nbsp;р. в Новохоперську було завершено формування [[Чехо-Словацька бригада|1-ї окремої Чехословацької бригади]] під командуванням полковника Людвіка Свободи (згодом [[Перший Чехословацький армійський корпус|армійський корпус]]). З 15 тисяч чоловік її особового складу 11 тисяч були закарпатськими українцями<ref>Муковський І. Т., Лисенко О.&nbsp;Є.&nbsp;Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни / За ред. В.&nbsp;Д.&nbsp;Конашевича.&nbsp;— К.: Пошуково-вид. Агентство «Книга Пам'яті України», 1996.&nbsp;— 568 с. ISBN 5-88500-041-7. Посилання на: {{ЕУ}}— Т. 3.&nbsp;— С. 1187.</ref>.


На чолі 1-ої чехословацької бригади у складі 38-ї армії [[Перший Український фронт|1-го Українського фронту]] брав участь у визволенні [[Київ|Києва]].
На чолі 1-ої чехословацької бригади у складі 38-ї армії [[Перший Український фронт|1-го Українського фронту]] брав участь у визволенні [[Київ|Києва]].
Рядок 26: Рядок 26:
* Барна В., Горбоватий В., Клименко О., Колодницький С. Свобода Людвік / {{ТЕС|3}}— С. 238.
* Барна В., Горбоватий В., Клименко О., Колодницький С. Свобода Людвік / {{ТЕС|3}}— С. 238.
{{Президенти Чехословаччини}}
{{Президенти Чехословаччини}}



{{DEFAULTSORT:Свобода, Людвік}}
{{DEFAULTSORT:Свобода, Людвік}}

[[Категорія:Персоналії:Чехословаччина]]
[[Категорія:Персоналії:Чехословаччина]]
[[Категорія:Герої Радянського Союзу]]
[[Категорія:Герої Радянського Союзу]]
Рядок 45: Рядок 43:
[[Категорія:Народні Герої Югославії]]
[[Категорія:Народні Герої Югославії]]
[[Категорія:Вояки Першого Чехословацького армійського корпусу]]
[[Категорія:Вояки Першого Чехословацького армійського корпусу]]



{{політик-доробити}}
{{політик-доробити}}

Версія за 03:32, 6 лютого 2016

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Свобода.
Людвік Свобода (1968)

Людвік Сво́бода (чеськ. Ludvík Svoboda, 25 листопада 1895, Грознатін — 20 вересня 1979, Прага), чехословацький військовий і політичний діяч, президент ЧССР в 1968–1975, генерал, Герой Радянського Союзу (1965), Герой ЧССР.

За ініціативи СРСР у Лондоні 18 липня 1941 була укладена радянсько-чехословацька угода «Про спільні дії у війні проти фашистської Німеччини», згідно з якою відновлювались дипломатичні відносини між СРСР та Чехословацькою республікою, а також було передбачено створення військових підрозділів з громадян Чехословацької республіки на території Радянського Союзу. На її розвиток представниками верховного командування СРСР та Чехословаччини 27 вересня 1941 було підписано Військову угоду. У лютому 1943, під час контрнаступу переважаючих сил німецьких військ проти лівого крила Воронезького фронту, «бойове хрещення» прийняв чехословацький батальйон під командуванням полковника Л. Свободи[1].

Влітку 1943 р. в Новохоперську було завершено формування 1-ї окремої Чехословацької бригади під командуванням полковника Людвіка Свободи (згодом армійський корпус). З 15 тисяч чоловік її особового складу 11 тисяч були закарпатськими українцями[2].

На чолі 1-ої чехословацької бригади у складі 38-ї армії 1-го Українського фронту брав участь у визволенні Києва.

Неодноразово перебував на Тернопільщині: 2 липня 1917 брав участь у битві під Зборовом, 1939 року — біля м. Тернопіль. 18 вересня 1939 зупинявся у Підгайцях, 20-25 вересня 1939 — у Гусятині.[3]

Брав участь у боях проти гітлерівців в Україні. У 1945—50 був на керівних постах в уряді Чехословаччини, з 1968 до 1975 був президентом держави.

Написав військові спогади: «От Бузулука до Праги» (1963).

Примітки

  1. ↑ Всемирная история: В десяти томах. / Т. X. — М.: Мысль, 1965. — С. 213–214.
  2. ↑ Муковський І. Т., Лисенко О. Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни / За ред. В. Д. Конашевича. — К.: Пошуково-вид. Агентство «Книга Пам'яті України», 1996. — 568 с. ISBN 5-88500-041-7. Посилання на: Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.— Т. 3. — С. 1187.
  3. ↑ Барна В., Горбоватий В., Клименко О., Колодницький С. Свобода Людвік… С. 238.

Література

Перша Чехословацька Республіка
Друга Чехословацька Республіка
Окупація
Протекторат
Уряд у вигнанні
Третя Чехословацька Республіка
Комуністична ера
Чехословацька Федеративна Республіка


політик Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Людвік_Свобода&oldid=17558023