Навашин Сергій Гаврилович

|автор видів=

Сергій Гаврилович Навашин
Сергій Навашин Сергій Навашин
Народився	2 (14) грудня 1857(1857-12-14) Царевщина, Росія
Помер	10 грудня 1930(1930-12-10) (72 роки) Село
Поховання	Передєлкінський цвинтарd
Країна	Російська імперія, РРФСР
Діяльність	біолог, ботанік, хімік
Alma mater	Московський університет
Галузь	ботаніка, альгологія
Заклад	Київський університет, Тбіліський університет
Науковий ступінь	доктор ботаніки
Відомі учні	Микола Цингер, Григорій Левицький
Аспіранти, докторанти	Nikolaĭ Petrovich Krenked Левицький Григорій Андрійович Делоне Лев Миколайович
Членство	НАН України Баварська академія наук Петербурзька академія наук Академія наук СРСР Російська академія наук
Відомий завдяки:	каріосистематика, цитоембріологія, відкриття подвійного запліднення покритонасінних рослин.
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах  Навашин Сергій Гаврилович у Вікісховищі

Сергі́й Гаври́лович Нава́шин (нар. 2 (14) грудня 1857(18571214), с. Царевщина, нині Балтайського району Саратовської області — пом. 10 грудня 1930, Дитяче Село (кол. Царське Село), нині м. Пушкін Ленінградської області) — радянський ботанік, цитолог та ембріолог рослин. Відкрив подвійне запліднення у покритонасінних рослин (1898). Заклав основи морфології хромосом і каріосистематики. Довгий час жив і працював у Києві, створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин.

Життєпис

Навчання та життя в Москві

Народився у родині лікаря. Початкову освіту отримав вдома, навчався у Саратівській гімназії.

1874 року — вступив до Медико-хірургічної академії, де переважно займався хімією у лабораторії О. П. Бородіна.

1878 року — переводиться до Московського університету, який закінчує кандидатом у 1881 році, захистивши роботу з хімії. Саме тут під впливом лекцій К. А. Тімірязєва та В. Я. Цингера розпочав вивчати ботаніку після курсу хімії, посів місце лаборанта на кафедрі фізіології рослин, та невдовзі (1885) таку ж посаду у Петровській сільськогосподарській академії.

Київський період

1894 року запрошено працювати на кафедру систематики та морфології рослин Київського університету. Читав курс анатомії, морфології та систематики рослин. Брав участь у будівництві школи у районі Святошино під Києвом, багато часу проводив з дітьми, опікувався справами Київського товариства натуралістів. У 1894–1896 роках працював над дослідженням берези звичайної. Робота «Про звичайну березу і морфологічне значення халазогамії» стала наслідком підготовки дисертації на здобуття ступеня доктора наук. Захист самої дисертації проходив у Одеському університеті 1896 року. 1894–1914 роки — працює директором ботанічного саду Київського університету. 1898 рік — доповідь про дослідження подвійного запліднення у Lilium martagon L. на засіданні Х з'їзду натуралістів та лікарів. Працює на о. Ява.

Радянський період

Професор Тбіліського (1918–1923) університету. Один із засновників (1923) і перший директор (до 1929) Біологічного інституту ім. Тімірязева в Москві. Академік АН СРСР (1918; член-кореспондент 1901), академік АН УРСР (1924).

Похований в Москві.

Наукова діяльність

Сергій Гаврилович Навашин працював здебільшого у галузі хімії, а також цитології, ембріології та морфології рослин. Дослідив у берези механізм проникнення пилкової трубки в насінну бруньку через її підставу — халазу; проходження трубки у вільхи, в'яза, волоського горіха та згодом довів наявність халазогамії і у інших однопокривних рослин. Фундаментальне значення мало відкриття ним у покритонасінних рослин подвійного запліднення, що пояснило природу їх триплоїдного ендосперма, а також природу ксеній. Заклав основи вчення про морфологію хромосом та її таксономічне значення.

Нагороди та премії

1901 рік — член-кореспондент Російської АН. 1904 рік — присудження премії імені Бера. З 1908 року — член-кореспондент Баварської АН. 1911 рік — іноземний член Лондонського Ліннеївського товариства. З 1918 року — дійсний член Російської АН.

Джерела

• С. Г. Навашин на who-is-who.com.ua
• С. Г. Навашин на cybertruffle.org.uk