Берберські корсари: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м оформлення
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
'''Бербе́рські'''&nbsp;(берберійські, варварійські) '''пірати<span style="background-color: rgb(254, 252, 224);"> </span>'''(вони ж, за винятком марокканських, так як марокканці не визнавали себе османами, відомі як османські корсари)&nbsp;— мусульманські [[пірати]] і [[капер]]и, що орудували в районі північної Африки, починаючи з часів арабських завоювань і до середини XIX століття.
'''Бербе́рські'''&nbsp;(берберійські, варварійські) '''пірати<span style="background-color: rgb(254, 252, 224);"> </span>'''(вони ж, за винятком марокканських, так як марокканці не визнавали себе османами, відомі як османські корсари)&nbsp;— мусульманські [[пірати]] і [[капер]]и, що орудували в районі північної Африки, починаючи з часів арабських завоювань і до середини XIX століття.


Діючи з безлічі портів Магріба, включаючи такі великі як [[Туніс (місто)|Туніс]], [[Тріполі (Лівія)|Тріполі]], [[Алжирський еялет|Алжир]] і Салі, вони тримали в страху все західне [[Середземномор'я]]. Діяльність піратів не обмежувалась одним лише полюванням на торгові судна, дуже часто вони влаштовували «Раззі»&nbsp;— спеціальні рейди на прибережні міста Європи з метою захопити в полон християнських рабів і продати їх на невільничому ринку в Алжирі або Марокко<ref>[http://www.bbc.co.uk/history/british/empire_seapower/white_slaves_02.shtml Берберське рабство] {{ref-en}}</ref>. За даними професора історії Роберта Девіса в період з XVI по XIX століття, пірати захопили і продали в рабство від 1 до 1,25 мільйона європейців. Основною метою для подібних рейдів служили прибережні села в [[Італія|Італії]], [[Іспанія|Іспанії]] та [[Португалія|Португалії]], хоча й більш віддалені країни&nbsp;— [[Франція]], [[Англія]], [[Нідерланди]], [[Ірландія]] і навіть [[Скандинавські країни]], включаючи [[Ісландія|Ісландію]], страждали від подібних нападів (дивись статті [[Напад берберських піратів на Балтімор]] і [[Напад турецьких піратів на Ісландію]]).
Діючи з безлічі портів Магріба, включаючи такі великі як [[Туніс (місто)|Туніс]], [[Триполі]], [[Алжирський еялет|Алжир]] й Салі, вони тримали в страху все західне [[Середземномор'я]]. Діяльність піратів не обмежувалась одним лише полюванням на торгові судна, дуже часто вони влаштовували «Раззі»&nbsp;— спеціальні рейди на прибережні міста Європи з метою захопити в полон християнських рабів і продати їх на невільничому ринку в Алжирі або Марокко<ref>[http://www.bbc.co.uk/history/british/empire_seapower/white_slaves_02.shtml Берберське рабство] {{ref-en}}</ref>. За даними професора історії Роберта Девіса в період з XVI по XIX століття, пірати захопили і продали в рабство від 1 до 1,25 мільйона європейців. Основною метою для подібних рейдів служили прибережні села в [[Італія|Італії]], [[Іспанія|Іспанії]] та [[Португалія|Португалії]], хоча й більш віддалені країни&nbsp;— [[Франція]], [[Англія]], [[Нідерланди]], [[Ірландія]] і навіть [[Скандинавські країни]], включаючи [[Ісландія|Ісландію]], страждали від подібних нападів (дивись статті [[Напад берберських піратів на Балтімор]] і [[Напад турецьких піратів на Ісландію]]).


Ефект від цих атак був вкрай важкий: Франція, Англія та Іспанія втратили тисячі кораблів, прибережні регіони Іспанії та Італії обезлюдніли; фактично, цей піратський промисел перешкоджав заселенню берегів аж до XIX століття. 
Ефект від цих атак був вкрай важкий: Франція, Англія та Іспанія втратили тисячі кораблів, прибережні регіони Іспанії та Італії обезлюдніли; фактично, цей піратський промисел перешкоджав заселенню берегів аж до XIX століття. 

Версія за 09:41, 1 березня 2016

Посол від держав Варварського берега до двору англійської королеви Єлизавети I

Бербе́рські (берберійські, варварійські) пірати (вони ж, за винятком марокканських, так як марокканці не визнавали себе османами, відомі як османські корсари) — мусульманські пірати і капери, що орудували в районі північної Африки, починаючи з часів арабських завоювань і до середини XIX століття.

Діючи з безлічі портів Магріба, включаючи такі великі як Туніс, Триполі, Алжир й Салі, вони тримали в страху все західне Середземномор'я. Діяльність піратів не обмежувалась одним лише полюванням на торгові судна, дуже часто вони влаштовували «Раззі» — спеціальні рейди на прибережні міста Європи з метою захопити в полон християнських рабів і продати їх на невільничому ринку в Алжирі або Марокко[1]. За даними професора історії Роберта Девіса в період з XVI по XIX століття, пірати захопили і продали в рабство від 1 до 1,25 мільйона європейців. Основною метою для подібних рейдів служили прибережні села в Італії, Іспанії та Португалії, хоча й більш віддалені країни — Франція, Англія, Нідерланди, Ірландія і навіть Скандинавські країни, включаючи Ісландію, страждали від подібних нападів (дивись статті Напад берберських піратів на Балтімор і Напад турецьких піратів на Ісландію).

Ефект від цих атак був вкрай важкий: Франція, Англія та Іспанія втратили тисячі кораблів, прибережні регіони Іспанії та Італії обезлюдніли; фактично, цей піратський промисел перешкоджав заселенню берегів аж до XIX століття. 

З XVI століття почалися «алжирські експедиції» — ряд морських і десантних експедицій європейських держав проти гнізда піратів в Алжирі. З 19 століття (з 1801) почалися берберійські війни США.

Хайр-ад-Дін Барбароса

Відомі берберські пірати

Ті, що побували в полоні берберських піратів

Літературні персонажі

  • Робінзон Крузо
  • Гі де Нантейль — герой французької поеми «Нантейльская жесту». 
  • Анжеліка — в 4-й книзі про Анжеліку французьких авторів Анни і Сержа Голон.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Берберські_корсари&oldid=17694598