Ґалан Володимир: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
Рядок 6: Рядок 6:
Народився [[1895]] року в [[Галичина|Галичині]].
Народився [[1895]] року в [[Галичина|Галичині]].
Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]]&nbsp;— [[старший лейтенант]] [[Австро-Угорщина|австрійської]] армії, від [[1918]] року&nbsp;— [[офіцер]] [[УГА|Української Галицької армії]]. Батарея під командуванням В.Ґалана брала участь у визволенні [[Бучач]]а від польських окупантів під час [[Чортківська офензива|Чортківської офензиви УГА]], зокрема, відбила сильну атаку уланів.<ref>''М.Литвин, К.Науменко.'' Історія ЗУНР.— Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 196</ref> Згадував: під час війни взимку 1919–1920 років між станціями Махнівка&nbsp;— Калинівка (тепер Вінницька область) було помічено кілька вантажних вагонів, в яких перебували повно замерзлих трупів хворих вояків УГА.<ref>''М.Литвин, К.Науменко.'' Історія ЗУНР… с. 275</ref> Емігрував до [[США]], де довгі роки був директором Злученого Українсько-Американського Допомогового Комітету ([[ЗУАДК]]). Автор [[мемуари|книжки спогадів]] з часів [[Українська революція 1917-1921|українських визвольних змагань]] «Батарея смерті» (вийшла у [[видавництво|видавництві]] «[[Червона Калина (видавництво)|Червона Калина]]».
Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]]&nbsp;— [[старший лейтенант]] [[Австро-Угорщина|австрійської]] армії, від [[1918]] року&nbsp;— старшина ([[офіцер]]) [[УГА|Української Галицької армії]]. Батарея під командуванням В.Ґалана брала участь у визволенні [[Бучач]]а від польських окупантів під час [[Чортківська офензива|Чортківської офензиви УГА]], зокрема, відбила сильну атаку уланів.<ref>''М. Литвин, К. Науменко.'' Історія ЗУНР…&nbsp;— С. 196.</ref> Згадував: під час війни взимку 1919—1920 років між станціями Махнівка&nbsp;— Калинівка (тепер Вінницька область) було помічено кілька вантажних вагонів, в яких перебували повно замерзлих трупів хворих вояків УГА.<ref>''М. Литвин, К. Науменко.'' Історія ЗУНР…&nbsp;— С. 275.</ref> Емігрував до [[США]], де довгі роки був директором Злученого Українсько-Американського Допомогового Комітету ([[ЗУАДК]]). Автор [[мемуари|книжки спогадів]] з часів [[Українська революція 1917-1921|українських визвольних змагань]] «Батарея смерті» (вийшла у [[видавництво|видавництві]] «[[Червона Калина (видавництво)|Червона Калина]]».


Помер [[1987]] року у [[Філадельфія|Філадельфії]], похований на українському [[католицизм|католицькому]] [[цвинтар]]і [[Фокс Чейз]] там же.
Помер [[1987]] року у [[Філадельфія|Філадельфії]], похований на українському [[католицизм|католицькому]] [[цвинтар]]і [[Фокс Чейз]] там же.
Рядок 18: Рядок 18:


== Література ==
== Література ==
* Ґалан Володимир // {{ЕУ}} — Т. 2. — С. 472.
* {{Біляїв}}
* {{Біляїв}}
* Ґалан Володимир // {{ЕУ}} — Т. 2. — С. 472.
* ''М. Литвин, К. Науменко.'' Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ, видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — ISBN 5-7707-7867-9.


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 12:21, 2 березня 2016

Сотник УГА Володимир Ґалан

Володимир Ґалан (нар. 3 квітня 1893, містечко Глиняни, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині місто Золочівського району Львівської області — пом. 1987, Філадельфія, штат Пенсильванія, США) — український військовик, громадський діяч у США. Поручник артилерії УГА.[1]

Біографія

Народився 1895 року в Галичині.

Під час першої світової війни — старший лейтенант австрійської армії, від 1918 року — старшина (офіцер) Української Галицької армії. Батарея під командуванням В.Ґалана брала участь у визволенні Бучача від польських окупантів під час Чортківської офензиви УГА, зокрема, відбила сильну атаку уланів.[2] Згадував: під час війни взимку 1919—1920 років між станціями Махнівка — Калинівка (тепер Вінницька область) було помічено кілька вантажних вагонів, в яких перебували повно замерзлих трупів хворих вояків УГА.[3] Емігрував до США, де довгі роки був директором Злученого Українсько-Американського Допомогового Комітету (ЗУАДК). Автор книжки спогадів з часів українських визвольних змагань «Батарея смерті» (вийшла у видавництві «Червона Калина».

Помер 1987 року у Філадельфії, похований на українському католицькому цвинтарі Фокс Чейз там же.

Бібліографія

  • Батарея смерті. — Нью-Йорк, 1968. — 240 с.

Примітки

  1. Бойові дії артилерійських полків Галицької армії на фронтах українсько-польської та більшовицько-української воєн
  2. М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР… — С. 196.
  3. М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР… — С. 275.

Література

Посилання