Боголюбов Олексій Миколайович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 52: | Рядок 52: | ||
* Машина і людина. К., 1969; Нариси з історії механіки. К., 1974. {{ref-ru}} |
* Машина і людина. К., 1969; Нариси з історії механіки. К., 1974. {{ref-ru}} |
||
* Доктор Роберт Гук. Москва, 1980. {{ref-ru}} |
* Доктор Роберт Гук. Москва, 1980. {{ref-ru}} |
||
* {{книга |
|||
|автор = Боголюбов Алексей Николаевич |
|||
|частина = |
|||
|посилання частина = |
|||
|заголовок = [[Математик]]и. [[Механік|Механики]]. Биографический справочник |
|||
|оригінал = |
|||
|посилання = http://www.math.ru/lib/book/djvu/istoria/BMM.djvu |
|||
|відповідальний = |
|||
|видання = |
|||
|місце = Киев |
|||
|видавництво = «[[Наукова думка]]» |
|||
|рік = 1983 |
|||
|том = |
|||
|сторінки = |
|||
|сторінок = 640 |
|||
|серія = |
|||
|тираж = 50 000 |
|||
|isbn = |
|||
|doi = |
|||
|bibcode = |
|||
|pmid = |
|||
|archiveurl = |
|||
|archivedate = |
|||
|ref = |
|||
}} {{ref-ru}} |
|||
== Література == |
== Література == |
Версія за 15:07, 5 квітня 2016
Боголюбов Олексій Миколайович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 12 (25) березня 1911 м. Ніжин Чернігівська область |
Помер | 2 листопада 2004 (93 роки) м. Київ |
Діяльність | математик, інженер-механік, історик математики |
Alma mater | Харківський університет |
Галузь | Історія математики, Машинознавство |
Заклад | Інститут математики |
Вчене звання | Член-кореспондент НАНУ |
Науковий ступінь | Доктор технічних наук |
Науковий керівник | Артоболевський Іван Іванович |
Членство | НАН України |
Батько | Боголюбов Микола Михайлович |
Брати, сестри | Боголюбов Микола Миколайович Боголюбов Михайло Миколайович |
Нагороди | Заслужений діяч науки і техніки України |
![]() |
Олексій Миколайович Боголю́бов (12 (25) березня 1911, м. Ніжин, нині Чернігівська область — 2 листопада 2004, м. Київ) — учений у галузі історії математики й теорії механізмів. Доктор технічних наук (1966), професор (1972), член-кореспондент АН УРСР (1969). Син Миколи Михайловича, брат Миколи Миколайовича та Михайла Миколайовича Боголюбових.
Біографія
Нелегко складалася наукова і творча доля О. М. Боголюбова. Отриманню вищої освіти заважали «анкетні дані»: його батько був професором богослов'я. Тому майбутній учений, хоч і мав неабиякі знання з математики, механіки, фізики, загальної історії, літератури та іноземних мов, отримав можливість вступити до Харківського університету на механічне відділення фізико-математичного факультету лише в 1931 р. Закінчив Харківський університет (1936) та механічно-машинобудівний інститут (1938). Працював на інженерних посадах, викладав у Харківському механічно-машинобудівному інституті (1940—1941). Німецько-радянська війна та перебування у таборі в Норильську з 1943 по 1953 рр. надовго відірвали О. М. Боголюбова від наукової та викладацької діяльності. Після повернення з табору він працює головним механіком будівництва у Черкасах. У 1955—1962 — старший інженер, головний інженер Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти, 1958—1981 — викладач, професор Київського інженерно-будівного інституту; водночас від 1962 — молодший науковий спвіробітник, від 1963 — старший науковий співробітник, 1975—1989 — головний науковий співробітник Інституту математики, а також старший науковий співробітник сектору історії техніки й природознавства Інституту історії АН УРСР (1963—1974).
Наукова діяльність
Один із фундаторів наукової школи з історії математики в Україні. Досліджує питання історії вітчизняної математики, механчіних машин, машинобудування, науки й освіти в Україні. За участі Б. 1966—1970 вийшли 4-томна монографія «История отечественной математики» та біографічний довідник «Математики. Механики» (Київ, 1983). Автор циклу науково-історичних праць з історії культурних зв'язків між Іспанією та Росією. Досліджує життя і діяльність інженера Авґустина де Бетанкура. З коментарями Б. у Мадриді 1990 передруковано працю Бетанкура і Ланца «Трактат о построении машин» — першу у світі книгу з теорії машин і механізмів.
Майже чверть століття працював учений у Київському інженерно-будівельному інституті на посаді викладача, згодом — професора кафедри будівельних машин. Читав курси «Теорія машин і механізмів», «Деталі машин», віддаючи свій досвід та знання підготовці науково-технічних кадрів України. Серед його учнів три доктори і тридцять кандидатів наук, які працюють не тільки в Україні, а й у Росії, Узбекистані, Литві та інших країнах.
Нагороди і почесні звання
Нагороджено медаллю Олександра Койре Міжнародної академії історії наук, М. Крилова (1997). Іспанський орден «За громадянські заслуги» (1996). У 1999 р. учений одержав звання Почесного доктора Петербурзького університету шляхів сполучення. Заслужений діяч науки і техніки (2001).
Праці
- История механики машин. К., 1964. (рос.)
- Механика в СССР за 50 лет. Москва, 1967. (співавт.) (рос.)
- Научно-технический прогресс в Украинской ССР. К., 1967. (рос.)
- Развитие проблем механики машин. К., 1967. (рос.)
- Августин Бетанкур: Научно-биогр. очерк. Москва, 1968. (рос.)
- Машина і людина. К., 1969; Нариси з історії механіки. К., 1974. (рос.)
- Доктор Роберт Гук. Москва, 1980. (рос.)
- Боголюбов Алексей Николаевич. Математики. Механики. Биографический справочник. — Киев : «Наукова думка», 1983. — 640 с. — 50 000 прим. (рос.)
Література
- Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930—2000): Довід. К., 2001.
- Л. Г. Лесько, В. Л. Баладинський Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004., стор. 141
- Вісник НАН України. — 2003. N2