Дашава — Київ (газопровід): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Невірна сторінка - підземна газифікація
Скасовано останнє редагування (213.160.128.198) і відновлено версію 17422146 Леонід Панасюк
Рядок 10: Рядок 10:
[[1948]] року природний газ із цієї труби отримав і [[Тернопіль]]. Було створено Управління з експлуатації газопроводу «Дашава-Київ», яке мало у своєму складі 5 районних управлінь у містах [[Тернопіль]], [[Красилів]], [[Бердичів]], [[Київ]] та у с. [[Гніздичів]]. Цей день вважається днем народження теперішнього «Київтрансгазу».
[[1948]] року природний газ із цієї труби отримав і [[Тернопіль]]. Було створено Управління з експлуатації газопроводу «Дашава-Київ», яке мало у своєму складі 5 районних управлінь у містах [[Тернопіль]], [[Красилів]], [[Бердичів]], [[Київ]] та у с. [[Гніздичів]]. Цей день вважається днем народження теперішнього «Київтрансгазу».


Після введення в експлуатацію цього унікального магістрального газопроводу розпочалася широка газифікація повоєнних міст [[Україна|України]]. Навіть незважаючи на [[дефіцит]] потужної техніки і кваліфікованих кадрів.
Після введення в експлуатацію цього унікального магістрального газопроводу розпочалася широка [[газифікація]] повоєнних міст [[Україна|України]]. Навіть незважаючи на [[дефіцит]] потужної техніки і кваліфікованих кадрів.


== Потужність ==
== Потужність ==

Версія за 11:39, 16 травня 2016

Газопровід Дашава — Київ — перший магістральний газопровід в Україні.

Історія

Есплуатація газопроводу розпочалася 1 жовтня 1948 року.

Будівництво труби розпочалося у 1946 році — офіційно 6 серпня- і вже за два роки вона була готова до транспортування природного газу.

Загальна протяжність — 509,6 км, діаметр труби — 500 мм, пропускна здатність — 1,5 млн м³ на добу.

1948 року природний газ із цієї труби отримав і Тернопіль. Було створено Управління з експлуатації газопроводу «Дашава-Київ», яке мало у своєму складі 5 районних управлінь у містах Тернопіль, Красилів, Бердичів, Київ та у с. Гніздичів. Цей день вважається днем народження теперішнього «Київтрансгазу».

Після введення в експлуатацію цього унікального магістрального газопроводу розпочалася широка газифікація повоєнних міст України. Навіть незважаючи на дефіцит потужної техніки і кваліфікованих кадрів.

Потужність

«Дашава-Київ» на той час був найпотужнішим газопроводом в Європі (пропускна здатність — близько 2 млрд м³ на рік). Він налічував 230 переходів через природні та штучні перепони (24 річки, 36 залізниць, 46 шосейних доріг, 139 боліт і балок). Трасу обслуговували 573 км повітряної лінії зв'язку з 57 селекторними пунктами. Було збудовано 49 будинків лінійних обхідників і створено аварійно-ремонтні пунтки (АРП) в Тернополі, Красилові та Бердичеві.

1951 — газопровід був продовжений з Києва через Брянськ до Москви (і названий «Дашава-Київ-Брянськ-Москва» (1301 км)).

Максимальної пропускної здатності (5 млн куб м газу на добу) було досягнуто в 1959 році з пуском компресорних станцій в Тернополі, Красилові, Бердичеві та Боярці.

З відкриттям нових потужних родовищ газу в 1966 році газопровід «Дашава-Київ», підключений до першої нитки газопроводу «Шебелинка-Полтава-Київ», став працювати як розподільний. Таким чином, з жовтня 1966 року, коли було реконструйовано шлейфи на КС, газ пішов у зворотному напрямку зі Сходу на Захід.

Сучасний стан

У наш час газопровід використовується як розподільний з робочим тиском 4,5 МПа, і більшість сіл та містечок Тернопільської, Житомирської та Київської областей отримують газ у домівки саме завдяки першому магістральному газопроводу у світі.

Газопровід «Дашава-Київ» будувався із труб виробництва США і Ждановського трубопрокатного заводу (нині — трубопрокатний цех заводу імені Ілліча, м. Маріуполь), має гумобітумну ізоляцію.

Технічний стан металу газопроводу станом на 2007 рік не втратив своїх механічних властивостей, тому його подальша експлуатація як магістрального розподільного газопроводу можлива і в майбутньому.

Джерела

  • Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
  • Газова галузь України. Становлення, досягнення, особистості. І. В. Діяк, З. П. Осінчук, Б. П. Савків. — Киев: «Світ Успіху», 2009. ISBN 978-966-8352-39-3
  • Цей день в історії