Бела Імреді: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
| оригінальне ім'я = {{lang-hu|Béla (vitéz) Imrédy de Ómoravicza}} |
| оригінальне ім'я = {{lang-hu|Béla (vitéz) Imrédy de Ómoravicza}} |
||
| портрет = Bela_Imredy.jpg |
| портрет = Bela_Imredy.jpg |
||
| ширина портрета = |
| ширина портрета = 250px |
||
| підпис = |
| підпис = |
||
| герб = |
| герб = |
||
| титул = |
| титул = [[Прем'єр-міністр]] [[Угорщина|Угорщини]] |
||
| прапор = |
| прапор = Flag of Hungary 1940.svg |
||
| періодпочаток = |
| періодпочаток = [[1938]] |
||
| періодкінець = |
| періодкінець = [[1939]] |
||
| попередник = |
| попередник = |
||
| спадкоємець = |
| спадкоємець = |
||
| громадянство = |
| громадянство = [[Угорщина]] |
||
| дата народження = |
| дата народження = [[29 грудня]] [[1891]] |
||
| місце народження = |
| місце народження = [[Будапешт]] |
||
| дата смерті = |
| дата смерті = [[28 лютого]] [[1946]] |
||
| місце смерті = |
| місце смерті = [[Будапешт]] |
||
| династія = |
| династія = |
||
| батько = |
| батько = |
Версія за 14:10, 18 травня 2016
Бела Імреді угор. Béla (vitéz) Imrédy de Ómoravicza | |||
![]() | |||
| |||
---|---|---|---|
1938 — 1939 | |||
Народження: |
29 грудня 1891 Будапешт | ||
Смерть: |
28 лютого 1946 Будапешт | ||
Причина смерті: | вогнепальне поранення | ||
Поховання: | Керепеші | ||
Країна: | Угорщина | ||
Партія: | Партія угорського життяd[1] | ||
Бела Імреді (угор. Béla (vitéz) Imrédy de Ómoravicza *29 грудня 1891, Будапешт — †28 лютого 1946, Будапешт) — прем'єр-міністр Угорщини в 1938-1939.
Біографія
Народився в католицькій родині. Вивчав право, потім поступив на роботу в міністерство фінансів, в 1928 призначений директором Угорського національного банку.
Будучи виключно амбіційним, Імреді дотримувався правих поглядів з питань внутрішньої та соціальної політики. З питань зовнішньої політики він займав пробританську позицію, завдяки якій зайняв посаду міністра економічної координації в уряді К. Дараньі. Після відставки Дараньі в травні 1938 Імреді був призначений на посаду прем'єр-міністра регентом Міклошем Хорті.
Спроби Імреді поліпшити дипломатичні відносини Угорщини з Великобританією спочатку привели до ускладнень у ставленні до нього Німеччини та Італії. Імреді, однак, незабаром зрозумів, що не може ігнорувати зростаюче німецько-італійський вплив в угорській політиці, і вже до осені 1938 його зовнішня політика стала в значній мірі пронімецькою і проіталійською. Імреді також прагнув знайти підтримку в правих колах, заснувавши Рух угорської життя. Йому вдалося придушити вплив опонентів у правому таборі.
У лютому 1939 помірні опоненти Імреді, стурбовані його зростаючими поступками Німеччини і правим колам в Угорщині, представили регенту Хорті документи, що свідчать про те, що у нього була єврейська прабабуся. Коли Хорті представив ці документи Імреді, той не зміг їх заперечувати і подав у відставку 13 лютого 1939. Короткий час Імреді служив в угорській армії в 1940, а в жовтні того ж року він заснував Партію угорського відродження.
Коли німецькі війська окупували Угорщину в 1944, німецький посланник Едмунд Веєзенмайер рекомендував його регенту Хорті замість колишнього прем'єр-міністра Міклоша Каллаї, проте Хорті призначив на цю посаду Дьоме Стояі. У травні 1944 Імреді зайняв посаду міністра економічної координації. У серпні 1944 був змушений піти у відставку.
Імреді був заарештований і в листопаді 1945 і відданий під суд Народного трибуналу. Звинувачений у військових злочинах і був засуджений до смертної кари і розстріляний у в'язниці Марко в Будапешті в 1946.
Посилання
- Magyar életrajzi lexikon
- Életrajz SZTE Egyetemi Könyvtár Hadtörténeti gyűjtemény
- Az ezenanapon.hu összefoglalója
- Az Imrédy-kormány belpolitikája
- Az Imrédy-kormány külpolitikája
- Fotó Imrédy Béláról [недоступне посилання — історія] A kivégzés előtti percekben
- (Pincus Lauder) Markó Gergely: Imrédy Béla
- Imrédy Béla csodás forradalma mult-kor.hu
- ↑ István H. Vitéz Imrédy Béla / за ред. H. István — Budapest: 1940. — С. 205. — 640 с.