Антуан Арно (син): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м додана Категорія:Янсеністи з допомогою HotCat |
джерела |
||
| Рядок 45: | Рядок 45: | ||
== Бібліографія == |
== Бібліографія == |
||
* ''Арно А., Николь П.'', «Логика, или Искусство мыслить». {{М.}}, 1991.{{ref-ru}} |
* ''Арно А., Николь П.'', «Логика, или Искусство мыслить». {{М.}}, 1991.{{ref-ru}} |
||
* {{ЭСБЕ}} |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== Джерела == |
|||
* {{CathEncy|Arnauld|Pierre Auguste Fournet}} |
|||
* {{ВТ-ЕСБЕ|Арно, Антуан|том= II|сторінки=145—146}} |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
Версія за 10:09, 23 травня 2016
| Антуан Арно | |
|---|---|
| фр. Antoine Arnauld | |
 | |
| Основні відомості | |
| Народження | 16 лютого 1612 Париж |
| Країна: | Королівство Франція |
| Альма-матер: | Паризький університет |
| Заклад: | Паризький університет |
| Конфесія: | католицтво |
| Смерть: | 8 серпня 1694 (82 роки) |
| Брюссель | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | есеїст, письменник, поет |
| Основні інтереси: | теологія |
| Звання: | професор |
 Антуан Арно у Вікісховищі | |
Антуан Арно (фр. Antoine Arnauld; 16 лютого 1612, Париж — 8 серпня 1694, Брюссель) — французький богослов, філософ, логік та математик. Вивчав спершу юридичні науки, а пізніше під впливом Сен-Сірана та Янсена займався богослів'ям.
Життєпис
Народився у відомій Оверньській родині Арно, у сім'ї Антуана Арно-старшого.
1641 року він був уже священиком, 1643 членом Сорбонни, а 1648 одним з пор-рояльських самітників.
У всіх суперечках з єзуїтами, духовенством та урядом він постійно був головним виразником думок янсеністів. Проти єзуїтського звичаю причащатися якнайчастіше він написав брошуру «De la fréquente communion» (Париж, 1643); на захист від звинувачень з боку кальвіністів, у співпраці з Ніколем, написав «фр. La perpétuité de la foi de l'église catholique touchant l'eucharistie» (Париж, 3 т., 1669—1672). Перший з названих творів викликав гнів єзуїтів, другий — сильне незадоволення з боку реформатів. Єзуїти примусили його своїми переслідуваннями втекти до Нідерландів; реформати, особливо Клод та Жур'є, відповідали йому палкими та різкими друкованими запереченнями.
Він вів запеклу боротьбу з Мальбраншем, яка тривала до самої його смерті, в Льєжі 8 серпня 1694 року. Арно мав сильний, надзвичайно послідовний розум та великі знання. У полеміці він вирізнявся надзвичайною сміливістю, а гарячність його нерідко доходила до образ супротивників.
Абат Готефаж видав його твори в 45 томах, в Лозанні, 1775—1783.
Бібліографія
- Арно А., Николь П., «Логика, или Искусство мыслить». М., 1991.(рос.)
Примітки
Джерела
- Pierre Auguste Fournet. Arnauld // Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1913. (англ.)
- Арно, Антуан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. II. — С. 145—146. (рос. дореф.)
