Віталій (Гречулевич): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Oktoih (обговорення | внесок)
Створення сторінки
 
Oktoih (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Архієрей|ім'я=Єпископ Віталій (Гречулевич)|ім'я при народженні=Василій Васильович Гречулевич|портрет=|конфесія=[[православ'я]]|церква=[[РПЦ]]|освіта=[[Подільська духовна семінарія]], [[Санкт-Петербурзька духовна академія]]|дата народження=1 (13) січня 1822|місце народження=м.[[Тульчин]]|прийняття чернецтва=8 жовтня 1876|хіротонія=13 травня 1879|дата смерті=14 травня 1885|місце смерті=м.Могилев|титул_2=єпископ Острозький, вікарій Волинської єпархії|періодпочаток_2=13 травня 1879|періодкінець_2=6 жовтня 1882|титул=єпископ Могилевський і Мстиславський|періодпочаток=6 жовтня 1882|періодкінець=14 травня 1885}}
{{Архієрей|ім'я=Єпископ Віталій (Гречулевич)|ім'я при народженні=Василій Васильович Гречулевич|портрет=Віталій (Гречулевич).jpg|конфесія=[[православ'я]]|церква=[[РПЦ]]|освіта=[[Подільська духовна семінарія]], [[Санкт-Петербурзька духовна академія]]|дата народження=1 (13) січня 1822|місце народження=м.[[Тульчин]]|прийняття чернецтва=8 жовтня 1876|хіротонія=13 травня 1879|дата смерті=14 травня 1885|місце смерті=м.Могилев|титул_2=єпископ Острозький, вікарій Волинської єпархії|періодпочаток_2=13 травня 1879|періодкінець_2=6 жовтня 1882|титул=єпископ Могилевський і Мстиславський|періодпочаток=6 жовтня 1882|періодкінець=14 травня 1885}}


'''Єпископ Віталій''' (в миру '''Василь Васильович Гречулевич'''; 1 (13) січня [[1822]], містечко [[Тульчин]], [[Брацлавський повіт]], [[Подільська губернія]] - 14 (28) травня 1885 Могильов) - єпископ Російської православної церкви, єпископ Могилевський і Мстиславський. Духовний письменник, магістр богослов'я, екзегет.
'''Єпископ Віталій''' (в миру '''Василь Васильович Гречулевич'''; 1 (13) січня [[1822]], містечко [[Тульчин]], [[Брацлавський повіт]], [[Подільська губернія]] - 14 (28) травня 1885 Могильов) - єпископ Російської православної церкви, єпископ Могилевський і Мстиславський. Духовний письменник, магістр богослов'я, екзегет.

Версія за 12:06, 27 серпня 2016

Єпископ Віталій (Гречулевич)
єпископ Могилевський і Мстиславський
6 жовтня 1882 — 14 травня 1885
Конфесія: православ'я
Церква: РПЦ
єпископ Острозький, вікарій Волинської єпархії
13 травня 1879 — 6 жовтня 1882
 
Альма-матер: Подільська духовна семінарія, Санкт-Петербурзька духовна академія
Науковий ступінь: магістр богослов'яd
Діяльність: священник, православний священник, релігійний письменник
Ім'я при народженні: Василій Васильович Гречулевич
Народження: 1 (13) січня 1822
м.Тульчин
Смерть: 14 травня 1885(1885-05-14)
м.Могилев
Чернецтво: 8 жовтня 1876
Єп. хіротонія: 13 травня 1879

Єпископ Віталій (в миру Василь Васильович Гречулевич; 1 (13) січня 1822, містечко Тульчин, Брацлавський повіт, Подільська губернія - 14 (28) травня 1885 Могильов) - єпископ Російської православної церкви, єпископ Могилевський і Мстиславський. Духовний письменник, магістр богослов'я, екзегет.

Біографія

Народився 1 січня 1822 року у родині священика містечка Тульчин Подільської губернії.

У 1843 році закінчив Подільську духовну семінарію і поступив в Санкт-Петербурзьку духовну академію, яку закінчив в 1847 році зі ступенем магістра, захистивши дисертацію «Про молитву Манасії» (СПб., 1848).

Після закінчення академії майже до хіротонії в єпископа був законовчителем в різних жіночих навчальних закладах. Навіть будучи архімандритом, деякий час безкорисливо викладав Закон Божий у Петербурзькому єпархіальному жіночому училищі.

7 серпня 1849 висвячений в сан священика.

У 1860 році він заснував журнал «Мандрівник» і був видавцем цього журналу. Згодом видавав і інші духовні журнали: «Сучасний листок» і «мирське слово», через які повідомляв пастві свої повчальні настанови.

13 квітня 1862 возведений у сан протоієрея.

У 1864 році на зібрані ним пожертвування відкрив на своїй батьківщині в містечку Тульчині училище для дівчат духовного звання.

9 травня 1875 року обраний членом Петербурзького цензурного комітету.

8 жовтня 1876 пострижений в чернецтво з ім'ям Віталій. 22 жовтня того ж року возведений у сан архімандрита.

13 травня 1879 хіротонізований во єпископа Острозького, вікарія Волинської єпархії.

З 6 жовтня 1882 року - єпископ Могилевський і Мстиславський.

Єпископ Віталій - найдосвідченіша людина свого часу. Він здобув популярність як істинний поборник і розповсюджувач релігійної освіти в дусі Православної Церкви серед інтелігенції та простих людей. Завдяки невтомній діяльності в цій галузі, їм за два роки відкрито 268 шкіл і підготовлено до відкриття ще 340.

Своїми повчальними проповідями, особистою добротою і здатністю до доброго вдосконалення інших єпископ Віталій пильно охороняв релігійно-моральні основи суспільного життя.

Помер 14 травня 1885 в Могильові, в Печерську - заміському архієрейському будинку. Похований в Спаській церкві цього будинку біля північної стіни храму під солією.

26 липня 2014 року в місті Мстиславль відбулася II Міжнародна науково-практична конференція «Концепт святості в історичному контексті». Форум був присвячений засновнику і першому редактору журналу «Странник», православному богослову, духовному письменнику і просвітителю єпископу Віталію (Гречулевича).

Праці

  • О молитве Манассии. СПб., 1848. (Магист. диссерт.).
  • Размышление о честном кресте Господнем. СПб., 1848; 2-е изд. СПб., 1853.
  • Размышления о страданиях Господа нашего Иисуса Христа. СПб., 1848.
  • Сравнительное обозрение четвероевангелия в хронологическом порядке, как пособие к изучению евангельской истории по самому Св. Писанию, без помощи учебника. СПб., 1849.
  • Проповеди на малороссийском языке. СПб., 1849; 2-е изд. СПб., 1857.
  • Катихизические беседы на девять блаженств евангельских и десять заповедей Божиих, говоренных на малороссийском языке. СПб., 1852.
  • Вечерня во святой и великий пяток. 3-е изд. СПб., 1853.
  • Пример детского благочестия. Истинное происшествие. СПб., 1853.
  • Катихизические беседы на Символ веры и молитву Господню, говоренные на малороссийском языке. СПб., 1856.
  • Указатель церковных чтений из священных книг Нового и Ветхого Завета на все дни недели и числа месяцев любого года. 1-е изд. СПб., 1853; 2-е изд. СПб., 1866.
  • Беседы о семи спасительных таинствах. СПб., 1858.
  • Христианские размышления, предложенные в словах, беседах и речах. СПб., 1856. Два выпуска.
  • О праздновании воскресных и праздничных дней. СПб., 1857.
  • О должностях родителей и детей. СПб., 1859.
  • Сравнительный обзор четвероевангелия в хронологическом порядке, с картой Палестины и др. приложениями, как пособие к основательному изучению евангельской истории. СПб., 1860—1866 в 3-х частях; 2-е изд. СПб., 1875.
  • Дополнительные примечания к «Подробному сравнит. обзору четвероевангелия». СПб., 1873.
  • Изложение евангельской истории по руководству подробного сравнительного обзора четвероевангелия. 1-е изд. СПб., 1861; 2-е изд. СПб., 1864.
  • Слово в день столетнего юбилея Императорского Воспитательного общества благородных девиц и С.-Петербургского Александр. училища, 5 мая 1864 года, произнесенное в Воскресенском соборе всех учебных заведений. // Ежед. прибав. к «Русскому инвалиду». 1864. № 19.
  • Беседы к простому народу. СПб., 1872 — 22 выпуска; СПб., 1874 — 41 выпуск.
  • Христианские рассуждения и размышления. СПб., 1873 в 2-х частях; СПб., 1877, ч. 3-я.
  • Последняя пасхальная вечеря Иисуса Христа в день Его смерти. СПб., 1877.
  • Две речи в выпуск воспитанницам Императорского Воспитательного общества благородных девиц. СПб., 1873.
  • Евангельская история. СПб., 1857; 2-е изд. СПб., 1876.
  • Ответ на ученую полемику по вопросу о последней пасхальной вечере Иисуса Христа и дне Его смерти. СПб., 1877.
  • Две речи и три слова. Почаев, 1882.
  • Речь при отпевании законоучителя Могилевских мужской и женской гимназий члена консистории, прот. С. К. Галаско. // Могилевские епархиальные ведомости. 1885. № 9.
  • Нагорная проповедь Спасителя. Сущность христианского учения. Изложена по Еванг., с объяснен. свв. отцов Церкви. Седлец, 1899.
  • Всенощное бдение, дух и значение богослужения. СПб., 1901; Странник. 1861.
  • Притчи Христовы. СПб., 1901.
  • Евангельские жены, помазавшие Христа Спасителя миром. // «Странник». 1868.
  • Перечень всех трудов преосв. Виталия напечатан в «Историческом Вестнике» за 1888 год, т. 34. нояб. с. 24-25; Подробный список сочинений еп. Виталия также см. в «Богословской Энциклопедии» под ред. Лопухина, т. 2. с. 518.
  • Кроме того, еп. Виталий писал критические статьи на следующие произведения:
  • О книге Авдия Востокова «Об отношениях римской церкви к другим христианским церквам и ко всему человеческому роду». // Странник. 1865. кн. 1.
  • О книге «Сказание о земной жизни Пресвятой Богородицы». // Странник. 1869. кн. 3.
  • О книге «Избранные слова св. отцев в честь и славу Пресвятыя Богородицы». // Странник. 1869. кн. 3.
  • О книге П. Лебедева «Руководство к пониманию православного богослужения». // Странник. 1869. кн. 7.

Література

  • Гречулевич, Василий Васильевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

Посилання

  • Русский биографический словарь: В 25 т. / под наблюдением А. А. Половцова. 1896—1918.
  • Мень А. В. Виталий (Гречулевич Василий Васильевич) // Библиологический словарь: в 3 т. — М.: Фонд имени Александра Меня, 2002.
  1. а б Czech National Authority Database