Патологічна фізіологія

Патологічна фізіологія — розділ медицини, який вивчає закономірності виникнення, перебігу та результату хвороби у людини чи тварини; фізіологію хворого організму. Основним методом патологофізіологічного дослідження є експеримент. Зіставлення експериментальних даних з результатами спостережень над хворими дає можливість розробляти практичні рекомендації.

Предмет вивчення

1. Нозологія захворювань — об'єднання хвороб у групи за подібними патологічними процесами, що перебігають при їхньому розвитку.
2. Типові патологічні процеси — при цьому вивчають стандартні реакції організму на різні патологічні подразники, структуру їхнього розвитку та механізми виникнення.
3. Спеціальна патологічна фізіологія — вивчає процеси, що відбуваються в організмі при певних захворюваннях.

Патологічна фізіологія в Україні

Патологічна фізіологія оформилася в середині 19 ст. Розвитку патофізіології сприяли праці українських вчених Хржонщевського Н. А., Репрева О. В., Підвисоцького В. В. та інш. У сучасний період — Богомолець О. О., Кавецький Р. Є., Комісаренко В. П., Сиротинін М. М., Зайко М. Н. В Україні основними центрами патофізіології є Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАНУ та Інститут експериментальної патології онкології та радіології ім. Р. Є. Кавецького НАНУ.

Ветеринарна патологічна фізіологія

Ветеринарна патофізіологія вивчає проблеми реактивності організму, етіології та патогенезу хвороб, патофізіологію органів і систем у сільсько-господарських тварин, хутрових і промислових тварин. Основоложником в Росії вважають Равіча І. І. (автор підручника «Общая зоопатология», 1861).

Джерела

• Н. Н. Зайко, Ю. В. Биць, О. В. Атаман та ін. (1996). Патологічна фізіологія (Підручник для студентів мед. вузів). К.: «Логос». {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |last= (довідка)

Посилання

• Полный курс патофизиологии. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 27 жовтня 2009. (рос.)
• Патологічна фізіологія