Ваховський Андрій Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
| ім'я =Ваховський Андрій Миколайович
| ім'я =Ваховський Андрій Миколайович
| оригінал імені =
| оригінал імені =
| портрет =
| портрет =Ваховський Андрій Миколайович.png
| ім'я при народженні =
| ім'я при народженні =
| дата народження = 30.9.1979
| дата народження = 30.9.1979

Версія за 15:10, 18 вересня 2016

Ваховський Андрій Миколайович
 Сержант
Загальна інформація
Народження30 вересня 1979(1979-09-30)
Шарівка
Смерть29 серпня 2014(2014-08-29) (34 роки)
Червоносільське
Alma MaterХарківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Микола́йович Вахо́вський (30 вересня 1979 — 29 серпня 2014) — сержант резерву Міністерства внутрішніх справ України.

Життєвий шлях

Закінчив Шарівську ЗОШ, Есхарівський чоловічий педагогічний ліцей-інтернат, Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, учитель іноземної мови. Пройшов строкову службу в лавах ЗСУ, закінчив школу міліції. Працював у спецпідрозділі судової міліції «Грифон» в Харкові, в київському охоронному агенстві. Проживав в місті Конотоп у дружини, подружжя виховувало доньку.

З початком війни — доброволець, пішов служити за контрактом, старший кулеметник БТР, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Браво». Ніс службу в багатьох гарячих точках Донбасу.

29 серпня 2014-го загинув під час виходу батальйону «Донбас» «зеленим коридором» між селами Многопілля та Червоносільске. Їхав у кузові автомобіля КРАЗ; коли російські десантники відкрили вогонь по колоні, відстрілювався з автомата, вбитий кулеметною чергою. У тому ж КРАЗі загинули «Броня» та «Еней».

3 вересня тіло Андрія привезено разом з тілами 96-ти інших загиблих привезено до дніпропетровського моргу.

16-го жовтня 2014-го тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська як невпізнаний захисник України.

Опізнаний за тестами ДНК, перепохований 29 квітня 2015-го в селі Шарівка.

Без Андрія лишились мама, дружина Марина, 8-річна донька Аліса, теща.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • наказом т. в. о. командувача Національної гвардії України генерал-лейтенанта О. В. Кривенка сержант резерву Андрій Миколайович Ваховський навічно зарахований до списку особового складу військової частини 3027

Джерела