Сидор Василь Дмитрович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
MB-bot (обговорення | внесок)
м clean up, replaced: Загинув в бою → Загинув у бою за допомогою AWB
Рядок 15: Рядок 15:
| дата_смерті = 14.4.1949
| дата_смерті = 14.4.1949
| місце_смерті = с. [[Осмолода]], тепер [[Рожнятівський район]], [[Івано-Франківська область]]
| місце_смерті = с. [[Осмолода]], тепер [[Рожнятівський район]], [[Івано-Франківська область]]
| причина_смерті = Загинув в бою із загоном [[НКВС]]
| причина_смерті = Загинув у бою із загоном [[НКВС]]
| поховання = можливо смт [[Перегінське]]
| поховання = можливо смт [[Перегінське]]
| громадянство =
| громадянство =
Рядок 47: Рядок 47:


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився [[24 лютого]] [[1910]] року в селі [[Спасів (Сокальський район)|Спасів]], нині [[Сокальський район|Сокальського району]] [[Львівська область|Львівської області]], в селянській сім'ї.
Народився [[24 лютого]] [[1910]] року в селі [[Спасів (Сокальський район)|Спасів]], нині [[Сокальський район|Сокальського району]] [[Львівська область|Львівської області]], в селянській сім'ї.


Навчався в [[Сокальська гімназія|Сокальській гімназії]] до [[1928]] року, закінчив гімназію у [[Перемишль|Перемишлі]] у 1931 році, член «Пласту», ОУН. Школу підхорунжих у польській армії не закінчив через політичний конфлікт. В'язень польських тюрем (1935, 1937–1939).<ref>[http://oun-upa.org.ua/encyclopaedia/s.html#SydV Василь Сидор (Шелест)]</ref>
Навчався в [[Сокальська гімназія|Сокальській гімназії]] до [[1928]] року, закінчив гімназію у [[Перемишль|Перемишлі]] у 1931 році, член «Пласту», ОУН. Школу підхорунжих у польській армії не закінчив через політичний конфлікт. В'язень польських тюрем (1935, 1937–1939).<ref>[http://oun-upa.org.ua/encyclopaedia/s.html#SydV Василь Сидор (Шелест)]</ref>
Рядок 62: Рядок 62:


== Загибель ==
== Загибель ==
Загинув 14(за іншими даними 17) квітня [[1949]] року разом із дружиною [[Романів Надія Степанівна|Надією Романів]] в бою з військами [[НКВС]] у Перегінському районі (сьогодні [[Рожнятівський район]]) на [[Івано-Франківська область|Івано-Франківщині]] понад річкою [[Лімниця]] біля села [[Осмолода]].<ref>Б. Мак. Полковник Шелест. «За вільну Україну» 27, 30.4, 4, 7, 14.5.96. </ref>
Загинув 14(за іншими даними 17) квітня [[1949]] року разом із дружиною [[Романів Надія Степанівна|Надією Романів]] в бою з військами [[НКВС]] у Перегінському районі (сьогодні [[Рожнятівський район]]) на [[Івано-Франківська область|Івано-Франківщині]] понад річкою [[Лімниця]] біля села [[Осмолода]].<ref>Б. Мак. Полковник Шелест. «За вільну Україну» 27, 30.4, 4, 7, 14.5.96.</ref>


== Нагороди. Пам'ять ==
== Нагороди. Пам'ять ==
Нагороджений 25 квітня 1945 року [[Хрест Бойової Заслуги |Срібним Хрестом Бойової Заслуги 1-го класу]].<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/64676/12-Manzurenko.pdf?sequence=1 ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА БОЙОВОЇ ЗАСЛУГИ 1-ГО ТА 2-ГО КЛАСІВ]</ref>
Нагороджений 25 квітня 1945 року [[Хрест Бойової Заслуги|Срібним Хрестом Бойової Заслуги 1-го класу]].<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/64676/12-Manzurenko.pdf?sequence=1 ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА БОЙОВОЇ ЗАСЛУГИ 1-ГО ТА 2-ГО КЛАСІВ]</ref>


[[Файл:Памятний хрест.jpg|міні|праворуч|300пкс| Хрест на місці загибелі Василя Сидора, його дружини Надії Романів та 4-х охоронців. Урочище Яла, поблизу села [[Осмолода]]]]
[[Файл:Памятний хрест.jpg|міні|праворуч|300пкс| Хрест на місці загибелі Василя Сидора, його дружини Надії Романів та 4-х охоронців. Урочище Яла, поблизу села [[Осмолода]]]]

Версія за 19:34, 18 листопада 2016

Василь Сидор
Ім'я при народженніВасиль Сидор
Народився24 лютого 1910(1910-02-24)
с. Спасів, Сокальський район, Львівська область
Помер14 квітня 1949(1949-04-14) (39 років)
с. Осмолода, тепер Рожнятівський район, Івано-Франківська область
·Загинув у бою із загоном НКВС
Похованняможливо смт Перегінське
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик
Відомий завдякиучасник батальйону «Нахтігаль»
УчасникДруга світова війна
ПосадаКомандир УПА-Захід
(26 січня 1944 — квітень 1949);
Крайовий провідник ОУН Карпатського краю;
Генеральний суддя ОУН;
Заступник головного командира УПА
Військове звання Полковник
ПартіяОУНР
РідСидори
БатькоДмитро Сидор
У шлюбі зНадія Романів
НагородиСрібний Хрест Бойової Заслуги 1 класу — 25.04.1945

Василь Дмитрович Сидор (Псевдо: «Шелест», «Конрад», «Кравс», «Зов», «Лісовик», «Ростислав Вишитий»; 24 лютого 1910(19100224), с. Спасів, Сокальський район Львівська область  — 14 квітня 1949 (можливо 17 квітня) 1949, поблизу с. Осмолода, тепер Рожнятівський район, Івано-Франківська область) — полковник УПА, командир оперативної групи УПА-Захід (26 січня 1944 — квітень 1949), крайовий провідник ОУН Карпатського краю, Генеральний суддя ОУН, заступник головного командира УПА.

Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу (1945).

Біографія

Народився 24 лютого 1910 року в селі Спасів, нині Сокальського району Львівської області, в селянській сім'ї.

Навчався в Сокальській гімназії до 1928 року, закінчив гімназію у Перемишлі у 1931 році, член «Пласту», ОУН. Школу підхорунжих у польській армії не закінчив через політичний конфлікт. В'язень польських тюрем (1935, 1937–1939).[1]

Військовий референт Краєвої Екзекутиви Північно-Західних Українських Земель (КЕ ПЗУЗ) в 1936 році, організатор бойових груп ОУН «Вовки», військовий референт КЕ ЗУЗ у 1940 році, викладач на військових курсах ОУН у Кракові (1941 р.). Учасник Другого Великого Збору ОУН у Кракові (1941), учасник легіону «Нахтігаль» та командир сотні 201-го шуцманшафт-батальйону у ранзі поручника (1941–1942).

Василь Сидор їздив на Чернігівщину для розвідки можливостей там базування УПА. У Києві він застрелив енкаведиста, котрий був на службі у гестапо й який вбив Д. Мирона.[2]

В кінці квітня 1944 року перебував поблизу села Дагани, що біля Верхрати (тепер Верхрата в гміні Горинець-Здруй Любачівського повіту у Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі), де реорганізовував українське підпілля на час переходу радянсько-німецької лінії фронту. В той же час підпорядкував новостворену сотню «Залізняка» командуванню 2-ої Воєнної Округи «Буг», безпосередньо заступнику командира ВО-2 Мирославу Онишкевичу («Оресту»)[3].

Член крайового військового штабу (КВШ) УПА на ПЗУЗ влітку 1943 року, Головної Ради ОУН від серпня цього ж року. Член ГВШ УПА, підвищений до звання майора 8 липня 1943 року, крайовий командир УПА-Захід (1944–1949).

Член Проводу ОУН від 1947 року, крайовий провідник ОУН Карпатського краю, генеральний суддя ОУН. Іменований УГВР полковником УПА в 1946 році. Заступник головного командира УПА.

Загибель

Загинув 14(за іншими даними 17) квітня 1949 року разом із дружиною Надією Романів в бою з військами НКВС у Перегінському районі (сьогодні Рожнятівський район) на Івано-Франківщині понад річкою Лімниця біля села Осмолода.[4]

Нагороди. Пам'ять

Нагороджений 25 квітня 1945 року Срібним Хрестом Бойової Заслуги 1-го класу.[5]

Хрест на місці загибелі Василя Сидора, його дружини Надії Романів та 4-х охоронців. Урочище Яла, поблизу села Осмолода

16 жовтня 1994 у Спасові для вшанування самовідданої боротьби за незалежність України полковнику Василю Сидору (Шелесту) відкрито пам'ятник.

Див. також

Примітки

  1. Василь Сидор (Шелест)
  2. С. Мудрик-Мечник. Шляхами підпілля революційної ОУН. Причинки до історії Львів, «Універсум» 1997
  3. Бастіон і Батурин. УПА та підпільна адміністрація ОУН в Ярославщині, Любачівщині та Томашівщині в рр. 1944–1947: Документи і матеріяли., Торонто-Львів, 2012. — С. 627, ст. 408
  4. Б. Мак. Полковник Шелест. «За вільну Україну» 27, 30.4, 4, 7, 14.5.96.
  5. ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА БОЙОВОЇ ЗАСЛУГИ 1-ГО ТА 2-ГО КЛАСІВ

Джерела