Коваль Олександр Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
вікіф., категор.
Рядок 1: Рядок 1:
{{Othernames|Коваль (значення){{!}}Коваль}}
{{Othernames|Коваль (значення){{!}}Коваль}}{{Otherpersons|Коваль Олександр}}{{Otherpersons|Коваль Олександр Іванович (підприємець){{!}}Коваль Олександр Іванович}}
'''Коваль Олександр Іванович''' (нар. {{Дн|7|5|1945}})&nbsp;— радянський, український [[кінорежисер]]-документаліст та кінооператор. Лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка — лауреати 1991 року|Державної премії України ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка (1991)]]. [[Народний артист України]] ([[1993]]). Член-кор. Академії мистецтв України (1997). Лауреат [[Державна премія України імені Олександра Довженка|Державної премії України імені Олександра Довженка]] [[2006]] року&nbsp;— ''за видатний внесок у розвиток вітчизняного кіномистецтва''.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/689/2006 Указ Президента України №&nbsp;689/2006 від 18 серпня 2006 року «Про присудження Державної премії України імені Олександра Довженка 2006 року»]</ref>
{{Otherpersons|Коваль Олександр}}
== Біографія ==
'''Коваль Олександр Іванович''' (нар. {{Дн|7|5|1945}}) — український [[кінорежисер]]. [[Народний артист України]] ([[1993]]). Лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка — лауреати 1991 року|Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1991)]]. Член-кор. Академії мистецтв України (1997).
Народ. [[7 травня]] [[1945]] р. в с. [[Жердова]] Київської обл. в родині селянина.


Працював слюсарем на заводі (1961–1963), освітлювачем на студії «[[Укркінохроніка]]» (1963–1966), на Західно-Сибірській та Далекосхідній студіях хроніки (1968–1969).
Лауреат [[Державна премія України імені Олександра Довженка|Державної премії України імені Олександра Довженка]] [[2006]] року&nbsp;— ''за видатний внесок у розвиток вітчизняного кіномистецтва''.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/689/2006 Указ Президента України №&nbsp;689/2006 від 18 серпня 2006 року «Про присудження Державної премії України імені Олександра Довженка 2006 року»]</ref>

Народ. [[7 травня]] [[1945]] р. в с. [[Жердова]] Київської обл. в родині селянина. Закінчив режисерський факультет [[ВДІК|Всесоюзного державного інституту кінематографії]] (1971). Працював слюсарем на заводі (1961–1963), освітлювачем на студії «[[Укркінохроніка]]» (1963–1966), на Західно-Сибірській та Далекосхідній студіях хроніки (1968–1969).


З [[1969]] р. — оператор і режисер [[Українська студія хронікально-документальних фільмів|Української студії хронікально-документальних фільмів]].
З [[1969]] р. — оператор і режисер [[Українська студія хронікально-документальних фільмів|Української студії хронікально-документальних фільмів]].

Закінчив режисерський факультет [[ВДІК|Всесоюзного державного інституту кінематографії]] (1971).


Викладає у [[Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого|Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого]].
Викладає у [[Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого|Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого]].

Створив кінокартини: «Сектор мовчання» (1970, Приз II Республікнаського кінофестивалю «Молоді — молодим», Дніпропетровськ, 1971; Срібна медаль Міжнародного кінофестивалю «Кіномарина-73», Одеса, 1973), «Леся [[Леся Українка|Українка]]» (1971, у співавт.), «Мій давній друг» (1972), [[Відкрий себе (фільм)|«Відкрий себе»]] (1972), «Крила Перемоги», «Майбутнє починається сьогодні» (1973), «9 травня і на все життя» (1974, Приз IV Республіканського кінофестивалю дитячих та юнацьких фільмів, Суми, 1975), «Три тренери», «Про друзів-товаришів», «Шлях до тунелю» (1975, Диплом Республіканського кінофестивалю в Жданові, 1975, Приз «Срібний голуб» Міжнародного кінофестивалю, Лейпциг, 1976), «Кононови» (1975, Головний Приз IV Республіканського кінофестивалю «Молоді — молодим», Харків, 1976), «Після уроків», «У відповіді кожний» (1976), «Григорій Іванович Петровський», «Рейс дружби», «Хліб України ювілейного року» (1977), «Україна сьогодні» (1978. Диплом журі IV Республіканського кінофестивалю «Людина праці на екрані», Кременчук, 1978), «Маланчине весілля» (1979. Диплом і приз ЦК ЛКСМУ на X Республіканському кінофестивалі «Молодість», Київ, 1979; Диплом і приз «Срібний голуб» Міжнародного кінофестивалю документальних короткометражних фільмів, Лейпциг, 1979; Головний приз і диплом журі режисеру за плідний авторський пошук V Республіканського кінофестивалю «Людина праці на екрані», Ворошиловград, 1980), «Отак і пишу. [[Остап Вишня]]» (1982), «На червоній косі» (1986), «Поріг», «Як нам майбутнє дається» (1987), «На Різдво» (1988), «Притулок», «Тарас» (1989), «Перед іконою» (1990), «Дім. Рідна земля» (1991), «Світ [[Плитка-Горицвіт Параска|Параски Горицвіт»]] (1992, реж. [[Фаренюк Павло Миколайович|П. Фаренюк]]), «Грішна Доза з Криворівні» (1993), «Терновий вінок», «Гряди по мені», «Неофіти», «А ще не сьома печатка» (1995, з циклу «Заповіти [[Йосиф (Сліпий)|Йосифа Сліпого]]»), «Гамлет з хеппі-ендом» (2004, Гран-прі «Золотий кадр» на кінофестивалі «Кінолітопис-2004», Київ) та ін.


Член Національної спілки кінематографістів України.
Член Національної спілки кінематографістів України.
== Фільмографія ==
Створив документальні фільми:
* «Сектор мовчання» (1970, Приз II Республікнаського кінофестивалю «Молоді — молодим», Дніпропетровськ, 1971; Срібна медаль Міжнародного кінофестивалю «Кіномарина-73», Одеса, 1973)
* «Леся [[Леся Українка|Українка]]» (1971, у співавт.)
* «Мій давній друг» (1972)
* [[Відкрий себе (фільм)|«Відкрий себе»]] (1972, оператор)
* «Крила Перемоги», «Майбутнє починається сьогодні» (1973)
* «9 травня і на все життя» (1974, Приз IV Республіканського кінофестивалю дитячих та юнацьких фільмів, Суми, 1975)
* «Три тренери», «Про друзів-товаришів»,
* «Шлях до тунелю» (1975, Диплом Республіканського кінофестивалю в Жданові, 1975, Приз «Срібний голуб» Міжнародного кінофестивалю, Лейпциг, 1976)
* «Кононови» (1975, Головний Приз IV Республіканського кінофестивалю «Молоді — молодим», Харків, 1976)
* «Після уроків», «У відповіді кожний» (1976)
* «Григорій Іванович Петровський», «Рейс дружби», «Хліб України ювілейного року» (1977)
* «Україна сьогодні» (1978. Диплом журі IV Республіканського кінофестивалю «Людина праці на екрані», Кременчук, 1978)
* «Маланчине весілля» (1979. Диплом і приз ЦК ЛКСМУ на X Республіканському кінофестивалі «Молодість», Київ, 1979; Диплом і приз «Срібний голуб» Міжнародного кінофестивалю документальних короткометражних фільмів, Лейпциг, 1979; Головний приз і диплом журі режисеру за плідний авторський пошук V Республіканського кінофестивалю «Людина праці на екрані», Ворошиловград, 1980)
* «Отак і пишу. [[Остап Вишня]]» (1982)
* «На червоній косі» (1986)
* «Поріг», «Як нам майбутнє дається» (1987)
* «На Різдво» (1988)
* «Притулок», «Тарас» (1989)
* «Перед іконою» (1990)
* «Дім. Рідна земля» (1991)
* «Світ [[Плитка-Горицвіт Параска|Параски Горицвіт»]] (1992, реж. [[Фаренюк Павло Миколайович|П. Фаренюк]])
* «Грішна Доза з Криворівні» (1993)
* «Терновий вінок», «Гряди по мені», «Неофіти»,
* «А ще не сьома печатка» (1995, з циклу «Заповіти [[Йосиф (Сліпий)|Йосифа Сліпого]]»)
* «Гамлет з хеппі-ендом» (2004, Гран-прі «Золотий кадр» на кінофестивалі «Кінолітопис-2004», Київ) та ін.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 31: Рядок 57:
{{bio-stub}}
{{bio-stub}}
{{cinema-stub}}
{{cinema-stub}}
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Уродженці Броварського району]]
[[Категорія:Випускники ВДІК]]
[[Категорія:Випускники ВДІК]]
[[Категорія:Уродженці Броварського району]]
[[Категорія:Українські кінорежисери]]
[[Категорія:Народились 1945]]
[[Категорія:Кінорежисери СРСР]]
[[Категорія:Народились 7 травня]]
[[Категорія:Українські режисери]]
[[Категорія:Радянські режисери]]
[[Категорія:Українські кінооператори]]
[[Категорія:Українські кінооператори]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Кінооператори СРСР]]
[[Категорія:Члени Національної спілки кінематографістів України]]
[[Категорія:Члени Національної спілки кінематографістів України]]
[[Категорія:Лауреати Державної премії України імені Олександра Довженка]]
[[Категорія:Лауреати Державної премії України імені Олександра Довженка]]

Версія за 17:28, 26 листопада 2016

Коваль Олександр Іванович (нар. 7 травня 1945(19450507)) — радянський, український кінорежисер-документаліст та кінооператор. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1991). Народний артист України (1993). Член-кор. Академії мистецтв України (1997). Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка 2006 року — за видатний внесок у розвиток вітчизняного кіномистецтва.[1]

Біографія

Народ. 7 травня 1945 р. в с. Жердова Київської обл. в родині селянина.

Працював слюсарем на заводі (1961–1963), освітлювачем на студії «Укркінохроніка» (1963–1966), на Західно-Сибірській та Далекосхідній студіях хроніки (1968–1969).

З 1969 р. — оператор і режисер Української студії хронікально-документальних фільмів.

Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1971).

Викладає у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Фільмографія

Створив документальні фільми:

  • «Сектор мовчання» (1970, Приз II Республікнаського кінофестивалю «Молоді — молодим», Дніпропетровськ, 1971; Срібна медаль Міжнародного кінофестивалю «Кіномарина-73», Одеса, 1973)
  • «Леся Українка» (1971, у співавт.)
  • «Мій давній друг» (1972)
  • «Відкрий себе» (1972, оператор)
  • «Крила Перемоги», «Майбутнє починається сьогодні» (1973)
  • «9 травня і на все життя» (1974, Приз IV Республіканського кінофестивалю дитячих та юнацьких фільмів, Суми, 1975)
  • «Три тренери», «Про друзів-товаришів»,
  • «Шлях до тунелю» (1975, Диплом Республіканського кінофестивалю в Жданові, 1975, Приз «Срібний голуб» Міжнародного кінофестивалю, Лейпциг, 1976)
  • «Кононови» (1975, Головний Приз IV Республіканського кінофестивалю «Молоді — молодим», Харків, 1976)
  • «Після уроків», «У відповіді кожний» (1976)
  • «Григорій Іванович Петровський», «Рейс дружби», «Хліб України ювілейного року» (1977)
  • «Україна сьогодні» (1978. Диплом журі IV Республіканського кінофестивалю «Людина праці на екрані», Кременчук, 1978)
  • «Маланчине весілля» (1979. Диплом і приз ЦК ЛКСМУ на X Республіканському кінофестивалі «Молодість», Київ, 1979; Диплом і приз «Срібний голуб» Міжнародного кінофестивалю документальних короткометражних фільмів, Лейпциг, 1979; Головний приз і диплом журі режисеру за плідний авторський пошук V Республіканського кінофестивалю «Людина праці на екрані», Ворошиловград, 1980)
  • «Отак і пишу. Остап Вишня» (1982)
  • «На червоній косі» (1986)
  • «Поріг», «Як нам майбутнє дається» (1987)
  • «На Різдво» (1988)
  • «Притулок», «Тарас» (1989)
  • «Перед іконою» (1990)
  • «Дім. Рідна земля» (1991)
  • «Світ Параски Горицвіт» (1992, реж. П. Фаренюк)
  • «Грішна Доза з Криворівні» (1993)
  • «Терновий вінок», «Гряди по мені», «Неофіти»,
  • «А ще не сьома печатка» (1995, з циклу «Заповіти Йосифа Сліпого»)
  • «Гамлет з хеппі-ендом» (2004, Гран-прі «Золотий кадр» на кінофестивалі «Кінолітопис-2004», Київ) та ін.

Примітки

Посилання

Література

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С. 74;
  • Митці України. К., 1992. — С. 301—302;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С. 302;
  • Хто є хто в Україні. К., 1997. — С. 224;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С. 664;
  • Хто є хто в Україні. К., 2000. — С. 211;
  • Шевченківські лауреати: 1962–2001. К., 2001. — С. 239-241.