Фобос (супутник): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
доповнення
Немає опису редагування
Рядок 17: Рядок 17:
|апоцентр =
|апоцентр =
|перицентр =
|перицентр =
|велика піввісь = 9376 [[кілометр|км]]<ref name=NASA>{{cite web|date=30 September 2003|title=Mars: Moons: Phobos|publisher=NASA Solar System Exploration|url=http://solarsystem.nasa.gov/planets/profile.cfm?Object=Mar_Phobos&Display=Facts|accessdate=2 December 2013}} {{ref-en}}</ref>
|велика піввісь = 9377,2 [[кілометр|км]]
|сер_радіус орбіти =
|сер_радіус орбіти =
|ексцентриситет = 0,0151
|ексцентриситет = 0,0151<ref name=NASA/>
|орбітальний період = 7 годин 39 хвилин 14 секунд
|орбітальний період = 7 годин 39 хвилин 14 секунд
|синодичний період =
|синодичний період =

Версія за 09:54, 3 грудня 2016

Фобос
Фобос
Фобос
Зображення Фобоса, отримане космічним апаратом Mars Global Surveyor 1 червня 2003 року.
Відкриття
ВідкривачАсаф Голл
Місце відкриттяВійськово-морська обсерваторія США
Дата відкриття18 серпня 1877
Названа на честьФоб
Орбітальні характеристики
Велика піввісь9376 км[1]
Ексцентриситет0,0151[1]
Орбітальний період7 годин 39 хвилин 14 секунд
Середня орбітальна швидкість2,138 км/с
Нахил орбіти1,093° (до екватора Марса)
0,046° (до локальної площини Лапласа)
26,04° (до екліптики)
Є супутникомМарса
Фізичні характеристики
Розміри27 км × 22 км × 18 км
Середній радіус11,2667 км
Площа поверхні1548,3 км²
Об'єм5783,61 км³
Маса1,0659× 1016 кг
Середня густина1,876 г/см³
Прискорення вільного падіння на поверхні0,0057 м/с²
Друга космічна швидкість11,39 м/с
Період обертаннясинхронний
Нахил осі0°
Альбедо0,071 ± 0,012
Температура≈233 K
CMNS: Фобос у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фобос.

Фобос (дав.-гр. φόβος — «страх») — один з двох супутників Марса.

Відкриття

Супутники Марса намагався виявити ще англійський королівський астроном Вільям Гершель 1783 року, але безрезультатно. В 1862 і 1864 роках їх шукав директор обсерваторії Копенгагенського університету[ru] Генріх Луї д'Аррест з допомогою 10-дюймового (25-сантиметрового) телескопа-рефрактора, але також не зміг їх виявити[2].

Фобос — внутрішній супутник — відкритий американським астрономом Асафом Голлом 17 серпня 1877 року[3]. Спостереження виконувалися у військово-морській обсерваторії[ru] у Вашингтоні, тому, якщо привести місцевий сонячний час[ru] до грінвіцького, то офіційна дата відкриття — це 18 серпня 1877 року.

Супутник названий на честь давньогрецького бога Фобоса, супутника бога війни Ареса. Імена для супутників Марса запропонував Генрі Джордж Мадан[en] 1877 року, він їх взяв із «Іліади» Гомера. Остаточно вибір на користь пропозиції Мадана Голл зробив 7 лютого 1878 року[4].

Загальна характеристика

Фобос обертається на середній відстані 2,77 радіуса Марса від центра планети (9400 км), що у 40 разів менше, ніж відстань від Землі до Місяця. Перицентр становить 9235,6 км, апоцентр — 9518,8 км. Він робить один оберт за 7 год 39 хв 14 с, що у три рази швидше обертання Марса навколо власної осі. В результаті, на марсіанському небі Фобос сходить на заході і заходить на сході.

Фобос обертається навколо своєї осі з тим же періодом, що й навколо Марса, тому завжди повернутий до планети одним і тим самим боком. Його орбіта розташовується всередині межі Роша для «рідкого» супутника, однак припливні сили не розривають супутник, оскільки він має рихлу структуру і його орбіта наразі лежить поза межею Роша для «твердого» супутника. Однак через таке розташування орбіти неможливо створити штучний супутник Фобоса[5].

Припливна дія Марса поступово уповільнює його рух, і зрештою призведе до падіння Фобоса на Марс або руйнування з утворенням планетарного кільця[6].

Розміри Фобоса становлять 26,6×22,2×18,6 км, його поверхня всіяна кратерами, найбільший з яких — Стікні — має діаметр близько 9 км. З кратером пов'язана мережа розломів і тріщин.

Походження Фобоса

Гіпотези походження марсіанських супутників, як і раніше, суперечливі. Фобос і Деймос мають багато спільного з астероїдами C-типу: їх спектр, альбедо і густина в цілому характерні для C або D-типу[ru] астероїдів. Так, за старою гіпотезою Фобос, як і Деймос — це астероїди, що утворилися близько 4,5 мільярдів років тому в головному поясі астероїдів, які, поступово переміщуючись з зовнішньої його частини у бік Сонця, зрештою стали супутниками Марса[7].

Але сучасний точний аналіз даних з європейського апарату Марс-експрес показав суттєву відмінність спектру Фобоса від спектру астероїдів головного поясу. За новою гіпотезою, Фобос — об'єкт другого покоління Сонячної Системи, тобто об'єкт, що не утворився одночасно з Марсом, а виник на навколомарсіанській орбіті[8]. Можливо, в минулому Марс пережив зіткнення з великим тілом, які в часи молодості Сонячної системи зустрічалися часто, викинувши на орбіту величезну масу порід Марса. Частина цієї речовини згодом зібралася на орбіті у вигляді супутників.

Кратер Стікні на Фобосі

Кратер Стікні сфотографований Mars Reconnaissance Orbiter у березні 2008 року

Кратер Стікні (англ. Stickney) — найбільший метеоритний кратер на Фобосі. Діаметр кратера становить близько 9 км, таким чином він займає значну частину поверхні Фобоса. Названий на честь Хлої Анджеліни Стікні Голл[en], дружини американського астронома Асафа Голла[9], який відкрив обидва супутники Марса 1877 року.

Дослідження Фобоса

1988 року було запущено дві автоматичні міжпланетні станції «Фобос» для дослідження Марса і його супутників. Один з апаратів було втрачено через 2 місяці після запуску, інший успішно досяг Марса і встиг виконати частину дослідницької програми до того, як контакт із ним було втрачено.

Експедиція на Фобос в межах програми Російського космічного агентства «Фобос-Ґрунт» 2011 року зазнала невдачі ще на орбіті Землі.

Див. також

  • Деймос — інший супутник Марса
  • «Фобос» — серія радянських автоматичних станцій, що досліджували супутники Марса.

Примітки

  1. ↑ а б Mars: Moons: Phobos. NASA Solar System Exploration. 30 September 2003. Процитовано 2 December 2013. (англ.)
  2. ↑ Силкин, 1982, с. 15.
  3. ↑ Спутники Марса (рос.)
  4. ↑ Hall A (1878). Names of the Satellites of Mars. Astronomische Nachrichten. 92 (2187): 47—48. Bibcode:1878AN.....92...47K. (англ.)
  5. ↑ Козенко А., Левитан Е. О Фобосе до «Фобоса» // Наука и жизнь. — 1988. — № 3. — С. 152—155. (рос.)
  6. ↑ У Марса появится сатурнианское кольцо: Космос: Наука и техника: Lenta.ru (рос.)
  7. ↑ Close Inspection for Phobos, ESA. (англ.)
  8. ↑ Европейский разведчик поведал о рождении Фобоса в катастрофе // membrana.ru (рос.)
  9. ↑ Blue, Jennifer. Phobos Nomenclature: Crater. Gazetteer of Planetary Nomenclature. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 24 липня 2009.

Література

  • Силкин Б. И. В мире множества лун. — М. : Наука, 1982. — 208 с. — 150000 прим. (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фобос
  • Phobos Profile. NASA's Solar System Exploration site. Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)
  • Nathan Bridges (9 квітня 2008). HiRISE Phobos. Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)
  • USGS Phobos nomenclature. Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)
  • Flight around Phobos (movie). Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)
  • Animation of Phobos. Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)
  • Scale of Phobos. Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)
  • Mars Express view of Phobos. Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)
  • Phobos cartography. MIIGAiK Extraterrestrial Laboratory. Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фобос_(супутник)&oldid=19275639