Лемко-Русинська Республіка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 41: | Рядок 41: | ||
[[12 березня]] [[1920]] польські війська зайняли територію Лемко-Русинської Республіки і ліквідували республіку. Її лідери були заарештовані та постали перед польським судом. |
[[12 березня]] [[1920]] польські війська зайняли територію Лемко-Русинської Республіки і ліквідували республіку. Її лідери були заарештовані та постали перед польським судом. |
||
Президента Центральної Національної Ради Ярослава Качмарчика ув'язненили поляки [[8 січня]] [[1921]] року. Діячів Лемківської республіки польська влада звинуватила у державній зраді, але процес закінчився їх виправданням, так як захист довів, що вони ніколи не були громадянами Польщі. Одним з їх захисників був [[Черлюнчакевич |
Президента Центральної Національної Ради Ярослава Качмарчика ув'язненили поляки [[8 січня]] [[1921]] року. Діячів Лемківської республіки польська влада звинуватила у державній зраді, але процес закінчився їх виправданням, так як захист довів, що вони ніколи не були громадянами Польщі. Одним з їх захисників був [[Черлюнчакевич Кирило Сильвестрович|Кирило Черлюнчакевич]]. |
||
== Президент Центральної Національної Ради == |
== Президент Центральної Національної Ради == |
||
Версія за 12:17, 15 грудня 2016
| Лемко-Русинська Республіка Західно-Лемківська Республіка Руська Народна Республіка Лемків | ||||
| ||||
|
Прапор | ||||
 | ||||
| Столиця | Флоринка | |||
| Мови | Лемківський говір (Українська) | |||
| Форма правління | Республіка | |||
| Президент | Ярослав Качмарчик | |||
| Історичний період | Перша Світова Війна | |||
| - Засновано | 1918 | |||
| - Ліквідовано | 1920 | |||
.svg){kind=small}
Лемко-Русинська Республіка, Руська Народна Республіка Лемків, Західно-Лемківська Республіка[1] або Флоринська Республіка — державне утворення на території Лемківщини, яке існувало у 1918 — 1920 роках. Республіка була проголошена у Флоринці (нині Новосондецький повіт Польщі) 5 грудня 1918, після ліквідації Австро-Угорської імперії.
Історія
На початку листопада 1918 року в західній Лемківщини відбулися народні віча. В Криниці створено було «Руську Раду» для Новосончівського повіту, в Гладишеві —— для Горлицького. Ці ради об'єдналися у «Верховний Лемківський Союз» в Горлицях. Політично вони дотримувалися «русинської» антиукраїнської орієнтації. До «Верховного Лемківського Союзу» не приєдналася Сяніччина із Східно-Лемківською Республікою. Усім визвольним рухом у західній Лемківщині керувала «Грибівська Руська Рада»[2], готуючи ґрунт для створення «Руського уряду» у Фльоринці[3].
5 грудня 1918 року на селянському вічі у Флоринці Грибівського повіту (нині Новосондецький повіт Польщі), в якому взяли участь лише діячі москвофільського руху та їхні прихильники, було проголошено створення Західно-Лемківської республіки. Делегати ухвалили, що єдиним розумним і корисним для русинського народу західних Карпат є об'єднання просторів від Сяноку до Попраду в єдиній Руській республіці. Після дискусій більшістю голосів ухвалено приєднання «республіки» до Росії і виступили проти об'єднання з Західноукраїнською Народною Республікою[4].
Віче ухвалило створити тимчасовий уряд в складі: Ярослав Качмарик (адвокат, президент республіки, діяч русофільської орієнтації)[5], Дмитро Хиляк (священик, міністр внутрішніх справ), Микола Громосяк (міністр сільського господарства)[6]. На урядових паперах ставилася округла печатка і штамп з написом «Руська народна Республіка».
Оскільки об'єднання з Росією не було можливе, вона намагається приєднатися до Підкарпатської Русі на південних схилах Карпат як автономна провінція Чехословаччини.
Поки діяльність Західно-Лемківскої Республіки була спрямована на сепарацію від українців, польський уряд не чинив перепон у самоврядуванні. Коли ж розгорнувся рух за приєднання до Чехословаччини, ставлення польської влади різко змінилося[7].
12 березня 1920 польські війська зайняли територію Лемко-Русинської Республіки і ліквідували республіку. Її лідери були заарештовані та постали перед польським судом.
Президента Центральної Національної Ради Ярослава Качмарчика ув'язненили поляки 8 січня 1921 року. Діячів Лемківської республіки польська влада звинуватила у державній зраді, але процес закінчився їх виправданням, так як захист довів, що вони ніколи не були громадянами Польщі. Одним з їх захисників був Кирило Черлюнчакевич.
Президент Центральної Національної Ради
- Ярослав Качмарчик (1918 - 1921)
Дивись також
Джерела
- Криницький С. ЗУНР і Лемківщина // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів: Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України, 2000. – Вип.6.
- Лемківські республіки 1918-1919 рр. // Лемківщина: земля, люди, історія, культура. Т.1 / Ред. Б.О.Струмінський. – Нью-Йорк – Париж, 1988.
- Турчак О. Талергофська трагедія. Лемківські республіки 1918-1920 рр. // Лемківщина: Історикоетнографічне дослідження у 2-х томах. Т.1: Матеріальна культура. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999.
Примітки
- ↑ Б Прах. Участь греко–католицьких священиків Лемківщини у політичних подіях 1916-1930 років
- ↑ Гвать І. Історія північної Лемківщини від вигнання лемків // Лемківщина. Т. І. Нью-Йорк-Париж-Сидней-Торонто, 1988. С. 245.
- ↑ Ігор Любчик ЛЕМКІВЩИНА ПІД ЧАС НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ У 1918-1919 РР.
- ↑ Вирвані з коренем. Фільм про переселення лемків.
- ↑ Лемки і Лемківщина
- ↑ 95 років від часу возз’єднання Лемківщини з Україною
- ↑ Коковський Ф. Лемківські республіки в 1918-1919 роках // Історичний календар-альманах Червоної Калини на 1935 рік. – Львів, 1934. – с.115-117
Посилання
- Лемківська республіка Флоринки
- Paul R. Magocsi. The Ukrainian Question Between Poland and Czechoslovakia: The Lemko Rusyn Republic (1918-1920).
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.png){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| |||||||||||||||||||
.png)