Мікеле Санмікелі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
Lorry (обговорення | внесок)
Рядок 39: Рядок 39:
==Неповний перелік споруд ==
==Неповний перелік споруд ==


[[Файл:PortaNuovaVeronaSanMicheli.jpg|міні|праворуч|200пкс|Мікеле Санмікелі. Проект Порта Нуова для Верони]]
* Палаццо Соранці
* Палаццо Соранці
* Собор Монтефьясконе (проект)
* Собор Монтефьясконе (проект)

Версія за 16:17, 17 грудня 2016

Мікеле Санмікелі
італ. Michele Sanmicheli
Народження1484(1484)
Сан Мікеле біля міста Верона
Смерть1559(1559)° гарячка
ПохованняSan Tomaso Becketd
Країнавенеціанська республіка
Діяльністьархітектор, містобудівник
Праця в містахВерона, Орвієто, Рим, Бергамо, Брешія, Задар, Венеція.
Архітектурний стильвідродження маньєризм
Найважливіші спорудиPellegrini chapeld, Porta Palio, Veronad, Porta Nuovad, Porta San Zeno, Veronad, Forte di Sant'Andread, Материкові ворота, Palazzo Canossad, Palazzo Pompeid і Bevilacqua Palaced
CMNS: Мікеле Санмікелі у Вікісховищі

Мікеле Санмікелі ( італ. Michele Sanmicheli 1484 - 1559) — венеціанський архітектор, фортифікатор доби відродження першої половини 16 ст.

Життєпис, ранні роки

Народився у Сан Мікеле біля міста Верона. Походив з родини інженерів і будівельників. Архітекторами були його батько Джованні та дядя Бартоломео, котрі успішно працювали в місті Верона. Вони мали будівельну майстерню, котра іноді виконувала значими замови. Відомостей про ранні роки Мікеле мало. За припущеннями, він замолоду цікавився архітектурою і міг бути знайомим з родиною Бернардино та Маттео Маццола, архітекторів та гуманістів.

На 1505 рік прийшлися сумні зміни в житті молодого архітектора. Померли його батьки, хворів один брат, а другий став ченцем у монастирі. Відомо, що він продав успадковане майно в Аццано і подався на заробітки у папський Рим, де багато будували на той час.

Стажуваня в Римі

Приблизно у віці 21 рік він опинився у Римі. Його важають помічником в римській майстерні Антоніо да Сангалло старшого (1455-1534). Перебуваня в Римі було доволі вдалим через підтримку двох братів Мукеле, що мали впливові посади в Конгрегації каноніків святого Антонія [1]. У молодого архітектора була можливість навчатися на творах Донато Браманте та Рафаеля Санті, вивчати залишки давньоримських споруд, що вплине на проекти його роботи. Він завзято вивчав і брав участь в будівельних роботах і вже в Римі виборов непоганий авторитет як особа, що подавала великі надії.

Праця в Орв'єто

Через чотири роки (у 1509 році) він покинув Рим і відбув у місто Орв'єто на сто км на північ від Риму. В місті тривали роботи по будівництву міського собору. Санмікеле узяли на посаду виконроба. Найближчі 20 років він працюватиме тут, змужнів і виріс як виконроб, менеджер і архітектор-проектант. Він мимоволі став продовжувачем архітектурних традицій раннього та Високого відродження.

Неповний перелік споруд

Мікеле Санмікелі. Проект Порта Нуова для Верони
  • Палаццо Соранці
  • Собор Монтефьясконе (проект)
  • Палаццо Грімані, Венеція
  • Порта Нуова, Верона
  • Порта Паліо, Верона
  • Палаццо Бевілавка, Верона
  • Церква Мадонна ді Кампанья, Верона
  • Каплиця Петруччі, Орвієто
  • Каплиця Пеллегріні, Верона
  • Палаццо Ронкалі, Ровіго
  • Форт Сан Андреа (Острів Сан Андреа)
  • Палаццо Помпеї, Верона (нині Міський музей науки)

Галерея фото

Див. також

Посилання

Примітки

  1. Arturo Sandrini e Pierpaolo Brugnoli, Architettura a Verona nell'età della Serenissima, Verona, Banca Popolare di Verona, 1988, р. 163.

Джерела

  • Guido Barbetta, Le mura e le fortificazioni di Verona, Verona, Vita veronese, 1970. ISBN non esistente
  • Giulio Sancassani, Il testamento di Giovanni Sanmicheli Lapicida, padre di Michele architetto, Verona, Linotipia Veronese Fiorini, 1975. ISBN non esistente
  • Arturo Sandrini e Pierpaolo Brugnoli, Architettura a Verona nell'età della Serenissima, Verona, Banca Popolare di Verona, 1988. ISBN non esistente
  • Peter Murray, L'architettura del Rinascimento italiano, Roma, Laterza, 1989, ISBN 88-420-2724-3.
  • Paul Davis, David Hemsoll, Michele Sanmicheli, Mondadori Electa, 2004, ISBN 88-370-2804-0.