Франко Тарас Іванович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Hrom.nv (обговорення | внесок) →Життєпис: Додала про те, що Петро воював у лавах УГА і був у першому радянському концтаборі у Кожухово (сьогодні - територія Москви) |
|||
Рядок 29: | Рядок 29: | ||
== Життєпис== |
== Життєпис== |
||
Народився [[9 березня]] [[1889]] року у [[Львів|Львові]]. Навчався в Українській академічній гімназії, після закінчення якої студіював [[філологія|філологію]] на філософському факультеті [[Львівський університет|Львівського університету]]. Студентом перекладав твори грецьких і латинських письменників, писав [[вірш]]і, які опублікував під спільним заголовком «Старе і нове вино». Для поглиблення знань поїхав на рік до [[Віденський університет|Віденського університету]]. Після закінчення Львівського університету учителював у місцевій гімназії. Під час [[перша світова війна|першої світової війни]] мобілізований Т. Франко захворів на [[тиф]]. Одужавши, поїхав у [[відрядження]] в підрозділ зв'язку на російсько-австрійський фронт. |
Народився [[9 березня]] [[1889]] року у [[Львів|Львові]]. Навчався в Українській академічній гімназії, після закінчення якої студіював [[філологія|філологію]] на філософському факультеті [[Львівський університет|Львівського університету]]. Студентом перекладав твори грецьких і латинських письменників, писав [[вірш]]і, які опублікував під спільним заголовком «Старе і нове вино». Для поглиблення знань поїхав на рік до [[Віденський університет|Віденського університету]]. Після закінчення Львівського університету учителював у місцевій гімназії. Під час [[перша світова війна|першої світової війни]] мобілізований Т. Франко захворів на [[тиф]]. Одужавши, поїхав у [[відрядження]] в підрозділ зв'язку на російсько-австрійський фронт. |
||
Згодом вступив до [[Леґіон Січових Стрільців|Леґіону Січових Стрільців]] [[Українська Галицька армія|Української Галицької Армії]] ([[Українська Галицька армія|УГА]]), у якому воював його молодший брат [[Франко Петро Іванович|Петро]]. У 1919 р. у складі [[Українська Галицька армія|УГА]] опинився за [[Збруч|Збручем]]. |
|||
Навесні [[1920]] р. потрапив у [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7567 Кожухівський більшовицький концентраційний табір]. |
|||
Достеменно невідомо, коли вирвався на волю. |
|||
Згодом повернувся до Львова, де також учителював (перед тим учителював в Одесі). Написав велику наукову розвідку про твір Івана Франка «Лис Микита». |
|||
[[Файл:Родина З. Франко.jpg|ліворуч|thumb|300px|Т. Франко та З. Франко з родиною (Київ, 1960-ті роки)]] |
[[Файл:Родина З. Франко.jpg|ліворуч|thumb|300px|Т. Франко та З. Франко з родиною (Київ, 1960-ті роки)]] |
Версія за 18:23, 1 лютого 2017
Тарас Іванович Франко | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 9 березня 1889 Львів | |||
Помер | 13 листопада 1971 (82 роки) Київ | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Діяльність | письменник, класичний філолог, викладач університету | |||
Сфера роботи | класична філологія[1] і творче та професійне письмоd[1] | |||
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||
Заклад | ЛНУ ім. І. Франка і Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка | |||
Батько | Іван Франко | |||
Мати | Франко Ольга Федорівна (Хоружинська) | |||
Діти | Франко Зиновія Тарасівна і Франко Роланд Тарасович | |||
| ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Тара́с Іва́нович Франко́ (нар. 9 березня 1889, Львів — пом. 13 листопада 1971 Київ) — український письменник, педагог. Член Спілки письменників СРСР. Син Івана Франка та Ольги Франко (Хоружинської), брат Петра Франка, Анни Ключко (Франко).
Життєпис
Народився 9 березня 1889 року у Львові. Навчався в Українській академічній гімназії, після закінчення якої студіював філологію на філософському факультеті Львівського університету. Студентом перекладав твори грецьких і латинських письменників, писав вірші, які опублікував під спільним заголовком «Старе і нове вино». Для поглиблення знань поїхав на рік до Віденського університету. Після закінчення Львівського університету учителював у місцевій гімназії. Під час першої світової війни мобілізований Т. Франко захворів на тиф. Одужавши, поїхав у відрядження в підрозділ зв'язку на російсько-австрійський фронт.
Згодом вступив до Леґіону Січових Стрільців Української Галицької Армії (УГА), у якому воював його молодший брат Петро. У 1919 р. у складі УГА опинився за Збручем.
Навесні 1920 р. потрапив у Кожухівський більшовицький концентраційний табір.
Достеменно невідомо, коли вирвався на волю.
Згодом повернувся до Львова, де також учителював (перед тим учителював в Одесі). Написав велику наукову розвідку про твір Івана Франка «Лис Микита».
У 1939 році переїхав жити до Станиславова, де перебував до 1945 року[2]. Спочатку викладав російську мову і літературу в гімназії, після вторгнення нацистської Німеччини викладав німецьку мову в Станіславській торговельній гімназії. Пізніше, із приходом радянської влади, знову викладав російську мову і літературу. Там він проживав разом із своєю сім'єю — дружиною Катериною, доньками Зіновією та Дарією і сином Роландом в будинку, що знаходиться на початку алеї парку імені Т. Шевченка за адресою вул. Шевченка, 95.
З 1945 викладав класичну філологію у Львівському університеті; кандидатська праця: «Іван Франко і Борислав» (1953). У 1947–1949 роках був директором Літературно-меморіального музею Івана Франка у Львові[3]
Був професором руханки (фізкультури) в Українській Академічній Гімназії, завзятим спортовцем та пропагандистом спорту серед молоді Львова.[4]
У 1950–1963 роках — співробітник Інституту літератури АН УРСР.
Помер 13 листопада 1971 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).
Творчість
Починаючи з 1913 окремими виданнями вийшло дев'ять книжок Т. Франка, серед яких особливу цінність становлять його спогади «Про батька» (1956).[5]
Тарас Франко — автор оригінальних віршів і переспівів, переважно римських і грецьких поетів; написав «Нариси історії римської літератури» (1921), збірки гуморесок «Вздовж і впоперек» (1965).[5]
Як франкознавець брав участь у підготові 20 томів творів Івана Франка; книги «Про батька. Статті, спогади, оповідання» (1956). Автор оригінальних віршів і переспівів, головним чином з римських і грецьких поетів; підручник «Нариси історії римської літератури» (1921); збірки гуморесок «Вздовж і впоперек» (1965).
Найповніше зібрання творів Тараса Франка — «Вибране» у 2-х томах; упорядники Євген Баран, Наталя Тихолоз (Івано-Франківськ, 2015).
Вшанування пам'яті
На будинку, де він жив, що знаходиться на початку алеї парку імені Т. Шевченка за адресою вул. Шевченка, 95 у місті Івано-Франківськ встановлено йому меморіальну дошку.
Зображення
- Будинок в Івано-Франківську, де жив Тарас Франко на maps.yandex.ru
- Будинок в Івано-Франківську, де жив Т. Франко на stanislaw.in.ua
Примітки і посилання
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Діда Роман. «Алеями міського парку». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. с. 36
- ↑ Бонь В. Л. 60 років Львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка // Галицька брама. — № 10 (70), 2000. — С. 4.
- ↑ Земля для Івана Франка («Високий Замок», 15 жовтня 2008)
- ↑ а б Франко Тарас Іванович. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!.
Література
- Тарас Франко. Вибране / Тарас Франко ; упорядники Євген Баран, Наталя Тихолоз. — Том 1. — Івано-Франківськ: Видавець Сеньків М.Я., 2015. — 964 с.; Том 2. — Івано-Франківськ: Видавець Сеньків М.Я., 2015. — 760 с.
- Наталя Тихолоз. Тарас Франко про батька: без купюр // Франкознавчі студії. – Дрогобич: Коло, 2012. – Випуск п’ятий. – С. 503–525.
- Наталя Тихолоз. Між батьком та сином (Олекса Коваленко, Іван і Тарас Франки: дискурс взаємин) // Сіверянський літопис. – 2009. – № 2–3. – С. 183–191.
- Листи Тараса Франка до Олекси Коваленка / Публ. Н. Тихолоз // Сіверянський літопис. – 2009. – № 2–3. – С. 198–205.
- Наталя Тихолоз. Причинки до історії взаємин Івана і Тараса Франків з Олексою Коваленком // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Львів, 2009. – Т. 257: Праці філологічної секції. – С. 623–651. [1]
- Листи Тараса Франка до Ольги Франко / Публ. Н. Тихолоз // Іван Франко: Тексти. Факти. Інтерпретації: Збірник наукових праць. – Київ; Львів, 2011. – Випуск І: Огляди. Твори. Листування. Спогади. Бібліографія. – С. 373–376.
- Листи Ольги Франко до синів Андрія і Тараса Франків / Публ. Н. Тихолоз // Дзвін. – 2009. – № 8. – С. 114–120.
- Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі.— К., 2008. — С. 89, 90,267.
- Віктор Жадько. У пам'яті Києва.— К., 2007. — С.403.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Лось Й., Мікльош К., Заремба Р., Михалюк Ю. Спортове Товариство «Україна». До 80-річчя заснування: Альманах. — Львів: Світ, 1991. — 136 с. ISBN 5-7773-0083-9
- Народились 9 березня
- Народились 1889
- Померли 13 листопада
- Померли 1971
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Львівського університету
- Викладачі Львівського університету
- Українські письменники
- Українські перекладачі
- Українські франкознавці
- Уродженці Львова
- Діти Івана Франка
- Члени Спортового товариства «Україна»
- Учасники Першої світової війни
- Вояки армії Австро-Угорщини
- Члени Спілки письменників СРСР
- Директори музеїв
- Персоналії:Івано-Франківськ
- Персоналії:Київ
- Персоналії:Одеса
- Померли в Києві