Макаренко Микола Омелянович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Народився в селі [[Москалівка (Роменський район)|Москалівка]] (нині село [[Роменський район|Роменського району]] [[Сумська область|Сумської області]]). Після [[Лохвицька гімназія|Лохвицької гімназії]] навчався в Петербурзькій школі технічного малювання [[барон]]а [[Штігліц Олександр Людвігович|О. |
Народився в селі [[Москалівка (Роменський район)|Москалівка]] (нині село [[Роменський район|Роменського району]] [[Сумська область|Сумської області]]). Після [[Лохвицька гімназія|Лохвицької гімназії]] навчався в Петербурзькій школі технічного малювання [[барон]]а [[Штігліц Олександр Людвігович|О. Л. Штиглиця]], з [[1902]] — [[1905]] рік — у [[Санкт-Петербург|петербурзькому]] Археологічному інституті. |
||
Дослідницьку діяльність розпочав в [[Ермітаж]]і, тісно співпрацюючи з Імператорською Археологічною комісією, друкувався в [[часопис]]і «{{lang-ru|Старые годы}}», викладав на Вищих жіночих архітектурних курсах, вивчав мистецьку спадщину [[Ломоносов Михайло Васильович|Михайла Ломоносова]] та [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]]. |
Дослідницьку діяльність розпочав в [[Ермітаж]]і, тісно співпрацюючи з Імператорською Археологічною комісією, друкувався в [[часопис]]і «{{lang-ru|Старые годы}}», викладав на Вищих жіночих архітектурних курсах, вивчав мистецьку спадщину [[Ломоносов Михайло Васильович|Михайла Ломоносова]] та [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]]. |
||
Рядок 63: | Рядок 63: | ||
* ''Цвейбель Д. С.'' Микола Омелянович Макаренко (До 40-річчя відкриття Маріупольського могильника) // [[УІЖ]]. — 1970. — № 8. |
* ''Цвейбель Д. С.'' Микола Омелянович Макаренко (До 40-річчя відкриття Маріупольського могильника) // [[УІЖ]]. — 1970. — № 8. |
||
* ''Макаренко Д. Є.'' Микола Омелянович Макаренко. — {{К.}}, 1992. |
* ''Макаренко Д. Є.'' Микола Омелянович Макаренко. — {{К.}}, 1992. |
||
* ''Макаренко Д. Є.'' Невтомний просвітитель // Україна. Наука і культура. Вип. 28. — {{К.}}, 1994. — С. |
* ''Макаренко Д. Є.'' Невтомний просвітитель // Україна. Наука і культура. Вип. 28. — {{К.}}, 1994. — С. 232—236. |
||
* ''Німенко Н. А.'' Велет українознавства (До 125-річчя від дня народження Миколи Омеляновича Макаренка) // Сумська старовина. — 2002. — №Х. |
* ''Німенко Н. А.'' Велет українознавства (До 125-річчя від дня народження Миколи Омеляновича Макаренка) // Сумська старовина. — 2002. — №Х. |
||
* ''Макаренко Д. Є.'', Шлях до Храму. — {{К.}}: Хрещатик, 2006. |
* ''Макаренко Д. Є.'', Шлях до Храму. — {{К.}}: Хрещатик, 2006. — 128 с. |
||
* ''Принь О. В.'' Археологічні дослідження М. О. Макаренка на території заводу «Азовсталь» у 1931 році: невідомий рукопис спогадів історика П. В. |
* ''Принь О. В.'' Археологічні дослідження М. О. Макаренка на території заводу «Азовсталь» у 1931 році: невідомий рукопис спогадів історика П. В. Клименка // Праці Центру пам'яткознавства. — К., 2015. — Вип. 28. — С. 212—216. |
||
* ''Принь О. В.'' Археологічна експедиція професора М.О. |
* ''Принь О. В.'' Археологічна експедиція професора М. О. Макаренка 1931 року на теренах будівництва заводу «Азовсталь»: персональний склад, фінансування, знахідки // Праці Центру пам'яткознавства. — 2016. — Вип. 30. — С. 93–98. |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
Версія за 12:52, 5 лютого 2017
Макаренко Микола Омелянович | |
---|---|
Народився | 4 лютого 1877 Москалівка, Роменський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
Помер | 4 січня 1938 (60 років) Томськ, Новосибірська область, Російська РФСР, СРСР |
Країна | УНР, СРСР |
Підданство | Російська імперія |
Національність | українець |
Діяльність | археолог, письменник |
Alma mater | Петербурзький археологічний інститут, Санкт-Петербурзька художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца |
Галузь | археологія, мистецтвознавство, музеєзнавство |
Заклад | ВУАН, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків |
Відомі учні | Глухенька Наталія Олександрівна |
Відомий завдяки: | археологічними та мистецтвознавчими дослідженнями, вивченням монументального зодчества |
Роботи у Вікіджерелах Макаренко Микола Омелянович у Вікісховищі |
Мака́ренко Мико́ла Омеля́нович (4 лютого 1877, Москалівка — 4 січня 1938, Томськ) — український археолог і мистецтвознавець.
Жертва сталінського терору. Страчений окупаційною владою через відмову (1934) підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Життєпис
Народився в селі Москалівка (нині село Роменського району Сумської області). Після Лохвицької гімназії навчався в Петербурзькій школі технічного малювання барона О. Л. Штиглиця, з 1902 — 1905 рік — у петербурзькому Археологічному інституті.
Дослідницьку діяльність розпочав в Ермітажі, тісно співпрацюючи з Імператорською Археологічною комісією, друкувався в часописі «рос. Старые годы», викладав на Вищих жіночих архітектурних курсах, вивчав мистецьку спадщину Михайла Ломоносова та Тараса Шевченка.
В Україні
1918 року отримав громадянство УНР та оселився в Києві. У складі Софійської комісії та Археологічного Комітету досліджував Софійський собор, пам'ятки Київської держави, Києво-Печерської лаври, Михайлівського Золотоверхого собору. Брав участь у археологічних розкопках Ольвії, Спаського собору в Чернігові, Крейдищанського комплексу поблизу Сум, Маріупольського могильника.
Упродовж 1920 — 1925 років — директор музею Мистецтв ВУАН, що відкрився на основі унікальної збірки Ханенків. Макаренко багато зробив для її збереження і дослідження.
1934 заарештований за відмову підписати акт про знесення Михайлівського Золотоверхого собору, засланий на три роки до Казані, де викладав у художньому технікумі, був консультантом Центрального музею. 1936, після повторного арешту, засуджений на три роки і відправлений у Томську виправно-трудову колонію № 2. 15 грудня 1937 року втретє заарештований і постановою «трійки» НКВС СРСР убитий в тюрмі 4 січня 1938. Місце поховання кати приховали.
Реабілітований Постановами Верховного суду Татарської АРСР від 07.07.1960 та Томського обласного суду від 28.01.1965, Президією Верховної Ради СРСР від 16.01.1989.
Праці
Науковий доробок вченого:
- (рос.)Ломоносов и мозаичное дело в России (1911);
- З артистичної спадщини Шевченка (1914);
- Городища и курганы Полтавской губернии (1917);
- Музей Мистецтв Української Академії наук: Провідник (1924);
- Чернігівський Спас: Археологічні досліди року 1923 (1929);
- Мистецтво книжки (1924);
- Городище «Монастирище» (1925);
- Орнаментація української книжки XVI—XVIII ст." (1926);
- Скульптура і різьбярство Київської Русі передмонгольських часів (1930);
- Маріюпільський могильник (1933).
Бібліографія друкованих праць М. О. Макаренка складає щонайменше 164 позиції. (Їх перелік див. у біографічному дослідженні Дмитра Єлисейовича Макаренка «Шлях до храму»)
Джерела та література
- Р. В. Маньковська. Макаренко Микола Омелянович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 439. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Цвейбель Д. С. Микола Омелянович Макаренко (До 40-річчя відкриття Маріупольського могильника) // УІЖ. — 1970. — № 8.
- Макаренко Д. Є. Микола Омелянович Макаренко. — К., 1992.
- Макаренко Д. Є. Невтомний просвітитель // Україна. Наука і культура. Вип. 28. — К., 1994. — С. 232—236.
- Німенко Н. А. Велет українознавства (До 125-річчя від дня народження Миколи Омеляновича Макаренка) // Сумська старовина. — 2002. — №Х.
- Макаренко Д. Є., Шлях до Храму. — К.: Хрещатик, 2006. — 128 с.
- Принь О. В. Археологічні дослідження М. О. Макаренка на території заводу «Азовсталь» у 1931 році: невідомий рукопис спогадів історика П. В. Клименка // Праці Центру пам'яткознавства. — К., 2015. — Вип. 28. — С. 212—216.
- Принь О. В. Археологічна експедиція професора М. О. Макаренка 1931 року на теренах будівництва заводу «Азовсталь»: персональний склад, фінансування, знахідки // Праці Центру пам'яткознавства. — 2016. — Вип. 30. — С. 93–98.