Францевич Іван Микитович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучена Категорія:Науковці інституту проблем матеріалознавства НАН України; додана [[Категорія:Науковці Інституту проблем матеріало...
Shynkar (обговорення | внесок)
Рядок 59: Рядок 59:


== Див. також ==
== Див. також ==

* [[Премія імені Івана Францевича НАН України]].
* [[Премія імені Івана Францевича НАН України]].
== Джерела та література ==

* ''Денисенко Г.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Францевич Іван Микитович] // {{ЕІУ|10|326}}
=== Література ===
=== Література ===

* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}
* Вісник НАН України. — 2005. — N 10.
* Вісник НАН України. — 2005. — N 10.

Версія за 06:57, 14 лютого 2017

Іван Микитович Францевич
Народився3 серпня 1905(1905-08-03)
Полтава
Помер14 лютого 1985(1985-02-14) (79 років)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаСРСР СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьвинахідник
Alma materХарківський університет
Галузьфізична хімія, матеріалознавство
ЗакладКиївський університет,Інститут проблем матеріалознавства
Вчене званняпрофесор, академік НАН України
Відомі учніО. М. Пилянкевич, Г. Г. Гнесін, М. Д. Глинчук, О. В. Курдюмов; Р. Ф. Войтович, В. О. Лавренко, Л. М. Ягупольська; Є. О. Жураковський, С. М. Зубкова, А. В. Бочко, В. В. Лукович; І. Д. Радомисельський, Д. М. Карпинос, М. Д. Смолін, Г. Г. Карюк, Л. Й. Тучинський, Ю. Л. Пилиповський, Г. І. Саввакін, Р. В. Мінакова
ЧленствоНАН України
НагородиГерой Соціалістичної Праці Державна премія СРСР Державна премія УРСР у галузі науки і техніки

Іва́н Мики́тович Фра́нцевич (* 1905, Полтава — † 1985, Київ) — фізико-хімік і матеріалознавець родом з Полтави. Засновник першого у світі академічного Інституту металокераміки і спеціальних сплавів, котрий незабаром було перетворено на Інститут проблем матеріалознавства, який носить його ім'я. Академік АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державних премій СРСР та УРСР.

Біографічні відомості

У 1929 році закінчив одночасно хімічний і фізико-математичний факультети Харківського інституту народної освіти (сьогодні Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), отримав спеціальність фізикохіміка-металознавця.

У 1929–1941 роках працював в Українському науково-дослідному інституті металів, Інституті чорної металургії АН УРСР (з 1939 року — заступником директора).

Одночасно з 1930 р. викладав у Харківському університеті.

У 1934 році молодому вченому було присвоєно звання професора фізичної хімії і він був обраний членом-кореспондентом АН УРСР.

У 1945–1957 роках Іван Микитович працював завідувачем кафедри Київського університету.

З 1952 по 1955 рік він керівник самостійної Лабораторії спеціальних сплавів АН УРСР, а з 1955 по 1964 — директор створеного на базі лабораторії Інституту металокераміки і спеціальних сплавів АН УРСР, що в 1964 році отримав назву Інституту проблем матеріалознавства.

З 1973 р. І. М. Францевич — завідувач відділу цього інституту.

Вже у віці 29 років Івану Микитовичу було присвоєно звання професора фізичної хімії і тоді ж його обрали членом-кореспондентом АН УРСР.

Дійсний член АН УРСР (з 1961).

Францевич Леонід Іванович (*3 жовтня 1935) — син, член-кореспондент НАН України.

Праці

Наукові праці Францевича присвячені створенню матеріалів, що відзначаються високою вогнетривкістю електроерозійною стійкістю, міцністю та зносостійкістю, і призначених для праці в особливо складних умовах.

Одержані вченим результати досліджень узагальнені та викладені більш як у 600 наукових статей, опублікованих у провідних вітчизняних та зарубіжних журналах і у 20 монографіях, зафіксовані у кількох десятках авторських свідоцтв на винаходи і 14 патентах, що досі не втратили свого значення.

Проблематика досліджень

Іван Францевич зробив внесок у дослідження багатьох актуальних проблем сучасного матеріалознавства, який став основою для створення цілої низки нових технологій і матеріалів, що їх гостро потребували різні галузі промисловості.

Див. також

Джерела та література

Література

Посилання