Вільшинський Богдан Васильович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
NickK (обговорення | внесок) +по батькові (Довiдник-пошукiвець: Реєстр осiб, пов'язаних з визвольною боротьбою на теренах Дрогобиччини.1939-1950 |
|||
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
[[Категорія:Випускники Стрийської гімназії]] |
[[Категорія:Випускники Стрийської гімназії]] |
||
[[Категорія:Учасники Другої світової війни]] |
[[Категорія:Учасники Другої світової війни]] |
||
[[Категорія:Загинули в |
[[Категорія:Загинули в боях Другої світової війни]] |
||
[[Категорія:Померли в Жидачівському районі]] |
[[Категорія:Померли в Жидачівському районі]] |
||
[[Категорія:Поховані у Жидачівському районі]] |
[[Категорія:Поховані у Жидачівському районі]] |
Версія за 08:52, 1 березня 2017
Богдан Вільшинський | |
---|---|
Прізвисько | «Орел», «Яструб» |
Народження | 12 жовтня 1910 м. Сколе, Львівська область |
Смерть | 22 грудня 1944 (34 роки) с. Юшківці, Жидачівський район, Львівська область |
Країна | ![]() |
Приналежність | ![]() ![]() |
Партія | ОУН |
Командування | командир УНС Дрогобицької області, ВО-5 «Маківка» |
Богдан Васильович Вільшинський (Псевдо «Орел», «Яструб» (12 жовтня 1910, м. Сколе, Львівська область — 22 грудня 1944, с. Юшківці, Жидачівський район, Львівська область) — командир сотні УПА, командир УНС Дрогобицької області, командир ВО-5 «Маківка».
Життєпис
Народився 12 жовтня 1910 року в місті Сколе на Львівщині.
Навчався у Стрийській гімназії, а згодом у Ярославській архітектурній школі.
Член ОУН з 1930 року. Неодноразово заарештовувався польською поліцією.
З липня 1942 по січень 1944 військовий референт Дрогобицької області. Організатор разом із Лукою Павлишиним перших сотень Української Народної Самооборони у 1943 році. Згодом обіймав посади командира УНС Дрогобицької області та командира Воєнної Округи УПА «Маківка».
Героїчно загинув 22 грудня 1944 року в лісі поблизу сіл Юшківці та Дев'ятники тепер Жидачівського району Львівської області, коли його група з 9 чоловік (Йосип Позичанюк, Костянтин Цмоць, І.Капало та ін.), яка йшла на зустріч з Р.Шухевичем, натрапила на облаву загону НКВС, що налічував близько 300 чекістів. Всі загиблі поховані у братській могилі на Юшківецькому кладовищі.
Див. також
Література
- Дем'ян Г. Повстанський мартиролог Сколівщини // Сколівщина. — Львів, 1996.
- Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3.
- Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943—49. Довідник ІІ. — Нью-Йорк, 1995.
Посилання
|