Трюгве Гальвдан Лі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 12: Рядок 12:
|попередник = [[Гледвин Джебб]]
|попередник = [[Гледвин Джебб]]
|наступник = [[Даг Хаммаршельд]]
|наступник = [[Даг Хаммаршельд]]
|коронація =
|коронація =
|інші титули =
|інші титули =
|віце-президент =
|віце-президент =
|партія =
|партія =
Рядок 20: Рядок 20:
|дата смерті = 30.12.1968
|дата смерті = 30.12.1968
|місце смерті = Гейло, [[Норвегія]]
|місце смерті = Гейло, [[Норвегія]]
|в шлюбі =
|в шлюбі =
|діти =
|діти =
|династія =
|династія =
|батько =
|батько =
|мати =
|мати =
}}
}}
'''Трюгве Гальвдан Лі''' ({{lang-no|Trygve Halvdan Lie}}; [[16 липня]] [[1896]], [[Осло]], [[Норвегія]] — [[30 грудня]] [[1968]], Гейло, [[Норвегія]]) — норвезький [[політика|політичний]] діяч, у період з [[1946]] по [[1952]] роки — 1-й вибраний [[Генеральний секретар ООН]].
'''Трюгве Гальвдан Лі''' ({{lang-no|Trygve Halvdan Lie}}; [[16 липня]] [[1896]], [[Осло]], [[Норвегія]] — [[30 грудня]] [[1968]], Гейло, [[Норвегія]]) — норвезький [[політика|політичний]] діяч, у період з [[1946]] по [[1952]] роки — 1-й вибраний [[Генеральний секретар ООН]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Трюгве Лі народився в [[Осло]]. Його батько, Мартін Лі, був [[тесляр|теслярем]] за професією. Він покинув сім’ю у [[1902]] році та емігрував у [[США]]. Його мати, Гільда, володіла пансіонатом у передмісті Осло. Вчився в [[Університет Осло|Університеті Осло]], де в [[1919]] році отримав диплом [[юрист]]а. У [[1911]] році вступив в молодіжну організацію [[Норвезька робітнича партія|Норвезької робітничої партії]]. З [[1919]] по [[1922]] рік був помічником секретаря Робітничої партії, а з [[1922]] по [[1935]] рік — юрисконсультом Норвезької федерації профспілок, а у [[1926]] році став національним виконавчим секретарем Робітничої партії. У період з 1919 по 1921 був головним редактором газети ''Det 20 århundre'' (21 століття).
Трюгве Лі народився в [[Осло]]. Його батько, Мартін Лі, був [[тесляр]]ем за професією. Він покинув сім'ю у [[1902]] році та емігрував у [[США]]. Його мати, Гільда, володіла пансіонатом у передмісті Осло. Вчився в [[Університет Осло|Університеті Осло]], де в [[1919]] році отримав диплом [[юрист]]а. У [[1911]] році вступив в молодіжну організацію [[Норвезька робітнича партія|Норвезької робітничої партії]]. З [[1919]] по [[1922]] рік був помічником секретаря Робітничої партії, а з [[1922]] по [[1935]] рік — юрисконсультом Норвезької федерації профспілок, а у [[1926]] році став національним виконавчим секретарем Робітничої партії. У період з 1919 по 1921 був головним редактором газети ''Det 20 århundre'' (21 століття).


У [[1937]] році був обраний у [[Стортинг|Парламент Норвегії]] від провінції [[Акерсхус]]. В уряді Робітничої партії з [[1935]] по [[1939]] рік займав пост міністра юстиції, потім, з липня по вересень [[1939]] року, пост міністра торгівлі і промисловості. Лі, що свого часу підтримав [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневу революцію]] та ще особисто розмовляв з [[Ленін Володимир Ілліч|Леніним]] та виступив за надання [[Троцький Лев Давидович|Леву Троцькому]] [[Політичний притулок|політичного притулку]] в Норвегії (1935).
У [[1937]] році був обраний у [[Стортинг|Парламент Норвегії]] від провінції [[Акерсхус]]. В уряді Робітничої партії з [[1935]] по [[1939]] рік займав пост міністра юстиції, потім, з липня по вересень [[1939]] року, пост міністра торгівлі і промисловості. Лі, що свого часу підтримав [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневу революцію]] та ще особисто розмовляв з [[Ленін Володимир Ілліч|Леніним]] та виступив за надання [[Троцький Лев Давидович|Леву Троцькому]] [[Політичний притулок|політичного притулку]] в Норвегії (1935).


З початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Лі був призначений міністром постачання та судноплавства. Під час [[Третій Рейх|німецького]] вторгнення за його наказом весь норвезький [[флот]] пішов в [[порт|порти]] [[Антигітлерівська коаліція|антигітлерівської коаліції]], щоб не стати здобиччю ворога. У [[червень|червні]] [[1940]] року, після окупації країни Німеччиною, виїхав до [[Великобританія|Великобританії]], оскільки норвезький уряд прийняв рішення звідти продовжувати боротьбу з Третім рейхом. У [[грудень|грудні]] був призначений виконуючим обов'язки міністра закордонних справ, а в лютому 1941 року — міністром закордонних справ Норвегії. У [[1945]] році переобраний до парламенту. [[12 червня]] [[1945]] року уряд, до складу якого входив Трюгве Лі, подав у відставку. Лі був призначений міністром закордонних справ тимчасового коаліційного кабінету та міністром закордонних справ в уряді Робітничої партії нового складу у жовтні 1945 року.
З початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Лі був призначений міністром постачання та судноплавства. Під час [[Третій Рейх|німецького]] вторгнення за його наказом весь норвезький [[флот]] пішов в [[порт]]и [[Антигітлерівська коаліція|антигітлерівської коаліції]], щоб не стати здобиччю ворога. У [[червень|червні]] [[1940]] року, після окупації країни Німеччиною, виїхав до [[Великобританія|Великобританії]], оскільки норвезький уряд прийняв рішення звідти продовжувати боротьбу з Третім рейхом. У [[грудень|грудні]] був призначений виконуючим обов'язки міністра закордонних справ, а в лютому 1941 року — міністром закордонних справ Норвегії. У [[1945]] році переобраний до парламенту. [[12 червня]] [[1945]] року уряд, до складу якого входив Трюгве Лі, подав у відставку. Лі був призначений міністром закордонних справ тимчасового коаліційного кабінету та міністром закордонних справ в уряді Робітничої партії нового складу у жовтні 1945 року.


Лі очолював норвезьку делегацію на [[Сан-Франциско|Сан-Франциській]] конференції з питання про створення міжнародної організації [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]], брав участь в підготовці [[Статут ООН|Статуту ООН]]. Очолював норвезьку делегацію на Генеральній асамблеї Об’єднаннях Націй де [[1 лютого]] [[1946]] року він був обраний першим [[Генеральний секретар ООН|Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй]]. [[1 листопада]] [[1950]] року Генеральна Асамблея продовжила його термін повноважень ще на три роки — починаючи з [[1 лютого]] [[1951]] року.
Лі очолював норвезьку делегацію на [[Сан-Франциско|Сан-Франциській]] конференції з питання про створення міжнародної організації [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]], брав участь в підготовці [[Статут ООН|Статуту ООН]]. Очолював норвезьку делегацію на Генеральній асамблеї Об'єднаннях Націй де [[1 лютого]] [[1946]] року він був обраний першим [[Генеральний секретар ООН|Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй]]. [[1 листопада]] [[1950]] року Генеральна Асамблея продовжила його термін повноважень ще на три роки — починаючи з [[1 лютого]] [[1951]] року.


На посаді Генерального секретаря Лі прагнув зупинити назріваючі конфлікти такі як [[Корейська війна]], [[Поділ Берліна|Блокаду Західного Берліна]], кризу в [[Кашмір|Кашмірі]]), домогтися міжнародного визнання для [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Індонезія|Індонезії]] та [[КНР]], не дозволив увійти до складу ООН [[Франциско Франко|франкістській]] [[Іспанія|Іспанії]]. Піддавався запеклій критиці за нерішучість та під тиском як [[США]] так і [[СРСР]], Лі подав у відставку в [[листопад|листопаді]] [[1952]] року.
На посаді Генерального секретаря Лі прагнув зупинити назріваючі конфлікти такі як [[Корейська війна]], [[Поділ Берліна|Блокаду Західного Берліна]], кризу в [[Кашмір]]і), домогтися міжнародного визнання для [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Індонезія|Індонезії]] та [[КНР]], не дозволив увійти до складу ООН [[Франциско Франко|франкістській]] [[Іспанія|Іспанії]]. Піддавався запеклій критиці за нерішучість та під тиском як [[США]] так і [[СРСР]], Лі подав у відставку в [[листопад]]і [[1952]] року.


Після відставки з Організації Об'єднаних Націй Лі обіймав посади губернатора [[Акерсхус|Акерсхуса]] та був головою Норвезької ради з енергетики. У [[1959]] році за дорученням короля [[Улаф V|Улафа V]] був посередником в процесі врегулювання територіальних суперечок [[Італія|Італії]] та [[Ефіопія|Ефіопії]] у [[Сомалі]].
Після відставки з Організації Об'єднаних Націй Лі обіймав посади губернатора [[Акерсхус]]а та був головою Норвезької ради з енергетики. У [[1959]] році за дорученням короля [[Улаф V|Улафа V]] був посередником в процесі врегулювання територіальних суперечок [[Італія|Італії]] та [[Ефіопія|Ефіопії]] у [[Сомалі]].


== Особисте життя ==
== Особисте життя ==
Рядок 46: Рядок 46:
{{succession|office=[[Генеральний секретар ООН]] <br /> [[2 лютого]] [[1946]] — [[10 листопада]] [[1952]]
{{succession|office=[[Генеральний секретар ООН]] <br /> [[2 лютого]] [[1946]] — [[10 листопада]] [[1952]]
| succeeded=[[Даг Хаммаршельд]]}}
| succeeded=[[Даг Хаммаршельд]]}}
== Посилання ==

{{бібліоінформація}}
{{bio-stub}}
{{Без джерел|дата=квітень 2012}}


{{Генеральні секретарі ООН}}
{{Генеральні секретарі ООН}}

Версія за 17:01, 28 квітня 2017

Трюгве Гальвдан Лі
норв. Trygve Halvdan Lie
Трюгве Гальвдан Лі
Трюгве Гальвдан Лі
1-й Генеральний секретар ООН
Початок правління:2 лютого 1946
Кінець правління:10 листопада 1952

Попередник:Гледвин Джебб
Наступник:Даг Хаммаршельд

Дата народження:16 липня 1896(1896-07-16)
Місце народження:Осло, Норвегія
Країна:
ООН ООН
Дата смерті:30 грудня 1968(1968-12-30) (72 роки)
Місце смерті:Гейло, Норвегія
Нагороди:
Медаль «За видатні цивільні досягнення» кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа Орден Данеброг (Данія) Grand Cross of the Order of the Dannebrog

Трюгве Гальвдан Лі (норв. Trygve Halvdan Lie; 16 липня 1896, Осло, Норвегія — 30 грудня 1968, Гейло, Норвегія) — норвезький політичний діяч, у період з 1946 по 1952 роки — 1-й вибраний Генеральний секретар ООН.

Біографія

Трюгве Лі народився в Осло. Його батько, Мартін Лі, був теслярем за професією. Він покинув сім'ю у 1902 році та емігрував у США. Його мати, Гільда, володіла пансіонатом у передмісті Осло. Вчився в Університеті Осло, де в 1919 році отримав диплом юриста. У 1911 році вступив в молодіжну організацію Норвезької робітничої партії. З 1919 по 1922 рік був помічником секретаря Робітничої партії, а з 1922 по 1935 рік — юрисконсультом Норвезької федерації профспілок, а у 1926 році став національним виконавчим секретарем Робітничої партії. У період з 1919 по 1921 був головним редактором газети Det 20 århundre (21 століття).

У 1937 році був обраний у Парламент Норвегії від провінції Акерсхус. В уряді Робітничої партії з 1935 по 1939 рік займав пост міністра юстиції, потім, з липня по вересень 1939 року, пост міністра торгівлі і промисловості. Лі, що свого часу підтримав Жовтневу революцію та ще особисто розмовляв з Леніним та виступив за надання Леву Троцькому політичного притулку в Норвегії (1935).

З початком Другої світової війни Лі був призначений міністром постачання та судноплавства. Під час німецького вторгнення за його наказом весь норвезький флот пішов в порти антигітлерівської коаліції, щоб не стати здобиччю ворога. У червні 1940 року, після окупації країни Німеччиною, виїхав до Великобританії, оскільки норвезький уряд прийняв рішення звідти продовжувати боротьбу з Третім рейхом. У грудні був призначений виконуючим обов'язки міністра закордонних справ, а в лютому 1941 року — міністром закордонних справ Норвегії. У 1945 році переобраний до парламенту. 12 червня 1945 року уряд, до складу якого входив Трюгве Лі, подав у відставку. Лі був призначений міністром закордонних справ тимчасового коаліційного кабінету та міністром закордонних справ в уряді Робітничої партії нового складу у жовтні 1945 року.

Лі очолював норвезьку делегацію на Сан-Франциській конференції з питання про створення міжнародної організації Ради Безпеки ООН, брав участь в підготовці Статуту ООН. Очолював норвезьку делегацію на Генеральній асамблеї Об'єднаннях Націй де 1 лютого 1946 року він був обраний першим Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй. 1 листопада 1950 року Генеральна Асамблея продовжила його термін повноважень ще на три роки — починаючи з 1 лютого 1951 року.

На посаді Генерального секретаря Лі прагнув зупинити назріваючі конфлікти такі як Корейська війна, Блокаду Західного Берліна, кризу в Кашмірі), домогтися міжнародного визнання для Ізраїлю, Індонезії та КНР, не дозволив увійти до складу ООН франкістській Іспанії. Піддавався запеклій критиці за нерішучість та під тиском як США так і СРСР, Лі подав у відставку в листопаді 1952 року.

Після відставки з Організації Об'єднаних Націй Лі обіймав посади губернатора Акерсхуса та був головою Норвезької ради з енергетики. У 1959 році за дорученням короля Улафа V був посередником в процесі врегулювання територіальних суперечок Італії та Ефіопії у Сомалі.

Особисте життя

У 1921 році одружився. Мав трьох дочок: Сесіль, Гурі та Матте.

Попередник: Генеральний секретар ООН
2 лютого 194610 листопада 1952
Наступник:
' Даг Хаммаршельд

Посилання