Ісаак Бейлі Балфур: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стиль
стиль
Рядок 13: Рядок 13:
Балфур навчався в [[Единбурзький університет|Единбурзькому університетах]], який він закінчив з відзнакою у 1873 році, та в університетах [[Вюрцбурзький університет|Вюрцбурзькому університеті]] та [[Страсбурзький університет|університеті Страсбурга]]<ref name="NAHSTE Biography"/>.
Балфур навчався в [[Единбурзький університет|Единбурзькому університетах]], який він закінчив з відзнакою у 1873 році, та в університетах [[Вюрцбурзький університет|Вюрцбурзькому університеті]] та [[Страсбурзький університет|університеті Страсбурга]]<ref name="NAHSTE Biography"/>.


У 1874 році Балфур участь у астрономічній експедиції на острів [[Родригес (острів)|Родригес]]. Незважаючи на те, заявлена мета місії полягала e тому, щоб спостерігати за планетою [[Венера (планета)|Венерою]], Балфур використовував цю можливість, щоб досліджувати місцеву флору, а опрацювання результатів польових робіт, які він виконав, дозволило йому отримати докторський ступінь<ref name="NAHSTE Biography"/>.
У 1874 році Балфур участь у астрономічній експедиції на острів [[Родригес (острів)|Родригес]]. Незважаючи на те, заявлена мета місії полягала e тому, щоб спостерігати за планетою [[Венера (планета)|Венерою]], Балфур використовував цю можливість, щоб досліджувати місцеву флору, а опрацювання результатів польових робіт, які він виконав, дозволило йому здобути докторський ступінь<ref name="NAHSTE Biography"/>.


У 1879 році його батько залишив кафедру в Единбурзі, професор Александр Діксон (1836-1887) був призначений на його місце, а молодший Балфур був призначений професором ботаніки на кафедру у Глазго з 1879 по 1885 рік. Він також очолив експедицію на острів [[Сокотра (острів)|Сокотра]] у 1880 році<ref name="NAHSTE Biography"/>.
У 1879 році його батько залишив кафедру в Единбурзі, професор Александр Діксон (1836-1887) був призначений на його місце, а молодший Балфур був призначений професором ботаніки на кафедру у Глазго з 1879 по 1885 рік. Він також очолив експедицію на острів [[Сокотра (острів)|Сокотра]] у 1880 році<ref name="NAHSTE Biography"/>.
Рядок 27: Рядок 27:


== Почесні звання та нагороди ==
== Почесні звання та нагороди ==
* 1873: отримав ступінь бакалавра з відзнакою, Единбурзький Університет
* 1873: здобув ступінь бакалавра з відзнакою, Единбурзький Університет
* 1873–1878: отримав посаду викладача ботаніки, Королівський ветеринарний коледж, Единбург
* 1873–1878: отримав посаду викладача ботаніки, Королівський ветеринарний коледж, Единбург
* 1875: отримав ступінь доктора наук, Единбурзький Університет
* 1875: здобув ступінь доктора наук, Единбурзький Університет
* 1877: отримав ступінь бакалавра з медицини (хірургії), Единбурзький Університет
* 1877: отримав ступінь бакалавра з медицини (хірургії), Единбурзький Університет
* 1877: обраний членом Единбурзького королівського товариства
* 1877: обраний членом Единбурзького королівського товариства

Версія за 10:53, 9 травня 2017

Ісаак Бейлі Балфур
Народився31 березня 1853(1853-03-31)[1][2]
Единбург, Шотландія, Сполучене Королівство
Помер30 листопада 1922(1922-11-30)[1][2] (69 років)
Haslemered, Веверлі[d], Суррей, Англія, Сполучене Королівство
Країна Сполучене Королівство
Місце проживанняЕдинбург
Діяльністьботанік, викладач університету
Галузьботаніка
Alma materЕдинбурзький університет, Единбурзька академіяd, Страсбурзький університет і JMU
Знання мованглійська[1]
ЗакладУніверситет Оксфорда, Единбурзький університет, Університет Глазго і Королівський ботанічний сад Единбургу
ЧленствоЛондонське королівське товариство і Королівське товариство Единбурга
ПосадаRegius Professor of Botanyd і Regius Professor of Plant Scienced
БатькоДжон Гаттон Балфур
Брати, сестриAndrew Francis Balfourd
Нагороди
Balf.f. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Ісаак Бейлі Балфур.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [3]
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балфур.

Сер Ісаак Бейлі Балфур (англ. Sir Isaac Bayley Balfour, 31 березня 1853 – 30 листопада 1922) — шотландський ботанік. Він був професором ботаніки університету Глазго з 1879 до 1885 року, Оксфордського університету з 1884 до 1888 року та Единбурзького університету з 1888 до 1922 року. Член Лондонського королівського товариства, Единбурзького королівського товариства.

Біографія

Народився 31 березня 1853 року в Единбурзі[4]. Його батьками були Джон Гаттон Балфур, також ботанік[5][6],і мати Маріон Споттісвуд Бейлі.

З 1864 до 1870 року Балфур навчався у Единбурзькій академії. На цьому етапі він зацікавився біологічними науками, які викладав його батько Джон Гаттон Балфур. Завдяки тому, що батько займав посаду професора ботаніки в Единбурзі, молодий Балфур мав можливість відвідувати Королівський ботанічний сад Единбурга, який на той час був закритий для громадськості[7].

Балфур навчався в Единбурзькому університетах, який він закінчив з відзнакою у 1873 році, та в університетах Вюрцбурзькому університеті та університеті Страсбурга[7].

У 1874 році Балфур участь у астрономічній експедиції на острів Родригес. Незважаючи на те, заявлена мета місії полягала e тому, щоб спостерігати за планетою Венерою, Балфур використовував цю можливість, щоб досліджувати місцеву флору, а опрацювання результатів польових робіт, які він виконав, дозволило йому здобути докторський ступінь[7].

У 1879 році його батько залишив кафедру в Единбурзі, професор Александр Діксон (1836-1887) був призначений на його місце, а молодший Балфур був призначений професором ботаніки на кафедру у Глазго з 1879 по 1885 рік. Він також очолив експедицію на острів Сокотра у 1880 році[7].

У 1884 році він був призначений професором ботаніки Оксфордського університету[7]. У тому ж році він одружився із Агнес Бойд Баллок[4].

Після повернення до Единбурга він зайняв посаду свого батька як професор ботаніки від 1888 до 1922 року. Також Балфур був призначений дев'ятим хранителем Королівського ботанічного саду Единбурга. Його батько значно розширив ботанічні сади під час його перебування на посаді, але Ісаак Балфур повністю перетворив їх. Балфур зайнявся масштабною реформою садів, створення належного Ботанічного інституту, та, в значній мірі, переобладнанням розташування садів, щоб мати повноцінний дендрарій, створив нові лабораторії для вивчення наукових об'єктів[7].

Він помер у Корт Хілл, графство Суррей[4].

Наукові інтереси

Зацікавлення Балфура китайсько-гімалайською рослинністю привело його до знайомства з ботаніком та колекціонером рослин Реджинальдом Фаррером. Фаррер відправив Балфуру для Королівського ботанічного саду Единбурга власні ботанічні ілюстрації разом із польовими нотатками, ботанічними зразками та насінням, які він зібрав[8].

Почесні звання та нагороди

  • 1873: здобув ступінь бакалавра з відзнакою, Единбурзький Університет
  • 1873–1878: отримав посаду викладача ботаніки, Королівський ветеринарний коледж, Единбург
  • 1875: здобув ступінь доктора наук, Единбурзький Університет
  • 1877: отримав ступінь бакалавра з медицини (хірургії), Единбурзький Університет
  • 1877: обраний членом Единбурзького королівського товариства
  • 1879: призначений професором ботаніки, Університет Глазго
  • 1884: нагороджений ступенем магістра мистецтв, Оксфордський університет
  • 1884: обраний членом Лондонського Королівського товариства
  • 1884: призначений професором ботаніки, Оксфордський університет
  • 1888: призначений професором ботаніки, Единбурзький Університет
  • 1897: нагороджений Почесною медаллю Вікторії Королівського садівницького товариства
  • 1901: отримав ступінь доктора юридичних наук, Університет Глазго
  • 1919: Нагороджений медаллю Ліннея Лондонського Ліннеївського товариства
  • 1921: здобув ступінь доктора юридичних наук, Единбурзький Університет

Примітки

  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ IPNI,  Balf.f.
  4. ↑ а б в http://www.royalsoced.org.uk/cms/files/fellows/biographical_index/fells_indexp1.pdf
  5. ↑ BALFOUR, Isaac Bayley. Who's Who. 59: 83. 1907.
  6. ↑ BALFOUR, Isaac B. The International Who's Who in the World: 69—70. 1912.
  7. ↑ а б в г д е Biographical Information. NAHSTE. Процитовано 3 серпня 2007.
  8. ↑ Hobson, Amanda (1992). REGINALD FARRER OF CLAPHAM. North Craven Heritage Trust. Процитовано 7 червня 2007.

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Чарлз Дарвін Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ісаак_Бейлі_Балфур&oldid=20276033