Дуглас Енгельбарт: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м категоризація
стиль, оформлення
Рядок 27: Рядок 27:
Дуглас Енгельбарт народився 30 січня [[1925]] в [[Портленд (Орегон)|Портленді]], штат [[Орегон]] в родині Карла Луїса і Гледіс Шарлотти Амелії Мунсон Енгельбарт. Середня дитина в сім'ї — сестра Доріан старша Дугласа на 3 роки, а брат Девід молодший на 14 місяців.
Дуглас Енгельбарт народився 30 січня [[1925]] в [[Портленд (Орегон)|Портленді]], штат [[Орегон]] в родині Карла Луїса і Гледіс Шарлотти Амелії Мунсон Енгельбарт. Середня дитина в сім'ї — сестра Доріан старша Дугласа на 3 роки, а брат Девід молодший на 14 місяців.


У родоводі сім`ї були вихідці з Північної Європи - німці, норвежці та шведи. Можливо, від предків Дуглас придбав схильність до ретельності і акуратності в роботі, хоча в дитинстві особливих здібностей у нього помічено не було. Проте він успішно закінчив у Портленді середню школу імені Франкліна і в 1942 році вступив до університету штату Орегон, маючи намір отримати спеціальність інженера-електрика. Провчившись два роки, він був змушений взяти участь у Другій Світовій війні, що вирувала далеко від американських кордонів. Дуглас Карл Енгельбарт був покликаний на службу в якості техніка-радиста на військово-морській базі на Філіппінах. Під час своєї служби Енгельбарт вперше прочитав статтю [[Венівар Буш|Венівара Буша]] «[[Як ми можемо мислити]]» ({{lang-en | [[: en: As We May Think|As We May Think]]}}), яка надихнула його.<ref name="stanford">{{cite web | url = http://www-sul.stanford.edu/depts/hasrg/histsci/ssvoral/engelbart/main1-ntb. html | title = Douglas Engelbart. Interview 1. | Author = Lowood, Henry | authorlink = | coauthors = | quote = | date = 1986-12-19 | format = | work = stanford.edu | publisher = | accessdate = 2012-02-25 | language=англійською | Deadlink = | archiveurl = | archivedate =}}</ref> У 1948 році, після повернення з війни закінчив навчання і отримав ступінь [[бакалавр]]а з [[Електротехніка|електротехніки]]. У тому ж році був найнятий [[Національний консультативний комітет з повітроплавання|Національним консультативним комітетом з повітроплавання]] при [[Дослідницький центр Еймса|Дослідницькому центр Еймса]], де працював до 1951 року.<ref name="cv">{{cite web|url=http://dougengelbart.org/about/cv.html|title=Curriculum Vitae|author=Dr. Douglas C. Engelbart|authorlink=|coauthors=|quote=|date=2011-04-14|format=|work=dougengelbart.org|publisher=The Doug Engelbart Institute|accessdate=2012-02-25|language=англійською|deadlink=|archiveurl=http://www.webcitation.org/683gwVuKW|archivedate=2012-05-31}}</ref> Пізніше він брав участь в якості інженера в проекті CALDIC (Каліфорнійський цифровий комп`ютер нового покоління). Підвищення швидкості та гнучкості взаємодії операторів і ЕОМ набуло для молодого інженера статус пріоритетного напрямку в роботі. Після цього Енгельбарт поступив в аспірантуру в [[каліфорнійський університет у Берклі]], отримавши ступінь [[магістр]]а наук ({{lang-en | Master of Science, M.Sc.}}) у 1953 році, а у 1955 році і ступінь [[Доктор філософії|доктора наук]].<ref name="cv"/>
У родоводі сім'ї були вихідці з Північної Європи&nbsp;— німці, норвежці та шведи. Можливо, від предків Дуглас придбав схильність до ретельності і акуратності в роботі, хоча в дитинстві особливих здібностей у нього помічено не було. Проте він успішно закінчив у Портленді середню школу імені Франкліна і в 1942 році вступив до університету штату Орегон, маючи намір отримати спеціальність інженера-електрика. Провчившись два роки, він був змушений взяти участь у Другій Світовій війні, що вирувала далеко від американських кордонів. Дуглас Карл Енгельбарт був покликаний на службу як технік-радист на військово-морській базі на Філіппінах. Під час своєї служби Енгельбарт вперше прочитав статтю [[Венівар Буш|Венівара Буша]] «[[Як ми можемо мислити]]» ({{lang-en | [[: en: As We May Think|As We May Think]]}}), яка надихнула його.<ref name="stanford">{{cite web | url = http://www-sul.stanford.edu/depts/hasrg/histsci/ssvoral/engelbart/main1-ntb. html | title = Douglas Engelbart. Interview 1. | Author = Lowood, Henry | authorlink = | coauthors = | quote = | date = 1986-12-19 | format = | work = stanford.edu | publisher = | accessdate = 2012-02-25 | language=англійською | Deadlink = | archiveurl = | archivedate =}}</ref> У 1948 році, після повернення з війни закінчив навчання і отримав ступінь [[бакалавр]]а з [[Електротехніка|електротехніки]]. У тому ж році був найнятий [[Національний консультативний комітет з повітроплавання|Національним консультативним комітетом з повітроплавання]] при [[Дослідницький центр Еймса|Дослідницькому центр Еймса]], де працював до 1951 року.<ref name="cv">{{cite web|url=http://dougengelbart.org/about/cv.html|title=Curriculum Vitae|author=Dr. Douglas C. Engelbart|authorlink=|coauthors=|quote=|date=2011-04-14|format=|work=dougengelbart.org|publisher=The Doug Engelbart Institute|accessdate=2012-02-25|language=англійською|deadlink=|archiveurl=http://www.webcitation.org/683gwVuKW|archivedate=2012-05-31}}</ref> Пізніше він брав участь як інженер у проекті CALDIC (Каліфорнійський цифровий комп'ютер нового покоління). Підвищення швидкості та гнучкості взаємодії операторів і ЕОМ набуло для молодого інженера статус пріоритетного напрямку в роботі. Після цього Енгельбарт поступив в аспірантуру в [[каліфорнійський університет у Берклі]], отримавши ступінь [[магістр]]а наук ({{lang-en | Master of Science, M.Sc.}}) у 1953 році, а у 1955 році і ступінь [[Доктор філософії|доктора наук]].<ref name="cv"/>


Наукова робота здалася йому більш відповідала його прагненням. Дуглас отримує ступінь магістра (1952), а потім доктора (1955) в області електротехніки і займає посаду виконуючого обов`язки доцента в університеті Барклі в Каліфорнії. Енгельбарт отримує близько півтора десятка патентів на BI - стійкі плазмові цифрові пристрої, в яких він бачить компоненти комп`ютерів майбутнього. Він включається в проведену університетом роботу зі створення нового суперкомп`ютера. Ідеї, якими Дуглас Енгельбарт ділиться з керівництвом і колегами, здаються тим занадто радикальними і навіть «дикими», і він змушений займатися чисто технічною роботою над новим пристроєм, поки представляв із себе монстра з інтелектом комахи, що живиться величезною кількістю перфокарт.
Наукова робота здалася йому більш відповідала його прагненням. Дуглас отримує ступінь магістра (1952), а потім доктора (1955) в області електротехніки і займає посаду виконувача обов'язків доцента в університеті Барклі в Каліфорнії. Енгельбарт отримує близько півтора десятка патентів на BI — стійкі плазмові цифрові пристрої, в яких він бачить компоненти комп'ютерів майбутнього. Він включається в проведену університетом роботу зі створення нового суперкомп'ютера. Ідеї, якими Дуглас Енгельбарт ділиться з керівництвом і колегами, здаються тим занадто радикальними і навіть «дикими», і він змушений займатися чисто технічною роботою над новим пристроєм, поки представляв із себе монстра з інтелектом комахи, що живиться величезною кількістю перфокарт.


== Кар'єра ==
== Кар'єра ==
Будучи аспірантом допомагав у створенні проекту California Digital Computer ({{lang-en | [[: en: CALDIC|CALDIC]]}}). Після отримання докторського ступеня Дуглас залишився в Берклі, де протягом року викладав як асистент професора, а потім заснував [[стартап]] для комерціалізації деяких своїх досліджень в області пристроїв зберігання даних.
Будучи аспірантом допомагав у створенні проекту California Digital Computer ({{lang-en | [[: en: CALDIC|CALDIC]]}}). Після отримання докторського ступеня Дуглас залишився в Берклі, де протягом року викладав як асистент професора, а потім заснував [[стартап]] для комерціалізації деяких своїх досліджень в області пристроїв зберігання даних.
[[Файл:Douglas_Engelbart_in_Redwood_City_2006.jpg|thumb | right |Douglas Engelbart|392x392пкс]]
[[Файл:Douglas_Engelbart_in_Redwood_City_2006.jpg|thumb | right |Douglas Engelbart|392x392пкс]]

=== SRI і ARC ===
=== SRI і ARC ===
[[Файл:Mouse 1968.jpg|thumb | right | Перша комп'ютерна миша|392x392пкс]]У 1957 році він почав роботу в Стенфордському дослідницькому інституті ({{lang-en | [[: en: SRI International|Stanford Research Institute]]}}) розташованому в місті Менло-Парк. Спочатку працював разом з Хьюїт Крейном над магнітними компонентами ЕОМ і мініатюризацією електронних пристроїв, поступово отримав більше десяти патентів (деякі з яких були результатом його дипломної роботи). У 1962 році підготував доповідь, що містила передбачуваний план досліджень і отримав назву Посилення людського інтелекту: концептуальний фреймворк. ({{Lang-en | Augmenting Human Intellect: A Conceptual Framework}}).<ref>{{Cite web|url=http://www.dougengelbart.org/pubs/augment-3906.html|title=Augmenting Human Intellect: A Conceptual Framework|author=Douglas C. Engelbart|authorlink=|coauthors=|quote=|date=1962-10|format=|work=dougengelbart.org|publisher=|accessdate=2012-02-27|language=англійською|deadlink=|archiveurl=http://www.webcitation.org/683gxBTZo|archivedate=2012-05-31}}</ref>. Доповідь знайшла підтримку і Дуглас отримав фінансування від [[Агентство з перспективних оборонних науково-дослідним розробкам США|агентства з перспективних оборонних науково-дослідних розробок США]]. У своєму новому науковому центрі ARC ({{lang-en | Augmentation Research Center}}), який був створений на базі стенфордського дослідного інституту, він зібрав групу вчених, ставши для них рушійною силою при розробці так званої Онлайн Системи ({{lang-en|oN-Line System або [[: en: NLS (computer system)|NLS]]}}). Енгельбарт і його команда ([[Роберт Тейлор (вчений)|Роберт Тейлор]]) розробили елементи комп'ютерного інтерфейсу, такі як виведення растрового зображення на екран, [[Комп'ютерна миша|миша]], [[гіпертекст]], [[Програмне забезпечення спільної роботи|засоби спільної роботи]] і задатки [[Графічний інтерфейс користувача|графічного інтерфейсу користувача]]. Все це було розроблено в той час, коли більшість людей були далекі від комп'ютерів, і коли програмне забезпечення було в основному написано для закритих пропрієтарних систем.
[[Файл:Mouse 1968.jpg|thumb | right | Перша комп'ютерна миша|392x392пкс]]У 1957 році він почав роботу в Стенфордському дослідницькому інституті ({{lang-en | [[: en: SRI International|Stanford Research Institute]]}}) розташованому в місті Менло-Парк. Спочатку працював разом з Хьюїт Крейном над магнітними компонентами ЕОМ і мініатюризацією електронних пристроїв, поступово отримав більше десяти патентів (деякі з яких були результатом його дипломної роботи). У 1962 році підготував доповідь, що містила передбачуваний план досліджень і отримав назву Посилення людського інтелекту: концептуальний фреймворк. ({{Lang-en | Augmenting Human Intellect: A Conceptual Framework}}).<ref>{{Cite web|url=http://www.dougengelbart.org/pubs/augment-3906.html|title=Augmenting Human Intellect: A Conceptual Framework|author=Douglas C. Engelbart|authorlink=|coauthors=|quote=|date=1962-10|format=|work=dougengelbart.org|publisher=|accessdate=2012-02-27|language=англійською|deadlink=|archiveurl=http://www.webcitation.org/683gxBTZo|archivedate=2012-05-31}}</ref>. Доповідь знайшла підтримку і Дуглас отримав фінансування від [[Агентство з перспективних оборонних науково-дослідним розробкам США|агентства з перспективних оборонних науково-дослідних розробок США]]. У своєму новому науковому центрі ARC ({{lang-en | Augmentation Research Center}}), який був створений на базі стенфордського дослідного інституту, він зібрав групу вчених, ставши для них рушійною силою при розробці так званої Онлайн Системи ({{lang-en|oN-Line System або [[: en: NLS (computer system)|NLS]]}}). Енгельбарт і його команда ([[Роберт Тейлор (вчений)|Роберт Тейлор]]) розробили елементи комп'ютерного інтерфейсу, такі як виведення растрового зображення на екран, [[Комп'ютерна миша|миша]], [[гіпертекст]], [[Програмне забезпечення спільної роботи|засоби спільної роботи]] і задатки [[Графічний інтерфейс користувача|графічного інтерфейсу користувача]]. Все це було розроблено в той час, коли більшість людей були далекі від комп'ютерів, і коли програмне забезпечення було в основному написано для закритих пропрієтарних систем.
Рядок 44: Рядок 45:
== Доленосні рішення ==
== Доленосні рішення ==


Доленосним для Дугласа стало знайомство зі статтею-есе американського інженера і вченого, одного з піонерів розробки аналогових комп`ютерів Вейнівара Буша (1890-1974) під назвою As We May Think, вперше опублікованої в липні 1945 року. Один з варіантів російського перекладу назви цієї пророчої роботи звучить поетично - «Коль скоро ми здатні мислити».
Доленосним для Дугласа стало знайомство зі статтею-есе американського інженера і вченого, одного з піонерів розробки аналогових комп'ютерів Вейнівара Буша (1890—1974) під назвою As We May Think, вперше опублікованої в липні 1945 року. Один з варіантів російського перекладу назви цієї пророчої роботи звучить поетично — «Коль скоро ми здатні мислити».


Багато ідей, що містилися в тексті Буша, здавалися молодому радисту, який сидів в невеличкій хатині на палях, розташованої на маленькому тихоокеанському острові, напівбожевільними. Величезну роль штучного інтелекту для створення майбутнього інформаційного суспільства, про яку говорив автор статті, Дуглас Енгельбарт вважав актуальною лише для далекого майбутнього. Але переконаність і енергія, що виходила від слів Буша, захопили його, і він поступово визначався з пріоритетами своєї мирного життя.
Багато ідей, що містилися в тексті Буша, здавалися молодому радисту, який сидів в невеличкій хатині на палях, розташованої на маленькому тихоокеанському острові, напівбожевільними. Величезну роль штучного інтелекту для створення майбутнього інформаційного суспільства, про яку говорив автор статті, Дуглас Енгельбарт вважав актуальною лише для далекого майбутнього. Але переконаність і енергія, що виходила від слів Буша, захопили його, і він поступово визначався з пріоритетами своєї мирного життя.


== Перша "мишка" ==
== Перша «мишка» ==
Почався найпродуктивніший етап життя вченого. Почавши з робіт по розробці магнітних компонентів ЕОМ і мініатюризації обчислювальних пристроїв, лабораторія приступила до інтенсивних досліджень в рамках проекту NLS (oN-Line System), запропонованого Дугласом. Він включав в себе розробку нової операційної системи і принципово нової системи управління цифровими пристроями. Проміжним підсумком роботи лабораторії стали революційні інновації: висновок на екран монітора растрових зображень, розроблений на цій основі графічний інтерфейс, гіпертекст, засоби для спільної роботи декількох користувачів.
Почався найпродуктивніший етап життя вченого. Почавши з робіт по розробці магнітних компонентів ЕОМ і мініатюризації обчислювальних пристроїв, лабораторія приступила до інтенсивних досліджень в рамках проекту NLS (oN-Line System), запропонованого Дугласом. Він включав в себе розробку нової операційної системи і принципово нової системи управління цифровими пристроями. Проміжним підсумком роботи лабораторії стали революційні інновації: висновок на екран монітора растрових зображень, розроблений на цій основі графічний інтерфейс, гіпертекст, засоби для спільної роботи декількох користувачів.


З 9 вересня 1968, з публічної презентації нових пристроїв для введення інформації, яку провів Дуглас Енгельбарт, біографія комп`ютера круто змінилася. Він представив «індикатор XY-положення для системи відображення», який отримав серед учених неформальну назву mouse - «миша». Цей девайс був коробочку з полірованого дерева з виходять з неї тонким проводом, забезпечену двома металевими коліщатками. При переміщенні по поверхні столу відбувалося обраховування оборотів і розворотів коліщаток, що впливає на стан курсору на моніторі. Візуальне управління введенням інформації в онлайн-режимі викликало фурор.
З 9 вересня 1968, з публічної презентації нових пристроїв для введення інформації, яку провів Дуглас Енгельбарт, біографія комп'ютера круто змінилася. Він представив «індикатор XY-положення для системи відображення», який отримав серед учених неформальну назву mouse — «миша». Цей девайс був коробочку з полірованого дерева з виходять з неї тонким проводом, забезпечену двома металевими коліщатками. При переміщенні по поверхні столу відбувалося обраховування оборотів і розворотів коліщаток, що впливає на стан курсору на моніторі. Візуальне управління введенням інформації в онлайн-режимі викликало фурор.


Якби Дуглас мав на меті збагачення та вмів вигідно продавати свої винаходи, він би став найбагатшою людиною, подібно Біллу Гейтсу. Але йому і його родині довелося терпіти важкі часи, коли розпалася команда, яка працювала по лінії оборонного відомства. Внесок Дугласа Карла Енгельбарта в становлення комп`ютерної ери був по-справжньому оцінений тільки на початку 90-х років XX століття. Він став лауреатом численних премій, удостоєний безлічі найпрестижніших звань і нагород.
Якби Дуглас мав на меті збагачення та вмів вигідно продавати свої винаходи, він би став найбагатшою людиною, подібно Біллу Гейтсу. Але йому і його родині довелося терпіти важкі часи, коли розпалася команда, яка працювала по лінії оборонного відомства. Внесок Дугласа Карла Енгельбарта в становлення комп'ютерної ери був по-справжньому оцінений тільки на початку 90-х років XX століття. Він став лауреатом численних премій, удостоєний безлічі найпрестижніших звань і нагород.


Він продовжував плідно працювати до самої своєї смерті 2 липня 2013 року, на яку пішло безліч офіційних і неформальних щирих співчуттів сім`ї, які прийшли з усього світу.
Він продовжував плідно працювати до самої своєї смерті 2 липня 2013 року, на яку пішло безліч офіційних і неформальних щирих співчуттів сім'ї, які прийшли з усього світу.


== Невизнаний геній ==
== Невизнаний геній ==
На жаль, великий винахідник не вмів продавати свої ідеї, за мишу він отримав скромну суму в $10 000, яку одразу ж вніс в якості першої плати за маленький заміський будиночок на околиці Силіконової Долини.
На жаль, великий винахідник не вмів продавати свої ідеї, за мишу він отримав скромну суму в $10 000, яку одразу ж вніс як першу плату за маленький заміський будиночок на околиці Силіконової Долини.


Нова миша, яку розробили за запатентованою миші Энгельбарта, значно відрізнялася не тільки зовні, але і по внутрішньому устрою, від свого попередника. А патент закінчився трохи раніше того моменту, коли миші попрямували по планеті під крилом таких компаній як Apple, IBM і Microsoft.
Нова миша, яку розробили за запатентованою миші Енгельбарта, значно відрізнялася не тільки зовні, але і по внутрішньому устрою, від свого попередника. А патент закінчився трохи раніше того моменту, коли миші попрямували по планеті під крилом таких компаній як Apple, IBM і Microsoft.


Провал NLS став незворотнім кінцем його лабораторії, на початку 70-х команда Энгельбарта стала розбігатися, несучи з собою осколки його ідей. Нездатність Дугласа продаватися загнала його в тінь. Він присвятив себе сім'ї. Тинявся з дітьми по гриби, по ягоди, колупав хробаків для риболовлі, плавав по бурхливих річках Орегона...
Провал NLS став незворотнім кінцем його лабораторії, на початку 70-х команда Енгельбарта стала розбігатися, несучи з собою осколки його ідей. Нездатність Дугласа продаватися загнала його в тінь. Він присвятив себе сім'ї. Тинявся з дітьми по гриби, по ягоди, колупав хробаків для риболовлі, плавав по бурхливих річках Орегона…


Дуглас Карл Енгельбарт (Douglas Engelbart)Потім був жахливий пожежа, у вогні якої згоріло все, що було нажито з таким трудом. Сім'я Дугласа (дружина і четверо дітей) мыкалась по знайомим протягом декількох років, поки не вдалося зібрати кошти на відновлення будиночка.
Дуглас Карл Енгельбарт (Douglas Engelbart)Потім був жахливий пожежа, у вогні якої згоріло все, що було нажите з таким трудом. Сім'я Дугласа (дружина і четверо дітей) поневірялась по знайомих протягом декількох років, поки не вдалося зібрати кошти на відновлення будиночка.


Про Энгельбарта згадали на початку 90-х, його заслуги визнали, і на сьогоднішній день у винахідника близько 40 премій і нагород. Хотілося б перерахувати деякі з них:
Про Енгельбарта згадали на початку 90-х, його заслуги визнали, і на сьогоднішній день у винахідника близько 40 премій і нагород. Хотілося б перерахувати деякі з них:


'''1987''' рік - журнал PC Magazine присуджує Дугласу премію «За досягнення на життєвому шляху»;
'''1987''' рік — журнал PC Magazine присуджує Дугласу премію «За досягнення на життєвому шляху»;


'''1991''' рік ознаменований отриманням премії Конгресу американської промисловості за винахідництво;
'''1991''' рік ознаменований отриманням премії Конгресу американської промисловості за винахідництво;
Рядок 78: Рядок 79:
Вже немолодий винахідник працює, не покладаючи рук, до цих пір. Засноване ним, спільно з дочкою Христиною, підприємство, назване «Інститут самовдосконалення», цілком успішно і перспективно. Це підприємство покликане Дуглас Карл Енгельбарт (Douglas Engelbart)об'єднати всіх правителів сфери IT, щоб сформувати союзи і поліпшити не тільки самих себе, а й свої організації. Крім того, йде активна робота по створенню концепції колективного IQ для підбору персоналу в організації.
Вже немолодий винахідник працює, не покладаючи рук, до цих пір. Засноване ним, спільно з дочкою Христиною, підприємство, назване «Інститут самовдосконалення», цілком успішно і перспективно. Це підприємство покликане Дуглас Карл Енгельбарт (Douglas Engelbart)об'єднати всіх правителів сфери IT, щоб сформувати союзи і поліпшити не тільки самих себе, а й свої організації. Крім того, йде активна робота по створенню концепції колективного IQ для підбору персоналу в організації.


Надія на те, що його ідеї нарешті будуть визнані, з'явилася у Дугласа в 2007 році, коли було оголошено про запуск проекту «Спадщина Энгельбарта». Він вірить у те, що його ідеї будуть існувати в новому часі і втіляться у життя. А наостанок, Дуглас Енгельбарт мріє модернізувати операційну систему людини. Невгамовний винахідник вважає лінь найбільшим злом на планеті.
Надія на те, що його ідеї нарешті будуть визнані, з'явилася у Дугласа в 2007 році, коли було оголошено про запуск проекту «Спадщина Енгельбарта». Він вірить у те, що його ідеї будуть існувати в новому часі і втіляться у життя. А наостанок, Дуглас Енгельбарт мріє модернізувати операційну систему людини. Невгамовний винахідник вважає лінь найбільшим злом на планеті.
[[Файл:SRI_Douglas_Engelbart_2008.jpg|thumb | right |Douglas Engelbart|392x392пкс]]
[[Файл:SRI_Douglas_Engelbart_2008.jpg|thumb | right |Douglas Engelbart|392x392пкс]]

== Нагороди ==
== Нагороди ==
Починаючи з кінця 80-х років Дуглас Енгельбарт отримав такі нагороди та премії:
Починаючи з кінця 80-х років Дуглас Енгельбарт отримав такі нагороди та премії:

Версія за 20:53, 12 липня 2017

Дуглас Карл Енгельбарт
англ. Douglas Carl Engelbart
Дуглас Енгельбарт в 2008 р.
Народився30 січня 1925(19250130)
Портленд, Орегон, США США
Помер2 липня 2013
Каліфорнія, США США
·ниркова недостатність[1]
Місце проживанняАтертон
Портленд
КраїнаСША США
Національністьнімець (з боку батька), норвежець і швед (з боку матері)
Діяльністьвинахідник
Alma materУніверситет Каліфорнії (Берклі) (1952)
Орегонський державний університет (1948)
Університет Каліфорнії (Берклі) (1955)
Орегонський університет
Franklin High Schoold
ГалузьКомп'ютерні науки, Винахідник
ЗакладУніверситет Каліфорнії (Берклі)
Tymshared
McDonnell Douglas
SRI International
Дослідницький центр Еймса[2]
Науковий керівникJohn Robert Woodyardd
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Національна інженерна академія США
ВійнаДруга світова війна
У шлюбі зBallard Fishd
Karen O'Leary Engelbartd
ДітиChristina Engelbartd
НагородиНаціональна медаль США в області технологій та інновацій, Lemelson-MIT Prize, Премія Тюрінга, Lovelace Medal, Norbert Wiener Award for Social and Professional Responsibility, Медаль «Піонер комп'ютерної техніки»
Особ. сторінкаdougengelbart.org
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Дуглас Енгельбарт у Вікісховищі

Дуглас Карл Енгельбарт (англ. Douglas Carl Engelbart; нар. 30 січня 1925, Орегон — † 2 липня 2013, Каліфорнія) — один з перших дослідників людино-машинного інтерфейсу і винахідник комп'ютерного маніпулятора — миші[3], глава лабораторії в якій був створений перший графічний інтерфейс користувача, підготовлений прототип текстового редактора і розроблена концепція гіпертексту.

Енгельбарт є автором понад 25 робіт, мав 20 патентів на винаходи, безліч нагород (1987 — PC Magazine Lifetime Achievement Award; 1990 — премія ACM Software System та інші).

Ранні роки та освіта

Дуглас Енгельбарт народився 30 січня 1925 в Портленді, штат Орегон в родині Карла Луїса і Гледіс Шарлотти Амелії Мунсон Енгельбарт. Середня дитина в сім'ї — сестра Доріан старша Дугласа на 3 роки, а брат Девід молодший на 14 місяців.

У родоводі сім'ї були вихідці з Північної Європи — німці, норвежці та шведи. Можливо, від предків Дуглас придбав схильність до ретельності і акуратності в роботі, хоча в дитинстві особливих здібностей у нього помічено не було. Проте він успішно закінчив у Портленді середню школу імені Франкліна і в 1942 році вступив до університету штату Орегон, маючи намір отримати спеціальність інженера-електрика. Провчившись два роки, він був змушений взяти участь у Другій Світовій війні, що вирувала далеко від американських кордонів. Дуглас Карл Енгельбарт був покликаний на службу як технік-радист на військово-морській базі на Філіппінах. Під час своєї служби Енгельбарт вперше прочитав статтю Венівара Буша «Як ми можемо мислити» (англ. As We May Think), яка надихнула його.[4] У 1948 році, після повернення з війни закінчив навчання і отримав ступінь бакалавра з електротехніки. У тому ж році був найнятий Національним консультативним комітетом з повітроплавання при Дослідницькому центр Еймса, де працював до 1951 року.[5] Пізніше він брав участь як інженер у проекті CALDIC (Каліфорнійський цифровий комп'ютер нового покоління). Підвищення швидкості та гнучкості взаємодії операторів і ЕОМ набуло для молодого інженера статус пріоритетного напрямку в роботі. Після цього Енгельбарт поступив в аспірантуру в каліфорнійський університет у Берклі, отримавши ступінь магістра наук (англ. Master of Science, M.Sc.) у 1953 році, а у 1955 році і ступінь доктора наук.[5]

Наукова робота здалася йому більш відповідала його прагненням. Дуглас отримує ступінь магістра (1952), а потім доктора (1955) в області електротехніки і займає посаду виконувача обов'язків доцента в університеті Барклі в Каліфорнії. Енгельбарт отримує близько півтора десятка патентів на BI — стійкі плазмові цифрові пристрої, в яких він бачить компоненти комп'ютерів майбутнього. Він включається в проведену університетом роботу зі створення нового суперкомп'ютера. Ідеї, якими Дуглас Енгельбарт ділиться з керівництвом і колегами, здаються тим занадто радикальними і навіть «дикими», і він змушений займатися чисто технічною роботою над новим пристроєм, поки представляв із себе монстра з інтелектом комахи, що живиться величезною кількістю перфокарт.

Кар'єра

Будучи аспірантом допомагав у створенні проекту California Digital Computer (англ. CALDIC). Після отримання докторського ступеня Дуглас залишився в Берклі, де протягом року викладав як асистент професора, а потім заснував стартап для комерціалізації деяких своїх досліджень в області пристроїв зберігання даних.

Douglas Engelbart

SRI і ARC

Файл:Mouse 1968.jpg
Перша комп'ютерна миша

У 1957 році він почав роботу в Стенфордському дослідницькому інституті (англ. Stanford Research Institute) розташованому в місті Менло-Парк. Спочатку працював разом з Хьюїт Крейном над магнітними компонентами ЕОМ і мініатюризацією електронних пристроїв, поступово отримав більше десяти патентів (деякі з яких були результатом його дипломної роботи). У 1962 році підготував доповідь, що містила передбачуваний план досліджень і отримав назву Посилення людського інтелекту: концептуальний фреймворк. (англ. Augmenting Human Intellect: A Conceptual Framework).[6]. Доповідь знайшла підтримку і Дуглас отримав фінансування від агентства з перспективних оборонних науково-дослідних розробок США. У своєму новому науковому центрі ARC (англ. Augmentation Research Center), який був створений на базі стенфордського дослідного інституту, він зібрав групу вчених, ставши для них рушійною силою при розробці так званої Онлайн Системи (англ. oN-Line System або NLS). Енгельбарт і його команда (Роберт Тейлор) розробили елементи комп'ютерного інтерфейсу, такі як виведення растрового зображення на екран, миша, гіпертекст, засоби спільної роботи і задатки графічного інтерфейсу користувача. Все це було розроблено в той час, коли більшість людей були далекі від комп'ютерів, і коли програмне забезпечення було в основному написано для закритих пропрієтарних систем.

У 1967 році Енгельбарт подав заявку на патент (отримавши його в 1970) для пристрою, що складався з дерев'яного корпусу з двох металевими коліс (патент 3541541), що він розробив спільно з Біллом Інгліш кількома роками раніше. У патенті пристрій описується як «індикатор XY положення для системи відображення». Пізніше Енгельбарт з'ясував, що це пристрій одержав прізвисько «миша», тому що шнур, що виходив з його задньої частини, був схожий на хвіст миші.

The Mother of All Demos

Багато зі своїх винаходів Енгельбарт продемонстрував 9 вересня 1968 на презентації The Mother of All Demos.[7] Презентація включала в себе першу демонстрацію миші, яку Дуглас використовував для управління вказівником на екрані. У той час про комп'ютери думали як про безособові коробки, які читають перфокарти, шумлять деякий час і випльовують стопки паперу. Графічне управління в режимі реального часу було просто неймовірним.[7]

Доленосні рішення

Доленосним для Дугласа стало знайомство зі статтею-есе американського інженера і вченого, одного з піонерів розробки аналогових комп'ютерів Вейнівара Буша (1890—1974) під назвою As We May Think, вперше опублікованої в липні 1945 року. Один з варіантів російського перекладу назви цієї пророчої роботи звучить поетично — «Коль скоро ми здатні мислити».

Багато ідей, що містилися в тексті Буша, здавалися молодому радисту, який сидів в невеличкій хатині на палях, розташованої на маленькому тихоокеанському острові, напівбожевільними. Величезну роль штучного інтелекту для створення майбутнього інформаційного суспільства, про яку говорив автор статті, Дуглас Енгельбарт вважав актуальною лише для далекого майбутнього. Але переконаність і енергія, що виходила від слів Буша, захопили його, і він поступово визначався з пріоритетами своєї мирного життя.

Перша «мишка»

Почався найпродуктивніший етап життя вченого. Почавши з робіт по розробці магнітних компонентів ЕОМ і мініатюризації обчислювальних пристроїв, лабораторія приступила до інтенсивних досліджень в рамках проекту NLS (oN-Line System), запропонованого Дугласом. Він включав в себе розробку нової операційної системи і принципово нової системи управління цифровими пристроями. Проміжним підсумком роботи лабораторії стали революційні інновації: висновок на екран монітора растрових зображень, розроблений на цій основі графічний інтерфейс, гіпертекст, засоби для спільної роботи декількох користувачів.

З 9 вересня 1968, з публічної презентації нових пристроїв для введення інформації, яку провів Дуглас Енгельбарт, біографія комп'ютера круто змінилася. Він представив «індикатор XY-положення для системи відображення», який отримав серед учених неформальну назву mouse — «миша». Цей девайс був коробочку з полірованого дерева з виходять з неї тонким проводом, забезпечену двома металевими коліщатками. При переміщенні по поверхні столу відбувалося обраховування оборотів і розворотів коліщаток, що впливає на стан курсору на моніторі. Візуальне управління введенням інформації в онлайн-режимі викликало фурор.

Якби Дуглас мав на меті збагачення та вмів вигідно продавати свої винаходи, він би став найбагатшою людиною, подібно Біллу Гейтсу. Але йому і його родині довелося терпіти важкі часи, коли розпалася команда, яка працювала по лінії оборонного відомства. Внесок Дугласа Карла Енгельбарта в становлення комп'ютерної ери був по-справжньому оцінений тільки на початку 90-х років XX століття. Він став лауреатом численних премій, удостоєний безлічі найпрестижніших звань і нагород.

Він продовжував плідно працювати до самої своєї смерті 2 липня 2013 року, на яку пішло безліч офіційних і неформальних щирих співчуттів сім'ї, які прийшли з усього світу.

Невизнаний геній

На жаль, великий винахідник не вмів продавати свої ідеї, за мишу він отримав скромну суму в $10 000, яку одразу ж вніс як першу плату за маленький заміський будиночок на околиці Силіконової Долини.

Нова миша, яку розробили за запатентованою миші Енгельбарта, значно відрізнялася не тільки зовні, але і по внутрішньому устрою, від свого попередника. А патент закінчився трохи раніше того моменту, коли миші попрямували по планеті під крилом таких компаній як Apple, IBM і Microsoft.

Провал NLS став незворотнім кінцем його лабораторії, на початку 70-х команда Енгельбарта стала розбігатися, несучи з собою осколки його ідей. Нездатність Дугласа продаватися загнала його в тінь. Він присвятив себе сім'ї. Тинявся з дітьми по гриби, по ягоди, колупав хробаків для риболовлі, плавав по бурхливих річках Орегона…

Дуглас Карл Енгельбарт (Douglas Engelbart)Потім був жахливий пожежа, у вогні якої згоріло все, що було нажите з таким трудом. Сім'я Дугласа (дружина і четверо дітей) поневірялась по знайомих протягом декількох років, поки не вдалося зібрати кошти на відновлення будиночка.

Про Енгельбарта згадали на початку 90-х, його заслуги визнали, і на сьогоднішній день у винахідника близько 40 премій і нагород. Хотілося б перерахувати деякі з них:

1987 рік — журнал PC Magazine присуджує Дугласу премію «За досягнення на життєвому шляху»;

1991 рік ознаменований отриманням премії Конгресу американської промисловості за винахідництво;

1994 році Енгельбарт стає Почесним доктором Університету штату Орегон;

А в 1994 Дугласа приймають у члени Американської академії наук і мистецтв.

Вже немолодий винахідник працює, не покладаючи рук, до цих пір. Засноване ним, спільно з дочкою Христиною, підприємство, назване «Інститут самовдосконалення», цілком успішно і перспективно. Це підприємство покликане Дуглас Карл Енгельбарт (Douglas Engelbart)об'єднати всіх правителів сфери IT, щоб сформувати союзи і поліпшити не тільки самих себе, а й свої організації. Крім того, йде активна робота по створенню концепції колективного IQ для підбору персоналу в організації.

Надія на те, що його ідеї нарешті будуть визнані, з'явилася у Дугласа в 2007 році, коли було оголошено про запуск проекту «Спадщина Енгельбарта». Він вірить у те, що його ідеї будуть існувати в новому часі і втіляться у життя. А наостанок, Дуглас Енгельбарт мріє модернізувати операційну систему людини. Невгамовний винахідник вважає лінь найбільшим злом на планеті.

Douglas Engelbart

Нагороди

Починаючи з кінця 80-х років Дуглас Енгельбарт отримав такі нагороди та премії:

  • У 1992 році був нагороджений медаллю «Піонер комп'ютерної техніки», найпрестижнішою нагородою Комп'ютерного співтовариства IEEE.
  • У грудні 1995 року на четвертій конференції WWW в Бостоні він став першим лауреатом Меморіальної премії Юрія Рубинського.[8]
  • У 1997 році був нагороджений премією Lemelson-MIT (англ. en: Lemelson-MIT Prize) у розмірі $ 500,000 — найбільшої премією у світі, яка видається за винаходи та інновації.[9]
  • Також в 1997 році був нагороджений премією Тюрінга за надихаюче передбачення майбутнього розвитку інтерактивних обчислень і винахід ключових технологій допомагають це передбачення реалізувати.[10]
  • У грудні 2000 року президент США Білл Клінтон вручив Енгельбарту Національну медаль США у галузі технологій та інновацій, вищу технічну нагороду в США.
  • У 2001 році Британським комп'ютерним спільнотою був нагороджений медаллю Лавлейс.[11]
  • У 2005 отримав премію імені Норберта Вінера.[12]
  • У 2011 році введено в Зал Слави IEEE Intelligent Systems AI's.[13][14]

Сім'я

C 1950 року був одружений на Баллард Фіш Енгельбарт, шлюб тривав до смерті Баллард в 1997 році. Вдруге одружився 26 січня 2008 з продюсеркою Карен О'Лірі Енгельбарт. Від першого шлюбу у Дугласа четверо дітей — Герда, Діана, Крістіан і Норман.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Դուգլասը The New York Times Company կայքում
  2. ↑ https://www.encyclopedia.com/reference/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/engelbart-douglas-carl
  3. ↑ Mouse inventor strives for more. BBC News Online. 5 листопада 2001. Процитовано 25 лютого 2012.
  4. ↑ Lowood, Henry (19 грудня 1986). html Douglas Engelbart. Interview 1. stanford.edu (англійською) . Процитовано 25 лютого 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |Deadlink= (довідка)
  5. ↑ а б Dr. Douglas C. Engelbart (14 квітня 2011). Curriculum Vitae. dougengelbart.org (англійською) . The Doug Engelbart Institute. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 25 лютого 2012.
  6. ↑ Douglas C. Engelbart (1962-10). Augmenting Human Intellect: A Conceptual Framework. dougengelbart.org (англійською) . Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 27 лютого 2012.
  7. ↑ а б Tweney, Dylan (9 грудня 2008). / discoveries/news/2008/12/dayintech_1209 Dec. 9, 1968: The Mother of All Demos. Wired News. Процитовано 29 лютого 2012.
  8. ↑ Biography / Scientist / douglas_c_engelbart.html Douglas C. Engelbart. hostbangladesh.com (англійською) . Процитовано 25 лютого 2012.
  9. ↑ Inventor of the Week Archive: Douglas Engelbart. mit.edu (англійською) . 2003-01. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 29 лютого 2012.
  10. ↑ org / citation.cfm? id = 7929781 & srt = all & aw = 140 & ao = AMTURING & yr = 1997 1997 - Douglas Engelbart. acm.org (англійською) . 1997. Процитовано 29 лютого 2012.
  11. ↑ List of Past Lovelace Medal Winners. bcs.org (англійською) . Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 29 лютого 2012.
  12. ↑ Winners of the Norbert Wiener Award for Professional and Social Responsibility. cpsr.org (англійською) . Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 29 лютого 2012.
  13. ↑ IEEE Computer Society Magazine Honors Artificial Intelligence Leaders. digitaljournal.com (англійською) . 2011 -04-24. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 29 лютого 2012.
  14. ↑ AI's Hall of Fame (англійською) . Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2012. Процитовано 29 лютого 2012.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дуглас_Енгельбарт&oldid=20708446