Федоренко Яків Миколайович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
MikeZah (обговорення | внесок) Створено шляхом перекладу сторінки «Федоренко, Яков Николаевич» |
MikeZah (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{othernames|Федоренко}} |
|||
'''Яків Миколайович Федоренко''' ({{OldStyleDate2|22|октября|1896|10}}, слобода Цареборисово, [[Харківська губернія]]<ref>Ныне — село [//ru.wikipedia.org/wiki/Червоный_Оскол Червоный Оскол] [//ru.wikipedia.org/wiki/Изюмский_район Изюмского района] [//ru.wikipedia.org/wiki/Харьковская_область Харьковской области].</ref> — [[26 березня]] [[1947]], [[Москва]]) — радянський воєначальник, [[Маршал роду військ|маршал бронетанкових військ]] ([[1944]]), заступник наркома оборони СРСР ([[20 липня]] [[1941]] — [[травень]] [[1943]]). |
|||
'''Яків Миколайович Федоренко''' ({{ДН|22|10|1896}}, слобода Цареборисово [[Харківська губернія|Харківської губернії]], тепер село [[Оскіл (село)|Оскіл]] [[Ізюмський район|Ізюмського району]] [[Харківська область|Харківської області]] — {{ДС|26|03|1947}}, [[Москва]]) — радянський військовий діяч, [[Маршал роду військ|маршал бронетанкових військ]] ([[1944]]), заступник народного комісара оборони СРСР ([[20 липня]] [[1941]] — [[травень]] [[1943]]). Кандидат у члени [[ЦК КП(б)У]] в травні 1940 — березні 1947 р. Депутат [[Верховна рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 2-го скликання. |
|||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Народився в родині портового вантажника. Закінчив церковно-приходську школу. З 9 років працював пастухом, кучером, батраком, чорноробом на шахтах [[Донецький край|Донбасу]], солеваром на солеваренных заводах у [[Слов'янськ|Слов'янську]], рульовим на баржі. У травні [[1915|1915 року]] покликаний в [[Російський імператорський флот]], закінчив школу рульових [[Чорноморський флот Російської імперії|Чорноморського флоту]]. Служив на мінному тральщике. Після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] обрано головою суднового комітету |
Народився в родині портового вантажника. Закінчив церковно-приходську школу. З 9 років працював пастухом, кучером, батраком, чорноробом на шахтах [[Донецький край|Донбасу]], солеваром на солеваренных заводах у [[Слов'янськ|Слов'янську]], рульовим на баржі. У травні [[1915|1915 року]] покликаний в [[Російський імператорський флот]], закінчив школу рульових [[Чорноморський флот Російської імперії|Чорноморського флоту]]. Служив на мінному тральщике. Після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] обрано головою суднового комітету. |
||
Член [[РСДРП(б)]] з лютого [[1917]] року. |
|||
⚫ | У [[Червона армія|Червоній |
||
Під час [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] командував загоном моряків, брав участь у встановленні Радянської влади в [[Одеса|Одесі]]. Відразу після революції вступив у загін [[Червона гвардія|Червоної гвардії]]. |
|||
⚫ | У [[Червона армія|Червоній армії]] з лютого [[1918|1918 року]]. У [[Громадянська війна в Росії|Громадянську війну]] — [[Комісар (військова посада)|комісар]] штабу 2-ї Революційної армії ([[Дніпро (місто)|Катеринослав]]), командир і комісар [[Бронепотяг|бронепоїзда]] № 4, 1920 року — командир-воєнком групи бронепоїздів 13-ї армії. Воював на Східному фронті проти чехословацького корпусу і Колчака, на Північному фронті проти Юденича, на Західному фронті проти Польщі, на Південному фронті проти Врангеля. Відрізнявся хоробрістю, двічі поранений, один раз контужений в боях. |
||
Після війни командував бронепоїздом, [[Дивізіон|дивізіоном]]. В [[1924|1924 році]] закінчив Вищу артилерійську школу комскладу, у 1927 році закінчив річні Артилерійські курси удосконалення старшого комскладу, в [[1930]] — курси партійно-політичної підготовки командирів-единоначальников при Військово-політичної академії імені М. Р. Толмачова. З 1930 року командував 2-м полком бронепоїздів [[Білоруський військовий округ|Білоруського військового округу]], на цій посаді його характеризували як негативно ставився до політпрацівників: |
Після війни командував бронепоїздом, [[Дивізіон|дивізіоном]]. В [[1924|1924 році]] закінчив Вищу артилерійську школу комскладу, у 1927 році закінчив річні Артилерійські курси удосконалення старшого комскладу, в [[1930]] — курси партійно-політичної підготовки командирів-единоначальников при Військово-політичної академії імені М. Р. Толмачова. З 1930 року командував 2-м полком бронепоїздів [[Білоруський військовий округ|Білоруського військового округу]], на цій посаді його характеризували як негативно ставився до політпрацівників: |
||
Рядок 21: | Рядок 26: | ||
== Нагороди == |
== Нагороди == |
||
* |
* чотири [[орден Леніна|ордени Леніна]] |
||
* |
* два [[орден Червоного Прапора|ордени Червоного Прапора]] |
||
* [[ |
* [[орден Суворова]] 1-го ступеня |
||
* [[ |
* [[орден Кутузова]] 1-го ступеня |
||
* медалі |
|||
* Медалі |
|||
* [[Хрест Грюнвальда]] (Польща, 1946) |
* [[Хрест Грюнвальда]] (Польща, 1946) |
||
== Військові звання == |
== Військові звання == |
||
* [[ |
* [[комбриг]] (26.11.1935). |
||
* [[ |
* [[комдив]] (4.11.1939). |
||
* |
* генерал-лейтенант танкових військ (4.06.1940). |
||
* |
* генерал-полковник танкових військ (1.01.1943). |
||
* [[Маршал роду військ|маршал бронетанкових військ]] (21.02.1944). |
* [[Маршал роду військ|маршал бронетанкових військ]] (21.02.1944). |
||
== Примітки == |
|||
{{примечания}} |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://hrono.ru/biograf/bio_f/fedorenko_jakov.php Федоренко Яков Николаевич] |
* [http://hrono.ru/biograf/bio_f/fedorenko_jakov.php Федоренко Яков Николаевич] |
||
[[Категорія:Радянські воєначальники Другої світової війни]] |
[[Категорія:Радянські воєначальники Другої світової війни]] |
||
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 2-го скликання]] |
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 2-го скликання]] |
||
Рядок 49: | Рядок 52: | ||
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]] |
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]] |
||
[[Категорія:Поховані на Новодівочому цвинтарі в Москві]] |
[[Категорія:Поховані на Новодівочому цвинтарі в Москві]] |
||
[[Категорія:Народились 22 жовтня]] |
|||
[[Категорія:Народились 1896]] |
|||
[[Категорія:Уродженці Ізюмського району]] |
[[Категорія:Уродженці Ізюмського району]] |
||
[[Категорія:Уродженці Харківської губернії]] |
[[Категорія:Уродженці Харківської губернії]] |
||
[[Категорія:Померли 26 березня]] |
|||
[[Категорія:Померли 1947]] |
|||
[[Категорія:Померли в Москві]] |
[[Категорія:Померли в Москві]] |
||
[[Категорія:Учасники Громадянської війни в Росії]] |
[[Категорія:Учасники Громадянської війни в Росії]] |
Версія за 22:56, 24 липня 2017
Яків Миколайович Федоренко (22 жовтня 1896, слобода Цареборисово Харківської губернії, тепер село Оскіл Ізюмського району Харківської області — 26 березня 1947, Москва) — радянський військовий діяч, маршал бронетанкових військ (1944), заступник народного комісара оборони СРСР (20 липня 1941 — травень 1943). Кандидат у члени ЦК КП(б)У в травні 1940 — березні 1947 р. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.
Біографія
Народився в родині портового вантажника. Закінчив церковно-приходську школу. З 9 років працював пастухом, кучером, батраком, чорноробом на шахтах Донбасу, солеваром на солеваренных заводах у Слов'янську, рульовим на баржі. У травні 1915 року покликаний в Російський імператорський флот, закінчив школу рульових Чорноморського флоту. Служив на мінному тральщике. Після Лютневої революції обрано головою суднового комітету.
Член РСДРП(б) з лютого 1917 року.
Під час Жовтневого перевороту командував загоном моряків, брав участь у встановленні Радянської влади в Одесі. Відразу після революції вступив у загін Червоної гвардії.
У Червоній армії з лютого 1918 року. У Громадянську війну — комісар штабу 2-ї Революційної армії (Катеринослав), командир і комісар бронепоїзда № 4, 1920 року — командир-воєнком групи бронепоїздів 13-ї армії. Воював на Східному фронті проти чехословацького корпусу і Колчака, на Північному фронті проти Юденича, на Західному фронті проти Польщі, на Південному фронті проти Врангеля. Відрізнявся хоробрістю, двічі поранений, один раз контужений в боях.
Після війни командував бронепоїздом, дивізіоном. В 1924 році закінчив Вищу артилерійську школу комскладу, у 1927 році закінчив річні Артилерійські курси удосконалення старшого комскладу, в 1930 — курси партійно-політичної підготовки командирів-единоначальников при Військово-політичної академії імені М. Р. Толмачова. З 1930 року командував 2-м полком бронепоїздів Білоруського військового округу, на цій посаді його характеризували як негативно ставився до політпрацівників:
У 1934 закінчив — Військову академію РККА імені М. В. Фрунзе.
З 1934 року — у танкових військах, командир 3-го окремого танкового полку в Московському військовому окрузі; з 2 травня 1935 року — командир 15-ї механізованої бригади Українського військового округу. З серпня 1937 року — начальник автобронетанкових військ Київського (з 26 липня 1938 Особливого) військового округу. З червня 1940 року начальник Автобронетанкового (потім Головного) управління.
З липня 1941 року — заступник наркома оборони СРСР — начальник Автобронетанкового управління РСЧА, з грудня 1942 року — одночасно командувач бронетанковими і механізованими військами Червоної армії.
Під час Великої Вітчизняної війни неодноразово виїжджав до війська, був представником Ставки Верховного Головнокомандування в битві під Москвою, у Сталінградській і Курській битвах, учасник оборонних операцій Північно-Західного фронту в 1942 році і наступальної операції на Брянському фронті в червні-серпні 1943 року, наступальних битв на Воронезькому фронті в 1943 році. Вніс в роки війни великий внесок у розвиток і вдосконалення бронетанкових і механізованих військ, способів їх застосування в ході військових дій, підвищення випуску танків і їх технічне удосконалення виходячи з досвіду бойових дій. Перший, поряд з П. А. Ротмистровым, радянський воєначальник, якому присвоєно військове звання маршал бронетанкових військ.
Після війни, з квітня 1946 року — командувач бронетанковими і механізованими військами Сухопутних військ. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання (з 1946).
Ім'я маршала Федоренко присвоєно вулицях в Москві, Харкові, Донецьку, Ізюмі.
Нагороди
- чотири ордени Леніна
- два ордени Червоного Прапора
- орден Суворова 1-го ступеня
- орден Кутузова 1-го ступеня
- медалі
- Хрест Грюнвальда (Польща, 1946)
Військові звання
- комбриг (26.11.1935).
- комдив (4.11.1939).
- генерал-лейтенант танкових військ (4.06.1940).
- генерал-полковник танкових військ (1.01.1943).
- маршал бронетанкових військ (21.02.1944).
Посилання
- Радянські воєначальники Другої світової війни
- Депутати Верховної Ради СРСР 2-го скликання
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Кутузова I ступеня
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Суворова I ступеня
- Нагороджені медаллю «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
- Поховані на Новодівочому цвинтарі в Москві
- Уродженці Ізюмського району
- Уродженці Харківської губернії
- Померли в Москві
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Члени КПРС