Каратницький Роман: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Роман Каратницький''' (1 квітня 1893, с.[[Григорів]], нині Монастириського району Тернопільської області – 26 жовтня 1970, м.Прага, Чехословаччина) – хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч в ЧСР . Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького. |
'''Роман Каратницький''' (1 квітня 1893, с.[[Григорів]], нині Монастириського району Тернопільської області – 26 жовтня 1970, м.[[Прага]], [[Чехословаччина]]) – хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч в ЧСР . Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького. |
||
'''Біографія''' |
'''Біографія''' |
||
Народився 1 квітня 1893 року в с.Григорів Бучацького повіту (тепер Монастириського р-ну Тернопільскої обл.) в сім’ї греко-католицького священника о.Володимира Каратницького (1862-1900 с.Григорів) та Ольги з Шиллінг-Сингалевичів. Брат, четар Легіону УСС Іван Каратницький, народжений в 1889р. в Чернівцях, загинув 14.08.1916р. під Потуторами на Тернопільщині (його стрілецька могила збереглась до наших днів в с.Лісники на Бережанщині).З початком ПСВ був покликаний в ряди австро-угорської армії, в першій половині 1915р. - поранений в верхню частину руки і лікувався в 11-му запасному шпиталі Відня. Пізніше вступив до Легіону УСС, на 01.06.1916р. – підхорунжий в 7-мій сотні пор. Осипа Левицького.Згодом у Легіоні УСС підвищений в званні до хорунжого. |
Народився 1 квітня 1893 року в с.Григорів Бучацького повіту (тепер Монастириського р-ну Тернопільскої обл.) в сім’ї греко-католицького священника о.Володимира Каратницького (1862-1900 с.Григорів) та Ольги з Шиллінг-Сингалевичів. Брат, четар Легіону УСС Іван Каратницький, народжений в 1889р. в Чернівцях, загинув 14.08.1916р. під Потуторами на Тернопільщині (його стрілецька могила збереглась до наших днів в с.Лісники на Бережанщині).З початком ПСВ був покликаний в ряди австро-угорської армії, в першій половині 1915р. - поранений в верхню частину руки і лікувався в 11-му запасному шпиталі Відня. Пізніше вступив до Легіону УСС, на 01.06.1916р. – підхорунжий в 7-мій сотні пор. Осипа Левицького.Згодом у Легіоні УСС підвищений в званні до хорунжого. |
||
В 1918р. - активний учасник Листопадових боїв у Львові , комендант Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням Державного Серкретаріату ЗО УНР 01.03.1919р. був підвищений в званні до четаря , пізніше поручник . Пройшов з УГА всіма тернистими шляхами, був за р.Збруч. На інтерновануванні в ЧСР перебував у Йозефівському таборі. Згадується в "Українському Скитальці" в складі робітничих сотень в Ружемберку і Жіліни (ЧСР) . В 1922р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928р. - почесний член українського студентського братства «Запороже» в Празі, з 1935р. був членом управи Товариства Музею визвольної боротьби України, член і Голова Товариства українських інженерів з осідком в Празі . 30.12.1934р. в Празі народився син Іван, назаний в честь загиблого в Легіоні УСС брата. Син згодом виїхав в США, де й 08.01.1997р. помер і похований в Сан-Франциско. Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) в Празі. |
|||
Версія за 11:40, 8 вересня 2017
Роман Каратницький (1 квітня 1893, с.Григорів, нині Монастириського району Тернопільської області – 26 жовтня 1970, м.Прага, Чехословаччина) – хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч в ЧСР . Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького.
Біографія
Народився 1 квітня 1893 року в с.Григорів Бучацького повіту (тепер Монастириського р-ну Тернопільскої обл.) в сім’ї греко-католицького священника о.Володимира Каратницького (1862-1900 с.Григорів) та Ольги з Шиллінг-Сингалевичів. Брат, четар Легіону УСС Іван Каратницький, народжений в 1889р. в Чернівцях, загинув 14.08.1916р. під Потуторами на Тернопільщині (його стрілецька могила збереглась до наших днів в с.Лісники на Бережанщині).З початком ПСВ був покликаний в ряди австро-угорської армії, в першій половині 1915р. - поранений в верхню частину руки і лікувався в 11-му запасному шпиталі Відня. Пізніше вступив до Легіону УСС, на 01.06.1916р. – підхорунжий в 7-мій сотні пор. Осипа Левицького.Згодом у Легіоні УСС підвищений в званні до хорунжого. В 1918р. - активний учасник Листопадових боїв у Львові , комендант Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням Державного Серкретаріату ЗО УНР 01.03.1919р. був підвищений в званні до четаря , пізніше поручник . Пройшов з УГА всіма тернистими шляхами, був за р.Збруч. На інтерновануванні в ЧСР перебував у Йозефівському таборі. Згадується в "Українському Скитальці" в складі робітничих сотень в Ружемберку і Жіліни (ЧСР) . В 1922р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928р. - почесний член українського студентського братства «Запороже» в Празі, з 1935р. був членом управи Товариства Музею визвольної боротьби України, член і Голова Товариства українських інженерів з осідком в Празі . 30.12.1934р. в Празі народився син Іван, назаний в честь загиблого в Легіоні УСС брата. Син згодом виїхав в США, де й 08.01.1997р. помер і похований в Сан-Франциско. Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) в Празі.