Каратницький Роман: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Andrux2013 (обговорення | внесок)
377 редагувань
Немає опису редагування
Andrux2013 (обговорення | внесок)
377 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 22: Рядок 22:
}}
}}


'''Роман Каратницький''' (1 квітня 1893, с.[[Григорів]], нині Монастириського району Тернопільської області – 26 жовтня 1970, м.[[Прага]], [[Чехословаччина]]) – хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч в ЧСР . Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького.
'''Роман Каратницький''' (1 квітня 1893, с.[[Григорів]]<ref> Національний Архів (Narodni Archiv) Чеської Республіки -4911-К 823/23</ref> , нині Монастириського району Тернопільської області – 26 жовтня 1970, м.[[Прага]], [[Чехословаччина]]) – хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч в ЧСР . Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького.


== Життєпис ==
== Життєпис ==


Народився 1 квітня 1893 року в с.Григорів Бучацького повіту (тепер Монастириського р-ну Тернопільскої обл.) в сім’ї греко-католицького священника о.Володимира Каратницького (1862-1900 с.Григорів) та Ольги з Шиллінг-Сингалевичів. Брат, четар Легіону УСС Іван Каратницький, народжений в 1889р. в Чернівцях, загинув 14.08.1916р. під Потуторами на Тернопільщині (його стрілецька могила збереглась до наших днів в с.Лісники на Бережанщині).
Народився 1 квітня 1893 року в с.Григорів Бучацького повіту (тепер Монастириського р-ну Тернопільскої обл.) в сім’ї греко-католицького священника о.Володимира Каратницького (1862-1900 с.Григорів) та Ольги з Шиллінг-Сингалевичів. Брат, четар Легіону УСС Іван Каратницький, народжений в 1889р. в Чернівцях, загинув 14.08.1916р. під Потуторами на Тернопільщині <ref>Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 65</ref> (його стрілецька могила збереглась до наших днів в с.Лісники на Бережанщині).


=== Австрійська армія ===
=== Австрійська армія ===
Рядок 34: Рядок 34:
=== УСС ===
=== УСС ===


Вступив до Легіону УСС, на 01.06.1916р. – підхорунжий в 7-мій сотні пор. Осипа Левицького.Згодом у Легіоні УСС підвищений в званні до хорунжого.
Вступив до Легіону УСС, на 01.06.1916р. – підхорунжий в 7-мій сотні пор. Осипа Левицького<ref> Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 152</ref> .Згодом у Легіоні УСС підвищений в званні до хорунжого.


=== УГА ===
=== УГА ===


В 1918р. - активний учасник Листопадових боїв у Львові , комендант Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням Державного Серкретаріату ЗО УНР 01.03.1919р. був підвищений в званні до четаря , пізніше поручник . Пройшов з УГА всіма тернистими шляхами, був за р.Збруч. На інтерновануванні в ЧСР перебував у Йозефівському таборі. Згадується в "Українському Скитальці" в складі робітничих сотень в Ружемберку і Жіліни (ЧСР).
В 1918р. - активний учасник Листопадових боїв у Львові<ref>Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. – Львів: Червона Калина, 1931. – С. 136-139.</ref> , комендант Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням Державного Серкретаріату ЗО УНР 01.03.1919р. був підвищений в званні до четаря<ref>Українська Галицька Армія.Матеріяли до історії.Т.II. –Вінніпег, 1960. -С. 68,317</ref> , пізніше поручник . Пройшов з УГА всіма тернистими шляхами, був за р.Збруч. На інтерновануванні в ЧСР перебував у Йозефівському таборі. Згадується в "Українському Скитальці" в складі робітничих сотень в Ружемберку<ref>Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.18.-С.-24.</ref> і Жіліни <ref>Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.11.-С.-11</ref>(ЧСР).


=== Після визвольних змагань ===
=== Після визвольних змагань ===


В 1922р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928р. - почесний член українського студентського братства «Запороже» в Празі, з 1935р. був членом управи Товариства Музею визвольної боротьби України, член і Голова Товариства українських інженерів з осідком в Празі . 30.12.1934р. в Празі народився син Іван, назаний в честь загиблого в Легіоні УСС брата. Син згодом виїхав в США, де 08.01.1997р. помер і похований в Сан-Франциско. Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) в Празі.
В 1922р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928р. - почесний член українського студентського братства «Запороже» в Празі, з 1935р. був членом управи Товариства Музею визвольної боротьби України, член і Голова Товариства українських інженерів з осідком в Празі<ref>Наріжний С. Українська еміграція. – Прага,1942 – С.-241</ref> . 30.12.1934р. в Празі народився син Іван, назаний в честь загиблого в Легіоні УСС брата.
Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) в Празі.


== Примітки ==
== Примітки ==
* Національний Архів (Narodni Archiv) Чеської Республіки -4911-К 823/23

* Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 65.
== Посилання ==
* Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 152
* Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. – Львів: Червона Калина, 1931. – С. 136-139.
* Українська Галицька Армія.Матеріяли до історії.Т.II. –Вінніпег, 1960. -С. 68,317
* Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.18.-С.-24.
* Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.11.-С.-11.
* Наріжний С. Українська еміграція. – Прага,1942 – С.-241.

Версія за 12:29, 8 вересня 2017

Роман Каратницький
Народження1 квітня 1893(1893-04-01)
с. Григорів, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть26 жовтня 1970(1970-10-26) (77 років)
м. Прага
КраїнаЗУНР ЗУНР
Приналежність УГА
Роки служби1918-1922
Звання Хорунжий (файнріх),
поручник
Командуваннякомендант Гуцульської сотні 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС
Війни / битвиУкраїнсько-польська війна

Роман Каратницький (1 квітня 1893, с.Григорів[1] , нині Монастириського району Тернопільської області – 26 жовтня 1970, м.Прага, Чехословаччина) – хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч в ЧСР . Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького.

Життєпис

Народився 1 квітня 1893 року в с.Григорів Бучацького повіту (тепер Монастириського р-ну Тернопільскої обл.) в сім’ї греко-католицького священника о.Володимира Каратницького (1862-1900 с.Григорів) та Ольги з Шиллінг-Сингалевичів. Брат, четар Легіону УСС Іван Каратницький, народжений в 1889р. в Чернівцях, загинув 14.08.1916р. під Потуторами на Тернопільщині [2] (його стрілецька могила збереглась до наших днів в с.Лісники на Бережанщині).

Австрійська армія

З початком ПСВ був покликаний в ряди австро-угорської армії, в першій половині 1915р. - поранений в верхню частину руки і лікувався в 11-му запасному шпиталі Відня.

УСС

Вступив до Легіону УСС, на 01.06.1916р. – підхорунжий в 7-мій сотні пор. Осипа Левицького[3] .Згодом у Легіоні УСС підвищений в званні до хорунжого.

УГА

В 1918р. - активний учасник Листопадових боїв у Львові[4] , комендант Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням Державного Серкретаріату ЗО УНР 01.03.1919р. був підвищений в званні до четаря[5] , пізніше поручник . Пройшов з УГА всіма тернистими шляхами, був за р.Збруч. На інтерновануванні в ЧСР перебував у Йозефівському таборі. Згадується в "Українському Скитальці" в складі робітничих сотень в Ружемберку[6] і Жіліни [7](ЧСР).

Після визвольних змагань

В 1922р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928р. - почесний член українського студентського братства «Запороже» в Празі, з 1935р. був членом управи Товариства Музею визвольної боротьби України, член і Голова Товариства українських інженерів з осідком в Празі[8] . 30.12.1934р. в Празі народився син Іван, назаний в честь загиблого в Легіоні УСС брата. Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) в Празі.

Примітки

  • Національний Архів (Narodni Archiv) Чеської Республіки -4911-К 823/23
  • Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 65.
  • Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 152
  • Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. – Львів: Червона Калина, 1931. – С. 136-139.
  • Українська Галицька Армія.Матеріяли до історії.Т.II. –Вінніпег, 1960. -С. 68,317
  • Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.18.-С.-24.
  • Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.11.-С.-11.
  • Наріжний С. Українська еміграція. – Прага,1942 – С.-241.
  1. ↑ Національний Архів (Narodni Archiv) Чеської Республіки -4911-К 823/23
  2. ↑ Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 65
  3. ↑ Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 152
  4. ↑ Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. – Львів: Червона Калина, 1931. – С. 136-139.
  5. ↑ Українська Галицька Армія.Матеріяли до історії.Т.II. –Вінніпег, 1960. -С. 68,317
  6. ↑ Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.18.-С.-24.
  7. ↑ Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.11.-С.-11
  8. ↑ Наріжний С. Українська еміграція. – Прага,1942 – С.-241
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каратницький_Роман&oldid=21034791