Каратницький Роман: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Andrux2013 (обговорення | внесок)
м додав категорію
Andrux2013 (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 23: Рядок 23:
}}
}}


'''Роман Каратницький''' (1 квітня 1893, с.[[Григорів]]<ref> Національний Архів (Narodni Archiv) Чеської Республіки -4911-К 823/23</ref> , нині Монастириського району Тернопільської області – 26 жовтня 1970, м.[[Прага]], [[Чехословаччина]]) – хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч в ЧСР . Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького.
'''Роман Каратницький''' (1 квітня 1893, с.[[Григорів (Монастириський район)|Григорів]]<ref> Національний Архів (Narodni Archiv) Чеської Республіки -4911-К 823/23</ref> , нині Монастириського району Тернопільської області – 26 жовтня 1970, м.[[Прага]], [[Чехословаччина]]) – хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч в ЧСР . Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького.


== Життєпис ==
== Життєпис ==

Версія за 13:04, 8 вересня 2017

Роман Каратницький
Народження1 квітня 1893(1893-04-01)
с. Григорів, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть26 жовтня 1970(1970-10-26) (77 років)
м. Прага
КраїнаЗУНР ЗУНР
Приналежність УГА
Роки служби1918-1922
Звання Хорунжий (файнріх),
поручник
Формування УСС
 УГА
Командуваннякомендант Гуцульської сотні 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС
Війни / битвиПерша світова війна
Українсько-польська війна 1918—1919
Українсько-радянська війна

Роман Каратницький (1 квітня 1893, с.Григорів[1] , нині Монастириського району Тернопільської області – 26 жовтня 1970, м.Прага, Чехословаччина) – хорунжий легіону УСС, поручник УГА, український громадський діяч в ЧСР . Брат четаря легіону УСС Івана Каратницького.

Життєпис

Народився 1 квітня 1893 року в с.Григорів Бучацького повіту (тепер Монастириського р-ну Тернопільскої обл.) в сім’ї греко-католицького священника о.Володимира Каратницького (1862-1900 с.Григорів) та Ольги з Шиллінг-Сингалевичів. Брат, четар Легіону УСС Іван Каратницький, народжений в 1889р. в Чернівцях, загинув 14.08.1916р. під Потуторами на Тернопільщині [2] (його стрілецька могила збереглась до наших днів в с.Лісники на Бережанщині).

Австрійська армія

З початком ПСВ був покликаний в ряди австро-угорської армії, в першій половині 1915р. - поранений в верхню частину руки і лікувався в 11-му запасному шпиталі Відня.

УСС

Вступив до Легіону УСС, на 01.06.1916р. – підхорунжий в 7-мій сотні пор. Осипа Левицького[3] .Згодом у Легіоні УСС підвищений в званні до хорунжого.

УГА

В 1918р. - активний учасник Листопадових боїв у Львові[4] , комендант Гуцульської сотні у складі 1-го піхотного полку 1-ої бригади УСС Галицької армії. Розпорядженням Державного Серкретаріату ЗО УНР 01.03.1919р. був підвищений в званні до четаря[5] , пізніше поручник . Пройшов з УГА всіма тернистими шляхами, був за р.Збруч. На інтерновануванні в ЧСР перебував у Йозефівському таборі. Згадується в "Українському Скитальці" в складі робітничих сотень в Ружемберку[6] і Жіліни [7](ЧСР).

Після визвольних змагань

В 1922р. поступив на навчання у Вищу економічну школу в Празі, де здобув фах інженера. Залишився в Чехословаччині де брав активну участь в українських організаціях: з 1928р. - почесний член українського студентського братства «Запороже» в Празі, з 1935р. був членом управи Товариства Музею визвольної боротьби України, член і Голова Товариства українських інженерів з осідком в Празі[8] . 30.12.1934р. в Празі народився син Іван, назаний в честь загиблого в Легіоні УСС брата. Роман Каратницький відійшов у засвіти 26 жовтня 1970р. і похований на цвинтарі Малвазінки (Malvazinky) в Празі.

Примітки

  1. Національний Архів (Narodni Archiv) Чеської Республіки -4911-К 823/23
  2. Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 65
  3. Поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1 червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музеї Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові // Українські Січові Стрільці 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів, 1991. С. 152
  4. Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. – Львів: Червона Калина, 1931. – С. 136-139.
  5. Українська Галицька Армія.Матеріяли до історії.Т.II. –Вінніпег, 1960. -С. 68,317
  6. Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.18.-С.-24.
  7. Український Скиталець. – Йозефів, 1922. – Ч.11.-С.-11
  8. Наріжний С. Українська еміграція. – Прага,1942 – С.-241