Релятивізм: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Sanya3 (обговорення | внесок) м додана Категорія:Метатеорія з допомогою HotCat |
Shynkar (обговорення | внесок) |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
;Енциклопедії |
;Енциклопедії |
||
* {{ПЛЕ |том =6|частина = Релятивізм політичний|сторінки =99-101 |посилання =http://chtyvo.org.ua/authors/Shachkovska_Liubov/Politolohichna_entsyklopediia_Knyha_6_R-S.pdf }} |
|||
* Релятивизм // Философия: Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики. Под редакцией А. А. Ивина. 2004. |
* Релятивизм // Философия: Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики. Под редакцией А. А. Ивина. 2004. |
||
* Релятивизм // Философский энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов. 1983. |
* Релятивизм // Философский энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов. 1983. |
Версія за 06:05, 12 жовтня 2017
Релятиві́зм (від лат. relativus — відносний) — методологічний принцип, який полягає у метафізичній абсолютизації відносності і умовності змісту пізнання.
Сутність релятивізму
Суть даного філософського напрямку: всяке знання відносно неусталене, суб'єктивне, залежить від людини.
Гносеологічні корені релятивізму — відмова від визнання неперервності у розвитку знання, перебільшення впливу конкретних умов. Факт розвитку пізнання, в ході якого воно переходить на новий вищий рівень, релятивісти розглядають як доказ його неістиності, суб'єктивності. Це приводить до заперечення об'єктивності пізнання взагалі, до агностицизму.
Історія вчення
Релятивізм в часі сягає вчення давньогрецьких софістів. Раннім релятивістом можна вважати Протагора. Елементи релятивізму характерні і для античного скептицизму.
Аргументи релятивізму філософи XVI—XVIII ст. (Еразм Ротердамський, Мішель Монтень, П'єр Бейль) використовували для критики догматів релігії і основ метафізики. Іншу роль релятивізм відіграє у ідеалістичному емпіризмі (Джордж Берклі, Девід Юм; махізм, прагматизм, неопозитивізм). Абсолютизація відносності пізнання служить тут обґрунтуванням суб'єктивізму.
Див. також
Література
- Пуанкаре Α., Наука и гипотеза, М., 1904, с. 60-61;
- Пуанкаре Α., Последние мысли, П., 1923;
- Кузнецов И. В., Принцип соответствия в совр. физике и его филос. значение, М.-Л., 1948;
- Франк Ф., Философия науки, пер. с англ., М., 1960;
- Нарский И. С., Совр. позитивизм. Критич. очерк, М., 1961;
- Troeltsch E., Der Historismus und seine Überwindung, В., 1924;
- Spiegelberg H., Antirelativismus, Z.-Lpz., 1935.
- Енциклопедії
- Шаблон:ПЛЕ
- Релятивизм // Философия: Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики. Под редакцией А. А. Ивина. 2004.
- Релятивизм // Философский энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов. 1983.