Кусама Яйої: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м там "йо", а не "є" чи "е"
м AlexKozur перейменував сторінку з Яеї Кусама на Яйої Кусама: ВП:Я
(Немає відмінностей)

Версія за 11:10, 2 січня 2018

Кусама Яйої
яп. 草間彌生
Народилася22 березня 1929(1929-03-22)[1][2][…] (95 років)
Мацумото, Японська імперія[4][5][6]
Країна Японія[7][8]
Місце проживанняSeiwa Hospitald
Діяльністьскульпторка, письменниця-романістка, художниця, письменниця, рисувальниця, фотографка, художниця інсталяцій, художниця-концептуалістка, модельєрка, video artist, перформерка, колажистка, архітектурний кресляр, візуальна мисткиня
Галузьскульптура і укійо-е
Alma materKyoto City University of Artsd
Знання мовяпонська[9][10]
ЧленствоZero[d]
Роки активності1957[11]2024[11]
Напрямокабстракціонізм[12], сучасне мистецтво[12], феміністичне мистецтво[12] і Поп-арт[12]
Жанрабстракціонізм[4][13], Інсталяція[d][4][13] і публічне мистецтво[4][13]
Magnum opusA Message of Love, Directly from My Heart unto the Universed[14]
Нагороди
IMDbID 0476202
Сайтyayoi-kusama.jp

Яйої Кусама — японська художниця. Її живопис, колажі, м'які скульптури, перформанси та інсталяції поділяють одержимість повтором, візерунками, акумуляцією. В її роботах присутні риси фемінізму, мінімалізму, сюрреалізму, ар брют, поп-арту і абстрактного експресіонізму, наповнені автобіографічним, психологічним і сексуальним змістом. Кусама описує себе як «нав'язливого художника». Вона є також письменницею і поетесою, створила помітні роботи в кіно і дизайні одягу. Страждає психічними захворюваннями. 12 листопада 2008 року на аукціоні Крісті її робота була продана за $5100000, рекорд для живої жінки-мисткині.

Біографія і творчість

Яйої Кусама народилася у Мацумото, префектура Нагано, страждала галюцинаціями і нав'язливими думками з дитинства, часто суїцидального характеру.

На початку кар'єри почала покривати поверхні (стіни, підлоги, полотна, а потім повсякденні предмети і оголених асистентів) малюнком в горошок, що стало її товарним знаком. Великі поля горошку, або «мережі нескінченності», як вона називає їх, були взяті безпосередньо з її галюцинацій.

Кусама вчилася всього близько одного року у Школі мистецтв і ремесел в Кіото в 1948. Вона покинула рідну країну і переїхала в Нью-Йорк, 1957. Кусама була дуже амбітною, використовувала своє становище неамериканської жінки та історію психічної хвороби, щоб створити яскравий публічний імідж. Під час перебування в США вона швидко завоювала репутацію лідерки авангардного руху.

Вона організувала події в Центральному парку і на Бруклінському мосту, часто з використанням оголеного тіла і як протест проти В'єтнамської війни, створювала величезні картини, відомі як «Infinity Net Paintings», які складалися з повторюваних маленьких точок фарби. Цей живопис був добре прийнятий художником Дональдом Джаддом, який бачив у її роботі відображення естетики мінімалізму.

На початку 1960-х Кусама почала покривати предмети, такі як сходи, взуття та стільці, білими фалічними виступами. «Акумуляція N 2» (1962) являє собою диван, оббитий м'яким відростками з тканини, які виглядають абсурдними і загрозливими. Ці роботи були безпосередніше пов'язані з сексуальністю та ідентичністю, ніж живопис Кусами. Виступи, що покривають об'єкти, виглядали як пародія на фалічну владу.

Приблизно в цей же час Кусама почала створювати інсталяції, що часто включають фалічні виступи, такі як «Infinity Mirror Room — Phalli's Field» (1965). Тут Кусама використовувала фірмовий візерунок в горошок, щоб декорувати об'єкти, поміщені в дзеркальну кімнату, створюючи ілюзію нескінченного сюрреалістичного поля об'єктів.

Кусама також створювала колажі з фотографій цих об'єктів та інсталяцій, включаючи в них свої фотографії. Між 1967 і 1969 вона зосередилася на перформансах, що проводяться з максимальною публічністю, зазвичай з використанням малюнка в горошок на тілах голих учасників, як «Grand Orgy to Awaken the Dead» в Скульптурному саду Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку (1969). Ці роботи забезпечили Кусамі перебування в центрі уваги як художниці та неординарної особистості.

Під час перебування у Нью-Йорку творчість Кусами було пов'язано як з мінімалізмом, так і з поп-артом, але ніколи не відносилося виразно до одного руху, оскільки в той час постійно розвивалося.

Вона працювала дуже продуктивно, але не заробляла своєю творчістю. Вона повернулася до Японії через поганий стан здоров'я в 1973.

Коли вона залишила Нью-Йорк, то була практично забута як художниця до кінця 1980-х і початку 1990-х, коли кілька ретроспектив відродили до неї міжнародний інтерес. Іншою поворотною точкою стала її участь у Венеціанській бієнале у 1993, де вона представляла Японію.

Її мистецтво в цей час звертається до мотивів її ранніх скульптур, як «Shooting Stars» (1992), які поєднують фалічні виступи з сітчастою структурою. Ці пізні роботи розвинули театральність її ранніх інсталяцій та перформансів, з використанням основних кольорів і точок.

Яйої Кусама виставлялася з Класом Олденбургом, Енді Уорхолом, Джаспером Джонсом, представляла Японію на Венеціанській бієнале у 1993, 1998 і 1999 великі ретроспективи її робіт пройшли в США і Японії.

Сьогодні вона живе в психіатричній лікарні в Токіо, де продовжує створювати роботи з середини 1970-х. Її студія знаходиться поруч з госпіталем.

Примітки

Посилання