Мехмед II Фатіх: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
м Відкинуто редагування Vittalio (обговорення) до зробленого N.Português
Мітка: Відкіт
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Мехмед}}
{{Otheruses|Мехмед}}
{{Державний діяч
{{особа}}
| українське ім'я = Мехмед II Фатіх
'''Мехмед II Фатіх''' (Мегмед ІІ Фатіг; Завойовник, {{lang-tr| محمد الثانى Mehmed-i sānī, Lakabı el-Fatih (الفاتح)}}, [[30 березня]] [[1432]], [[Едірне]] — [[3 травня]] [[1481]]) — османський султан ([[1444]]—[[1446]], [[1451]]—[[1481]]) найбільший полководець свого часу — завоював [[Константинополь]], поклавши кінець існуванню [[Візантія|Візантійській імперії]], Кримське ханство, [[Сербія|Сербію]], Морею, [[Трапезундська імперія|Трапезундську імперію]], [[Боснія|Боснію]], [[Албанія|Албанію]]. У [[Туреччина|Туреччині]] його вважають своїм [[Національний герой|національним героєм]].
| оригінальне ім'я = {{lang-ota|محمد ثانى|Mehmed-i sânî}}
| портрет = Sarayi Album 10a.jpg
| ширина портрета = 300px
| підпис =
| титул = [[Османські султани|Османський султан]]
| прапор = Ottoman Flag.svg
| період правління = [[1444]]—[[1446]]
| період початку =
| період кінця =
| попередник = [[Мурад II]]
| спадкоємець = [[Мурад II]]
| титул_2 = [[Османські султани|Османський султан]]
| прапор_2 = Ottoman Flag.svg
| період правління_2 = [[1451]]—[[1481]]
| попередник_2 = [[Мурад II]]
| спадкоємець_2 = [[Баязид II]]
| дата народження = 30.3.1432
| віросповідання = [[іслам]] [[сунізм]]
| дата смерті = 3.5.1481
| місце смерті = Гебза
| похоронений = Мавзолей на цвинтарі [[Мечеть Фатіх|мечеті Фатіх]], [[Стамбул]]
| батько = [[Мурад II]]
| мати = Хума Хатун
| чоловік =
| дружина =Гюльбахар-султан<br/>Чичек-султан
| діти = '''сини:''' Мустафа, [[Баязид II]], Джем і Коркут
| автограф = Tughra of Mehmed II.JPG
| ширина монограммы = 200px
| название монограммы = [[Тугра]]
| Commons = Mehmed II
}}
'''Мехмед II Фатіх''' (Мегмед ІІ Фатіг; Завойовник, {{lang-tr| محمد الثانى Mehmed-i sānī, Lakabı el-Fatih (الفاتح)}}, нар.[[30 березня]] [[1432]], [[Едірне]]&nbsp;— [[3 травня]] [[1481]])&nbsp;— османський султан ([[1444]]—[[1446]], [[1451]]—[[1481]]&nbsp;рр.), найбільший полководець свого часу&nbsp;— завоював [[Константинополь]], поклавши кінець існуванню [[Візантія|Візантійській імперії]], Кримське ханство, [[Сербія|Сербію]], Морею, [[Трапезундська імперія|Трапезундську імперію]], [[Боснія|Боснію]], [[Албанія|Албанію]]. У [[Туреччина|Туреччині]] його вважають своїм [[Національний герой|національним героєм]].


Вів завойовницьку політику, особисто очолював походи османської армії. У травні [[1453]] захопив [[Константинополь]], поклав край існуванню Візантійської імперії. У 1452-1459 роках внаслідок війни з Сербією перетворив її у османську провінцію. За правління Мехмеда II турками була завойована [[Морея]] (1460), Трапезундська імперія ([[1461]]), Боснія ([[1463]]), острів Евбея.
Вів завойовницьку політику, особисто очолював походи османської армії. У травні [[1453]] року захопив [[Константинополь]], поклав край існуванню Візантійської імперії. У 1452-1459 роках внаслідок війни з Сербією перетворив її у османську провінцію. За правління Мехмеда II турками була завойована [[Морея]] (1460), Трапезундська імперія ([[1461]]), Боснія ([[1463]]), острів Евбея. У [[1475]] році Мехмед II примусив хана Менглі-Гірея визнати Кримське ханство васальними володіннями Османської імперії, чим було покладено початок постійним османсько-татарським нападам на Україну. У [[1478]] році османські війська завоювали [[Валахія|Валахію]], а в 1478-79 роках - [[Албанія|Албанію]]. У період правління Мехмеда II був складений перший збірник законів Османської імперії «Канун-наме».


== Біографія ==
У [[1475]] примусив хана Менглі-Гірея визнати Кримське ханство васальними володіннями Османської імперії, чим було покладено початок постійним османсько-татарським нападам на Україну. У [[1478]] році османські війська завоювали [[Валахія|Валахію]], а в 1478-1479 - [[Албанія|Албанію]]. У період правління Мехмеда II був складений перший збірник законів Османської імперії «Канун-наме».
Мехмед II народився 29 березня 1432 в Едірне. Був четвертим сином Мурада II і наложниці Хюма Хатун.

== Життєпис ==
Народився 29 березня 1432 в Едірне. Був четвертим сином Мурада II і наложниці Хюма Хатун.


=== Дитинство ===
=== Дитинство ===
Коли йому виповнилося шість років, дитину відправили до керівництва Манісскої губернії, де перебував до серпня [[1444]] року.
Коли йому виповнилося шість років, дитину відправили до керівництва Манісскої губернії, де перебував до серпня [[1444]] року.


[[22 червня]] [[1444]] [[поляки]] і [[серби]] почали військові дії, і батькові Мехмеда II, [[Мурад II|Мураду II]], який знову взяв управління імперією до своїх рук, в грудні цього року вдалося здолати їх у [[Битва під Варною|битві при Варні]].
[[22 червня]] [[1444]] року поляки і серби почали військові дії, і батькові Мехмеда II, [[Мурад II|Мураду II]], який знову взяв управління імперією до своїх рук, в грудні цього року вдалося здолати їх у [[Битва під Варною|битві при Варні]].


Навесні [[1446]] [[Мурад II]] з особистою охороною в кілька тисяч військ перейшов межі [[Румелія|Румелії]], отримав там підтримку від Джандарли Халіль Паші і повторно сів на свій престол. Тут доречно згадати і про повстання [[яничари|яничарів]] (Бучуктепе Олайа), які своїм невдоволенням створили передумови до здачі трону і видаленню молодого падишаха.
Навесні [[1446]] [[Мурад II]] з особистою охороною в кілька тисяч військ перейшов межі [[Румелія|Румелії]], отримав там підтримку від Джандарли Халіль Паші і повторно сів на свій престол. Тут доречно згадати і про повстання [[яничари|яничарів]] (Бучуктепе Олайа), які своїм невдоволенням створили передумови до здачі трону і видаленню молодого падишаха.
Рядок 19: Рядок 49:
Мехмед II, зломлений протестом армії, змушений був залишити Едірне, і разом з вчителями, і наближеними, повернутися в Манісу. Будучи правителем Маніси вдруге протягом п'яти років, він приступив до вдосконалення своєї освіти, але вже не з під палки свого вчителя, а з власної волі. Тут він звернув увагу на інші області знань і став цікавитися метафізикою, з метою пізнання таємниці світобудови, життя і смерті.
Мехмед II, зломлений протестом армії, змушений був залишити Едірне, і разом з вчителями, і наближеними, повернутися в Манісу. Будучи правителем Маніси вдруге протягом п'яти років, він приступив до вдосконалення своєї освіти, але вже не з під палки свого вчителя, а з власної волі. Тут він звернув увагу на інші області знань і став цікавитися метафізикою, з метою пізнання таємниці світобудови, життя і смерті.


За наказом батька, між [[1448]]-[[1450]], Мехмед був учасником Албанської експедиції. За 15 днів до смерті Мурада II він повернувся в [[Едірне]] і вдруге зійшов на трон.
За наказом батька, між [[1448]]-[[1450]] роками, Мехмед був учасником Албанської експедиції. За 15 днів до смерті Мурада II він повернувся в [[Едірне]] і вдруге зійшов на трон.


Але інші вороги теж не дрімали. Все ще прагнучи [[Анатолія|Анатолію]], князівство Карамаідів взяло в облогу [[Сейдишехир]] і [[Акшехир]]. А на заході серби, під виглядом оплати витрат молодої дружини Мурада II, Мари Султан, що повернулася на батьківщину, силою привласнили собі кілька фортець.
Але інші вороги теж не дрімали. Все ще прагнучи [[Анатолія|Анатолію]], князівство Карамаідів взяло в облогу [[Сейдишехир]] і [[Акшехир]]. А на заході серби, під виглядом оплати витрат молодої дружини Мурада II, Мари Султан, що повернулася на батьківщину, силою привласнили собі кілька фортець.
Рядок 30: Рядок 60:
Оборона міста повністю лягла на плечі латинян, що жили в місті і займалися торгівлею. 23 березня [[1453]] року Мехмед II повністю розробив план майбутнього бою і вийшов з [[Адріанополь|Адріанополя]].
Оборона міста повністю лягла на плечі латинян, що жили в місті і займалися торгівлею. 23 березня [[1453]] року Мехмед II повністю розробив план майбутнього бою і вийшов з [[Адріанополь|Адріанополя]].


[[5 квітня]] зупинив свої війська чисельністю в 100 000 воїнів у [[Топкапи]] і влаштував привал, а на наступний ранок, звелівши відкрити вогонь з великої гармати, приступив до атаки. Битва, що увійшла у світову історію, як 53-денне оточення і взяття [[Константинополь|Константинополя]], була завершена переможно, незважаючи на старання 9000 захисників міста. [[Костянтин XI]] [[28 травня]], здійснивши в [[Софіївський собор (Константинополь)|Софійському соборі]] останній молебень, волів померти в битві.
[[5 квітня]] Мехмед II зупинив свої війська чисельністю в 100 000 воїнів у [[Топкапи]] і влаштував привал, а на наступний ранок, звелівши відкрити вогонь з великої гармати, приступив до атаки. Битва, що увійшла у світову історію, як 53-денне оточення і взяття [[Константинополь|Константинополя]], була завершена переможно, незважаючи на старання 9000 захисників міста. [[Костянтин XI]] [[28 травня]], здійснивши в [[Софіївський собор (Константинополь)|Софійському соборі]] останній молебень, волів померти в битві.


[[29 травня]] Константинополь був захоплений, втрати Мехмеда II були значні і перемога дісталася тільки завдяки чисельній перевазі османської армії. Султан разом з величезним військом увійшов в Константинополь і насамперед видав декрет про «надання свободи всім, хто залишився в живих».
[[29 травня]] Константинополь був захоплений, втрати Мехмеда II були значні і перемога дісталася тільки завдяки чисельній перевазі османської армії. Султан разом з величезним військом увійшов в Константинополь і насамперед видав декрет про «надання свободи всім, хто залишився в живих».


[[Файл:Zonaro GatesofConst.jpg|міні|праворуч|260пкс|Вступ Мехмеда II у Константинополь]]
[[Файл:Zonaro GatesofConst.jpg|міні|праворуч|260пкс|Вступ Мехмеда II у Константинополь]]

З метою цілісності й схоронності культурних цінностей Константинополя він прийняв ряд серйозних заходів і вирішив створити тут надійну, укріплену монополію. З цією метою він став налагоджувати зв'язки з духовними особами, настоятелями та керівниками християнських церков і місій. Одночасно з цим він наказав Заганос Паші взяти [[Галата|Галату]]. Таким чином берега [[Золотий Ріг|Золотого Рогу]], були возз'єднані під одним правлінням. Тут він спланував створення нового торгового району. Взяття Константинополя змінило ставлення до Мехмеда II. Беручи це до уваги, [[Венеціанська республіка|венеціанці]] і [[генуезці]] уклали з Османською Імперією договір, який передбачав взаємну торгівлю і довіру.
З метою цілісності й схоронності культурних цінностей Константинополя він прийняв ряд серйозних заходів і вирішив створити тут надійну, укріплену монополію. З цією метою він став налагоджувати зв'язки з духовними особами, настоятелями та керівниками християнських церков і місій. Одночасно з цим він наказав Заганос Паші взяти [[Галата|Галату]]. Таким чином берега [[Золотий Ріг|Золотого Рогу]], були возз'єднані під одним правлінням. Тут він спланував створення нового торгового району. Взяття Константинополя змінило ставлення до Мехмеда II. Беручи це до уваги, [[Венеціанська республіка|венеціанці]] і [[генуезці]] уклали з Османською Імперією договір, який передбачав взаємну торгівлю і довіру.



Версія за 13:32, 29 січня 2018

Мехмед II Фатіх
осман. محمد ثانى‎, трансліт. Mehmed-i sânî
Мехмед II Фатіх
Мехмед II Фатіх
Прапор
Прапор
Османський султан
14441446
Попередник: Мурад II
Спадкоємець: Мурад II
Прапор
Прапор
Османський султан
14511481
Попередник: Мурад II
Спадкоємець: Баязид II
 
Народження: 30 березня 1432(1432-03-30)
Едірне, Османська імперія
Смерть: 3 травня 1481(1481-05-03) (49 років)
Гебза
Поховання: Мечеть Фатіх
Релігія: іслам сунізм
Рід: Османи
Батько: Мурад II
Мати: Хума Хатун
Шлюб: Еміне Гюльбахар Хатун, Гюльшах Хатун, Мюкріме Хатун, Чічек Хатунd і Олена Палеологіна
Діти: сини: Мустафа, Баязид II, Джем і Коркут
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Мехмед II Фатіх (Мегмед ІІ Фатіг; Завойовник, тур. محمد الثانى Mehmed-i sānī, Lakabı el-Fatih (الفاتح), нар.30 березня 1432, Едірне — 3 травня 1481) — османський султан (14441446, 14511481 рр.), найбільший полководець свого часу — завоював Константинополь, поклавши кінець існуванню Візантійській імперії, Кримське ханство, Сербію, Морею, Трапезундську імперію, Боснію, Албанію. У Туреччині його вважають своїм національним героєм.

Вів завойовницьку політику, особисто очолював походи османської армії. У травні 1453 року захопив Константинополь, поклав край існуванню Візантійської імперії. У 1452-1459 роках внаслідок війни з Сербією перетворив її у османську провінцію. За правління Мехмеда II турками була завойована Морея (1460), Трапезундська імперія (1461), Боснія (1463), острів Евбея. У 1475 році Мехмед II примусив хана Менглі-Гірея визнати Кримське ханство васальними володіннями Османської імперії, чим було покладено початок постійним османсько-татарським нападам на Україну. У 1478 році османські війська завоювали Валахію, а в 1478-79 роках - Албанію. У період правління Мехмеда II був складений перший збірник законів Османської імперії «Канун-наме».

Біографія

Мехмед II народився 29 березня 1432 в Едірне. Був четвертим сином Мурада II і наложниці Хюма Хатун.

Дитинство

Коли йому виповнилося шість років, дитину відправили до керівництва Манісскої губернії, де перебував до серпня 1444 року.

22 червня 1444 року поляки і серби почали військові дії, і батькові Мехмеда II, Мураду II, який знову взяв управління імперією до своїх рук, в грудні цього року вдалося здолати їх у битві при Варні.

Навесні 1446 Мурад II з особистою охороною в кілька тисяч військ перейшов межі Румелії, отримав там підтримку від Джандарли Халіль Паші і повторно сів на свій престол. Тут доречно згадати і про повстання яничарів (Бучуктепе Олайа), які своїм невдоволенням створили передумови до здачі трону і видаленню молодого падишаха.

Мехмед II, зломлений протестом армії, змушений був залишити Едірне, і разом з вчителями, і наближеними, повернутися в Манісу. Будучи правителем Маніси вдруге протягом п'яти років, він приступив до вдосконалення своєї освіти, але вже не з під палки свого вчителя, а з власної волі. Тут він звернув увагу на інші області знань і став цікавитися метафізикою, з метою пізнання таємниці світобудови, життя і смерті.

За наказом батька, між 1448-1450 роками, Мехмед був учасником Албанської експедиції. За 15 днів до смерті Мурада II він повернувся в Едірне і вдруге зійшов на трон.

Але інші вороги теж не дрімали. Все ще прагнучи Анатолію, князівство Карамаідів взяло в облогу Сейдишехир і Акшехир. А на заході серби, під виглядом оплати витрат молодої дружини Мурада II, Мари Султан, що повернулася на батьківщину, силою привласнили собі кілька фортець.

Сам Мехмет II деякий час всі події навколо імперії спостерігав холоднокровно. Протягом 1451 року були укладені короткострокові мирні договори з угорцями і венеціанцями. Така повільність і видима нерішучість піддала хоробрості країнам Білого моря[1] і, через деякий час, об'єднані морські сили цих країн увійшли в Чанаккалінську протоку.

Облога і взяття Константинополя

Оборона міста повністю лягла на плечі латинян, що жили в місті і займалися торгівлею. 23 березня 1453 року Мехмед II повністю розробив план майбутнього бою і вийшов з Адріанополя.

5 квітня Мехмед II зупинив свої війська чисельністю в 100 000 воїнів у Топкапи і влаштував привал, а на наступний ранок, звелівши відкрити вогонь з великої гармати, приступив до атаки. Битва, що увійшла у світову історію, як 53-денне оточення і взяття Константинополя, була завершена переможно, незважаючи на старання 9000 захисників міста. Костянтин XI 28 травня, здійснивши в Софійському соборі останній молебень, волів померти в битві.

29 травня Константинополь був захоплений, втрати Мехмеда II були значні і перемога дісталася тільки завдяки чисельній перевазі османської армії. Султан разом з величезним військом увійшов в Константинополь і насамперед видав декрет про «надання свободи всім, хто залишився в живих».

Вступ Мехмеда II у Константинополь

З метою цілісності й схоронності культурних цінностей Константинополя він прийняв ряд серйозних заходів і вирішив створити тут надійну, укріплену монополію. З цією метою він став налагоджувати зв'язки з духовними особами, настоятелями та керівниками християнських церков і місій. Одночасно з цим він наказав Заганос Паші взяти Галату. Таким чином берега Золотого Рогу, були возз'єднані під одним правлінням. Тут він спланував створення нового торгового району. Взяття Константинополя змінило ставлення до Мехмеда II. Беручи це до уваги, венеціанці і генуезці уклали з Османською Імперією договір, який передбачав взаємну торгівлю і довіру.

Примітки

  1. Назва історико-географічного регіону в Греції.

Посилання

Попередник:
Султан Османської імперії
14441446
Наступник:
Мурад II Мурад II
Попередник:
Султан Османської імперії
14511481
Наступник:
Мурад II Баязид II