Великий Агайманський під: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Великий Агайманський [[Поди (западини)|під]]''' – [[Депресія (геологія)|депресія рельєфу]], а саме зниження поверхні рівнини у лівобережній частині [[Дніпро|р. Дніпро]] на [[Причорноморська низовина|Причорноморській низовині]] біля села [[Агаймани]]. Знаходиться на відстані 25 км. на північний схід від смт [[Асканія-Нова (смт)|Асканія-Нова]] [[Херсонська область|Херсонської області]]. [[Поди (западини)|Під]] витягнутий з півночі на південь на 16 км.; шириною до 10 км.; глибиною до 20 м. Дно [[Поди (западини)|поду]] має висоту 27–30 м. над рівнем моря. Площа близько 120 квадратних км. (один з найбільших на півдні України). Схили [[Тераса|терасовані]], дно вирівняне, з тріщинами усихання, вкрите розрідженою трав’янистою рослинністю. Утворився на місці давнього долинного зниження внаслідок просідання [[Лесовидні породи|лесових порід]]. На дні [[Поди (западини)|поду]] трапляються [[Торф|торфові]] прошарки. Під час танення снігу та в дощові роки заповнюється водою, влітку пересихає. Використовується як [[пасовище]].<br>У Великий Агайманській під впадає річка [[Великі Сірогози|Великі Сірогози (Балка Великі Сірогози)]]. Останнім часом [[Великі Сірогози|Балка Великі Сірогози]] обміліла та зневоднена, тому вода з цього джерела майже не доходить до поду.<ref>{{Cite web|url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32719|title=Великий Агайманський під|last=Шмалєй С. В.|first=|date=|website=Енциклопедія Сучасної України|publisher=|language=укр.|accessdate=}}</ref>
'''Великий Агайманський [[Поди (западини)|під]]'''&nbsp;— [[Депресія (геологія)|депресія рельєфу]], а саме зниження поверхні рівнини у лівобережній частині [[Дніпро|р. Дніпро]] на [[Причорноморська низовина|Причорноморській низовині]] біля села [[Агаймани]]. Знаходиться на відстані 25&nbsp;км на північний схід від смт [[Асканія-Нова (смт)|Асканія-Нова]] [[Херсонська область|Херсонської області]]. [[Поди (западини)|Під]] витягнутий з півночі на південь на 16&nbsp;км; шириною до 10&nbsp;км; глибиною до 20&nbsp;м. Дно [[Поди (западини)|поду]] має висоту 27–30&nbsp;м над рівнем моря. Площа близько 120 квадратних км. (один з найбільших на півдні України). Схили [[Тераса|терасовані]], дно вирівняне, з тріщинами усихання, вкрите розрідженою трав'янистою рослинністю. Утворився на місці давнього долинного зниження внаслідок просідання [[Лесовидні породи|лесових порід]]. На дні [[Поди (западини)|поду]] трапляються [[Торф|торфові]] прошарки. Під час танення снігу та в дощові роки заповнюється водою, влітку пересихає. Використовується як [[пасовище]].<br/>У Великий Агайманській під впадає річка [[Великі Сірогози|Великі Сірогози (Балка Великі Сірогози)]]. Останнім часом [[Великі Сірогози|Балка Великі Сірогози]] обміліла та зневоднена, тому вода з цього джерела майже не доходить до поду.<ref>{{Cite web|url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32719|title=Великий Агайманський під|last=Шмалєй С. В.|first=|date=|website=Енциклопедія Сучасної України|publisher=|language=укр.|accessdate=}}</ref>

== Територія ==
== Територія ==
* Великий Агайманський під (Зелений під, Гайман-Долина) - замкнуте зниження поверхні рівнини з високими, крутими схилами. У вологий зимово-весняний період його дно затоплюється водою. Розмір 12000 га, глибина 10-20 м. Один з найбільших подів на території Херсонської області. Ця форма рельєфу знаходиться на південь від села [[Агаймани]] [[Іванівський район (Херсонська область)|Іванівського]] району. Своїми розмірами Агайманський під в п’ять разів перевищує сусідній [[Великий Чапельський під|Чапельський]] під.
* Великий Агайманський під (Зелений під, Гайман-Долина) — замкнуте зниження поверхні рівнини з високими, крутими схилами. У вологий зимово-весняний період його дно затоплюється водою. Розмір 12000 га, глибина 10-20 м. Один з найбільших подів на території Херсонської області. Ця форма рельєфу знаходиться на південь від села [[Агаймани]] [[Іванівський район (Херсонська область)|Іванівського]] району. Своїми розмірами Агайманський під в п'ять разів перевищує сусідній [[Великий Чапельський під|Чапельський]] під.
* Агайманський під, як і [[Великий Чапельський під|Чапельський]], належить до безстічно-подових територій Херсонської області. Під час весняного танення снігу під наповнюється водою, а в засушливий період вода або повністю висихає або залишається у нижній частині піду.
* Агайманський під, як і [[Великий Чапельський під|Чапельський]], належить до безстічно-подових територій Херсонської області. Під час весняного танення снігу під наповнюється водою, а в засушливий період вода або повністю висихає або залишається у нижній частині піду.
* У Великий Агайманській під впадає річка [[Великі Сірогози|Балка Великі Сірогози]]. В останні десятиліття, через низьку кількість опадів та невеликий технічний скид води з каналу, що живить цю водойму, русло балки дещо обміліло та спостерігається погіршення екологічного стану балки через відсутність води у руслі. Тому вода до поду не доходить.
* У Великий Агайманській під впадає річка [[Великі Сірогози|Балка Великі Сірогози]]. В останні десятиліття, через низьку кількість опадів та невеликий технічний скид води з каналу, що живить цю водойму, русло балки дещо обміліло та спостерігається погіршення екологічного стану балки через відсутність води у руслі. Тому вода до поду не доходить.
* Характерним для цієї території є жарке посушливе літо та м’яка нестійка зима. Середня температура липня +23…+25°С, січня -3…-4°С. Середньорічна кількість опадів 300-420 мм.
* Характерним для цієї території є жарке посушливе літо та м'яка нестійка зима. Середня температура липня +23…+25°С, січня -3…-4°С. Середньорічна кількість опадів 300—420 мм.
* В межах центральної частини Агайманського поду у 1983 році створено природоохоронну територію «Агайманське [[Заповідне урочище|урочище]]<nowiki/>» площею 25 га (рішення Херсонського облвиконкому  від 19.08.1983 р. №441/16).<ref>{{Cite web|url=http://wikimediaukraine.files.wordpress.com/2014/03/table-2014.xlsx|title=Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=укр.|accessdate=}}</ref> В зниженні водойма штучно поглиблена. Рослинність – болотно-лугова, переважає [[Очерет звичайний|очерет]] південний, [[куга]] озерна, [[рогіз вузьколистий]]. У водно-болотних угіддях гніздяться та перебувають на міграційному перельоті птахи багатьох видів, в т.ч. і рідкісних. Цінні водооборотні угіддя - місце гніздування [[Крижень|диких качок]], [[Лелека білий|чорногузів]], [[Кулик|куликів]], [[Мартин (птах)|мартинів]].<ref>{{Cite web|url=http://www.novaecologia.org/voecos-109-2.html|title=Природно-заповідні об’єкти місцевого значення|last=|first=|date=|website=Нова екологія|publisher=|language=укр.|accessdate=}}</ref>
* В межах центральної частини Агайманського поду у 1983 році створено природоохоронну територію «Агайманське [[Заповідне урочище|урочище]]<nowiki/>» площею 25 га (рішення Херсонського облвиконкому&nbsp; від 19.08.1983&nbsp;р. №&nbsp;441/16).<ref>{{Cite web|url=http://wikimediaukraine.files.wordpress.com/2014/03/table-2014.xlsx|title=Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=укр.|accessdate=}}</ref> В зниженні водойма штучно поглиблена. Рослинність&nbsp;— болотно-лугова, переважає [[Очерет звичайний|очерет]] південний, [[куга]] озерна, [[рогіз вузьколистий]]. У водно-болотних угіддях гніздяться та перебувають на міграційному перельоті птахи багатьох видів, в тому числі і рідкісних. Цінні водооборотні угіддя&nbsp;— місце гніздування [[Крижень|диких качок]], [[Лелека білий|чорногузів]], [[Кулик|куликів]], [[Мартин (птах)|мартинів]].<ref>{{Cite web|url=http://www.novaecologia.org/voecos-109-2.html|title=Природно-заповідні об’єкти місцевого значення|last=|first=|date=|website=Нова екологія|publisher=|language=укр.|accessdate=}}</ref>

== Легенди та припущення ==
== Легенди та припущення ==
* Поди відігравали велику роль у господарському житті кочівників. Періодично в них накопичувалися дощові та талі води, утворюючи тимчасові великі мілководдя, що залучало безліч різноманітних тварин та пернатої дичини. Видання «Записки [[Одеське товариство історії та старожитностей|Одеського товариства історії та старожитностей]]» (1894 р.) повідомляють про те, що до включення [[Кримське ханство|Кримського ханства]] до складу Російської імперії на Агайманському поді кочував зі своїм аулом вождь [[Єдичкульська орда|Єдичкульської]] орди ногайців Каплан-Мурза. Ногайці випасали тут табуни своїх коней аж до 60-х років XIX століття. Тут на таврійських степах кочувало багато степових народів, що залишили після себе численні кургани, пам'ятники культури та кам'яні статуї.
* Поди відігравали велику роль у господарському житті кочівників. Періодично в них накопичувалися дощові та талі води, утворюючи тимчасові великі мілководдя, що залучало безліч різноманітних тварин та пернатої дичини. Видання «Записки [[Одеське товариство історії та старожитностей|Одеського товариства історії та старожитностей]]» (1894 р.) повідомляють про те, що до включення [[Кримське ханство|Кримського ханства]] до складу Російської імперії на Агайманському поді кочував зі своїм аулом вождь [[Єдичкульська орда|Єдичкульської]] орди ногайців Каплан-Мурза. Ногайці випасали тут табуни своїх коней аж до 60-х років XIX століття. Тут на таврійських степах кочувало багато степових народів, що залишили після себе численні кургани, пам'ятники культури та кам'яні статуї.
* В 1879 році біля с. [[Агаймани]] загинув один з останніх представників вільних диких коней - [[Кінь дикий|тарпан]]. Селяни, почувши, що біля Агайману бачили тарпана, влаштували за ним погоню. Після виснажливої гонитви тарпан зламав ногу та був упійманий, незважаючи на спроби його вилікувати - загинув.<ref>{{Cite web|url=http://horses.kiev.ua/page_predki.html|title=Дикі коні. Прямий предок коня - тарпан|last=|first=|date=|website=Український кінний портал - все про коней в Україні|publisher=|language=рос.|accessdate=}}</ref>
* В 1879 році біля с. [[Агаймани]] загинув один з останніх представників вільних диких коней&nbsp;— [[Кінь дикий|тарпан]]. Селяни, почувши, що біля Агайману бачили тарпана, влаштували за ним погоню. Після виснажливої гонитви тарпан зламав ногу та був упійманий, незважаючи на спроби його вилікувати&nbsp;— загинув.<ref>{{Cite web|url=http://horses.kiev.ua/page_predki.html|title=Дикі коні. Прямий предок коня - тарпан|last=|first=|date=|website=Український кінний портал - все про коней в Україні|publisher=|language=рос.|accessdate=}}</ref>
* Назва Агайманского поду, або Гайман-долини, можна пояснити від турецького слова з "гайман" - "кочовий пастух" - це одна з версій. <ref>{{Cite web|url=https://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_fwords/13656/%D0%93%D0%90%D0%99%D0%9C%D0%90%D0%9D|title=Словник іноземних слів російської мови|last=|first=|date=|website=Академік.|publisher=|language=рос.|accessdate=}}</ref> Інша версія: "Гайман — це від слова «гаймувати». У нас тут ніхто зроду не казав «гальмувати» чи там «гальмо», як тепер у книжках пишуть, а тільки «гаймувати», «гаймо». Гайманом називали того чумака, що притримував, гаймував важкі вози, коли вони з гори спускалися. Не кожний за таке діло брався, бо тут треба було добрячої сили".<ref>{{Cite web|url=http://www.ukrlegenda.org/savur-mohyla_08/51_veleten-gajman.php|title=Велетень - Гайман|last=|first=|date=|website=Українські легенди|publisher=|language=укр.|accessdate=}}</ref>
* Назва Агайманского поду, або Гайман-долини, можна пояснити від турецького слова з «гайман»&nbsp;— «кочовий пастух»&nbsp;— це одна з версій.<ref>{{Cite web|url=https://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_fwords/13656/%D0%93%D0%90%D0%99%D0%9C%D0%90%D0%9D|title=Словник іноземних слів російської мови|last=|first=|date=|website=Академік.|publisher=|language=рос.|accessdate=}}</ref> Інша версія: «Гайман&nbsp;— це від слова „гаймувати“. У нас тут ніхто зроду не казав „гальмувати“ чи там „гальмо“, як тепер у книжках пишуть, а тільки „гаймувати“, „гаймо“. Гайманом називали того чумака, що притримував, гаймував важкі вози, коли вони з гори спускалися. Не кожний за таке діло брався, бо тут треба було добрячої сили».<ref>{{Cite web|url=http://www.ukrlegenda.org/savur-mohyla_08/51_veleten-gajman.php|title=Велетень - Гайман|last=|first=|date=|website=Українські легенди|publisher=|language=укр.|accessdate=}}</ref>


== Джерела ==
== Джерела ==

Версія за 18:08, 19 лютого 2018

Великий Агайманський під — депресія рельєфу, а саме зниження поверхні рівнини у лівобережній частині р. Дніпро на Причорноморській низовині біля села Агаймани. Знаходиться на відстані 25 км на північний схід від смт Асканія-Нова Херсонської області. Під витягнутий з півночі на південь на 16 км; шириною до 10 км; глибиною до 20 м. Дно поду має висоту 27–30 м над рівнем моря. Площа близько 120 квадратних км. (один з найбільших на півдні України). Схили терасовані, дно вирівняне, з тріщинами усихання, вкрите розрідженою трав'янистою рослинністю. Утворився на місці давнього долинного зниження внаслідок просідання лесових порід. На дні поду трапляються торфові прошарки. Під час танення снігу та в дощові роки заповнюється водою, влітку пересихає. Використовується як пасовище.
У Великий Агайманській під впадає річка Великі Сірогози (Балка Великі Сірогози). Останнім часом Балка Великі Сірогози обміліла та зневоднена, тому вода з цього джерела майже не доходить до поду.[1]

Територія

  • Великий Агайманський під (Зелений під, Гайман-Долина) — замкнуте зниження поверхні рівнини з високими, крутими схилами. У вологий зимово-весняний період його дно затоплюється водою. Розмір 12000 га, глибина 10-20 м. Один з найбільших подів на території Херсонської області. Ця форма рельєфу знаходиться на південь від села Агаймани Іванівського району. Своїми розмірами Агайманський під в п'ять разів перевищує сусідній Чапельський під.
  • Агайманський під, як і Чапельський, належить до безстічно-подових територій Херсонської області. Під час весняного танення снігу під наповнюється водою, а в засушливий період вода або повністю висихає або залишається у нижній частині піду.
  • У Великий Агайманській під впадає річка Балка Великі Сірогози. В останні десятиліття, через низьку кількість опадів та невеликий технічний скид води з каналу, що живить цю водойму, русло балки дещо обміліло та спостерігається погіршення екологічного стану балки через відсутність води у руслі. Тому вода до поду не доходить.
  • Характерним для цієї території є жарке посушливе літо та м'яка нестійка зима. Середня температура липня +23…+25°С, січня -3…-4°С. Середньорічна кількість опадів 300—420 мм.
  • В межах центральної частини Агайманського поду у 1983 році створено природоохоронну територію «Агайманське урочище» площею 25 га (рішення Херсонського облвиконкому  від 19.08.1983 р. № 441/16).[2] В зниженні водойма штучно поглиблена. Рослинність — болотно-лугова, переважає очерет південний, куга озерна, рогіз вузьколистий. У водно-болотних угіддях гніздяться та перебувають на міграційному перельоті птахи багатьох видів, в тому числі і рідкісних. Цінні водооборотні угіддя — місце гніздування диких качок, чорногузів, куликів, мартинів.[3]

Легенди та припущення

  • Поди відігравали велику роль у господарському житті кочівників. Періодично в них накопичувалися дощові та талі води, утворюючи тимчасові великі мілководдя, що залучало безліч різноманітних тварин та пернатої дичини. Видання «Записки Одеського товариства історії та старожитностей» (1894 р.) повідомляють про те, що до включення Кримського ханства до складу Російської імперії на Агайманському поді кочував зі своїм аулом вождь Єдичкульської орди ногайців Каплан-Мурза. Ногайці випасали тут табуни своїх коней аж до 60-х років XIX століття. Тут на таврійських степах кочувало багато степових народів, що залишили після себе численні кургани, пам'ятники культури та кам'яні статуї.
  • В 1879 році біля с. Агаймани загинув один з останніх представників вільних диких коней — тарпан. Селяни, почувши, що біля Агайману бачили тарпана, влаштували за ним погоню. Після виснажливої гонитви тарпан зламав ногу та був упійманий, незважаючи на спроби його вилікувати — загинув.[4]
  • Назва Агайманского поду, або Гайман-долини, можна пояснити від турецького слова з «гайман» — «кочовий пастух» — це одна з версій.[5] Інша версія: «Гайман — це від слова „гаймувати“. У нас тут ніхто зроду не казав „гальмувати“ чи там „гальмо“, як тепер у книжках пишуть, а тільки „гаймувати“, „гаймо“. Гайманом називали того чумака, що притримував, гаймував важкі вози, коли вони з гори спускалися. Не кожний за таке діло брався, бо тут треба було добрячої сили».[6]

Джерела

ЕСУ. Великий агайманський під

  1. ↑ Шмалєй С. В. Великий Агайманський під. Енциклопедія Сучасної України (укр.) .
  2. ↑ Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення (укр.) .
  3. ↑ Природно-заповідні об’єкти місцевого значення. Нова екологія (укр.) .
  4. ↑ Дикі коні. Прямий предок коня - тарпан. Український кінний портал - все про коней в Україні (рос.) .
  5. ↑ Словник іноземних слів російської мови. Академік. (рос.) .
  6. ↑ Велетень - Гайман. Українські легенди (укр.) .
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Великий_Агайманський_під&oldid=22068172