Собор Ставангера: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
У 1746 році до собору добудували дві невисокі готичні [[вежа|вежі]], що обрамляють східний фасад і напрочуд вдало вписуються в сформований архітектурний ансамбль. В іншому ж собор (більш, ніж інші церкви Норвегії, а, можливо, і всієї [[Північна Європа| Північної Європи]]) до сьогоднішнього часу зберіг оригінальні риси архітектури XIII століття.<ref>[http://www.virtualguide.ru/Norway/Stavanger/arts/sobor-stavangera.html Собор Ставангера]</ref>. |
У 1746 році до собору добудували дві невисокі готичні [[вежа|вежі]], що обрамляють східний фасад і напрочуд вдало вписуються в сформований архітектурний ансамбль. В іншому ж собор (більш, ніж інші церкви Норвегії, а, можливо, і всієї [[Північна Європа| Північної Європи]]) до сьогоднішнього часу зберіг оригінальні риси архітектури XIII століття.<ref>[http://www.virtualguide.ru/Norway/Stavanger/arts/sobor-stavangera.html Собор Ставангера]</ref>. |
||
Протягом декількох віків сусідньою з півночі до собору була Церкова Пресвятої Діви Марії, побудована, під час відновлення собору після пожежі 1272 року і яка встигла побквати [[Ратуша|ратушою]], і [[Тюрьма|тюрьмою]], і [[Пожежна охорона|пожежною частиною]]. Вона була знищена в кінці XIX століття. На захід від собору знаходиться ставок, до XIX століття тут було [[кладовище]], на південь від собору розтащовується дворище резиденції єпископа, яке зараз є соборною школою, випускниками якою, були лауреат [[Нобелівська премія миру|Нобелівської премії миру]] 1921 року [[Крістіан Лоус Ланге|Крістіан Ланге]] та письменик [[ |
Протягом декількох віків сусідньою з півночі до собору була Церкова Пресвятої Діви Марії, побудована, під час відновлення собору після пожежі 1272 року і яка встигла побквати [[Ратуша|ратушою]], і [[Тюрьма|тюрьмою]], і [[Пожежна охорона|пожежною частиною]]. Вона була знищена в кінці XIX століття. На захід від собору знаходиться ставок, до XIX століття тут було [[кладовище]], на південь від собору розтащовується дворище резиденції єпископа, яке зараз є соборною школою, випускниками якою, були лауреат [[Нобелівська премія миру|Нобелівської премії миру]] 1921 року [[Крістіан Лоус Ланге|Крістіан Ланге]] та письменик [[Александер Х'єлланн|Александр Хілланд]]. |
||
[[Файл:Stavanger Dom St. Svithun Innen 2.JPG|thumb|Неф собору]] |
[[Файл:Stavanger Dom St. Svithun Innen 2.JPG|thumb|Неф собору]] |
||
Версія за 19:13, 20 березня 2018
Ставангерський Собор | |
---|---|
![]() Собор Ставангера | |
58°58′11″ пн. ш. 5°43′59″ сх. д. / 58.969787° пн. ш. 5.733162° сх. д.Координати: 58°58′11″ пн. ш. 5°43′59″ сх. д. / 58.969787° пн. ш. 5.733162° сх. д. | |
Тип споруди | пам'ятка культури і лютеранський соборd |
Розташування | Норвегія, Ставангер |
Початок будівництва | 12 століття |
Будівельна система | цегла |
Стиль | готика |
Належність | лютеранська церква |
Єпархія | Diocese of Stavangerd |
Стан | heritage site in Norwayd |
Присвячення | Swithund |
Вебсайт | stavangerdomkirke.no |
![]() | |
![]() |
Собор Ставангера (норвезькою пишиться як Stavanger domkirke ) - найдавніший собор Норвегії, що відноситься нині до євангелістсько-лютеранської Церкви Норвегії, що входить в парафію єпископа Ставангера. Собор, присвячений святому Свитину і святій Трійці, розташований в центрі міста Ставангер.
Собор був заснований близько 1100 року Сігурдом Хрестоносцем. Першим єпископом став Рейнальд з англійської Вінчестера. Причина, по якій рибальське село з невеликою церквою було обрано для спорудження кафедрального собору, достемено не відома. Однак про те, що на цьому місці існувала давніша церква, свідчать поховання, що датуються за допомогою радіовуглецевого аналізу VIII-X століттями. У 1125 році поселення навколо собору було визнано містом, цей рік вважається роком заснування Ставангеру. Свитин, святий покровитель собору, був одним з перших єпископів Вінчестера; він же є покровителем знаменитого Вінчестерського собору. Мощі святого Свитина являються однією з реліквій норвезького собору.
Ставангерскій собор являє собою тринефофу романську базиліку в суворому англо-норманском стилі. Підтвердженням цього є масивні колони, циркульні аркади між нефами, вузькі вікна, що не пропускають багато світла. Спочатку собор мав квадратву дзвіницю, прибудовану до його західного фасаду.
У 1272 році відбулась пожежа в якій згорів практично весь Ставангер. Винятком не став і собор, який також сильно постраждав, втративши західну вежу, від якої зберігся лише фундамент. Храм був відновлений єпископом Арне, при цьому до романського собору були додані і деякі готичні риси. Найхарактернішою готичною деталлю собору є його східний фасад. Протягом 400 років собор був резиденцією католицького єпископа, а ще 150 років після реформації - став резиденцією єпископа лютеранського. У 1682 році єпископат переїхав в Крістіансанн, що помітно позначилося на подальшому розаитку Ставангера. Лише в 1925 році, після поділу єпархій, собор знову став кафедральним.
У 1746 році до собору добудували дві невисокі готичні вежі, що обрамляють східний фасад і напрочуд вдало вписуються в сформований архітектурний ансамбль. В іншому ж собор (більш, ніж інші церкви Норвегії, а, можливо, і всієї Північної Європи) до сьогоднішнього часу зберіг оригінальні риси архітектури XIII століття.[1].
Протягом декількох віків сусідньою з півночі до собору була Церкова Пресвятої Діви Марії, побудована, під час відновлення собору після пожежі 1272 року і яка встигла побквати ратушою, і тюрьмою, і пожежною частиною. Вона була знищена в кінці XIX століття. На захід від собору знаходиться ставок, до XIX століття тут було кладовище, на південь від собору розтащовується дворище резиденції єпископа, яке зараз є соборною школою, випускниками якою, були лауреат Нобелівської премії миру 1921 року Крістіан Ланге та письменик Александр Хілланд.
Під час реконструкції1860-х років зовнішній вигляд і інтер'єри собору защнали значних змін. В середині XX століття були зроблені зуусилля по тому щоб надати буддіалі історичних рис. Останьою крупною реставрацією були праці 1999 року.
Адреса собору: Domkirkeplassen, 4001 Stavanger. Собор відкритий для відвідування із 11 до 16 годин, окрім понеділку і п'ятниці.