Бондарихинська культура: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Yuriy Urban (обговорення | внесок)
Taromsky (обговорення | внесок)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:0059 Ukraine Bronze 6.png|міні]]
[[Файл:0059 Ukraine Bronze 6.png|міні]]
'''Бондарихинська культура''' — [[археологічна культура]] [[Бронзова доба|бронзової доби]], що існувала у XI—VII сторіччях до Р. Х.
'''Бондарихинська культура'''&nbsp;— [[археологічна культура]] [[Бронзова доба|бронзової доби]], що існувала в [[лісостеп]]у [[Лівобережжя]] [[Україна|України]] (переважно [[Харківська область|Харківська]] та [[Луганська область|Луганська]]<ref>[http://goldpages.com.ua/info/5 З історії Луганщини]</ref> області) та прикордонних землях [[Росія|Російських]] [[чорнозем]]ів ([[Липецька область]]<ref>[http://www.lipetsk.ru/town/kraeved/ar03drin.html?pass=1&backurl=/town/kraeved/ar03drin.html& Пам'ятники археології Добринського району]</ref>) в XI—VII сторіччях до Р. Х.. Відкрита на початку 1950-х років співробітниками [[Інститут археології АН УРСР|Інституту археології АН УРСР]] і [[археолог]]ами [[Харківський державний університет|Харківського держуніверситету]] поблизу поселення [[Бондариха]].


Відкрита на початку 1950-х років співробітниками [[Інститут археології АН УРСР|Інституту археології АН УРСР]] і [[археолог]]ами [[Харківський державний університет|Харківського держуніверситету]] поблизу поселення [[Бондариха]].
Припинила своє існування під натиском [[Плем'я|племен]] [[Чорноліська культура|чорноліської культури]].

== Поширення ==
Охолювала горішню й середню Сіверодонеччину, Поорілля, Поворскілля, Попсілля, Посулля, Посем'я й середнє Подесіння. Основні знахідки сконцетровані у Харківській, Сумській й Луганській<ref>[http://goldpages.com.ua/info/5 З історії Луганщини]</ref> області. Найсхідніші знахідки виявлені культури східніше у [[Липецька область|Липецькій області]]<ref>[http://www.lipetsk.ru/town/kraeved/ar03drin.html?pass=1&backurl=/town/kraeved/ar03drin.html& Пам'ятники археології Добринського району]</ref>.


== Генетичні зв'язки ==
== Генетичні зв'язки ==
Попередниками бондарихинської культури є [[пізняківська культура]] й [[мар'янівська культура]]. Бондарихинська культури стала основою формування [[Юхнівська культура|юхнівської культури]] й [[лебедівська культура|лебедівської культури]].
Попередниками бондарихинської культури є [[Поздняковська культура|пізняківська культура]] й [[мар'янівська культура]].

З поширенням з правобережного лісостепу [[Чорноліська культура|чорноліської культури]] на лівобережний лісостеп иа Сіверодонеччину бондарихинці просуваються на північ, де на основі бондарихинської культури формується [[юхнівська культура]].

Деякі дослідники вважають, що бондарихинська культура також стала основою формування [[лебедівська культура|лебедівської культури]] Середньої Наддніпрянщини.


== Етнічна приналежність та антропологія ==
== Етнічна приналежність та антропологія ==

Версія за 17:15, 27 березня 2018

Бондарихинська культура — археологічна культура бронзової доби, що існувала у XI—VII сторіччях до Р. Х.

Відкрита на початку 1950-х років співробітниками Інституту археології АН УРСР і археологами Харківського держуніверситету поблизу поселення Бондариха.

Поширення

Охолювала горішню й середню Сіверодонеччину, Поорілля, Поворскілля, Попсілля, Посулля, Посем'я й середнє Подесіння. Основні знахідки сконцетровані у Харківській, Сумській й Луганській[1] області. Найсхідніші знахідки виявлені культури східніше у Липецькій області[2].

Генетичні зв'язки

Попередниками бондарихинської культури є пізняківська культура й мар'янівська культура.

З поширенням з правобережного лісостепу чорноліської культури на лівобережний лісостеп иа Сіверодонеччину бондарихинці просуваються на північ, де на основі бондарихинської культури формується юхнівська культура.

Деякі дослідники вважають, що бондарихинська культура також стала основою формування лебедівської культури Середньої Наддніпрянщини.

Етнічна приналежність та антропологія

Більшість дослідників схильні відносити носіїв даної культури до племен Балтської групи[3], інші бачать в ній представників угро-фінського населення[4]. Антропологічно характеризувалися округлою (мезобрахікранною) формою мозкової коробки, високим і широким обличчям[5].

Житла

Основний тип житла — землянки.

Примітки

Джерела

  • Ковпаненко Г. Т., Племена ckiфського часу на Ворсклi, К., 1967.
  • Давня icтopiя Укpaїни. Kиїв, 2000.
  • Горбов В. Н., Усачук А. Н., Бондарихинское поселение на Северском Донце // Охорона і дослідження пам'яток археологіЇ Полтавщини: Третій обласний науково-практичний семінар: ТД. — Полтава. — 1990. — С.120-122.
  • Супрун А. В., Новое погребение бондарихинского времени с территории Среднего Подонечья // Етнічна історія та культура населення Степу та Лісостепу ЄвразіЇ (від кам'яної доби по раннє середньовіччя: Матеріали міжнародноЇ археологічноЇ конференціЇ. — Дніпропетровськ. — 1999. — С.83-86.
  • Ильинская В. А., Бондарихинская культура бронзового века, «Советская археология», 1961, № 1. (рос.)
  • Воловик Сергей Иванович, Бондарихинская культура // автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06 М., 1996 г. (рос.)
  • Татаринов С. И., Железоделательный горн бондарихинской культуры // СА. — 1980. — № 3. — С.280-283. (рос.)
  • Буйнов Ю. В., К вопросу о взаимоотношении памятников малобудковского типа и бондарихинской культуры // Проблемы эпохи бронзы Юга Восточной Европы: ТД конференции. — Донецк. — 1979. — С.99-100. (рос.)
  • Буйнов Ю. В., О происхождении бондарихинской культуры позднего бронзового века // Проблемы археологии Сумщины. Сумы. — 1989. ТД областной НПК. (рос.)
  • Воловик С. И., К вопросу о сложении бондарихинской культуры // Проблемы археологии, древней и средневековой истории Украины: ТД. — Харьков. — 1995. — С.23-24. (рос.)
  • Бондарихинская культура // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  • Вальчак С. Б., Бондарихинская культура // Большая российская энциклопедия (рос.)

Посилання