Ковалів Пантелеймон Кіндратович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Movoznay (обговорення | внесок)
→‎Література: категоризація
Nebo-sinee (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Othernames|Ковалів}}
{{Othernames|Ковалів}}
'''Ковалів Пантелеймон Кіндратович''' ({{ДН|21|3|1898|9}}, с. [[Браїлів (смт)|Браїлів]], тепер смт [[Жмеринський район|Жмеринського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]] — {{ДС|15|11|1973}}, [[Нью-Йорк]]) — український [[мовознавець]] у [[США]], доктор філософії з [[1949]], дійсний член НТШ у США з [[1949]].
'''Ковалів Пантелеймон Кіндратович''' ({{ДН|21|3|1898|9}}, с. [[Браїлів (смт)|Браїлів]], тепер смт [[Жмеринський район|Жмеринського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]] — {{ДС|15|11|1973}}, [[Нью-Йорк]]) — український [[мовознавець]] у [[США]], доктор філософії з [[1949]], дійсний член НТШ у США з [[1949]]. Батько [[Берест Борис Пантелеймонович|Коваліва Бориса Пантелеймоновича]].


== З життєпису ==
== З життєпису ==

Версія за 09:34, 23 квітня 2018

Ковалів Пантелеймон Кіндратович (9 (21) березня 1898(18980321), с. Браїлів, тепер смт Жмеринського району Вінницької області — 15 листопада 1973, Нью-Йорк) — український мовознавець у США, доктор філософії з 1949, дійсний член НТШ у США з 1949. Батько Коваліва Бориса Пантелеймоновича.

З життєпису

Закінчив у 1922 році філологічний факультет Київського інституту народної освіти.

В 19271930 працював у Семінарі вищого типу професорів Є. Тимченка та М. Грунського при цьому інституті. До 1941 викладав у Київському університеті та Київському педагогічному інституті (курси сучасних української та російської мов, історії цих мов, порівняльного мовознавства).

1944 виїхав до Німеччини, жив у Мюнхені, з 1949 — у США (Вашингтон).

У 19461951 був доцентом Богословської академії УАПЦ. Голова комісії мови Філологічної секції цієї установи з 1953, голова Української секції Американської асоціації викладачів слов'янських і східноєвропейських мов з 1949, член американської Асоціації сучасних мов[en] з 1956, «Товариства плекання рідної мови» з 1964.

Наукова діяльність

Досліджував історію, фонетику та граматику української мови:

  • монографії:
    • «Історія форм української мови», 1931;
    • «Нариси з історії української мови», 1941 — обидві разом з М. Грунським,
    • «Історія української мови», 1949;
    • «Основи формування української мови», 1959,

Вивчав історію давньої літературної мови, монографії:

  • «Молитовник-служебник, пам'ятка XIV ст.», 1960;
  • «Лексичний фонд літературної мови київського періоду», т. 1—2, 1962—1964,

Досліджував словотвір (розвідка «Певні характеристики словоскладу в українській мові», 1969).

Автор праць із зіставного слов'янського мовознавства («Українська мова та її становище серед інших слов'янських мов», 1954; «Слов'янські фонеми, походження і історичний розвиток», 1965; «Проблема слов'янського консонантизму», 1971), дослідження «Здобутки з українського мовознавства на еміграції» (1969), численних статей з культури української мови, українського наголосу, правопису, проблем співвідношення понять «літературна мова» і «національна мова», взаємодії літературної мови і діалектів.

Писав підручники української мови.

Література