Бюстгальтер

Бюстгальтер вид спереду

Бюстгальтер вид ззаду

Бюстга́льтер (розмовна назва ліфчик) — елемент спідньої білизни жінок, який слугує для підтримання грудей.

Якщо в юному віці можна обійтися без бюстгальтера, то під час вагітності, після пологів, при великих грудях (що спостерігається практично у всіх повних жінок) він просто необхідний. Зв'язки, що підтримують груди і що зберігають їх форму, дуже тонкі і слабкі, легко розтягуються. Навіть якщо груди невеликі, під час занять спортом слід надягати бюстгальтер (бажано — спеціальний спортивний), що надійно фіксує груди, тому існують різні типи бюстгалтерів.

Етимологія

Слово «бюстгальтер» походить від нім. Büstenhalter — «бюстотримач». Розмовна назва «ліфчик» є зменшеною формою від «ліф» — «верхня частина сукні», яке походить від нід. lijf («корпус»).

Історія виникнення

Еластичний бюстгальтер 1907 року

Спочатку терміна «нижня білизна» не існувало. Жінки одягали під верхній одяг «натільну білизну». Цінували в такій білизні, в першу чергу, функціональні якості. Головне завдання, яке вона повинна була виконувати, — це приховувати недоліки фігури. Цілу тисячу років, починаючи з 3000 до н. е., головна і єдина модна тенденція — це одіяння «топлес». Наприклад, у Давньому Єгипті сарафани на бретелях з тонкої тканини починалися якраз під грудьми, оголяючи їх повністю. Проте бажання виглядати спокусливіше підштовхнуло жінок до винаходу прародителя сучасного бюстгальтера.

Мешканки Стародавньої Греції стали носити ἀπόδεσμος, «аподесмос» — невелику стрічку, яку пов'язували під грудьми навколо торсу. З часом ця конструкція трансформувалася у вужчий варіант — μαστόδετον, μαστόδεσμος, στηθοδέσμη. Частіше за все давньогрецький бюстгальтер називають словом στρόφιον, «строфіон».

У Стародавньому Римі носили строфіум (назва якого походить від στρόφιον). Він мав кілька різновидів: mamillare, fascia, capitium і toenia. Fascia носили дівчата для заборони зростання грудей., mamillare тягнув дуже пишні груди. Так і народився перший корсет, завдяки якому декольте стало спокусливішим.

У Західній Європі бюстгальтер з'явився як результат довгої боротьби з корсетом, що псує фігуру і здоров'я.

Бюстгальтер винаходили кілька разів. Найбільш наближеним по вигляду до сучасного він вперше з'явився 1889 року, коли Ерміне Кадолль презентувала в своїй корсетній майстерні le Bien-Etre. Дві сатинові стрічки тримали чашки, а всі разом це ззаду кріпилося до корсета. Мода 1900-го — це жінка із запалим животом і підкресленими пишними сідницями. Груди також підкреслювали, часто муляжем. Проте через десяток років нижня частина корпусу набуває пряміших ліній. Демонструється жінка без талії, стегон і сідниць, що досягається за допомогою все того ж корсета з китового вуса, стрижні якого надмірно подовжені. Але вимоги спростити жіночу білизну не стихали. Перш за все жінки виступали за відміну корсета (але не за його заміну). Саме тоді на ринку з'являється велика кількість бюстгальтерів, хоча їх конструкції були витримані в традиційному стилі: китовий вус, стрижні, вкладки на шнуруванні

1903 року француженка лікар Гош-Саро запропонувала корсет з двох частин, який зберігав «задану» форму тіла, але не так сильно стискував.

1913 року в США набув поширення «безспинний тканинний бюстгальтер Джекобса», близький по крою до сучасного. Через пару років ця деталь дамського туалету мала такий попит, що корсетні виробництва були вимушені перейти на виготовлення бюстгальтерів.

У 1920-і бюстгальтер все ще по-старому називали м'яким корсетом. Звичайно його шили з корсетних тканин — мадаполаму, дамасту, атласу. У міру появи нових матеріалів для виготовлення пікантного аксесуара стали використовувати штучні і синтетичні тканини і мереживо.

З другої половини ХХ століття назва «бюстгальтер» була майже повністю витіснена словом «ліфчик», яким в XIX столітті іменували деталь дівочого та дитячого туалету, призначену для кріплення підв'язок. Ліфчик — похідне від ліфа сукні, під яке її надягали.

1964 року канадці створили бюстгальтер wonderbra, що має V-подібну форму, яка зближувала дві половинки грудей і підводила їх. На відміну від класичного бюстгальтера, що складається з двадцяти деталей, wonderbra мав їх сорок дві! Незвичайною були спинка з лайкри, що коректують прокладки для чашок, застібка і бретелі, які можна було використовувати як звичайно, застебнути хрестом на спині або взагалі зняти. Цей бюстгальтер можна було надіти і під блузу, і під светр, і під сукню з декольте.

Типи і види

Бюстгальтери на паркані в Кардроні (Нова Зеландія)

Основна стаття Типи та види бюстгальтерів

Маркування

Японська дівчина у бюстгальтері E70-2

Таблиця розмірів і маркувань

Перша цифра — обхват під грудьми в сантиметрах (наприклад, 85), а друга буква позначає повноту чашки (А, В, С, D, E). Іноді спочатку указується обхват під грудьми в дюймах — 85 сантиметрам відповідають 36 дюймів

Об'єм грудей	Об'єм під грудьми	Франція	Англія, США	Європа
77–80 cm 80–83 cm	62–66 cm	80A 80B	30A 30B	65A 65B
82–85 cm 85–88 cm 88–91 cm	67–71 cm	85A 85B 85C	32A 32B 32C	70A 70B 70C
87–90 cm 90–93 cm 93–96 cm 96–99 cm	72–76 cm	90A 90B 90C 90D	34A 34B 34C 34D	75A 75B 75C 75D
82–95 cm 95–98 cm 98–101 cm 101—104 cm	77–81 cm	95A 95B 95C 95D	36A 36B 36C 36D	80A 80B 80C 80D
97–100 cm 100—103 cm 103—106 cm 106—109 cm	82–86 cm	100A 100B 100C 100D	38A 38B 38C 38D	85A 85B 85C 85D
105–108 cm 108—111 cm 111—114 cm	87–91 cm	105A 105B 105C	40A 40B 40C	90A 90B 90C

Див. також

• Типи та види бюстгальтерів
• Труси жіночі
• Спідня білизна

Посилання

• Історія бюстгальтера: шлях до успіху, Катя Форман, BBC Culture
• В Австрії знайшли бюстгальтер, якому 600 років. ВІДЕО
• На онлайн-аукціон виставили найбільший у світі бюстгальтер (ФОТО), 2012
• Що можна знайти у жіночому бюстгальтері? Топ-10 незвичайних знахідок. ФОТО, 2013