Вінник Іван Юлійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
відредаговано
Рядок 62: Рядок 62:
Брав участь у [[Парламентські вибори в Україні 2012|парламентських виборах]] 2012-го, балотуючись як самовисуванець по 184-у мажоритарному виборчому окрузі. Основним конкурентом Вінника був провладний кандидат, представник [[Партія регіонів|«Партії регіонів»]] [[Дмитрук Микола Ілліч|Микола Дмитрук]]. В результаті виборів Вінник поступився конкуренту з різницею 22 голоси<ref>http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/WP040?PT001F01=900&pf7331=184</ref>.
Брав участь у [[Парламентські вибори в Україні 2012|парламентських виборах]] 2012-го, балотуючись як самовисуванець по 184-у мажоритарному виборчому окрузі. Основним конкурентом Вінника був провладний кандидат, представник [[Партія регіонів|«Партії регіонів»]] [[Дмитрук Микола Ілліч|Микола Дмитрук]]. В результаті виборів Вінник поступився конкуренту з різницею 22 голоси<ref>http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/WP040?PT001F01=900&pf7331=184</ref>.


На позачергових [[Парламентські вибори в Україні 2014|виборах до Верховної РадиПеревибори депутатів Верховної Ради]] 2014 року знову взяв участь у виборах, як кандидат від пропрезидентської партії [[Блок Петра Порошенка «Солідарність»|«Блок Петра Порошенка»]] по 184 окрузі. За І.Винника проголосувала 18,3&nbsp;% виборців<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/WP040?PT001F01=910&pf7331=184 «Одномандатний виборчий округ №&nbsp;184 (Херсонська область).»]</ref>
На позачергових [[Парламентські вибори в Україні 2014|виборах до Верховної Ради]] 2014 року знову взяв участь у виборах, як кандидат від пропрезидентської партії [[Блок Петра Порошенка «Солідарність»|«Блок Петра Порошенка»]] по 184 окрузі. За І.Винника проголосувала 18,3&nbsp;% виборців<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/WP040?PT001F01=910&pf7331=184 «Одномандатний виборчий округ №&nbsp;184 (Херсонська область).»]</ref>


В парламенті Вінник зайняв посаду секретаря [[Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони|комітету з питань національної безпеки і оборони]]<ref>http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/18069</ref>. Станом на 5 квітня 2018 року став автором або співавтором понад сотні законопроектів, 24 з яких були прийняті парламентом<ref>http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/reports.dep2?PERSON=18069&SKL=9</ref>.
В парламенті Вінник зайняв посаду секретаря [[Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони|комітету з питань національної безпеки і оборони]]<ref>http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/18069</ref>. Станом на 5 квітня 2018 року став автором або співавтором понад сотні законопроектів, 24 з яких були прийняті парламентом<ref>http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/reports.dep2?PERSON=18069&SKL=9</ref>.

Версія за 13:57, 16 травня 2018

Вінник Іван Юлійович
Народився3 січня 1979
Нова Каховка, Херсонська область
Країна Україна
Діяльністьпідприємець, політик
Alma materХерсонський національний технічний університет
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання
Посаданародний депутат України
ПартіяЄвропейська Солідарність
Україна Народний депутат України
8 скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Іва́н Ю́лійович Ві́нник (нар. 3 січня 1979(19790103), Нова Каховка, Херсонська область) — український підприємець та політик, Народний депутат України VIII скликання.

Біографія

Народився в сім'ї Вінника Юлія Івановича (нар. 1 січня 1946) та Вінник Людмили Іванівни (нар. 22 січня 1956). Має молодшу сестру Вінник (Крючевську) Марію Іванівну (нар. 6 липня 1982).

Освіта

1986-1993 — загальноосвітня школа № 4, м. Нова Каховка.

1993-1996 — загально освітня школа № 10, м. Нова Каховка.

1996-2001 — Херсонський технічний університет (спеціальність «Менеджмент виробництва»).

Закінчив Міжнародний інститут бізнесу у Києві за спеціальністю «Фінанси» й отримав ступінь магістра ділового адміністрування).

2018 — Закінчив навчання в Національна академія державного управління при Президенті України. Магістр у сфері національній безпеки.

Кар'єра

1996-1998 — слюсар контрольно-вимірювальних приладів і автоматики 3-го розряду відділу головного метролога ВАТ «Новокаховський електромашинобудівний завод».

1998-2003 — заступник начальника постачання ЗАТ «Чумак».

2003-2007 — підприємець, власник бізнесу з імпорту і торгівлі продуктами харчування, сировини для сокової промисловості.

2007-2013 — засновник і генеральний директор ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1».

Підприємницька діяльність

У 2007 році Іван Вінник заснував ТОВ «Завод будматеріалів № 1» («ЗБМ № 1»), який мав 360 робітників і випускав 450 тис. м³ бетону на рік[1]. Для будівництва заводу та купівлі обладнання підприємець взяв у «Альфа-Банку» кредит на суму 322 млн гривень[2]. Поручителем кредиту виступив Іван Вінник. Однак підприємство не виплатило повністю кредит, а сам Вінник 2013-у був усунутий акціонерами з посади гендиректора[1]. Кредитори, у свою чергу, звернулися до Новокаховського міського суду, який постановив стягнути з підприємця 335 млн гривень[2]. Вінник оскаржив це рішення в Апеляційному суді Херсонської області, але 29 січня 2015-го його апеляція була відхилена[1]. До погашення заборгованості Івану Віннику було заборонено покидати територію України, а його спроби оскаржити заборону були відхилені судами різних інстанцій, включаючи Верховний суд[3].

Політична діяльність

Брав участь у парламентських виборах 2012-го, балотуючись як самовисуванець по 184-у мажоритарному виборчому окрузі. Основним конкурентом Вінника був провладний кандидат, представник «Партії регіонів» Микола Дмитрук. В результаті виборів Вінник поступився конкуренту з різницею 22 голоси[4].

На позачергових виборах до Верховної Ради 2014 року знову взяв участь у виборах, як кандидат від пропрезидентської партії «Блок Петра Порошенка» по 184 окрузі. За І.Винника проголосувала 18,3 % виборців[5]

В парламенті Вінник зайняв посаду секретаря комітету з питань національної безпеки і оборони[6]. Станом на 5 квітня 2018 року став автором або співавтором понад сотні законопроектів, 24 з яких були прийняті парламентом[7].

За інформацією інформаційного агенства УНІАН Вінник є соратником Сергія Пашинського[3].

Примітки

  1. ↑ а б в «Суд обязал нардепа Винника вернуть 335 миллионов гривень долга.» ((рос.)) . УНІАН. 29 січня 2015. Процитовано 11 квітня 2018.
  2. ↑ а б НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ УКРАЇНИ » Суд обязал нардепа из БПП Ивана Винника вернуть 335 миллионов гривень долга. nacburo.org. Процитовано 16 травня 2018.
  3. ↑ а б «Верховный суд запретил народному депутату Виннику выезжать из страны.» ((рос.)) . УНІАН. 27 лютого 2018. Процитовано 11 квітня 2018.
  4. ↑ http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/WP040?PT001F01=900&pf7331=184
  5. ↑ «Одномандатний виборчий округ № 184 (Херсонська область).»
  6. ↑ http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/18069
  7. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/reports.dep2?PERSON=18069&SKL=9

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вінник_Іван_Юлійович&oldid=22622428