Драгуни: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Crocco (обговорення | внесок) Уточнення |
доповнення, джерело |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
[[Файл:Louis Braun Württembergische Dragoner.jpg|thumb|Німецькі драгуни в бою]] |
[[Файл:Louis Braun Württembergische Dragoner.jpg|thumb|Німецькі драгуни в бою]] |
||
'''Драгу́ни''' ({{lang-fr|dragon}} |
'''Драгу́ни''' ({{lang-fr|dragon}}, буквально — «дракон») — вид [[кавалерія|кавалерії]]; назва присвоєна кінноті, яка здатна діяти в [[Бій|бою]] і в [[Стрій військовий|пішому строю]]. Назва походить від «дракона» (''dragon'') — короткоствольного варіанту [[мушкетон]]а, вживаному французькими кінними піхотинцями<ref>{{cite web |url= http://www.oed.com/view/Entry/57447?isAdvanced=false&result=1&rskey=synm9O& |title= Dragoon |website= Oxford English Dictionary |quote= A kind of carbine or musket.}}</ref><ref>{{cite journal |url= https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Dragoon |title= Dragoon |journal= Encyclopædia Britannica |year= 1911 |quote=... took his name from his weapon, a species of carbine or short musket called the dragon.}}</ref>. |
||
У колишні часи під цією ж назвою розумілася [[піхота]], посаджена на [[Кінь|коней]]. Слово |
У колишні часи під цією ж назвою розумілася [[піхота]], посаджена на [[Кінь|коней]]. Слово «драгуни» вперше з'явилося в історії в [[16 століття|XVI ст.]]: [[маршал]] Бріссак під час окупації [[П'ємонт]]у ([[1550]]—[[1560|60]]) посадив на коней добірних, сміливих піхотинців, дав цьому загону назву «драгуни» і застосовував його для швидких набігів. |
||
Билися, проте, ці драгуни пішки. Перший [[полководець]], що надав драгунам їх сучасне значення, був шведський король [[Густав II Адольф|Густав-Адольф]]. |
Билися, проте, ці драгуни пішки. Перший [[полководець]], що надав драгунам їх сучасне значення, був шведський король [[Густав II Адольф|Густав-Адольф]]. |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
Потім драгуни стали поповнюватися російськими [[Охотники (найманці)|охочими людьми (добровольцями)]] і охрещеними [[Татари|татарами]]. До кінця царювання [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] драгунів було вже понад 11 тис. Тодішні драгуни були озброєні [[мушкет]]ами, [[шпага]]ми, [[бердиш]]ами і короткими [[спис]]ами. |
Потім драгуни стали поповнюватися російськими [[Охотники (найманці)|охочими людьми (добровольцями)]] і охрещеними [[Татари|татарами]]. До кінця царювання [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] драгунів було вже понад 11 тис. Тодішні драгуни були озброєні [[мушкет]]ами, [[шпага]]ми, [[бердиш]]ами і короткими [[спис]]ами. |
||
В 20 столітті майже вся кавалерія де-факто стала драгунською — атакувати верхи на коні піхоту з автоматичною зброєю було б недоцільно через великі втрати. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] кавалерія драгунського типу була, образно кажучи, «квазімотопіхотою» |
В 20 столітті майже вся кавалерія де-факто стала драгунською — атакувати верхи на коні піхоту з автоматичною зброєю було б недоцільно через великі втрати. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] кавалерія драгунського типу була, образно кажучи, «квазімотопіхотою» — діючи там де недоцільно чи складно було застосовувати механізовані війська. |
||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Джерела та література == |
== Джерела та література == |
||
| Рядок 24: | Рядок 27: | ||
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz/8314 Драгуны] |
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz/8314 Драгуны] |
||
* [http://tyzhden.ua/Publication/3740 Гетьманський драгун XVII ст. // Український тиждень] |
* [http://tyzhden.ua/Publication/3740 Гетьманський драгун XVII ст. // Український тиждень] |
||
{{commonscat|Dragoons}} |
{{commonscat|Dragoons}} |
||
Версія за 19:50, 25 травня 2018
Драгу́ни (фр. dragon, буквально — «дракон») — вид кавалерії; назва присвоєна кінноті, яка здатна діяти в бою і в пішому строю. Назва походить від «дракона» (dragon) — короткоствольного варіанту мушкетона, вживаному французькими кінними піхотинцями[1][2].
У колишні часи під цією ж назвою розумілася піхота, посаджена на коней. Слово «драгуни» вперше з'явилося в історії в XVI ст.: маршал Бріссак під час окупації П'ємонту (1550—60) посадив на коней добірних, сміливих піхотинців, дав цьому загону назву «драгуни» і застосовував його для швидких набігів.
Билися, проте, ці драгуни пішки. Перший полководець, що надав драгунам їх сучасне значення, був шведський король Густав-Адольф.
Драгунські полки, правильно організовані, перш за все з'явилися у Франції за Людовика XIV (1668). У XIX в Німеччині, Австрії, Франції і Англії біля ⅓ всієї кінноти складалося з драгунів, у Італії ж їх зовсім не було.
У московській армії слово «драгуни» вперше з'являється за Романова Михайла Феодоровича, коли в 1631 із завербованих іноземців був сформований 1-й драгунський полк, що в 1632 брав участь у бою в складі війська Шеіна під Смоленськом.
Потім драгуни стали поповнюватися російськими охочими людьми (добровольцями) і охрещеними татарами. До кінця царювання Олексія Михайловича драгунів було вже понад 11 тис. Тодішні драгуни були озброєні мушкетами, шпагами, бердишами і короткими списами.
В 20 столітті майже вся кавалерія де-факто стала драгунською — атакувати верхи на коні піхоту з автоматичною зброєю було б недоцільно через великі втрати. Під час Другої світової війни кавалерія драгунського типу була, образно кажучи, «квазімотопіхотою» — діючи там де недоцільно чи складно було застосовувати механізовані війська.
Примітки
Джерела та література
- Б. В. Черкас. Драгуни // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 460. — ISBN 966-00-0405-2.
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Драгуни |
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |