Колиндяни

село Колиндяни
Файл:Kolyndyanska gromada gerb.png Файл:Kolyndyanska gromada prapor.png Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський
Рада	Колиндянська сільська рада
Облікова картка	Колиндяни
Основні дані
Засноване	1444
Населення	1 651 (2014)
Територія	0.333 км²
Густота населення	5282.28 осіб/км²
Поштовий індекс	48552
Телефонний код	+380 3552
Географічні дані
Географічні координати	48°57′55″ пн. ш. 25°56′54″ сх. д.
Водойми	Нічлава
Відстань до районного центру	18 км
Найближча залізнична станція	Озеряни
Відстань до залізничної станції	3 км
Місцева влада
Адреса ради	48552, c. Колиндяни
Карта
Колиндяни
Колиндяни
Мапа
Колиндяни у Вікісховищі

Колиндя́ни — село Чортківського району Тернопільської області. Центр сільської ради. До села приєднано хутори Дубина, За Рікою, Кругляки.

До 2015 — центр сільради. Від вересня 2015 року — центр Колиндянської сільської громади.

Географія

Розташування

Розташоване на берегах річки Нічлавки, басейн Дністра), за 18 км від районного центру і 3  км від найближчої залізничної станції Озеряни. Через село пролягли автошляхи Чортків–Борщів, Гусятин–Борщів.

Місцевості

• Дубина — хутір, приєднаний до с. Колидняни. У 1952 р. на хуторі — 1 двір, 8 жителів.
• За рікою — хутір, розташований за 0,7 км від села. У 1952 р. на хуторі — 4 двори, 16 жителів.
• Кругляки — хутір, приєднаний до с. Колидняни. У 1952 р. на хуторі — 1 двір, 6 жителів.

Історія

Поблизу збереглися 2 давньоруські городища — «Вали Великі» і «Вали Малі». Одне з них, за книгою «Земля Тернопільська», добре збереглося і може слугувати за приклад типового феодального замку на рівнинній місцевості.

Леґенди, записані від старожилів, свідчать, що приблизно від XII століття через село пролягав «вольний шлях Київський» із Галича до Києва. У центрі було городище, оточене частоколом і земляним валом. Із тих далеких часів збереглась і назва вулиці — Завал.

Село відоме від 1444 року під назвою Райгород.

У XV столітті шляхтичі Стаменські спорудили замок, який у 1840 році перебудували на пізньокласичний палац, що складався з трьох з'єднаних між собою частин: головного житлового корпусу та двох значно змодернізованих давніх веж у кутах.

1661 року село згадано у складі Подільського воєводства, згодом отримало статус містечка.

У 1786 році частина Колиндян зафіксована як містечко Райгород.

Наприкінці XVIII століття Райгород втратив міський статус.

Відомо, що 1902 році велика земельна власність належала Людвикові Городицькому.

У селі в 1900 році — 1716 жителів, 1910—1872, 1921—1681, 1931—1776 жителів; у 1921 році — 312, 1931—329 дворів.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 64 мешканці села:

• Степан Барилюк (нар. 1912),
• Мар'ян Беренда (нар. 1909),
• Танас Білінський (нар. 1917),
• Амброзій Боднар (нар. 1906),
• Михайло Боднар (нар. 1902),
• Владислав Вишневський (нар. 1920),
• Микола Волощук (нар. 1909),
• Микола Гаврилюк (нар. 1925),
• Петро Гира (нар. 1915),
• Микола Гоцалюк (нар. 1911),
• Іван Григорчук (нар. 1922),
• Антон Гуменюк (нар. 1909),
• Іван Гуменюк (нар. 1911),
• Іван Дзингель (нар. 1926)
• Михайло Дзингель (нар. 1909),
• Михайло Забіяка (нар. 1903),
• Зенон Івашківський (нар. 1925).

В УПА воювали Григорій Грабець, Григорій Низкогуз, Антін Різник, Володимир Слободян («Гайдамака»), Дмитро Ткачук, Ольга Явна та інші жителі села.

Освіта

За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі — 2-класна утраквістична (двомовна).

Нині діє Колиндянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

Релігія

• церква святого Миколая Чудотворця (УПЦ КП; мурована; 1889),
• церква святого Миколая (УГКЦ; мурована; 2009),
• Католицький костел (поч. XX ст.).

Каплички

• одна на місці будинку, де жив і працював Йосиф-Йосафат Білан.
• дві на честь Незалежності України (1994 р., муровані).

Пам'ятки

У лісовому урочищі «Коло дуба» ростуть дуби Трентовського, один з них — черещатий «Межовий» (понад 360 років), діаметром 185 см, висотою 24 м.

Пам'ятники

Насипано символічну Могилу українським січовим стрільцям, яка знаходиться на території цвинтаря. Споруджено:

• пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1971);
• пам'ятник мученикові за віру о. Йосифу-Йосафатові Білану (1999; скульптор В. Садовник);
• встановлено:
  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини;
  • 10 релігійних «фіґур»-хрестів;
  • пам'ятний хрест Героям Небесної Сотні та всім борцям за вільну Україну (2016).

Соціальна сфера

Наприкінці XIX–на початку XX ст. в селі були створені патріотичні організації і філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших. 1934 р. в Колиндянах відбувся страйк сільськогосподарських робітників.

До 2005 працював міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Зараз працює дитячий садочок «Дзвіночок» (завідуюча — О. А. Дуньчак), будинок культури, сільська бібліотека, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, аптека, ветамбулаторія, ПАП «Нічлава», один цех ВАТ «Колиндянський концентратно-дріжджовий комбінат» на яким володіє ТзОВ «Техпродпостач», ПТ «Юліта», 7 торговельних закладів.

Відомі люди

Народилися

• Дмитро Білинський (1874—1941) — народний майстер художньої різьби по дереву.
• Йосиф Білан — священик УГКЦ, василіянин, багаторічний в'язень комуністичних таборів.
• Дмитро Білинський Джім Горман (справж. — С. Козак; ?—?) — спортсмен (силач).
• Володимир Ковальчук (?) — громадський діяч, меценат у Франції.
• Тарас Коземчук (нар. 1924) — громадсько- культурний діяч, кооператор.
• Андрій Романович (нар. 1972) — спортсмен (волейбол), тренер.
• Володимир Семчишин (нар. 1949) — дириґент.
• Надія Семчишин (нар. 1950) — музикант, педагог.
• Борис Цепін (нар. 1956) — майстер спорту СРСР з важкої атлетики.
• Шемлей Йосип — український мовознавець.
• Марія Шемлей (нар. 1934) — робітниця, громадська діячка.
• Сильвестр Вінницький (або Винницький) — український громадський діяч, керівник Бучацького повітового комітету УНДО, голова Бучацького «Повітового союзу кооператив» (ПСК), голова Бучацьких повітових філій товариств «Сокіл», «Луг», директор Бучацької філії Українського банку (Українбанку), скарбник Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»; репресований (на спецпоселенні в Комі АССР перебував до 1961 р.).
• Казімеж Красіцький — польський дипломат.
• Володимир Патола — поет, жуpналіст.
• Віра Зелінська (1952—2012) — бандуристка, заслужена артистка України.
• Марія Машталяр — заслужений вчитель України.
• Тетяна Жовковська — директор коледжу Тернопільського національного економічного університету, кандидат економічних наук, доцент кафедри фундаментальних дисциплін.
• Лідія Семчишин — кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фундаментальних дисциплін Чортківського інституту підприємництва і бізнесу Тернопільського національного економічного університету.
• Володимир Заліщук (нар. 1965) — український підприємець, громадський діяч, меценат, депутат.
• Світлана Дячок (нар.1982) — учитеть-методист української мови та літератури, зарубіжної літератури, трудового навчання. Нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України.

Дідичі

• Корнель Городиський — посол Галицького сейму

Джерела

• Елькснін С., Уніят В. Колиндяни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 137–138. — ISBN 966-528-199-2.
• Погорецький В. Чортківщина. Історико-туристичний путівник. — Тернопіль: Астон, 2007. — С. 181. : іл. — ISBN 978-966-308-206-0

• Уніят В., Федечко М. Колиндяни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 478—479. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія О. Соневицької та інші. — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 923.
• Kolendziany, wś, pow. czotrkowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 262. (пол.) — S. 262. (пол.)

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Робоча поїздка у Чортківський район на YouTube // Прес-служба ТОДА. — 2016. — 11 липня.

• http://www.castles.com.ua/kol.html
• http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/19-1/kolyndyany.php
• Україна Інкогніта. Колиндяни
• КОЛИНДЯНИ. ЗАМОК-ПАЛАЦ. (XVII-1840 р.) (2011 р.)