Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 67: Рядок 67:
У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] інститут припинив свою роботу: частина викладачів та студентів добровільно або за мобілізацією пішли до армії, частина працювала у тилу, але більшість співробітників залишалась в [[Німецька окупація Харкова|окупованому місті Харкові]]. Вже [[23 серпня]] [[1943]] року було видано наказ про відновлення роботи інституту: відбулась реєстрація співробітників та студентів, які були у [[Харків|Харкові]], облік вцілілого майна. Вже [[12 грудня]] [[1943]] року було відновлено навчання в інституті в одному з корпусів інституту по вул. Юмовській, 12. Але головний корпус та бібліотека на Шатилівці, лабораторії на вул. [[Пушкінська вулиця (Харків)|Пушкінській]] були розграбовані. Загальні збитки склали понад 1,17&nbsp;млн рублів. Проводилась робота з відновлення приміщень та матеріально-технічної бази, зростала кількість студентів, викладачів та співробітників інституту, навесні 1944 року відновила роботу Вчена рада інституту, а у [[1945]] році було відбудовано головний корпус. Загалом же основні проблеми в роботі інституту, пов'язані з поновленням його дільності та післявоєнною відбудовою, були вирішені до осені [[1948]] року.<ref>Нариси з історії Харківського національного економічного університету…&nbsp;— С. 86—91, 95.</ref>
У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] інститут припинив свою роботу: частина викладачів та студентів добровільно або за мобілізацією пішли до армії, частина працювала у тилу, але більшість співробітників залишалась в [[Німецька окупація Харкова|окупованому місті Харкові]]. Вже [[23 серпня]] [[1943]] року було видано наказ про відновлення роботи інституту: відбулась реєстрація співробітників та студентів, які були у [[Харків|Харкові]], облік вцілілого майна. Вже [[12 грудня]] [[1943]] року було відновлено навчання в інституті в одному з корпусів інституту по вул. Юмовській, 12. Але головний корпус та бібліотека на Шатилівці, лабораторії на вул. [[Пушкінська вулиця (Харків)|Пушкінській]] були розграбовані. Загальні збитки склали понад 1,17&nbsp;млн рублів. Проводилась робота з відновлення приміщень та матеріально-технічної бази, зростала кількість студентів, викладачів та співробітників інституту, навесні 1944 року відновила роботу Вчена рада інституту, а у [[1945]] році було відбудовано головний корпус. Загалом же основні проблеми в роботі інституту, пов'язані з поновленням його дільності та післявоєнною відбудовою, були вирішені до осені [[1948]] року.<ref>Нариси з історії Харківського національного економічного університету…&nbsp;— С. 86—91, 95.</ref>


Наприкінці 1940-х — на початку 1960-х років в інституті швидко збільшується кількість студентів, а до викладацької роботи запрошують фахівців-практиків з дослідних інститутів та підприємств Харкова. Крім того, восени [[1948]] року в інженерно-економічному інституту почали навчатись громадяни з дружніх для [[СРСР]] [[Соціалістична країна|соціалістичних країн]]. Серед головних наукових напрямів інститутів у цей період були проблеми зниження собівартості продукції та оптимізації виробничих процесів, планування діяльності та організації виробництва. Найбільш плідно інститут співпрацював із харківськими заводами «[[Харківський моторобудівний завод «Серп і Молот»|Серп і Молот]]», «[[Світло шахтаря|Світло Шахтаря]]», [[Харківський електромеханічний завод|ХЕМЗ]], [[Харківський тракторний завод|ХТЗ]], [[Харківський велосипедний завод|велосипедним]], а також шахтами [[Донецький вугільний басейн|Донбасу]] тощо. Виконувались наукові дослідження для Харківського, Донецького та Ворошиловградського [[раднаргосп]]ів. У 1950-х — на почаку 60-х років ученими інституту під керівництвом проф. [[Ліберман, Овсій Григорович|Овсія Лібермана]] була проведена велика дослідницька робота, результати якої були сформульовані у пропозиції, що лягли в основу [[Економічна реформа 1965 року в СРСР|економічної реформи 1965 року в СРСР]].
Наприкінці 1940-х&nbsp;— на початку 1960-х років в інституті швидко збільшується кількість студентів, а до викладацької роботи запрошують фахівців-практиків з дослідних інститутів та підприємств Харкова. Крім того, восени [[1948]] року в інженерно-економічному інституту почали навчатись громадяни з дружніх для [[СРСР]] [[Соціалістична країна|соціалістичних країн]].<ref>Нариси з історії Харківського національного економічного університету…&nbsp;— С. 97—99, 125—126.</ref> Інститут будує ще один навчальний корпус та гуртожиток, створюється низка лабораторій, але достатньої кількості приміщень не вистачало, а проект масштабної перебудови інституту реалізовано не було.<ref>Нариси з історії Харківського національного економічного університету…&nbsp;— С. 120—121, 125—126.</ref>. Серед головних наукових напрямів інститутів у цей період були проблеми зниження собівартості продукції та оптимізації виробничих процесів, планування діяльності та організації виробництва. Найбільш плідно інститут співпрацював із харківськими заводами «[[Харківський моторобудівний завод «Серп і Молот»|Серп і Молот]]», «[[Світло шахтаря|Світло Шахтаря]]», [[Харківський електромеханічний завод|ХЕМЗ]], [[Завод імені В. О. Малишева|заводом транспортного машинобудування імені В.&nbsp;О.&nbsp;Малишева]], [[Харківський тракторний завод|ХТЗ]], [[Харківський велосипедний завод|велосипедним]], а також заводами «[[Запоріжсталь]]», «[[Азовсталь]]», [[Алчевський металургійний комбінат|Алчевським]], [[Макіївський металургійний завод|Макіївським]], [[Єнакієвський металургійний завод|Єнакіївським]] металургійними заводами, шахтами [[Донецький вугільний басейн|Донбасу]] тощо. Виконувались наукові дослідження для Харківського, Донецького та Ворошиловградського [[раднаргосп]]ів.<ref>Нариси з історії Харківського національного економічного університету…&nbsp;— С. 100—118.</ref> У 1950-х&nbsp;— на почаку 60-х років ученими інституту під керівництвом проф. [[Ліберман, Овсій Григорович|Овсія Лібермана]] була проведена велика дослідницька робота, результати якої були сформульовані у пропозиції, що лягли в основу [[Економічна реформа 1965 року в СРСР|економічної реформи 1965 року в СРСР]]. Активно залучались до наукової роботи студенти, чому сприяло створення в інституті у 1948 році студентського наукового товариства<ref>Нариси з історії Харківського національного економічного університету…&nbsp;— С. 130—131.</ref>.


З середини 1950-х років впроваджуються методи математичного аналізу виробничого процесу, і у [[1960]] році в інженерно-економічному інституті було створено обчислювальний центр та починають готувати фахівців з механізації обліку та обчислювальних робіт.<ref>Нариси з історії Харківського національного економічного університету…&nbsp;— С. 122—123.</ref>


У 1960-і рр., також, фахівців для проектування і обслуговування автоматизованих систем управління виробництвом ([[АСУВ]]). В 1988 р. в ХІЕІ уперше в Україні (після 1920-х рр.) було розпочато підготовку фахівців для зовнішньоекономічної діяльності.
У 1988 році інженерно-економічний інститут уперше в Україні почав підготовку фахівців для зовнішньоекономічної діяльності.


У 1989—1993&nbsp;рр. навчальний процес у ХІЕІ перебудовується. Кафедри і факультети реорганізуються з переходом на навчання фахівців широкого профілю в напрямах маркетингу, менеджменту, зовнішньоекономічної діяльності, фінансів. У [[1994]] році інституту був наданий IV рівень державної акредитації вищих навчальних закладів і 20 квітня 1994 року його було перетворено на ''Харківський державний економічний університет''<ref>[]http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 1994 року №&nbsp;244 «Про вдосконалення мережі вищих навчальних закладів»]</ref>.
У 1989—1993&nbsp;рр. навчальний процес у ХІЕІ перебудовується. Кафедри і факультети реорганізуються з переходом на навчання фахівців широкого профілю в напрямах маркетингу, менеджменту, зовнішньоекономічної діяльності, фінансів. У [[1994]] році інституту був наданий IV рівень державної акредитації вищих навчальних закладів і 20 квітня 1994 року його було перетворено на ''Харківський державний економічний університет''<ref>[]http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 1994 року №&nbsp;244 «Про вдосконалення мережі вищих навчальних закладів»]</ref>.

Версія за 13:40, 18 червня 2018

Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Файл:Kharkov National University of Economics.jpg
?координати: ↑3154746 ·R (Харків)
Міжнародна назваSimon Kuznets Kharkov National University of Economics
Типдержавний університет
Країна Україна
Розташуванням. Харків
ГаслоDiscere, cogitare, laborare docemus (лат.)
Гасло українськоюМи навчаємо вчитися, мислити, працювати
Назва на честьСаймон Кузнець
Засновано1 жовтня 1930
РекторПономаренко Володимир Степанович
Студентів8000 (2017)[1]
Аспірантів100 (2017)[2]
Професорів49 (2016)[3]
Кандидатів411 (2016)[3]
Викладачів650 (2016)[3]
Членство у
  • Велика Хартія Університетів, Асоціація університетів Європи, Університетське Агентство Франкофонії[4] і Коаліція з покращення оцінки дослідженьd[5]
    • Факультети7
    Мова викладанняукраїнська і російська
    ВипускникиКатегорія:Випускники Харківського національного економічного університету
    Штаб-квартираХарків
    Адресам. Харків, просп. Науки, буд. 9а, 61166
    Сайтhneu.edu.ua
    Мапа
    CMNS: Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics у Вікісховищі
    Ювілейна монета 2 гривни Національного банку України (2006 р.), випущена до 75-річчя ХНЕУ (на монеті зображена історична будівля Харківського комерційного училища Імператора Олександра III)

    Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця) — заклад вищої освіти державної форми власності, розташований у м. Харкові, один з провідних університетів України економічного профілю[6]. В університеті здійснюється навчання студентів і наукові дослідження в напрямах економіки і підприємництва, менеджменту, інформатики, кібернетики, комп'ютерних наук, державного управління, видавничо-поліграфічної справи, журналістики, туризму тощо.

    Університет був утворений восени 1930 році як Харківський інженерно-економічний інститут на базі промислового факультету Харківського інституту народного господарства. У 1994 році інститут був реорганізований у Харківський державний (з 2004 року — національний) економічний університет. У 2013 році йому було присвоєне ім'я Семена Кузнеця, який навчався попередниках університету — у Харківському комерційному інституті.

    За час свого існування з 1930 року університет підготував понад 50 тисяч фахівців з близько 80 країн світу[6].

    Історія

    Передумови створення: 1893—1930 рр.

    Докладніше: Харківське комерційне училище Імператора Олександра III
    Докладніше: Харківський комерційний інститут
    Докладніше: Харківський інститут народного господарства

    Із створенням Харківського університету у 1805 році на юридичному факультеті викладали курси політичної економії. Перша спроба харківського купецтва створити навчальний заклад економічного спрямування — комерційно-технологічне училище — була невдалою і заблокованою Міністерством внутрішніх справ.[7] Проте у 1888 році з ініціативою створення у Харкові спеціального комерційного навчального закладу виступив коммерції-радник М. В. Орлов, яка була підтримана Харківським купецьким товариством, місцевим самоврядуванням та Харківським губернатором. У 1890 році почалось зведення будівлі навчального закладу за проектом Олексія Бекетова. І у 1893 році було відкрито Харківське комерційне училище, якому у 1894 році училищу було надане ім'я Імператора Олександра III. Училища складалось з 8 класів. Учням, які успішно завершували навчання, присвоювалось звання особистого почесного громадянина Харкова, а кращі випускники ставали кандидатами комерції.[8]

    Створити у Харкові вищий навчальний заклад економічного напрямку запропонував професор Микола Палієнко, якого підтримали місцеве купецтво та промисловці. У 1912 році Харківським купецьким товариством були відкрило вечірні Вищі комерційні курси, які до 1916 року розташовувались у будівлі Харківського комерційного училища. У 1916 році курси отримали назву Харківського комерційного інституту та нову будівлю.[9] У 1918—1921 роках у Харківському комерційному інституті навчався майбутній лауреат Нобелівської премії з економіки Саймон Кузнець.

    Після третього зайняття Харкова радянськими військами у листопаді 1919 року відбуваються зміни в організації освіти. У 1920 році комерційний інститут було реорганізовано у Харківський інститут народного господарства, який у 1920—1930 році був одним з провідних економічних вишів УРСР. Структура інституту постійно змінювалась і станом на 1930 рік існувало 5 факультетів (промисловий, фінансово-банківський, торговельний, статистичний та правовий). В ході реформи вищої освіти 1930 року ХІНГ, подібно до інших великих вищих навчальних закладів, був розділений на галузеві інститути з вузьким профілем навчання. Восени 1930 року Харківський інститут народного господарства був реорганізований і 23 вересня 1930 року Вищою радою народного господарства на базі найбільш популярного на той час промислового факультету інститу народного господарства було створено Харківський інженерно-економічний інститут[10].

    Харківський інженерно-економічний інститут: 1930—1994 рр.

    Датою створення Харківського інженерно-економічного інституту вважається 1 жовтня 1930 року, коли було підписано Наказ № 1 по навчальному закладу[11]. Інститут став готувати інженерів-економістів широкого профілю для галузей важкої промисловості України та СРСР: гірничої, металургійної, хімічної і коксохімічної, машинобудівної. У довоєнний час інститут переживав час становлення, а тому в цей час постійно змінювалась організаційна структура освітнього закладу[12] Також у цей час були створені лабораторії, які через брак приміщень розташовувалися у лекційних аудиторіях.[13] Інженерно-економічний інститут, який отримав скорочену назву «інжек», розташовувався у частині будівлі колишнього Харківського інституту народного господарства. У 1932 році було ухвалено рішення про будівництво власного приміщення інституту на Шатилівці, будівництво якого завершено у 1938 року.[14] У 1935 році в інституті відкрилась аспірантура[15]. Найбільші наукові дослідження проводилися у сфері організації гірничої промисловості та планування виробництва під керівництвом Д. С. Ростовцева та Овсія Лібермана[16].

    У роки Другої світової війни інститут припинив свою роботу: частина викладачів та студентів добровільно або за мобілізацією пішли до армії, частина працювала у тилу, але більшість співробітників залишалась в окупованому місті Харкові. Вже 23 серпня 1943 року було видано наказ про відновлення роботи інституту: відбулась реєстрація співробітників та студентів, які були у Харкові, облік вцілілого майна. Вже 12 грудня 1943 року було відновлено навчання в інституті в одному з корпусів інституту по вул. Юмовській, 12. Але головний корпус та бібліотека на Шатилівці, лабораторії на вул. Пушкінській були розграбовані. Загальні збитки склали понад 1,17 млн рублів. Проводилась робота з відновлення приміщень та матеріально-технічної бази, зростала кількість студентів, викладачів та співробітників інституту, навесні 1944 року відновила роботу Вчена рада інституту, а у 1945 році було відбудовано головний корпус. Загалом же основні проблеми в роботі інституту, пов'язані з поновленням його дільності та післявоєнною відбудовою, були вирішені до осені 1948 року.[17]

    Наприкінці 1940-х — на початку 1960-х років в інституті швидко збільшується кількість студентів, а до викладацької роботи запрошують фахівців-практиків з дослідних інститутів та підприємств Харкова. Крім того, восени 1948 року в інженерно-економічному інституту почали навчатись громадяни з дружніх для СРСР соціалістичних країн.[18] Інститут будує ще один навчальний корпус та гуртожиток, створюється низка лабораторій, але достатньої кількості приміщень не вистачало, а проект масштабної перебудови інституту реалізовано не було.[19]. Серед головних наукових напрямів інститутів у цей період були проблеми зниження собівартості продукції та оптимізації виробничих процесів, планування діяльності та організації виробництва. Найбільш плідно інститут співпрацював із харківськими заводами «Серп і Молот», «Світло Шахтаря», ХЕМЗ, заводом транспортного машинобудування імені В. О. Малишева, ХТЗ, велосипедним, а також заводами «Запоріжсталь», «Азовсталь», Алчевським, Макіївським, Єнакіївським металургійними заводами, шахтами Донбасу тощо. Виконувались наукові дослідження для Харківського, Донецького та Ворошиловградського раднаргоспів.[20] У 1950-х — на почаку 60-х років ученими інституту під керівництвом проф. Овсія Лібермана була проведена велика дослідницька робота, результати якої були сформульовані у пропозиції, що лягли в основу економічної реформи 1965 року в СРСР. Активно залучались до наукової роботи студенти, чому сприяло створення в інституті у 1948 році студентського наукового товариства[21].

    З середини 1950-х років впроваджуються методи математичного аналізу виробничого процесу, і у 1960 році в інженерно-економічному інституті було створено обчислювальний центр та починають готувати фахівців з механізації обліку та обчислювальних робіт.[22]

    У 1988 році інженерно-економічний інститут уперше в Україні почав підготовку фахівців для зовнішньоекономічної діяльності.

    У 1989—1993 рр. навчальний процес у ХІЕІ перебудовується. Кафедри і факультети реорганізуються з переходом на навчання фахівців широкого профілю в напрямах маркетингу, менеджменту, зовнішньоекономічної діяльності, фінансів. У 1994 році інституту був наданий IV рівень державної акредитації вищих навчальних закладів і 20 квітня 1994 року його було перетворено на Харківський державний економічний університет[23].

    Економічний університет: з 1994 року

    Зростання показника, 2000—2010 рр.[24]
    студенти всіх форм навчання в 1,5 рази
    т. ч. студенти-іноземці в 12,5 разів
    професори і викладачі в 1,5 рази
    витрати на капітальний реформ і реконструкцію в 9,6 разів
    оснащеність комп'ютерами в 12,2 разів
    площа навчально-лабораторних корпусів в 1,25 разів
    площа приміщень для занять спортом в 6,5 разів
    фінансування науково-дослідної роботи в 11,6 разів
    публікація статей в наукових виданнях в 4,8 разів
    видання монографій в 10,3 разів
    видання наукових журналів (умов. друг. арк.) в 12,6 разів
    наукові конференції на базі ХНЕУ в 22 рази
    публікація студентських наукових статей і доповідей в 61,6 разів[25]

    У 2000 р. в університеті було розпочато здійснення програми розвитку, яка охопила основні сфери діяльності закладу. Метою університету стало підвищення стандартів освіти і підготовка економічної еліти України[26].

    Було збільшено кількість спеціальностей, по яких провадиться навчання. Введені сумісні зі світовим стандарти освіти, засновані на болонських принципах та т. зв. компетентнісному підході. Збільшена академічна мобільність студентів, розширена кількість навчальних курсів, що вивчаються за вибором. Були введені письмові шифровані іспити і статистичний моніторинг оцінювання. Поліпшено взаємодію з працедавцями. Низку заходів було спрямовано на стимулювання розвитку науково-дослідної діяльності.

    У 2000—2010 рр. були введені в дію 2 нових навчальних корпуси, реконструйовані студентські гуртожитки, в 2011 р. розпочато реконструкцію головного корпусу. Проведено інформатизацію університету. Створені сучасні видавничий комплекс і наукова бібліотека.

    21 серпня 2004 р. університету присвоєно статус Національного.

    У 2007 р. університет нагороджено Орденом Дружби СРВ.

    14 жовтня 2013 р. Харківському національному економічному університету надали ім'я нобелівського лауреата Семена Кузнеця.[27]

    Ректори
    к.е.н., професор Сіроштан Микола Антонович - 1994 – 2000 рр.
    д.е.н., професор Пономаренко Володимир Степанович - 2000 р. – т. ч.

    Освіта

    Факультети

    У університеті діють 6 факультетів

    • Міжнародних економічних відносин
    • Менеджменту і маркетингу
    • Консалтинг і міжнародний бізнес
    • Фінансовий
    • Економіки і права
    • Економічної інформатики

    Центр заочної і дистанційної освіти, Центр післядипломної освіти.

    Програми і курси

    Навчання в університеті ведеться за програмами бакалавра, спеціаліста і магістра. За прийнятою в Україні класифікацією, це напрями і спеціальності: економіка і підприємництво (економічна теорія, економічна кібернетика, міжнародна економіка, економіка підприємства, управління персоналом і економіка праці, прикладна статистика, маркетинг, фінанси і кредит, облік і аудит);

    менеджмент і адміністрування (менеджмент — менеджмент організацій, логістика, менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, інноваційний менеджмент);

    інформатика і обчислювальна техніка (комп'ютерні науки — управляючі інформаційні системи і технології, комп'ютерний еколого-економічний моніторинг);

    державне управління (державна служба);

    видавничо-поліграфічна справа (комп'ютеризовані технології і системи видавничо-поліграфічних виробництв, технологія електронних мультимедійних видань);

    культура (туризм);

    прикладна економіка, адміністративний менеджмент, бізнес-адміністрування.

    Також, діють аспірантура і докторантура, спеціальні раді із захисту кандидатських і докторських дисертацій.

    Персональні навчальні системи

    Портал системи електронного дистанційного навчання ХНЕУ забезпечує найкращий доступ до навчальних ресурсів і комунікацію між викладачами і студентами в ході навчання. Університетський стандарт для дистанційного навчання за допомогою мережі Інтернет розроблений на основі середовища Moodle (2009 р.). Студентам доступні більше 550 електронних навчальних курсів (2010 р.). ХНЕУ також є розробником систем дистанційного навчання для шкіл Харкова[28].

    Бібліотека

    Бібліотека ХНЕУ розміщується в реконструйованому науково-бібліотечному корпусі 4000 м² (2005 р.). Діє автоматизована система каталогізації літератури, в читальних залах встановлені комп'ютери з доступом до мережі Інтернет і спеціальним базам даних. Бібліотека складається з 5 відділів з 12 читальними залами на 460 місць і 12 абонементами. З 2009 р. читачам відкритий доступ до повнотекстових електронних документів.

    У бібліотеці діють Центр інноваційних знань Світового банку і Інформаційний центр Європейського Союзу. За допомогою Центрів читачі можуть діставати доступ до інформаційних і аналітичних ресурсів цих організацій.

    Видавництво

    Видавництво ХНЕУ діє з 2001 р. Оснащене сучасним устаткуванням, воно здійснює повний цикл видання від редагування до друку. ХНЕУ співробітничає з Видавничим домом «ИНЖЕК», що також представляє повний цикл видавничих послуг.

    У ХНЕУ видаються Науковий журнал «Економіка розвитку» (ISBN 1683—1942) та збірник наукових праць «Управління розвитком». У «УР» публікуються матеріали конференцій і студентські наукові статті. ХНЕУ спільно з Науково-дослідним центром індустріальних проблем розвитку є співзасновником журналу «Бізнес-інформ».

    Міжнародне партнерство

    ХНЕУ — учасник Magna Charta Universitatum (2004 р.), Association of Economic Universities of South and Eastern Europe and the Black Sea Region (2008 р.), Agence universitaire de la Francophonie (2009 р.) European University Association (2009 р.).

    Договори про співпрацю і партнерські зв'язки укладені більш ніж з 40 університетами ЄС, Росії і країн СНД, США і Канади, країн Східної Азії (2010 р.)[29].

    У університеті діють спільні магістерські програми «Подвійного диплома» з університетами Лион-2 ім. Люмьера (Université Lumière Lyon 2 — Франція), Віденського технічного університету (University of Applied Science Technikum Wien — Австрія); спільна освітня програма з Масариковим університетом (м. Брно, Чехія).

    У 2010 р. франко-українська магістерська програма «Бізнес-інформатика» отримала вищу оцінку А+ Асоціації з оцінки досліджень у вищої освіті (AERES, Франція). За дослідженнями SMBG Consulting Group програма увійшла до числа 10 найкращих магістерських програм Business Intelligence у Франції у 2013 і 2014 рр. Програма включає піврічне стажування на підприємствах EI Telecom, Adyoulike, Key Consulting, Mob in life, BlueStella, Simpki, HILTON, 55, Siemens. З 2015 р. до програми підключився університет Монпельє-2, частина студентів отримає можливість проходити річну програму «Створення нових іноваційних компаній»[30].

    Рейтинг

    Национальный рейтинг
    Рейтинг 2011 2010 2009 2008 2007
    ТОП- 200 Україна[31] 43 45 45 46 49
    «Коментар»[32] 18
    «Гроші»[33] 6 9

    Наука

    Дослідницькі лабораторії

    У ХНЕУ діють три дослідницькі лабораторії:

    • Науково-дослідна лабораторія соціально-економічних проблем суспільства
    • Лабораторія рівня креативності інтелекту
    • Науково-практична лабораторія формування компетенцій фахівців в бізнес-освіті

    Також, Навчальний центр інноваційної підготовки фахівців і Центр освітніх інноваційних технологій.

    Університет тісно співробітничає з Науково-дослідним центром індустріальних проблем розвитку НАН України.

    Стратегії розвитку Харківської області

    Учені ХНЕУ задіяні у великих дослідницьких проектах зі створення перспективних стратегій розвитку Харківської області.

    У 2001—2003 р. за дорученням голови Харківської облдержадміністрації Є. П. Кушнарьова колективом з учених університету, практиків, економістів Харкова на базі Науково-дослідної лабораторії соціально-економічних проблем суспільства було розроблено Стратегію соціально-економічного розвитку Харківської області до 2010 р. У 2003 р. Стратегія була представлена Харківській обласній раді і науковій громадськості.

    В основу Стратегії було покладено ієрархію цілей: ефективність використання природно-ресурсного потенціалу → економічний розвиток регіону → якість життя населення. Були складені і вивчені варіанти розвитку, проводилося економіко-математичне моделювання на основі великого промислового регіону, яким є Харківська область. Об'єктами управління стали енерговиробничі цикли (ЕВЦ), кластери галузей і виробництв, точки зростання. Використовувався сучасний науковий інструментарій: таксономічний метод інтеграції, ітеративний метод кластерного аналізу k-середніх, SWOT-аналіз. Для моделювання варіантів розвитку регіону — модифікована динамічна модель Леонтьєва.

    Найбільш ефективною, відповідно до висновків дослідження, було визнано інвестиційну модель розвитку індустріально-аграрного ЕВЦ. Стратегія містила комплекс конкретних рекомендацій зі стимулювання пріоритетних галузей і секторів господарства області, реструктуризації підприємств, створення фінансово-промислових об'єднань.

    У 2008 р. була розроблена Стратегія розвитку Харківської області до 2015 р.[34]

    У 2010 р. спільним колективом представників міської влади, практиків, учених ХНЕУ і НДЦ ІПР НАНУ було створено науково-практичну доповідь «Засади стійкого розвитку Харківської області до 2020 г».[35].

    В дослідженнях знову було використано міждисциплінарний підхід. У комплексі розглядалися соціальні, екологічні, економічні чинники стану суспільства. У основу доповіді була покладена концепція стійкого розвитку, запропонована на конференції ООН в 1992 р. Широко використовувався метод виділення і аналізу господарських кластерів. Були визначені порогові індикатори стійкості розвитку регіону. Найвідповіднішим поставленим цілям було визнано «комбінований інноваційний сценарій розвитку аграрно-переробного комплексу і машинобудування».

    Доповідь була покладена в основу Стратегії стійкого розвитку Харківської області до 2020 р.[36], 23 грудня 2010 р. ухвалена Обласною радою.

    Форуми

    На базі університету проводяться форуми регіонального і національного значення з міжнародною участю. Міжнародні науково-практичні конференції з проблеми розробки програми соціально-економічного розвитку Харківської області (2001, 2004, 2010 рр.), Міжнародна конференція з питань регіонального і місцевого економічного розвитку (2001 р.), Україно-російський інвестиційний форум (2003 р.), Міжнародний економічний форум «Регіональна співдружність» (2003 р.), Екологічний форум (2004, 2006 рр.), Міжнародний туристичний форум «Харків: партнерство в туризмі» (2010 р.) та ін.

    Студентство

    Молодіжна організація

    Молодіжна організація створена в 1999 р.

    Традиційно займає лідируючі позиції в місті і сильні в Україні. Активний учасник регіональних і всеукраїнських акцій (Всеукраїнської школи молодих лідерів, Всеукраїнського фестивалю «Студентська республіка», студентський мер Харкова — номінації 2004, 2005 рр.). Співзасновник Харківської спілки студентської молоді. Регіональний координатор Всеукраїнської студентської ради в Харкові; керівники секретаріату ВСР при МОНУ — студенти ХНЕУ Володимир Шемаєв (2006—2007), Наталія Якуніна (2008—2010). Партнер Фонду народонаселення ООН.

    Фестивалі

    Молодіжний центр створений в 2000 р. Відіграє роль платформи, що забезпечує можливості для розвитку художньої творчості студентів. У університеті діє вокальна, театральна студія, гуртки сучасного танцю. Близько 30 студентських художніх колективів різних жанрів і напрямів: естрадний, сучасний і бальний танець, вокал, r'n'b, фольклор, КВН, естрадна мініатюра й інші.

    Відомість отримали танцювальні колективи «Джой», «Свій стиль», вокальний колектив «Нові люди», вокально-інструментальний «Роксолана». Традиційні фестивалі «Дебют», «Студентська весна», Міс і Містер-ХНЕУ, Клуб веселих і кмітливих (КВН)

    Туристичний клуб «Інжек»

    Створений в 2007 р. для організації відпочинку студентів і співробітників.

    Фан-клуб «Інжек-металіст»

    Фан-клуб «Инжек-металіст» розпочав діяльність в лютому 2010 р. як спільний проект «Один назустріч одному» ХНЕУ і харківського футбольного клубу «Металіст». Однією з цілей ініціативи є залучення ініціативних студентів до харківських акцій футбольного чемпіонату «Євро-2012».

    Спорт

    Заняття спортом в ХНЕУ провадяться за секційною системою. Діють секції-мініклуби волейболу, міні-футболу, спортивної аеробіки, фітнесу, колонетика, тенісу, самбо, дзюдо, кендо, тхеквондо, карате, бадмінтону, шашок і шахів.

    Щорічно проводиться спартакіада за 10 видами спорту і змагання з міні-футболу на Кубок ректора. У регіоні відомі збірні ХНЕУ по міні-футболу, настільному тенісу, волейболу.

    Відомі випускники

    Українська РСР Кірш Олександр Вікторович 1977 — 1982 публіцист, економіст[9]
    Українська РСР Кулаков Микола Костянтинович 1929 — 1936 інженер-конструктор[37]
    США Саймон Кузнець 1918 — 1921 економіст, Нобелівський лауреат
    СРСР Ліберман Овсій Григорович 1930 — 1935 економіст
    СРСР Малік Яків Олександрович ? — 1930 дипломат
    Українська РСР Москаленко Володимир Петрович 1953 — 1958 економіст, менеджер[38]
    СРСР Румянцев Олексій Матвійович ? — 1926 політик, соціолог
    Українська РСР Серіков Сергій Олександрович 1930 — 1934 топ-менеджер[39]
    Українська РСР Чечетов Михайло Васильович 1972 — 1979 політик
    Українська РСР Шелест Петро Юхимович 1929 — 1932 політик
    Українська РСР Ямпольський Стефан Михайлович ? — 1932 економіст
    США Вікторія Спартц сенатор штату Індіана з вересня 2017-го

    Див. також

    Примітки

    1. ↑ Освіта.ua. Довідник ВНЗ. Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
    2. ↑ Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця. Наука. Аспірантура
    3. ↑ а б в Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця. Загальний опис закладу
    4. ↑ https://web.archive.org/web/20221123144401/https://www.auf.org/les_membres/nos-membres/
    5. ↑ https://web.archive.org/web/20231109092552/https://coara.eu/coalition/membership/
    6. ↑ а б Пономаренко Володимир Степанович // Україна — Європа — Світ. Гуманітарні аспекти розвитку 2010 — К., 2010. — (Who is who).
    7. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно; Під заг. редакцією В. С. Пономаренка. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — С. 8.
    8. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно; Під заг. редакцією В. С. Пономаренка. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — С. 8—10.
    9. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 23—26, 41—43.
    10. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 62—63, 65, 68.
    11. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 68.
    12. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 68—70.
    13. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 73.
    14. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 67, 72, 76.
    15. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 74.
    16. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 75—77.
    17. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 86—91, 95.
    18. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 97—99, 125—126.
    19. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 120—121, 125—126.
    20. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 100—118.
    21. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 130—131.
    22. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 122—123.
    23. ↑ []http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 1994 року № 244 «Про вдосконалення мережі вищих навчальних закладів»]
    24. ↑ Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка.- Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — С. 124, 306, 316 та ін. [1]
    25. ↑ 2001 / 2010 рр.
    26. ↑ Харківський національний економічний університет: Досвід перетворень, 2000—2010 роки: Монографія / Під заг. ред. В. С. Пономаренка; Пономаренко В. С., Кизим М. О., Михайличенко Д. Ю., Афанасьєв М. В., Єрмаченко В. Є., Зима О. Г. — Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2010. — С. 5, 58, 76. [2]
    27. ↑ Економічному університету присвоїли ім'я нобелівського лауреата Семена Кузнеця
    28. ↑ Харківський національний економічний університет: Досвід перетворень, 2000—2010 роки: Монографія / Під заг. ред. В. С. Пономаренка; Пономаренко В. С., Кизим М. О., Михайличенко Д. Ю., Афанасьєв М. В., Єрмаченко В. Є., Зима О. Г. — Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2010. — С. 172—173. [3]
    29. ↑ Харківський національний економічний університет: Досвід перетворень, 2000—2010 роки: Монографія / Під заг. ред. В. С. Пономаренка; Пономаренко В. С., Кизим М. О., Михайличенко Д. Ю., Афанасьєв М. В., Єрмаченко В. Є., Зима О. Г. — Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2010. — С. 238—241. [4]
    30. ↑ ХНЕУ імені Семена Кузнеця отримав грант Університетського Агентства Франкофонії (УАФ)
    31. ↑ Рейтинг вітчизняних університетів «Топ-200 Україна» — спільний проект кафедри ЮНЕСКО «Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз і інформатика» і Міжнародної експертної групи IREG.200[5]
    32. ↑ «Коментарі»: Інформаційно-аналітичний портал; в складанні рейтингу взяли участь HR-відділи 150 компаній, що займають лідируючі позиції в різних галузях економіки2011/09/09/286737/reyting-ukrainskih-vuzov-2011.html.
    33. ↑ Видання «Гроші» склало рейтинг українських вишів за п'ятьома категоріями випускників: економістів, юристів, гуманітаріїв, «технарів» і будівельників. П'ять списків вишів було розіслано провідним працедавцям, які наймають таких фахівців, з проханням розставити оцінки від «0» до «10» навпроти кожного вишу.30947_Rejting_ukrainskih_vuzov_tochka_zreniya_rabotodatelej.html
    34. ↑ Стратегія соціально — економічного розвитку Харківської області на період до 2015 року Монографія.- Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2008.- 352 с.[6]
    35. ↑ Юрий Сапронов: Необходим принципиально новый подход к региональному развитию Украины [7]
    36. ↑ Стратегія сталого розвитку Харківської області до 2020 року [8]
    37. ↑ Провідний інженер Державного інституту з проектування підприємств коксо-хімічної промисловості «Гіпрококс» (Харків), розробник радянських проектів коксових печей великої місткості, установок сухого гасіння коксу і інших інженерних рішень, що визначили напрями розвитку галузі в другій половині ХХ — поч. XXI ст.; закінчив робітфак ХИНХ і гірничий факультет ХІЕІ (1929—1936 рр.).
    38. ↑ Радянський економіст-виробничник, заступник генерального директора Сумського НВО ім. Фрунзе, ініціатор резонансних економічних експериментів 1980-х рр.; закінчив машинобудівний факультет ХІЕІ (1958 р.).
    39. ↑ Генеральний директор заводу «Комунар» (Запоріжжя), творець легкового цивільного автомобілебудування в УРСР; закінчив машинобудівний факультет ХІЕІ (1930—1934 рр.).

    Література

    Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — 326, CIV с. [10]

    Харківський національний економічний університет: Досвід перетворень, 2000—2010 роки: Монографія / Під заг. ред. В. С. Пономаренка; Пономаренко В. С., Кизим М. О., Михайличенко Д. Ю., Афанасьєв М. В., Єрмаченко В. Є., Зима О. Г. — Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2010. — 424 с. [11]

    Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року: Монографія.– Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2004.– 448 с.

    Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2015 року: Монографія.- Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2008.- 352 с. [12][13]

    Основы устойчивого развития Харьковской области до 2020 года: Монография — Х.: ИД «ИНЖЭК», 2010.– 528 с.

    Посилання

    Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
    Тематичні сайти
    Нормативний контроль
    Герб Харківської області
    Герб Харківської області
    Харківська область
    Харківська область
    Вищий навчальний заклад Харкова Це незавершена стаття про виші Харкова.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Харківський_національний_економічний_університет_імені_Семена_Кузнеця&oldid=22814320