Матвій Микулка: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
м шаблон |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|поховання = |
|поховання = |
||
|місце проживання = |
|місце проживання = |
||
|підданство =Королівство Польське |
|підданство = [[Файл:Alex K Kingdom of Poland-flag.svg|20px]] [[Королівство Польське (1385—1569)|Королівство Польське]] |
||
|громадянство = |
|громадянство = |
||
|національність =українець |
|національність =українець |
Версія за 18:35, 18 червня 2018
Матвій Мікулка | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер | між 1531 та 1535 |
Підданство | Королівство Польське |
Національність | українець |
Суспільний стан | міщанин |
Посада | бурмистр Львова |
Рід | Мікулки |
Діти | 1 син і 2 доньки |
Матвій Мікулка (д/н — між 1531 та 1535) — діяч львівського магістрату, бурмистр Львова.
Життєпис
Походив з патриціанської міщанської родини Мікулків, які засідали в магістраті протягом трьох поколінь. Замолоду від батька, що був райцею, успадкував війтівство в Кульпаркові. У 1515 році завдяки родинному впливу стає лавником, засідав у лавникомі суді до 1519 року.
4 квітня 1519 року обирається одним з райців (зі статусом урядуючого) львівського магістрату. Того ж року було утворена Лонгерія для впорядкування фінансових книг. 30 вересня до її складу було обрано Матвія Мікулку (разом зі «старим» райцем Магістером Міхаелем).
У 1520 році інші райці звинувачили Мікулки разом з райцями Йоганом Фрайоборком і Йоганом Кохна у фінансових зловживаннях. У 1521 році за рішенням короля Сигізмунда I Матвія Мікулку (разом з двома іншими райцями) було ув'язнено. Лише на початку 1522 року вийшов на свободу. У серпні того ж року стає бурмистром Львова (ймовірно обіймав посаду до самої смерті). Невдовзі сприяв обранню війтом Йогана Фрайборка.
1523 року Мікулка стає орендарем львівських податків. Завдяки цьому значно збільшив родинні статки. У 1530 році видав доньку за представника роду Пелків. Остання письмова згадка відноситься до 1531 року. Помер до 1535 року.
Володіння
Мав у власності маєтки Бжезець, Андріянів і село Ловчиці, кам'яницю в Львові, вулицю Сокільницьку (частина представляло узгір'я під назвою «Львівська Аркадія», де знаходилися будівлі патриціату), простір від мурів міста до меж Кульпаркова з полями, чиншовими осадниками, ставами і млинами.
Родина
- Євфросинія, дружина шляхтича Андрія Пелки
- Ганна, дружина Йогана Фрайборка, райци львівського магістрату
- Ян
Джерела
- Skoczek J. Studia nad patrycjatem lwowskim wieków średnich / J. Skoczek // Pamiętnik Historyczno-Prawny. — Lwów, 1929. — T. 7. — Z. 5. — S. 25.
- Kapral M. Urzędnicy miasta Lwowa w XIII—XVIII wieku. Spisy urzędników miejskich z obszaru dawnej Rzeczypospolitej, Śląska i Pomorza Zachodniego / M. Kapral. — Lwów; Toruń, 2008. — T. 7: Ziemie Ruskie. — Z. 1.– S. 399
- Центральний державний історичний архів України у м. Львові. — Ф. 52. — Оп. 2. — Спр. 9. Арк. 468