Чернівці (жудець): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м вилучена Категорія:Історія Буковини за допомогою HotCat
Немає опису редагування
Рядок 21: Рядок 21:
| найбільше_місто =
| найбільше_місто =
| країна = [[Image:Flag of Romania.svg|25px]] [[Королівство Румунія|Румунія]]
| країна = [[Image:Flag of Romania.svg|25px]] [[Королівство Румунія|Румунія]]
| тип_регіону =Губернаторство
| тип_регіону = Область
| регіон =[[губернаторство Буковина|Буковина]]
| регіон =[[Буковина]]
| тип_регіону2 =
| тип_регіону2 =
| регіон2 =
| регіон2 =
Рядок 28: Рядок 28:
| регіон3 =
| регіон3 =
| сусіди =
| сусіди =
| тип_підрозділів =
| тип_підрозділів = Поділ на
| підрозділи = 4 пласи (райони)
| підрозділи = 4 пласи (райони)
| номерний_знак =
| номерний_знак =
Рядок 61: Рядок 61:
| джіні =
| джіні =
| тип_заснування =Роки існування
| тип_заснування =Роки існування
| заснований =1941—1944
| заснований =1918—1940; 1941—1944
| назва_до_заснування =
| назва_до_заснування =[[Герцогство_Буковина#Територіальний_поділ|Чернівецький повіт]]
| титул_голови_уряду =[[Префект]]
| титул_голови_уряду =[[Префект]]
| голова_уряду =
| голова_уряду =
Рядок 80: Рядок 80:
| скорочення3 =
| скорочення3 =
}}
}}
'''Жудець Чернівці''' ({{lang-ro|Județul Cernăuți}}) — [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Королівство Румунія|Королівства Румунія]] з центром у місті [[Чернівці]], що існувала у [[Північна Буковина|Північній Буковині]] в 1941–1944 роках.
'''Жудець Чернівці''' ({{lang-ro|Județul Cernăuți}}) — [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Королівство Румунія|Королівства Румунія]] з центром у місті [[Чернівці]], що існувала у [[Північна Буковина|Північній Буковині]] з 1918 до 1940 року та в 1941–1944 роках.

== Історія ==
[[Файл:Prefectura judetului Cernauti.jpg|thumb|right|350px|Будівля префектури жудця Чернівці [[міжвоєнний період|міжвоєнного періоду]]]]
[[Файл:1938 map of interwar county Cernauti.jpg|thumb|right|260px|Карта повіту з положенням і назвами плас у 1938 р.]]
[[Королівство Румунія|Тодішня Румунія]] вступила у [[Перша світова війна|Першу світову війну]] з метою приєднання нових земель і створення «[[Велика Румунія|Великої Румунії]]». Чи не найважливішим об'єктом зазіхань були [[Північна Буковина|етнічні українські землі Буковини]].

[[28 листопада]] [[1918]] року румунський окупаційний режим на Буковині сфабрикував рішення т. зв. Генерального Конгресу Буковини під головуванням [[Янку Флондор]]а, що складався виключно з [[румун]]ів, про об'єднання всієї Буковини з Румунією. 18 грудня 1918 року указом № 3715 з питань управління Буковиною було створено жудець Чернівці.<ref name="radusageata"/>

1925 року згідно з Законом про адміністративну уніфікацію від 14 червня 1925 року територія жудця збільшилася на півночі за рахунок розформованих [[Заставна (жудець)|Заставненського]] і [[Кіцмань (жудець)|Кіцманського]] жудців.

1938 року жудець було скасовано, а його територію разом із територіями ліквідованих [[Дорохой]]ського, [[Кимполунг]]ського, [[Радівці (жудець)|Радівецького]], [[Сторожинець (жудець)|Сторожинецького]], [[Сучава (жудець)|Сучавського]] і [[Хотин (жудець)|Хотинського]] повітів включено до складу новоутвореного [[Сучава (цинут)|цинута Сучава]].<ref name="bzf.ro">{{cite web|url=http://www.bzf.ro/organizarea-administrativ-teritoriala-a-romaniei-1864-1989/|title=Organizarea administrativ-teritorială a României 1864-1989|publisher=bzf.ro|date=7 травня 2013|accessdate=8 липня 2018|language=румунською}}</ref>

1940 року внаслідок [[Пакт Молотова-Ріббентропа|Пакту Молотова-Ріббентропа]] та радянського ультиматуму від 26 червня 1940 р. у [[Північна Буковина|Північну Буковину]] (включно з усім Чернівецьким жудцем) [[Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР|ввійшли радянські війська]], після чого її було включено до складу [[СРСР]] на правах [[Чернівецька область|Чернівецької області]] [[УРСР]]. У липні 1941 р. Румунія, вже як союзниця [[нацистська Німеччина|нацистської Німеччини]], [[Операція «Барбаросса»|повторно окупувала]] Північну Буковину, після чого відновила Чернівецький жудець, зарахувавши його тепер уже до складу [[губернаторство Буковина|губернаторства Буковина]], Проте у серпні 1944 р. [[Радянська Армія]] відвоювала Північну Буковину, а [[Паризькі мирні договори (1947)|Паризькими мирними договорами 1947 р.]] було підтверджено кордони станом на 1 січня 1941 р.

== Географія ==
Жудець містився у [[Північна Буковина|Північній Буковині]], на території нинішньої [[Чернівецька область|Чернівецької області]]. До [[Друга світова війна|Другої світової війни]] він прилягав до [[Польсько-румунський кордон|румунсько-польського кордону]] і на півночі межував із її [[Станіславське воєводство|Станіславським воєводством]], на півдні — зі [[Сторожинець (жудець)|Сторожинецьким]], [[Радівці (жудець)|Радівецьким]] і [[Дорохой]]ським повітами, на сході — з [[Хотин (жудець)|Хотинським повітом]], а на заході — з [[Друга Річ Посполита|польським]] Станіславським воєводством і Сторожинецьким повітом.

== Устрій ==
Територія повіту поділялася на чотири пласи:<ref name=Memoria>[http://romaniainterbelica.memoria.ro/judete/cernauti/ Portretul României Interbelice - Județul Cernăuți]</ref>
# Козмін (з осідком у муніципії [[Чернівці]]),
# [[Ністру]] (з осідком у місті [[Заставна]]),
# Прут (з осідком у місті [[Садгора]])
# Шипинці (з осідком у місті [[Кіцмань]]).

== Населення ==
За даними перепису 1930, населення округу становило 305 097 жителів, із них 48,9% були українцями, 21,8% — румунами, 13,1% — євреями, 12,5% — німцями, 4,6% — поляками тощо.<ref name=Rec_1930_120>Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 120-123</ref> З конфесійного погляду, більшість мешканців були [[православний|православними]] (78,1%), а релігійними меншинами були [[юдеї]] (9,1%), [[римо-католик]]и (також 9,1%), [[греко-католик]]и (1,9%) та ін.<ref name=Rec_1930_581>Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 581-582</ref>

=== Міське середовище ===
Міське населення повіту становило 130 205 душ, із них [[євреї]]в — 29,1%, [[румуни|румунів]] — 25,9%, [[німці]]в — 23,3%, [[українці]]в — 11,3%, [[поляки|поляків]] — 7,5%, [[росіяни|росіян]] — 1,6% та ін.

1930 року в населених пунктах повіту проживало таке населення: [[Чернівці]] — 111 147 мешканців, [[Садгора]] — 9 005 мешканців, [[Заставна]] — 5 038 мешканців, [[Кіцмань]] — 5 015 мешканців.

== Документальні матеріали ==
<gallery>
Файл:Cernauti 1930 pop1-1.jpg|<div style="text-align:center">Населення повіту в [[1930]] році за національною ознакою та рідною мовою</div>
Файл:Cernauti 1930 pop1-2.jpg|<div style="text-align:center">Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою</div>
Файл:Cernauti 1930 pop2-1.jpg|<div style="text-align:center">Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою</div>
Файл:Cernauti 1930 pop2-2.jpg|<div style="text-align:center">Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою</div>
Файл:Cernauti religie 1930.jpg|<div style="text-align:center">Населення повіту в 1930 р. за релігією</div>
Файл:Cernauti rel2.jpg|<div style="text-align:center">Населення повіту в 1930 р. за релігією</div>
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{commonscat|Interwar Cernăuți County}}
* [http://romaniainterbelica.memoria.ro/judete/cernauti/ Portretul României Interbelice - Județul Cernăuți] {{ref-ro}}


[[Категорія:Королівство Румунія]]
[[Категорія:Королівство Румунія]]

Версія за 09:36, 8 липня 2018

Чернівецький повіт

Județul Cernăuți

Чернівецький повіт у межах Королівства Румунія
Чернівецький повіт у межах Королівства Румунія
Чернівецький повіт у межах Королівства Румунія
Повіт:
Жудець
Адміністративний центр Чернівці
Країна Румунія
Область Буковина
Поділ на 4 пласи (райони)
Офіційна мова румунська
Населення
 - повне 305 097
Площа
 - повна 1 771 км²
Роки існування 1918—1940; 1941—1944
Дата ліквідації 1944
 - раніше відомий як Чернівецький повіт

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Чернівці

Жудець Чернівці (рум. Județul Cernăuți) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Румунія з центром у місті Чернівці, що існувала у Північній Буковині з 1918 до 1940 року та в 1941–1944 роках.

Історія

Будівля префектури жудця Чернівці міжвоєнного періоду
Карта повіту з положенням і назвами плас у 1938 р.

Тодішня Румунія вступила у Першу світову війну з метою приєднання нових земель і створення «Великої Румунії». Чи не найважливішим об'єктом зазіхань були етнічні українські землі Буковини.

28 листопада 1918 року румунський окупаційний режим на Буковині сфабрикував рішення т. зв. Генерального Конгресу Буковини під головуванням Янку Флондора, що складався виключно з румунів, про об'єднання всієї Буковини з Румунією. 18 грудня 1918 року указом № 3715 з питань управління Буковиною було створено жудець Чернівці.[1]

1925 року згідно з Законом про адміністративну уніфікацію від 14 червня 1925 року територія жудця збільшилася на півночі за рахунок розформованих Заставненського і Кіцманського жудців.

1938 року жудець було скасовано, а його територію разом із територіями ліквідованих Дорохойського, Кимполунгського, Радівецького, Сторожинецького, Сучавського і Хотинського повітів включено до складу новоутвореного цинута Сучава.[2]

1940 року внаслідок Пакту Молотова-Ріббентропа та радянського ультиматуму від 26 червня 1940 р. у Північну Буковину (включно з усім Чернівецьким жудцем) ввійшли радянські війська, після чого її було включено до складу СРСР на правах Чернівецької області УРСР. У липні 1941 р. Румунія, вже як союзниця нацистської Німеччини, повторно окупувала Північну Буковину, після чого відновила Чернівецький жудець, зарахувавши його тепер уже до складу губернаторства Буковина, Проте у серпні 1944 р. Радянська Армія відвоювала Північну Буковину, а Паризькими мирними договорами 1947 р. було підтверджено кордони станом на 1 січня 1941 р.

Географія

Жудець містився у Північній Буковині, на території нинішньої Чернівецької області. До Другої світової війни він прилягав до румунсько-польського кордону і на півночі межував із її Станіславським воєводством, на півдні — зі Сторожинецьким, Радівецьким і Дорохойським повітами, на сході — з Хотинським повітом, а на заході — з польським Станіславським воєводством і Сторожинецьким повітом.

Устрій

Територія повіту поділялася на чотири пласи:[3]

  1. Козмін (з осідком у муніципії Чернівці),
  2. Ністру (з осідком у місті Заставна),
  3. Прут (з осідком у місті Садгора)
  4. Шипинці (з осідком у місті Кіцмань).

Населення

За даними перепису 1930, населення округу становило 305 097 жителів, із них 48,9% були українцями, 21,8% — румунами, 13,1% — євреями, 12,5% — німцями, 4,6% — поляками тощо.[4] З конфесійного погляду, більшість мешканців були православними (78,1%), а релігійними меншинами були юдеї (9,1%), римо-католики (також 9,1%), греко-католики (1,9%) та ін.[5]

Міське середовище

Міське населення повіту становило 130 205 душ, із них євреїв — 29,1%, румунів — 25,9%, німців — 23,3%, українців — 11,3%, поляків — 7,5%, росіян — 1,6% та ін.

1930 року в населених пунктах повіту проживало таке населення: Чернівці — 111 147 мешканців, Садгора — 9 005 мешканців, Заставна — 5 038 мешканців, Кіцмань — 5 015 мешканців.

Документальні матеріали

  • Населення повіту в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
    Населення повіту в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
  • Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
    Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
  • Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
    Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
  • Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
    Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
  • Населення повіту в 1930 р. за релігією
    Населення повіту в 1930 р. за релігією
  • Населення повіту в 1930 р. за релігією
    Населення повіту в 1930 р. за релігією

Примітки

  1. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою radusageata не вказано текст
  2. ↑ Organizarea administrativ-teritorială a României 1864-1989 (румунською) . bzf.ro. 7 травня 2013. Процитовано 8 липня 2018.
  3. ↑ Portretul României Interbelice - Județul Cernăuți
  4. ↑ Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 120-123
  5. ↑ Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 581-582

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чернівці (жудець)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чернівці_(жудець)&oldid=22916174