Іванків (Чортківський район): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
|||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
| ref-площа = |
| ref-площа = |
||
| щільність = 254.9 |
| щільність = 254.9 |
||
| поштовий індекс = |
| поштовий індекс = 48723 |
||
| телефонний код = 3541 |
| телефонний код = 3541 |
||
| катойконіми = |
| катойконіми = |
Версія за 07:37, 4 січня 2019
село Іванків | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Борщівський район |
Громада | Скала-Подільська селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 1 718 |
Територія | 6.740 км² |
Густота населення | 254.9 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48723 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°49′23″ пн. ш. 26°09′50″ сх. д. / 48.82306° пн. ш. 26.16389° сх. д.Координати: 48°49′23″ пн. ш. 26°09′50″ сх. д. / 48.82306° пн. ш. 26.16389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
255 м |
Найближча залізнична станція | Скала-Подільська |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Скала-Подільська, Борщівський р-н, Тернопільська обл. |
Староста | Паламар Василь Боданович |
Карта | |
Мапа | |
|
Іва́нків — село Борщівського району Тернопільської області. Розташоване на північному сході району. Центр сільради, якій підпорядковані села Бережанка, Гуштинка та Трійця. Населення — 1693 особи (2003).
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади.
На околиці Іванкова зростають Іванківські липи — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
Географія
Село розташоване на відстані 362 км від Києва, 91 км — від обласного центру міста Тернополя та 9 км від районного центру міста Борщів.
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської та давньоруської культур. Поселення трипільської культури поблизу села, виявлене у 1930-х роках. Підйомний матеріал (уламки кераміки) зберігається у Львівському історичному музеї[1].
Перша письмова згадка про село 1443 рік, як Іванкове поле, тоді було пусткою[2].
Від початку XVI століття стало власністю скалецький війтів.
В наслідок козацьких повстань 1648-1654 рр. було повністю спустошеним.
Почало заселятись людьми тільки в 1710-18 рр. В 1718 р була збудована церква Святого Михайла Архангела. Священником при церкві був скалецький священник Іван Пашовський.
В 1762 році було 160 господарств[3].
У XIX столітті маєтком у селі володів граф Аґенор Марія Ґолуховський.
Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», кооператива, драматичний гурток, мандолінний оркестр.
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[4]:
Мова | Число осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,65 | |
російська | 0,35 |
Пам'ятки
Є церква (1847; реставрована 1907), дерев'яна дзвіниця (17 століття).
Пам'ятники
Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, УСС, жертвам сталінських репресій (обидва — 1990).
Насипана символічна могила воякам УПА (1992)
Споруджено погруддя громадсько-політичній діячці Ользі Басараб (родом з Іванкова її чоловік Дмитро).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І—ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, крамниці.
Відомі люди
Мешканець села Федір Гайдамаха 12 років (1860–1872, за даними Ігоря Чорновола: селянин, посол у 1873—1879 роках) до австрійського парламенту (Райхсрату), Галицького Сейму у 1870—1876 роках[5] від округу Борщів — Мельниця, входив до «Руського клубу»[6].
Народилися
- лікар, громадський діяч, депутат Тернопільської облради (2002—2006 роки) Михайло Буртняк[7]
- літератор Дмитро Николишин.
- лютеранський пастор громади у Станіславові Ярчук Теодор (1896—1941)[8].
Примітки
- ↑ Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 311.
- ↑ Михайловський, Віталій (2003). Історико-географічні дослідження в Україні (українською) . Київ: Національна Академія наук України. с. 237.
- ↑ Borowski, Andy (понеділок, 3 грудня 2018 р.). Літопис Скали: Історія села Іванків та його опис 1762 року. Літопис Скали. Процитовано 9 грудня 2018.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 124.
- ↑ Там само. — С. 107; 124.
- ↑ Дацко О. Буртняк Михайло Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 203. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Т. Коковський. Ярчук Теодор // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 765—766. — ISBN 978-966-528-318-8.
Література
- Лашта В. Іванків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
|