Ганімед

Ганімед

Ганіме́д (грец. Γανυμήδης) — у давньогрецьких міфах — син троянського владаря Троя і німфи Каллірої, брат Іла й Ассарака; виділявся надзвичайною красою. Зевс в образі орла заніс Ганімеда на Олімп і зробив його поряд з Гебою виночерпцем. Батькові хлопця для розради подарував колісницю з парою безсмертних коней. Ганімеда зображували вродливим юнаком, часто з келихом вина.

Міф про Зевса й Ганімеда, поширений у Греції та в Римі, виправдовував любов дорослого чоловіка до хлопця; гомосексуалізм толерувався винятково як крайня форма культу богині Кібели. Чоловіки, шанувальники Кібели, шукали екстатичної єдності з богинею шляхом кастрації та переодягання в жіноче вбрання. Гомосексуальне жрецтво було визнаною інституцією в святинях Великої Богині в Тірі, Іоппі, Ієраполісі та Єрусалимі, що засвідчує перемогу патріархату над матріархатом. Платон виправдовує міфом про Ганімеда почуття, які плекає до своїх учнів. В іншому місці він засуджує протиприродний міф про гомосексуальні пригоди Зевса, вважаючи, що це «безсоромна критська вигадка». З поширенням платонізської філософії всюди, де верховними богами вважались Зевс і Аполлон, грецька жінка, яка раніше посідала панівне інтелектуальне становище, була понижена до ролі безплатної робітниці й виховательки дітей.

Сюжет про викрадення Ганімеда нерідко зустрічається в мистецтві. Копія скульптури Леохара «Викрадення Ганімеда» зберігається у Ватиканському музеї. Відомі картини та скульптури Мікеланджело, Тіціана, Корреджо, Рембрандта, Торвальдсена й ін.

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.