Багрій Олександр Васильович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
Рядок 44: | Рядок 44: | ||
У 1920—1921 рр. — брав участь в заснуванні Кубанського державного університету та вищого педагогічного інституту. |
У 1920—1921 рр. — брав участь в заснуванні Кубанського державного університету та вищого педагогічного інституту. |
||
У 1922 році переїхав до Баку. Працював викладачем російської літератури в Азербайджанському державному університеті. |
У 1922 році переїхав до [[Баку]]. Працював викладачем російської літератури в Азербайджанському державному університеті. |
||
У 1925 році захистив дисертацію на тему «Т. Г. Шевченко і російська література» і був удостоєний ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю «російська мова і словесність». Взяв активну участь у створенні одного з перших наукових центрів Азербайджану — «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану». При Товаристві був створений бібліографічний відділ, який він і очолив. |
У 1925 році захистив дисертацію на тему «Т. Г. Шевченко і російська література» і був удостоєний ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю «російська мова і словесність». Взяв активну участь у створенні одного з перших наукових центрів Азербайджану — «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану». При Товаристві був створений бібліографічний відділ, який він і очолив. |
||
Рядок 52: | Рядок 52: | ||
У 1923—1929 рр. — голова бібліографічної секції «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану» |
У 1923—1929 рр. — голова бібліографічної секції «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану» |
||
У 1929—1932 рр. — старший фахівець, бібліограф |
У 1929—1932 рр. — старший фахівець, бібліограф [[Азербайджан]]ського державного науково-дослідного інституту (Аз ДНДІ). Брав активну участь у виданні журналу «Вісті Товариства обстеження і вивчення Азербайджану». Досліджував фольклорну спадщину професора Л. Лопатинського, який був творцем і головним редактором видання «Збірник для опису місцевостей і племен Кавказу». У складі групи вчених, вперше систематизував спадщину Л. Лопатинського у царині фольклору, етнографії, лінгвістики, історії. |
||
У 1930 році — під редакцією професора Багрія була видана літографічна фольклорна серія «Фольклор Азербайджану і прилеглих країн». |
У 1930 році — під редакцією професора Багрія була видана літографічна фольклорна серія «Фольклор Азербайджану і прилеглих країн». |
||
У 1933—1939 рр. — директор фундаментальної бібліотеки Азербайджанської філії АН СРСР (АзФАН). |
У 1933—1939 рр. — директор фундаментальної бібліотеки Азербайджанської філії [[АН СРСР]] (АзФАН). |
||
У 1935 році, вперше переклав і опублікував збірку із 72 казок російською мовою «Казки азербайджанських тюрків». |
У 1935 році, вперше переклав і опублікував збірку із 72 казок російською мовою «Казки азербайджанських тюрків». |
||
Широку популярність в 30-ті роки ХХ століття отримали такі його дослідження як: «Т. Г. Шевченко в літературному оточенні»; «Шевченко в російських перекладах»; |
Широку популярність в 30-ті роки ХХ століття отримали такі його дослідження як: «Т. Г. Шевченко в літературному оточенні»; «Шевченко в російських перекладах»; «До рукописної традиції поширення «[[Кобзар]]я» Т. Г. Шевченка»; «Шевченко і Схід». Саме за ініціативи професора О. В. Багрія в [[Азербайджан]]і було засновано нову наукову галузь — шевченкознавство. Він підготував ціле покоління знавців творчості [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Г. Шевченка]]. |
||
У 1939 р. вчений був призначений першим деканом філологічного факультету АДУ. |
У 1939 р. вчений був призначений першим деканом філологічного факультету АДУ. |
||
Рядок 66: | Рядок 66: | ||
У 1939—1942 рр. — працював деканом, керівником аспірантури і завідувачем кафедри російської літератури. За цей час на факультеті було відкрито сім кафедр з азербайджанського і російського мовознавства та літературознавства. |
У 1939—1942 рр. — працював деканом, керівником аспірантури і завідувачем кафедри російської літератури. За цей час на факультеті було відкрито сім кафедр з азербайджанського і російського мовознавства та літературознавства. |
||
У 1942—1949 рр. — працював завідувачем відділу мовознавства та літератури Азербайджанського Науково-дослідного Інституту педагогіки<ref>[http://www.ounb.km.ua/vistavki/bagriyov/index.php Азербайджанський літературознавець, фольклорист |
У 1942—1949 рр. — працював завідувачем відділу мовознавства та літератури Азербайджанського Науково-дослідного Інституту педагогіки<ref>[http://www.ounb.km.ua/vistavki/bagriyov/index.php Азербайджанський літературознавець, фольклорист — українець за духом і місцем народження.]</ref>. |
||
Помер 24 червня 1949 року після тривалої хвороби. |
Помер 24 червня 1949 року після тривалої хвороби. |
Версія за 10:18, 14 лютого 2019
Багрій Олександр Васильович | |
---|---|
Народився | 23 квітня 1891 Летичів, нині Хмельницька область |
Помер | 22 червня 1949 (58 років) Баку |
Місце проживання | Самара |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | дипломат, викладач університету, бібліограф, літературознавець |
Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира |
Заклад | Самарський державний університет Бакинський державний університет |
Вчене звання | Професор |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] (1925) |
Олекса́ндр Васи́льович Багрі́й (* 11 квітня (23 квітня за новим стилем) 1891, Летичів, нині Хмельницької області — † 22 червня 1949, Баку) — український літературознавець, бібліограф та дипломат[1][2].
Життєпис
Народився 23 квітня 1891 року в містечку Летичеві на Поділлі. У 1900 році вступив до Уманської гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. У 1912 році закінчив історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира, учень академіка Володимира Перетця. Володів французькою, німецькою та польською мовами.
Був викладачем в одній з київських шкіл. Згодом переїхав до Петрограда, де читав лекції у Петроградському університеті. З 1917 року працював у Самарському вищому педагогічному інституті, завідував кафедрою російської літератури.
У 1918 році — працював консулом Української Держави у Самарі (РРФСР).
У 1920—1921 рр. — брав участь в заснуванні Кубанського державного університету та вищого педагогічного інституту.
У 1922 році переїхав до Баку. Працював викладачем російської літератури в Азербайджанському державному університеті.
У 1925 році захистив дисертацію на тему «Т. Г. Шевченко і російська література» і був удостоєний ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю «російська мова і словесність». Взяв активну участь у створенні одного з перших наукових центрів Азербайджану — «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану». При Товаристві був створений бібліографічний відділ, який він і очолив.
У 1926 році підготував наукову працю «Матеріали для бібліографії Азербайджану» в трьох томах. Ця дослідницька робота охоплює величезний період друкарства (1820—1923). У збірник включено більше 4800 наукових праць, що охоплюють історію, літературу, економіку, етнографію Азербайджану та великий бібліографічний покажчик з фольклору азербайджанського народу. Дане дослідження сприяло створенню в Азербайджані галузевої бібліографії.
У 1923—1929 рр. — голова бібліографічної секції «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану»
У 1929—1932 рр. — старший фахівець, бібліограф Азербайджанського державного науково-дослідного інституту (Аз ДНДІ). Брав активну участь у виданні журналу «Вісті Товариства обстеження і вивчення Азербайджану». Досліджував фольклорну спадщину професора Л. Лопатинського, який був творцем і головним редактором видання «Збірник для опису місцевостей і племен Кавказу». У складі групи вчених, вперше систематизував спадщину Л. Лопатинського у царині фольклору, етнографії, лінгвістики, історії.
У 1930 році — під редакцією професора Багрія була видана літографічна фольклорна серія «Фольклор Азербайджану і прилеглих країн».
У 1933—1939 рр. — директор фундаментальної бібліотеки Азербайджанської філії АН СРСР (АзФАН).
У 1935 році, вперше переклав і опублікував збірку із 72 казок російською мовою «Казки азербайджанських тюрків».
Широку популярність в 30-ті роки ХХ століття отримали такі його дослідження як: «Т. Г. Шевченко в літературному оточенні»; «Шевченко в російських перекладах»; «До рукописної традиції поширення «Кобзаря» Т. Г. Шевченка»; «Шевченко і Схід». Саме за ініціативи професора О. В. Багрія в Азербайджані було засновано нову наукову галузь — шевченкознавство. Він підготував ціле покоління знавців творчості Т. Г. Шевченка.
У 1939 р. вчений був призначений першим деканом філологічного факультету АДУ.
У 1939—1942 рр. — працював деканом, керівником аспірантури і завідувачем кафедри російської літератури. За цей час на факультеті було відкрито сім кафедр з азербайджанського і російського мовознавства та літературознавства.
У 1942—1949 рр. — працював завідувачем відділу мовознавства та літератури Азербайджанського Науково-дослідного Інституту педагогіки[3].
Помер 24 червня 1949 року після тривалої хвороби.
Твори
Опублікував понад 100 статей, різних наукових праць і досліджень з питань літератури, фольклору та бібліографії.
- Шевченко і Квітка-Основ'яненко // Г. Ф. Квітка-Основ'яненко. — Харків, 1929.
- Т. Г. Шевченко. — Т. 1—2. — Харків, 1930—1931.
- Киевский список Чуда свт. Николая об утопшем детище // Изв. Отделения русского языка и словесности Имп. Академии наук. СПб. 1914. Т. 19/2
- В защиту ценностей духа, Самара, 1918;
- Шевченковская студия, Владикавказ, 1923;
- Литературные поминки: (Библиографические заметки) «Известия Горского института народного образования», 1923
- Шевченко в русских переводах, Баку, 1925;
- Шевченко в литературной обстановке, Баку, 1925;
- Формальный метод в литературе (Библиографическое пособие), вып. I, Владикавказ, 1926; вып. II, Баку, 1927;
- Указатель по народной словесности Кавказа, Баку, 1926;
- Русская литература XIX и первой части ХХ вв.: Пособие к лекциям. — Баку: Восточный факультет АГУ. — 1926;
- Литературный семинарий, Баку, 1926;
- Древнерусское сказание…
- Фольклор Азербайджана и прилегающих стран. Т.1. Баку, 1930, и др.
Примітки
Література
- Бажинов І. Д. Багрій Олександр Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 63—64.
- Багрій Олександр Васильович // Твої люди, Летичівщино (Відомі люди нашого краю). – Летичів, 2009. – С. 7.
- Багрій Олександр Васильович //Українські бібліографи. Бібліографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія. Вип. 3. – К., 2011. – С. 13-14.
- Назаренко Є. Шевченкознавець з Летичева // Поділля. – 1993. – 22 верес. – С. 4.
- Народились 23 квітня
- Народились 1891
- Померли 22 червня
- Померли 1949
- Науковці Бакинського університету
- Доктори філологічних наук
- Українські літературознавці
- Українські бібліографи
- Уродженці Летичева
- Випускники історико-філологічного факультету Київського університету
- Померли в Баку
- Уродженці Волинської губернії
- Українські дипломати
- Консули України в Росії