Наконечний Іван Максимович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м внесення місце поховання людини, що фігурує у статті
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Рядок 52: Рядок 52:


== На Майдані ==
== На Майдані ==
Був присутній на Майдані від часу розгону студентів [[30 листопада]] [[:2013]] року. Після розгону студентів у листопаді 2013 року він щодня був на Майдані і підтримував народ України! Це у 83 роки!
Був присутній на Майдані від часу розгону студентів [[30 листопада]] [[:2013]] року. Після розгону студентів у листопаді 2013 року він щодня був на Майдані і підтримував народ України! Це у 82 роки!


Посвідчення захисника Майдану — номер 91587 від [[8 січня]] [[:2014]] року. Родичі вмовляли його не ходити на Майдан в такому віці. У відповідь вони чули, що він давав військову присягу — захищати свій народ. Іван знав, на яку небезпеку наражає себе, тому заздалегідь поклав до кишені паспорт і аркуш паперу з контактами родичів. Їх знайшли в кишенях загиблого.
Посвідчення захисника Майдану — номер 91587 від [[8 січня]] [[:2014]] року. Родичі вмовляли його не ходити на Майдан в такому віці. У відповідь вони чули, що він давав військову присягу — захищати свій народ. Іван знав, на яку небезпеку наражає себе, тому заздалегідь поклав до кишені паспорт і аркуш паперу з контактами родичів. Їх знайшли в кишенях загиблого.

Версія за 17:31, 31 березня 2019

Іван Максимович Наконечний
ПсевдоIvan Nakonechnyj 
Народився18 жовтня 1931(1931-10-18)
Київ, Українська СРР, СРСР
Помер7 березня 2014(2014-03-07) (82 роки)
Київ, Україна
ПохованняЛісове кладовище
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Відомий завдякиГерой Майдану, Герой України
БатькоМаксим Наконечний
Родичісин
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Іван Максимович Наконечний (18 жовтня 1931, Київ, УРСР7 березня 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану. Найстарший[1] загиблий Небесної сотні, помер в лікарні після травм не сумісних з життям. Герой України. Офіцер ВМС СРСР.

Біографія

Офіцер ВМС СРСР у відставці.

З 1982 року він жив із сім'єю в Києві.

Два роки тому поховав дружину, уродженку Санкт-Петербурга, якій вдалось пережити блокадну зиму.

На Майдані

Був присутній на Майдані від часу розгону студентів 30 листопада 2013 року. Після розгону студентів у листопаді 2013 року він щодня був на Майдані і підтримував народ України! Це у 82 роки!

Посвідчення захисника Майдану — номер 91587 від 8 січня 2014 року. Родичі вмовляли його не ходити на Майдан в такому віці. У відповідь вони чули, що він давав військову присягу — захищати свій народ. Іван знав, на яку небезпеку наражає себе, тому заздалегідь поклав до кишені паспорт і аркуш паперу з контактами родичів. Їх знайшли в кишенях загиблого.

Помер Іван в одній із київських лікарень від ран, отриманих під час сутичок 19 лютого на вулиці Інститутській. Важкі травми голови і шийного відділу хребта спричинили кому, внаслідок чого до тями Іван Наконечний так і не прийшов. Швидка привезла його до Інституту нейрохірургії і професор, який робив йому операцію, припустив, що удар міг бути нанесений важким металевим предметом.

Син Івана мешкає у Санкт-Петербурзі, на батьківщині своєї матері. Він був повідомлений про загибель батька, але відмовився його ховати або ж попрощатися з батьком. «У вас там багато бандерівців. Мені страшно туди їхати», — сказав син загиблого героя Небесної сотні.[2]

Вшанування пам'яті

Нагороди

Див. також

Примітки

Посилання