Чевкініт-(Се): відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
LeonBot (обговорення | внесок) м додавання картки за допомогою AWB |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Мінерал}} |
|||
'''Чевкіні́т''' ({{lang-en|Chevkinite-(Ce)}}, {{lang-de|Chevkinit m}}) — [[мінерал]], силікат кальцію, церію, торію, заліза, титану та ін. острівної будови. |
'''Чевкіні́т''' ({{lang-en|Chevkinite-(Ce)}}, {{lang-de|Chevkinit m}}) — [[мінерал]], силікат кальцію, церію, торію, заліза, титану та ін. острівної будови. |
||
[[File:Chevkinite-(Ce)-88665.jpg|thumb| |
[[File:Chevkinite-(Ce)-88665.jpg|thumb|right|250px|Чевкініт]] |
||
Названий іменем начальника штабу Корпусу гірничих інженерів у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] [[Чевкін Костянтин Володимирович|Костянтина Чевкіна]] (G.Rose, 1839). |
Названий іменем начальника штабу Корпусу гірничих інженерів у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] [[Чевкін Костянтин Володимирович|Костянтина Чевкіна]] (G.Rose, 1839). |
||
| Рядок 7: | Рядок 8: | ||
Формула: |
Формула: |
||
* 1. За Є.К.Лазаренком: (Ce,La)<sub>2</sub>Ti<sub>2</sub> [O<sub>4</sub>|Si<sub>2</sub>O<sub>7</sub>]. |
* 1. За Є.К.Лазаренком: (Ce,La)<sub>2</sub>Ti<sub>2</sub> [O<sub>4</sub>|Si<sub>2</sub>O<sub>7</sub>]. |
||
* 2. За “Fleischer's Glossary” (2004): (Ca,Ce,Th)<sub>4</sub>(Fe,Mg)<sub>2</sub>(Ti,Fe)<sub>3</sub>Si<sub>4</sub>O<sub>22</sub>. |
* 2. За “Fleischer's Glossary” (2004): (Ca,Ce,Th)<sub>4</sub>(Fe,Mg)<sub>2</sub>(Ti,Fe)<sub>3</sub>Si<sub>4</sub>O<sub>22</sub>. |
||
Домішки: UO, MnO, Y<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, ThO<sub>2</sub>, UO<sub>3</sub>, Nb<sub>2</sub>O<sub>5</sub>. Містить (%): CaO – 3,25; Ce<sub>2</sub>O<sub>3</sub> – 22,80; ThO<sub>2</sub>; FeO – 9,17; TiO<sub>2</sub> – 16,07; SiO<sub>2</sub> – 20,68; H<sub>2</sub>O – 0,42. |
Домішки: UO, MnO, Y<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, ThO<sub>2</sub>, UO<sub>3</sub>, Nb<sub>2</sub>O<sub>5</sub>. Містить (%): CaO – 3,25; Ce<sub>2</sub>O<sub>3</sub> – 22,80; ThO<sub>2</sub>; FeO – 9,17; TiO<sub>2</sub> – 16,07; SiO<sub>2</sub> – 20,68; H<sub>2</sub>O – 0,42. |
||
[[Сингонія]] моноклінна. Утворює призматичні, таблитчасті та пластинчасті кристали. Спайності немає. Густина 4300—4930 кг/м³. [[Твердість]] за мінералогічною шкалою — 5,5-6,0. Колір оксамитово-чорний, яскраво-коричневий. Риса темно-бура. Блиск смолистий. Непрозорий. Часто ізотропний. |
[[Сингонія]] моноклінна. Утворює призматичні, таблитчасті та пластинчасті кристали. Спайності немає. Густина 4300—4930 кг/м³. [[Твердість]] за мінералогічною шкалою — 5,5-6,0. Колір оксамитово-чорний, яскраво-коричневий. Риса темно-бура. Блиск смолистий. Непрозорий. Часто ізотропний. |
||
== Розповсюдження == |
== Розповсюдження == |
||
| Рядок 17: | Рядок 18: | ||
Трапляється в лужних [[граніт]]ах, [[сієніт]]ах, [[граніт]]них і [[сієніт]]ових [[пегматит]]ах спільно з [[ільменіт]]ом, [[сфен]]ом, [[циркон]]ом. |
Трапляється в лужних [[граніт]]ах, [[сієніт]]ах, [[граніт]]них і [[сієніт]]ових [[пегматит]]ах спільно з [[ільменіт]]ом, [[сфен]]ом, [[циркон]]ом. |
||
Супутні мінерали: [[гадолініт]], [[титаніт]], [[апатит]], [[кронштедтит]], [[ортит]], [[кварц]]. Зустрічається як акцесорний мінерал в сієнітових та ґранітових пегматитах. |
Супутні мінерали: [[гадолініт]], [[титаніт]], [[апатит]], [[кронштедтит]], [[ортит]], [[кварц]]. Зустрічається як акцесорний мінерал в сієнітових та ґранітових пегматитах. |
||
Знахідки: в [[Ільменські гори|Ільменський горах]] ([[Урал]]), на о. [[Мадагаскар]], у шт. [[Вірджинія]] ([[США]]), шт. [[Мадрас]] ([[Індія]]) та ін. місцях. |
Знахідки: в [[Ільменські гори|Ільменський горах]] ([[Урал]]), на о. [[Мадагаскар]], у шт. [[Вірджинія]] ([[США]]), шт. [[Мадрас]] ([[Індія]]) та ін. місцях. |
||
| Рядок 38: | Рядок 39: | ||
*{{МГЕ}} |
*{{МГЕ}} |
||
* [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є.К.]], Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с. |
* [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є.К.]], Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с. |
||
[[Категорія:Силікати (мінерали)]] |
[[Категорія:Силікати (мінерали)]] |
||
Версія за 16:23, 7 квітня 2019
| Чевкініт-(Се) | |
|---|---|
-88665.jpg) | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений, перейменований (Rn)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1987 s.p. |
| Абревіатура | Cvk-Ce[3] |
| Хімічна формула | (Ce,La,Ca,Th)₄(Fe²⁺,Mg)(Fe²⁺,Ti,Fe³⁺)₂(Ti,Fe³⁺)₂(Si₂O₇)₂O₈ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.BE.70[4] |
| Dana 8 | 56.2.8.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[5] |
| Просторова група | просторова група C2/m[d][5] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Чевкін Костянтин Володимирович[4] |
| Типова місцевість | Ільменський заповідник[4] |
 Чевкініт-(Се) у Вікісховищі | |
Чевкіні́т (англ. Chevkinite-(Ce), нім. Chevkinit m) — мінерал, силікат кальцію, церію, торію, заліза, титану та ін. острівної будови.
Названий іменем начальника штабу Корпусу гірничих інженерів у Санкт-Петербурзі Костянтина Чевкіна (G.Rose, 1839).
Опис
Формула:
- 1. За Є.К.Лазаренком: (Ce,La)2Ti2 [O4|Si2O7].
- 2. За “Fleischer's Glossary” (2004): (Ca,Ce,Th)4(Fe,Mg)2(Ti,Fe)3Si4O22.
Домішки: UO, MnO, Y2O3, ThO2, UO3, Nb2O5. Містить (%): CaO – 3,25; Ce2O3 – 22,80; ThO2; FeO – 9,17; TiO2 – 16,07; SiO2 – 20,68; H2O – 0,42.
Сингонія моноклінна. Утворює призматичні, таблитчасті та пластинчасті кристали. Спайності немає. Густина 4300—4930 кг/м³. Твердість за мінералогічною шкалою — 5,5-6,0. Колір оксамитово-чорний, яскраво-коричневий. Риса темно-бура. Блиск смолистий. Непрозорий. Часто ізотропний.
Розповсюдження
Трапляється в лужних гранітах, сієнітах, гранітних і сієнітових пегматитах спільно з ільменітом, сфеном, цирконом.
Супутні мінерали: гадолініт, титаніт, апатит, кронштедтит, ортит, кварц. Зустрічається як акцесорний мінерал в сієнітових та ґранітових пегматитах.
Знахідки: в Ільменський горах (Урал), на о. Мадагаскар, у шт. Вірджинія (США), шт. Мадрас (Індія) та ін. місцях.
Різновиди
Розрізняють:
- чевкініт бериліїстий (різновид чевкініту, який містить до 2,1% ВеО),
- чевкініт ніобіїстий (різновид чевкініту, який містить до 7,40% (Nb,Ta)2O5),
- чевкініт торіїстий (різновид чевкініту, який містить до 20,91% ThO2).
- пер'єрит – складний силікат рідкісних земель.
Див. також
Література та джерела
- Велика радянська енциклопедія. — 3-є видання(рос.)
- Чевкініт
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
- ↑ Nickel E. H., Mandarino J. A. Procedures involving the IMA Commission on New Minerals and Mineral Names and guidelines on mineral nomenclature // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1987. — Vol. 72. — P. 1031–1042. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (July 2021) — 2021.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б в Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de