Хав'єр Уррутікоечеа: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
стиль, правопис
Рядок 28: Рядок 28:
'''Хав'єр Уррутікоечеа''' ({{lang-es|Javier Urruticoechea}}, [[17 листопада]] [[1952]], [[Сан-Себастьян]] — [[24 травня]] [[2001]], [[Барселона]]), більш відомий як просто '''Урруті''' ({{lang-es|Urruti}}) — іспанський [[футболіст]], що грав на позиції [[Воротар (футбол)|воротаря]]. [[Футболіст року в Іспанії]] (1980).
'''Хав'єр Уррутікоечеа''' ({{lang-es|Javier Urruticoechea}}, [[17 листопада]] [[1952]], [[Сан-Себастьян]] — [[24 травня]] [[2001]], [[Барселона]]), більш відомий як просто '''Урруті''' ({{lang-es|Urruti}}) — іспанський [[футболіст]], що грав на позиції [[Воротар (футбол)|воротаря]]. [[Футболіст року в Іспанії]] (1980).


Один з найсильніший воротарів [[Іспанія|Іспанії]] 1980-х років. Провів у [[Чемпіонат Іспанії з футболу|Ла-Лізі]] 16 сезонів і зіграв 307 матчів, а найбільших результатів здобув виступаючи за «[[Барселона (футбольний клуб)|Барселону]]», у складі якої виграв [[Кубок Кубків УЄФА|Кубок володарів кубків УЄФА]], а також низку національних трофеїв<ref>{{cite web|url=http://news.bbc.co.uk/sport1/hi/football/europe/7352959.stm|title=When Bryan Robson tamed Barca|publisher=[[BBC Sport]]|author=Jonathan Stevenson and Chris Bevan|date=22 April 2008|accessdate=24 April 2014}}</ref>. Також виступав за [[збірна Іспанії з футболу|національну збірну Іспанії]], у складі якої був учасником трьох чемпіонатів світу та одного чемпіонату Європи.
Один з найсильніший воротарів [[Іспанія|Іспанії]] 1980-х років. Провів у [[Чемпіонат Іспанії з футболу|Ла-Лізі]] 16 сезонів і зіграв 307 матчів, а найбільших результатів здобув, виступаючи за «[[Барселона (футбольний клуб)|Барселону]]», у складі якої виграв [[Кубок Кубків УЄФА|Кубок володарів кубків УЄФА]], а також низку національних трофеїв<ref>{{cite web|url=http://news.bbc.co.uk/sport1/hi/football/europe/7352959.stm|title=When Bryan Robson tamed Barca|publisher=[[BBC Sport]]|author=Jonathan Stevenson and Chris Bevan|date=22 April 2008|accessdate=24 April 2014}}</ref>. Також виступав за [[збірна Іспанії з футболу|національну збірну Іспанії]], у складі якої був учасником трьох чемпіонатів світу та одного чемпіонату Європи.


== Клубна кар'єра ==
== Клубна кар'єра ==
Рядок 37: Рядок 37:
1981 року, після того як був визнаний [[Футболіст року в Іспанії|футболістом року в Іспанії]]<ref>[http://www.rsssf.com/miscellaneous/spanpoy.html Spain – Footballer of the Year], at [[Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation|RSSSF]]</ref>, перейшов до [[Барселона (футбольний клуб)|«Барселони»]], за яку відіграв наступні 7 сезонів. Нарівні з такими гравцями, як [[Стів Арчибальд]] і [[Бернд Шустер]], Урруті був лідером команди, вигравши у першому ж сезоні [[Фінал Кубка володарів кубків 1982|Кубок володарів кубків]], а у наступному виграв Кубок Іспанії, Кубок ліги та Суперкубок країни, а у сезоні 1983/84 став володарем [[Трофей Самори|Трофея Самори]].
1981 року, після того як був визнаний [[Футболіст року в Іспанії|футболістом року в Іспанії]]<ref>[http://www.rsssf.com/miscellaneous/spanpoy.html Spain – Footballer of the Year], at [[Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation|RSSSF]]</ref>, перейшов до [[Барселона (футбольний клуб)|«Барселони»]], за яку відіграв наступні 7 сезонів. Нарівні з такими гравцями, як [[Стів Арчибальд]] і [[Бернд Шустер]], Урруті був лідером команди, вигравши у першому ж сезоні [[Фінал Кубка володарів кубків 1982|Кубок володарів кубків]], а у наступному виграв Кубок Іспанії, Кубок ліги та Суперкубок країни, а у сезоні 1983/84 став володарем [[Трофей Самори|Трофея Самори]].


1984 року клуб очолив [[Англія|англійський]] фахівець [[Террі Венейблз]]. Під його керівництвом «Барселона» виграла [[Чемпіонат Іспанії з футболу|чемпіонат]] у сезоні 1984/85<ref>{{cite news|url=http://hemeroteca-paginas.mundodeportivo.com/EMD03/PUB/2008/11/06/EMD20081106013MDP.pdf|title="Urruti, t'estimo", 23 años después|trans-title="Urruti, I love you", 23 years later|publisher=[[Mundo Deportivo]]|language=Spanish|date=6 November 2008|accessdate=20 May 2016}}</ref> і дійшла до [[Фінал Кубка європейських чемпіонів 1986|фіналу Кубка європейських чемпіонів 1985/86]]. Перед ним у півфіналі проти [[Швеція|шведського]] «[[Гетеборг (футбольний клуб)|Гетеборга]]» Урруті відбив 2 удари в серії пенальті і сам встиг забити у ворота шведів<ref>{{cite news|url=http://hemeroteca-paginas.mundodeportivo.com/EMD02/PUB/2006/12/01/EMD20061201011MDP.pdf|title=La noche mágica de Pichi Alonso|trans-title=Pichi Alonso's magical night|publisher=Mundo Deportivo|language=Spanish|date=1 December 2006|accessdate=20 May 2016}}</ref>. У фіналі теж була серія пенальті і там Урруті парирував 2 перших удари, але його колега по ампулуа, [[Румунія|румун]] [[Гельмут Дукадам]] відбив всі 4 удари гравців «Барселони»<ref>{{cite web|url=http://www.uefa.com/news/newsid=412523.html|title=Duckadam inspires Steaua|publisher=UEFA|date=18 April 2006|accessdate=20 May 2016}}</ref>.
1984 року клуб очолив [[Англія|англійський]] фахівець [[Террі Венейблз]]. Під його керівництвом «Барселона» виграла [[Чемпіонат Іспанії з футболу|чемпіонат]] у сезоні 1984/85<ref>{{cite news|url=http://hemeroteca-paginas.mundodeportivo.com/EMD03/PUB/2008/11/06/EMD20081106013MDP.pdf|title="Urruti, t'estimo", 23 años después|trans-title="Urruti, I love you", 23 years later|publisher=[[Mundo Deportivo]]|language=Spanish|date=6 November 2008|accessdate=20 May 2016}}</ref> і дійшла до [[Фінал Кубка європейських чемпіонів 1986|фіналу Кубка європейських чемпіонів 1985/86]]. Перед ним у півфіналі проти [[Швеція|шведського]] «[[Гетеборг (футбольний клуб)|Гетеборга]]» Урруті відбив 2 удари в серії пенальті і сам встиг забити у ворота шведів<ref>{{cite news|url=http://hemeroteca-paginas.mundodeportivo.com/EMD02/PUB/2006/12/01/EMD20061201011MDP.pdf|title=La noche mágica de Pichi Alonso|trans-title=Pichi Alonso's magical night|publisher=Mundo Deportivo|language=Spanish|date=1 December 2006|accessdate=20 May 2016}}</ref>. У фіналі теж була серія пенальті і там Урруті парирував 2 перших удари, але його колега по амплуа, [[Румунія|румун]] [[Гельмут Дукадам]] відбив усі 4 удари гравців «Барселони»<ref>{{cite web|url=http://www.uefa.com/news/newsid=412523.html|title=Duckadam inspires Steaua|publisher=UEFA|date=18 April 2006|accessdate=20 May 2016}}</ref>.


Після того, як в 1986 році в «Барселону» з «[[Атлетік Більбао|Атлетіка Більбао]]» перейшов [[Андоні Субісаррета]], Урруті сів на лавку і за останні 2 сезону у клубі він з'явився тільки 1 раз, вигравши в останньому сезоні перед завершенням кар'єри Кубок Іспанії 1987/88.
Після того, як в 1986 році в «Барселону» з «[[Атлетік Більбао|Атлетіка Більбао]]» перейшов [[Андоні Субісаррета]], Урруті сів на лавку і за останні 2 сезону в клубі він з'явився тільки 1 раз, вигравши в останньому сезоні перед завершенням кар'єри Кубок Іспанії 1987/88.


== Виступи за збірні ==
== Виступи за збірні ==

Версія за 13:19, 5 травня 2019

Ф
Хав'єр Уррутікоечеа
Особисті дані
Народження 17 листопада 1952(1952-11-17)
  Сан-Себастьян, Іспанія
Смерть 24 травня 2001(2001-05-24) (48 років)
  Асплугас-да-Любрагат, Іспанія
Громадянство  Іспанія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1967-1969 Іспанія «Ленгокоак»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1969–1972 Іспанія «Сан-Себастьян»  ? (?)
1972–1977 Іспанія «Реал Сосьєдад» 66 (0)
1977–1981 Іспанія «Еспаньйол» 120 (0)
1981–1988 Іспанія «Барселона» 120 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1978–1980 Іспанія Іспанія 5 (0)
1979–1980 Країна Басків Країна Басків 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Хав'єр Уррутікоечеа (ісп. Javier Urruticoechea, 17 листопада 1952, Сан-Себастьян — 24 травня 2001, Барселона), більш відомий як просто Урруті (ісп. Urruti) — іспанський футболіст, що грав на позиції воротаря. Футболіст року в Іспанії (1980).

Один з найсильніший воротарів Іспанії 1980-х років. Провів у Ла-Лізі 16 сезонів і зіграв 307 матчів, а найбільших результатів здобув, виступаючи за «Барселону», у складі якої виграв Кубок володарів кубків УЄФА, а також низку національних трофеїв[1]. Також виступав за національну збірну Іспанії, у складі якої був учасником трьох чемпіонатів світу та одного чемпіонату Європи.

Клубна кар'єра

Народився 17 листопада 1952 року в місті Сан-Себастьян. Вихованець футбольної школи клубу «Ленгокоак».

У дорослому футболі дебютував 1969 року виступами за «Сан-Себастьян», в якому провів три сезони, після чого був переведений у головну команду міста «Реал Сосьєдад», де з 1973 року був основним воротарем, але у 1976 році втратив місце в основі і став дублером Луїса Арконади. В результаті Урруті 1977 року був змушений перейти в «Еспаньйол»[2], де чотири сезони був основним воротарем.

1981 року, після того як був визнаний футболістом року в Іспанії[3], перейшов до «Барселони», за яку відіграв наступні 7 сезонів. Нарівні з такими гравцями, як Стів Арчибальд і Бернд Шустер, Урруті був лідером команди, вигравши у першому ж сезоні Кубок володарів кубків, а у наступному виграв Кубок Іспанії, Кубок ліги та Суперкубок країни, а у сезоні 1983/84 став володарем Трофея Самори.

1984 року клуб очолив англійський фахівець Террі Венейблз. Під його керівництвом «Барселона» виграла чемпіонат у сезоні 1984/85[4] і дійшла до фіналу Кубка європейських чемпіонів 1985/86. Перед ним у півфіналі проти шведського «Гетеборга» Урруті відбив 2 удари в серії пенальті і сам встиг забити у ворота шведів[5]. У фіналі теж була серія пенальті і там Урруті парирував 2 перших удари, але його колега по амплуа, румун Гельмут Дукадам відбив усі 4 удари гравців «Барселони»[6].

Після того, як в 1986 році в «Барселону» з «Атлетіка Більбао» перейшов Андоні Субісаррета, Урруті сів на лавку і за останні 2 сезону в клубі він з'явився тільки 1 раз, вигравши в останньому сезоні перед завершенням кар'єри Кубок Іспанії 1987/88.

Виступи за збірні

29 березня 1978 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в товариському матчі проти збірної Норвегії у Хіхоні.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, чемпіонату Європи 1980 року в Італії, чемпіонату світу 1982 року в Іспанії та чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, втім на жодному із турнірів не зіграв жодної хвилини, будучи запасним голкіпером[7].

У національній команді Урруті не зумів заграти через велику конкуренцію з боку Луїса Арконади та Андоні Субісаррети, від яких постраждав і на клубному рівні. Тому за «червону фурію» Хав'єр провів лише 5 матчів. Також Урруті провів 2 матчі за збірну Країни Басків.

Смерть

Загинув у травні 2001 року в ДТП у містечку Асплугас-да-Любрагат недалеко від Барселони[8][9]. Щорічно проводиться турнір з гольфу в честь Урруті[10].

Клубна статистика

Виступи Ліга Кубок країни Єврокубки Інші Всього
Клуб Ліга Сезон Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Іспанія «Реал Сосьєдад» Ла Ліга 1972/73 0 -0 0 -0 0 0
1973/74 34 -45 2 -3 36 -48
1974/75 7 -8 0 -0 1 -1 8 -9
1975/76 25 -33 0 -0 3 -10 28 -43
1976/77 0 -0 0 -0 0 0
Разом 66 -86 2 -3 4 -11 0 -0 72 -100
Іспанія «Еспаньйол» Ла Ліга 1977/78 27 -44 0 -0 27 -44
1978/79 29 -31 0 -0 29 -31
1979/80 34 -37 0 -0 34 -37
1980/81 31 -39 0 -0 31 -39
Разом 121 -151 0 -0 0 -0 0 -0 121 -151
Іспанія «Барселона» Ла Ліга 1981/82 4 -7 0 -0 3 -2 7 -9
1982/83 18 -17 0 -0 8 -9 26 -26
1983/84 33 -26 0 -0 3 -5 8 -12 44 -43
1984/85 33 -25 0 -0 1 -2 4 -5 38 -32
1985/86 31 -31 0 -0 9 -9 1 -0 41 -40
1986/87 1 -0 0 -0 0 -0 1 0
1987/88 0 -0 0 -0 0 -0 0 0
Разом 120 -106 0 -0 16 -18 21 -26 157 -150
Всього за кар'єру 307 -343 2 -3 20 -29 21 -26 350 -401

Титули і досягнення

Командні

«Барселона»: 1984–85
«Барселона»: 1982–83, 1987–88
«Барселона»: 1983
«Барселона»: 1982–83, 1985–86
«Барселона»: 1981–1982

Особисті

Примітки

  1. Jonathan Stevenson and Chris Bevan (22 April 2008). When Bryan Robson tamed Barca. BBC Sport. Процитовано 24 April 2014.
  2. Arconada, nuevo numero uno del fútbol español [Arconada, new number one of Spanish football] (Spanish) . El País. 22 March 1980. Процитовано 20 May 2016.
  3. Spain – Footballer of the Year, at RSSSF
  4. "Urruti, t'estimo", 23 años después ["Urruti, I love you", 23 years later] (PDF) (Spanish) . Mundo Deportivo. 6 November 2008. Процитовано 20 May 2016.
  5. La noche mágica de Pichi Alonso [Pichi Alonso's magical night] (PDF) (Spanish) . Mundo Deportivo. 1 December 2006. Процитовано 20 May 2016.
  6. Duckadam inspires Steaua. UEFA. 18 April 2006. Процитовано 20 May 2016.
  7. Del utillero falangista al positivo de Calderé: nuestro Mundial 86 en diez episodios [From the falangista kit man to Calderé's positive: our 86 World Cup in ten episodes] (Spanish) . El Confidencial. 21 May 2016. Процитовано 28 September 2017.
  8. Fallece el ex jugador del FC Barcelona Javier Urruticoechea, 'Urruti' (Javier Urruticoechea, 'Urruti', former FC Barcelona player, dies); El País, 24 May 2001 (ісп.)
  9. Urruti, ex portero de «Barça» y Espanyol, fallece en un accidente de tráfico (Urruti, ex «Barça» and Espanyol goalkeeper, dies in road accident); El Mundo, 25 May 2001 (ісп.)
  10. Séptima edición del Memorial Urruti de golf [Seventh edition of the Urruti golf Memorial] (Spanish) . Sport. 14 February 2017. Процитовано 4 September 2017.

Посилання